Постанова

від 17.12.2013 по справі 2а-847/09

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 25694/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітароної політики Львівської міської ради на постанову Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітароної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2009 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітароної політики Львівської міської ради, в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови нарахувати та виплатити заборгованість допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в період з квітня 2007 року по березень 2009 року відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років; зобов'язати відповідача нарахувати та провести виплату недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2007 року по березень 2009 року в сумі 8977,01 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на те, що являється матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Згідно з ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», їй як матері малолітньої дитини, що здійснює догляд за дитиною, повинна надаватися допомога в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого законом. Проте, зазначена грошова допомога виплачувалась їй відповідачем у неповному розмірі - з квітня 2007 року по березень 2009 року, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на вказаний рік дію ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», що суперечить Рішенню Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року. Зазначеним Рішенням визнані неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітароної політики Львівської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року в розмірі, встановленому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми». Зобов'язано Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітароної політики Львівської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей до 6 років за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, з врахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивач мала право відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, що обчислюється з урахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно до ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, оскільки Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнані неконституційними окремі положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007-2008 роки», які зменшували розмір оспорюваної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що за 2007-2008 роки допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_1 призначена та виплачена вірно. Крім того, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють відповідні видатки за загальним фондом бюджету тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. При здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в тій частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України, Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» .

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції лише частково відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Встановлено, що ОСОБА_1 є працюючою та відповідно застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, являється матір'ю малолітньої дитини - сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження від 19.08.2006 року, виданим міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції.

Суд апеляційної інстанції відзначає, що згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» №2240-III допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Однак, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» при визначенні розміру допомоги не визначив відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Зважаючи на обумовлене, виходячи з положень ч.7 ст. 9 КАС України, потрібно застосовувати закон, що регулює подібні правовідносини, а саме ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» №2811-ХІІ (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), Відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину, незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 визнані неконституційними положення ст. 56, п.7 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення на 2007 рік дії ст.ст. 41,43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Дане рішення Конституційного України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положення статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

Згідно з вимогам ст.62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», розмір прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років становить: з 1 січня 2007 року - 434 грн., з 1 квітня 2007 року - 463 грн., з 1 жовтня 2007 року - 470 грн. Отже, позивачу недоплачена грошова допомога повинна бути перерахована та виплачена з врахуванням вимог ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року (Рішення Конституційного суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що 01.01.2008 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI).

Пунктами 23, 25 розділу ІІ Закону №107-VI були внесені відповідні зміни до Закону №2811-ХІІ та Закону №2240-III. Зокрема, змінами до ст.13 Закону №2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону №2240-III було виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону №107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону №107-VI щодо виключення статей 40-44 Закону №2240-III.

Пунктом 2 розділу ІІІ Закону №107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31.12.2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Конституційним Судом України рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 відновлювали свою дію вищезазначені положення Закону №2240-III.

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» передбачено, що у 2009 році допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону №2240-ІІІ призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27.12.2001р. №1751 саме на виконання Закону №2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону №2240-III на виконання ст.46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінетом Міністрів України не визначалися.

З огляду на наведене, оскільки встановлено, що ОСОБА_1 є застрахованою у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то за таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що на відносини щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.03.2009 року (згідно заявлених позовних вимог) поширювалися норми спеціального Закону (яким є Закон №2240-III), відповідно до ст.43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Вказана позиція апеляційного суду узгоджується з рішеннями Верховного Суду України, зокрема, з постановами від 18 червня 2013 року у справі №21-209а13 та від 02 липня 2013 року у справі №21-208а13.

Відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

З матеріалів справи видно, що під час розгляду справи в суді першої інстанції не ставилося питання про застосування строків звернення до суду, тому такий не застосовується.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до переконання про підставність позовних вимог ОСОБА_1 в частині щодо виплати їй недоплаченої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 31.03.2009 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

З огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю. Встановивши, що відповідач у справі порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен визнати такі дії протиправними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних позивачу сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення чи виплату їх конкретних розмірів.

Згідно Положення про Міністерство праці та соціальної політики України, затвердженого Указом Президента України від 30.08.2000 року за № 1035/2000, Міністерство праці України є головним органом у системі органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального захисту населення і соціального обслуговування населення та згідно ст. 22 Бюджетного кодексу України є головним розпорядником бюджетних коштів. Згідно із Положенням про Міністерство праці та соціальної політики України відповідно до покладених на нього завдань здійснює в межах свої повноважень контроль за додержанням законодавства щодо надання пільг, та забезпечує через систему підпорядкованих йому органів реалізацію прав громадян на соціальний захист шляхом своєчасного та адресного надання соціальної допомоги. Враховуючи вищенаведене, обов'язок щодо нарахування і виплату недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку слід покласти на відповідача у справі - управління праці та соціального захисту населення Стрийської районної державної адміністрації.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що саме на управління праці та соціального захисту населення покладено обов'язок проводити виплату щомісячної державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Покликання апелянта на відсутність бюджетного фінансування розмірів щомісячної допомоги, як на причину невиконання державою взятих на себе зобов'язань, до уваги апеляційним судом не приймаються, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кечко проти України").

Достатніх правових підстав чи застережень щодо неможливості перерахування та виплат недоплаченої грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2009 року, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Згідно ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, ч. 4 ст. 202, ст.ст. 205, 207, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітароної політики Львівської міської ради задовольнити частково.

Постанову Франківського районного суду м. Львова від 9 жовтня 2009 року у справі №2-а-847/09 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Франківського відділу соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітароної політики Львівської міської ради щодо не проведення нарахування і виплати ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2009 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік.

Зобов'язати Франківський відділ соціального захисту управління соціального захисту департаменту гуманітароної політики Львівської міської ради провести нарахування і виплату ОСОБА_1 недоплаченої щомісячної державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, визначеному ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 березня 2009 року включно, із врахуванням встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на відповідний рік та проведених виплат за вказаний період.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба