Ухвала

від 10.12.2013 по справі 826/10443/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/10443/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 20 вересня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірус Мьюзік» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, про скасування наказу про призначення перевірки, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вірус Мьюзік» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та складання акту від 27.05.2013 року № 1567/22-01/33888500, визнання протиправним та скасування наказу про призначення перевірки від 22.05.2013 року № 637, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2013 року №0001232201.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вірус Мьюзік» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Афіша плюс» за період з жовтня 2012 року (акт перевірки від 27.05.2013 року № 1567/22-01/33888500).

Крім того, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вірус Мьюзік» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток по взаємовідносинах з ТОВ «Афіша плюс» за період ІУ кварталу 2012 року ( акт від 31.05.2013 року № 1668/22-01/33888500).

За наслідками перевірки податковим органом складено акт від 31.05.2013 року № 1668/22-01/33888500) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2013 року №0001232201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 21 000 грн, у т.ч. за основним боргом -16800 грн, штрафні (фінансові) санкції - 4200 грн.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини та надавши їм відповідну оцінку, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність ухваленого судом рішення, виходячи з наступного.

Відповідно до п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Як зазначено у п.78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки ( п. 79.2 ст. 79 ПК).

Як зазначено у п.86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Як встановлено судом першої інстанції відповідачем було вручено під розписку копію наказу від 22.05.2013 року №637 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Афіша плюс» 23.05.2013 року, тоді як проведення перевірки розпочато 22.05.2013 року.

Отже, проведення перевірки позивача відповідач мав здійснювати лише з 23.05.2013 року, тому суд прийшов до правильного висновку, що проведення перевірки з 23.05.2013 року по 27.05.2013 року є правомірним.

З цих підстав суд першої інстанції вірно прийшов до правильного висновку, що відсутні докази порушення відповідачем порядку оформлення результатів перевірки, а тому правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправними дій щодо проведення перевірки та складання акту від 27.05.2013 року .

Крім того, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно задоволено позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2013 року, оскільки відповідачем не надано до суду доказів відсутності господарської діяльності між позивачем та його контрагентом.

Так, відповідно до п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

У пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України зазначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Крім того, колегія суддів враховує, що відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» будь-які документи мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не є первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

На підтвердження реальності господарської операції між позивачем та його контрагентом товариство надало копії договорів від 09.10.2012 року № 24/12-ВМ та № 27/12-ВМ, копії актів прийому-передачі робіт від 16.10.2012 року, копії макету дизайну товару відповідно до договору від 09.10.2012 року № 37_12-ВМ, копію рахунків-фактури від 16.10.2012 року № СФ-0000010 та від 19.10.2012 року № СФ-0000011, копії податкових накладних, копії платіжних доручень.

Доказів. які б свідчили про відсутність реальності господарських операцій відповідач не надав, а викладені в акту про неможливість проведення зустрічної звірки доводи спростовуються дослідженими у справі доказами.

Заперечуючи реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом податковий орган послався на акт ДПІ у Печерському районі від 03.04.2013 року № 1238/22-10/26302322 «про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Афіша плюс».

Як вірно зазначив суд першої інстанції, податковий орган не мав правових підстав зазначати, що між позивачем та його контрагентом не було здійснено реальних господарських операцій, оскільки не досліджував первинних документів.

Крім того, зустрічна звірка ТОВ «Афіша плюс» проводилась по взаємовідносинам з ПП «Ю.О. Електронікс-1», тоді як до даних взаємовідносин позивач відношення не має.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що основним видом діяльності ТОВ «Афіша плюс» є рекламні агентства, що включає в себе забезпечення повного набору рекламних послуг (за допомогою власних можливостей або на договірній основі), у т.ч. консультування, послуги з художнього оформлення реклами, виготовлення рекламних матеріалів, їх купівлю.

На момент укладення договору з контрагентом останній буди зареєстрований як платник податку та зареєстрований в ЄДРПОУ.

Крім того, позивач як платник ПДВ не втрачає права на податковий кредит та бюджетне відшкодування у випадку вчинення зловживань його контрагентами за ланцюгом постачання товару.

Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини визнав про платник ПДВ не повинен нести відповідальності за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про низ знати.

У справі Інтерсплав проти України Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно зазначив про ненадання відповідачем доказів, які б свідчили, що фінансово-господарські операції відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ «Афіша плюс» договору не були спрямовані на настання реальних наслідків господарської діяльності, а тому прийшов до обгрунтвоаного висновку про протиправність податкового-повідомлення-рішення від 25.06.2013 року та про необхідність його скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 12 грудня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.