Постанова

від 15.10.2013 по справі 818/5164/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2013 р. Справа № 818/5164/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

за участю секретаря судового засідання Фоміної Л.О.

Представник позивача - Курило Р.В.

Представник відповідача - Василець С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 818/5164/13-а

за позовом Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР"

про нарахування податкових зобов`язань та зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Охтирська об'єднана державна податкова інспекція Сумської області, звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР" (далі - відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить провести відповідачу нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 75 513, 00 грн., з податку на прибуток у розмірі 336 257, 00 грн. та зменшити розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 562, 00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.08.2013 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання , перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Охтирською ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Локнянське-БСР" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, за результатами якої складено акт від 16.04.2013 № 170/2200/34878619 (а.с. 13-83, т. 1).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Локнянське-БСР", згідно договорів поставки № 70/С/07-10 від 01.07.2010 (а.с. 91-92, т. 1) та № 70/П 1/07-10 від 01.07.2010 (а.с. 94-95, т.1), продавало ТОВ „Українські Аграрні Інвестиції", яке є засновником Товариства (частка в статутному капіталі ТОВ "Локнянське-БСР" складає 160,0 тис. грн. або 80%), сою та соняшник за цінами, що є нижчими від звичайних.

Так, як єдиним покупцем соняшника та сої було ТОВ "Українські Аграрні Інвестиції", яке в свою чергу являється пов'язаною особою ТОВ "Локнянське-БСР", інформація щодо укладених на момент продажу такого товару договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах у ТОВ "Локнянське-БСР" відсутня. Зокрема, врахувати умови договорів між ТОВ "Локнянське-БСР" та ТОВ "Українські Аграрні Інвестиції" в порівнянні з договорами на реалізацію іншим покупцям ідентичних (однорідних) товарів таких як кількість (обсяг) товарів наприклад, обсяг товарної партії, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для/ такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну, не є можливим. Тому для розрахунку звичайної ціни, у відповідності до положень п.39.11 ст.39 Податкового Кодексу України, застосовані ціни, отримані від Головного управління статистики у Сумській області.

Згідно інформації, отриманої від Головного управління статистики у Сумській області, середні ціни на сою та соняшник по Сумській області в жовтні-грудні 2010 року становили:

- соняшник - середня ціна в жовтні 2010 року складала 2892, 80 грн. за 1 тону;

- соняшник - середня ціна в листопаді 2010 року складала 3405, 20 грн. за 1 тону;

- соняшник - середня ціна в грудні 2010 року складала 3270, 10 грн. за 1 тону;

- соя - середня ціна в грудні 2010 року складала 2637, 40 грн. за 1 тону.

Таким чином перевіркою дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 встановлено наступні порушення:

1. п.п.1.20.1, п.п.1.20.2 п.1.20, ст.1, п.п. 4.1.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами та доповненнями), який діяв до 31.03.2011 року та п. 39.2, п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 336 257 грн., в тому числі за 2010 рік у сумі 336 257 грн.;

2. п.4.1, п.4.2 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), який діяв до 31.12.2010 та п. 39.2, п.39.4 ст.39; п.198.2 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого:

- по загальній декларації занижено податок на додану вартість всього у сумі 75 513 грн., в тому числі за листопад 2010 року у сумі 74 105 грн., за вересень 2010 року у сумі 467 грн., за вересень 2011 року у сумі 513 грн., за листопад 2011 року у сумі 3 грн., за грудень 2011 року у сумі 425 грн. та завищено від'ємне значення по податку на додану вартість всього у сумі 562 грн., в тому числі за липень 2012 року у сумі 500 грн., за серпень 2012 року у сумі 62 грн.;

- по скороченій декларації занижено податок на додану вартість всього у сумі 194 901 грн., в тому числі за грудень 2010 року у сумі 194 901 грн.;

3. п.п. 6.3.2. ч.3 п.6.3. ст.6 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-ІV від 22.05.2003р. (зі змінами та доповненнями), який діяв до 01.01.2011, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб всього у сумі 195, 51 грн., в тому числі за 2010 рік у сумі 195, 51 грн.;

пп. 8.1.2 п.8.1 ст. 8 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" № 889-IV від 22.05.2003р. (зі змінами та доповненнями), який діяв до 01.01.2011, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питання щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся, в частині несвоєчасного перерахування ТОВ "Локнянське-БСР" податку на доходи фізичних осіб до бюджету на загальну суму 532, 53 грн., внаслідок чого перевіркою нарахована пеня в сумі 48, 33 грн.;

п.176.2 б ст.176 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено подання розрахунку за формою 1-ДФ, в якому не у повному обсязі зазначені суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також суми утриманого з них податку.

На підставі акта перевірки Охтирською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 08.05.2013 форми "Р", яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 94 532, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 75 513, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 19 019, 00 грн. (а.с. 85, т. 1);

- від 08.05.2013 форми "Р" № 0000232201, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 420 321, 00 грн., у тому числі за основним платежем - 336 257, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 84 064, 00 грн. (а.с. 87, т. 1);

- від 08.05.2013 форми "В4" № 0000262201, яким зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість у розмірі 562, 00 грн. (а.с. 89, т. 1).

Вказані податкові повідомлення-рішення у зв'язку із несплатою відповідної суми, визначеної у них, в силу положень п. 39.15 ст. 39 ПК України, вважаються відкликаними, що обумовило звернення Охтирської ОДПІ до суду із позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість та з податку на прибуток, визначених із застосуванням звичайних цін.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що відповідач при визначенні зобов'язань, правомірно виходив з договірної вартості товарів. Той факт, що зазначена ціна не відповідає звичайній, податковим органом не доведено.

Отже, висновки позивача, викладені в акті перевірки та адміністративному позові про заниження валових доходів по податку на прибуток та податкових зобов'язань по податку на додану вартість і як наслідок цього проведення нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 75 513, 00 грн. та з податку на прибуток в сумі 336 257, 00 грн. є такими, що визначені невірно.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Порядок визначення звичайної ціни з 01.01.2013 року регламентовано статтею 39 Податкового кодексу України.

Право визначення податкових зобов'язань з застосуванням принципів визначення звичайної ціни, чинним податковим законодавством визначалось як до 01.01.2013 року так і після 01.01.2013 року, різниця полягала лише в тому, що весь цей період, порядок визначення регламентувався п.1.20 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку приватних підприємств", підтвердженням чого є п.п.2 п.2 Розділу XIX Прикінцевих положень Податкового Кодексу України, а з 01.01.2013 року - ст.39 ПК України, що регламентовано п.8 "розділу 10 Перехідних положень.

При цьому слід вказати хоча відповідно до Перехідних положень Податкового кодексу України, ст.. 9 цього Кодексу і набирає чинності з 01.01.2013 року, та до правовідносин, які склались до вказаної дати все таки була застосована методика визначення звичайної ціни з урахуванням ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до п.39.1 ст.39 Податкового Кодексу України, звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3 - 39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:

а) бартерних операцій;

б) операцій з пов'язаними особами;

в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Пунктом 39.2 ст.39 Податкового Кодексу України закріплено, що визначення звичайної ціни у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснюється за одним з методів, вказаних в цьому пункті. Встановлюються такі методи визначення звичайної ціни:

а) порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу);

б) ціни перепродажу;

в) "витрати плюс";

г) розподілення прибутку;

ґ) чистого прибутку;

Пункт 39.4 ст.39 Податкового Кодексу України встановлює, що за методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) застосовується ціна, яка визначається за ціною на ідентичні (а за їх відсутності - однорідні) товари (роботи, послуги), що реалізуються (придбаваються) не пов'язаній з продавцем (покупцем) особі за звичайних умов діяльності.

Для визначення звичайної ціни товару (роботи, послуги) згідно з методом порівняльної неконтрольованої ціни (аналогів продажу) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у порівнянних умовах на відповідному ринку товарів (робіт, послуг).

Враховуються, зокрема, такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії); обсяг функцій, що виконуються сторонами; умови розподілу між сторонами ризиків і вигод; строки виконання зобов'язань; умови здійснення платежів, звичайних для такої операції; характеристика ринку товарів, на якому здійснено господарську операцію; бізнес- стратегія підприємства; звичайні надбавки чи знижки до ціни під час укладення договорів між непов'язаними особами, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються порівнянними, якщо відмінність між такими умовами істотно не впливає на ціну або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні під час укладення договорів між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів.

Якщо товари (роботи, послуги), стосовно яких визначається звичайна ціна, ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), які прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни, в установленому в абзаці першому цього пункту порядку, здійснюється з урахуванням таких факторів.

Відповідно до п.39.11 ст.39 Податкового Кодексу України, для визначення звичайних цін на товари (роботи, послуги) використовуються офіційні джерела інформації, у тому числі: статистичні дані державних органів і установ.

Судом встановлено, що в 2010 році TOB «Локнянське-БСР» укладало договори поставки та реалізовувало зернову продукцію тільки TOB «Українські Аграрні Інвестиції» м.Київ.

Так, як єдиним покупцем соняшника та сої було TOB «Українські Аграрні Інвестиції», яке в свою чергу являється пов"язаною особою TOB «Локнянське-БСР» інформація щодо укладених на момент продажу такого товару договорів з ідентичними (однорідними) товарами у співставних умовах у TOB «Локнянське-БСР» відсутня.

Зокрема, врахувати умови договорів укладених TOB «Локнянське-БСР» з TOB «Українські Аграрні Інвестиції» в порівнянні з договорами на реалізацію іншим покупцям ідентичних (однорідних) товарів наприклад, обсяг товарної партії, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну, не є можливим.

Згідно інформації, отриманої від Головного управління статистики у Сумській області, середні ціни на сою та соняшник по Сумській області в жовтні-грудні 2010 року становили:

- соняшник - середня ціна в жовтні 2010 року складала 2892,80 грн. за 1 тону;

- соняшник - середня ціна в листопаді 2010 року складала 3405,20 грн. за 1 тону;

- соняшник - середня ціна в грудні 2010 року складала 3270,10 грн. за 1 тону;

- соя - середня ціна в грудні 2010 року складала 2637,40 грн. за 1 тону.

Тому для розрахунку звичайної ціни, у відповідності до положень п.39.11 ст.39 Податкового Кодексу України, застосовані ціни, отримані від Головного управління статистики у Сумській області.

Слід зазначити, що середні ціни на сою та соняшник по Сумській області, згідно листа Головного управління статистики у Сумській області, вказані без урахування податку на додану вартість, дотацій, накладних витрат по закупівлях, транспортних та експедиційних витрат.

Так, відповідно до п. 13 Указу Президента України № 817/98 від 23.07.1998р. "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності", індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку.

Необхідно зазначити, що відповідно до п.п.1.20.8 п.1.20 ст.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/97-ВР від 28.12.1994 року, обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін.

На виконання вищезазначеного в ході перевірки до TOB «Локнянське-БСР» листом від 01.04.2013р. № 3788/9/22-113 Охтирська ОДПІ звернулася з проханням надати обґрунтування договірних цін реалізації у 2010 році сої та соняшника та відповідності їх звичайним цінам. Будь-яких обґрунтувань від товариства в ході перевірки не отримано.

Згідно п.3 «ЯКІСТЬ ТОВАРУ» вищезазначених договорів «...товар на момент його поставки Покупцеві повинен відповідати нормам якості, встановленим ДСТУ 3768:2009 та ДСТУ 3768:2010. Підтвердженням якості Товару є посвідчення про відповідність якості зерна державним стандартам та реєстри транспортних засобів із зазначенням якісних показників, видане Зерноскладом...».

Матеріали справи свідчать, що TOB «Локнянське-БСР», в ході проведення перевірки, не були надані ні посвідчення про відповідність якості зерна державним стандартам ні реєстри транспортних засобів із зазначенням якісних показників, видані зерноскладом.

Також, судом встановлено, що згідно додатків № 1 від 01.10.2010 року, № 2 від 01.11.2010 року, № 3- від 01.12.2010 року до договору поставки № 70/П/07-10 від 01.07.2010 року та додатку № 1 від 01.12.2010 року до договору поставки № 70/С/07-10 від 01.07.2010 року визначено умови поставки: СРТ - Сумський КХП ДП ДАК Хліб України, тобто витрати по перевезенню соняшника та сої до Сумського КХП несе TOB «Локнянське-БСР», що підтверджено товарно-транспортними накладними та актами виконаних робіт по перевезенню соняшника та сої.

На перевезення соняшнику та сої були заключені договори перевезення № 01/10 від 01.10.2010 року з TOB AK «Рост-Сервіс» і.к. 37878540 (Перевізник), № 01-10 від 01.10.2010 року з ПАТ «Сумське підприємство «Агротехсервіс» і.к. 03760941 (Перевізник) та №01/10 від 01.10.2010 року з СПД ОСОБА_3 і.к. НОМЕР_3 (Перевізник).

З актів прийому-передачі наданих послуг, шляхових листів та товарно-транспортних накладних, вбачається, що соняшник та сою з поля на склади TOB «Локнянське-БСР» та TOB АФ «Рост» перевозили TOB AK «Рост-Сервіс» та СПД ОСОБА_3 З складів до пунктів зберігання, а саме до Голованівського ХХП, до Сумського комбікормового заводу та до Сумського КХП ДП ДАК Хліб України сою та соняшник перевозили TOB AK «Рост-Сервіс», ПАТ «Сумське підприємство «Агротехсервіс» та СПД ОСОБА_3

Вартість послуг по перевезенню сої та соняшника, згідно актів прийому-передачі наданих послуг за вересень-листопад 2010 року, склала 107774,90 грн., в тому числі ПДВ 12666,91 грн., з них:

- TOB AK «Рост-Сервіс» - 43700,50 грн., в тому числі ПДВ 7283,42 грн.;

- ПАТ «Сумське підприємство «Агротехсервіс» - 32300,96 грн., в тому числі ПДВ 5383,49 грн.;

- СПД ОСОБА_3 - 31773,44 грн. (не платник ПДВ).

В податковому обліку вказані витрати по перевезенню соняшника та сої включені до складу валових витрат TOB «Локнянське-БСР» за 2010 рік.

Таким чином, TOB «Локнянське-БСР» занижено валові доходи, отримані від продажу сої та соняшнику пов"язаній особі за цінами меншими за звичайні, на загальну суму 1345030 грн., у тому числі: за 2010 рік у сумі 1345030 грн.

Чинне податкове законодавство не містить територіального розмежування поняття ринку товарів в цілях оподаткування, як то ціни на товари, які склались по району по області чи по Україні в цілому, а тому перевіркою була використана ціна яка була зазначена у відповіді Головного управління статистики у Сумській області, а саме середня ціна на сою та соняшник по Сумській області в жовтні-грудні 2010 року Кодексу України, застосовані ціни, отримані від Головного управління статистики у Сумській області.

Слід зазначити, що дані ціни є значно нижчими ніж ті, що були надані Аграрною біржею і середні ціни на сою та соняшник по Сумській області, згідно листа Головного управління статистики у Сумській області, вказані без урахування податку на додану вартість, дотацій, накладних витрат по закупівлях, транспортних та експедиційних витрат.

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року TOB „Локнянське-БСР" задекларувало податок на прибуток у сумі 19041 грн.

Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 336257 грн., в тому числі за 2010 рік у сумі 336257 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства

В ході проведення перевірки встановлено, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року TOB «Локнянське-БСР» задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість по загальній декларації у сумі 2997555 грн.

Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань по загальній декларації за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено їх заниження всього у сумі 74105 грн., в тому числі за листопад 2010 року у сумі 74105 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення вимог п.4.1, п.4.2 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), який діяв до 31.12.2010 року та п. 39.2, п.39.4 ст. 39 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) TOB «Локнянське-БСР» занизило базу оподаткування для визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за листопад 2010 року у сумі 74105 грн. від продажу сої та соняшнику пов"язаній особі за цінами меншими за звичайні.

Також судом встановлено, що TOB «Локнянське-БСР», згідно договорів поставки №70/С/07-10 від 01.07.2010 року та Ж70/П1/07-10 від 01.07.2010 року, продає TOB -Українські Аграрні Інвестиції"" м. Київ, і.к. 31942068, яке є засновником Товариства (частка в статутному капіталі TOB «Локнянське-БСР» складає 160,0 тис. грн. або 80%), сою та соняшник за цінами, що є нижчими від звичайних.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України „Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року , база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, і інших загальнодержавних податків та зборів (обов"язкових платежів).

Згідно п.4.2 ст.4 зазначеного Закону , у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов"язаній з продавцем особі чи суб"єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижче за звичайні ціни.

Відповідно до п.1.23 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/97-ВР від 28.12.1994 року, безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це: товари. що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод.

Пунктом 1.31 статті 1 вказаного Закону визначено, що продаж товарів -будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно п.1.26 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, пов'язана особа - особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

- юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку.

Під здійсненням контролю слід розуміти володіння безпосередньо або через більшу кількість пов'язаних фізичних чи юридичних осіб найбільшою часткою (паєм, пакетом акцій) статутного фонду платника податку або управління найбільшою кількістю голосів у керівному органі такого платника податку або володіння часткою (паєм, пакетом акцій), не меншою 20 відсотків від статутного фонду платника податку.

Із системного аналізу вищезазначених норм, колегія суддів робить висновок про те, що для оподаткування операцій з пов"язаними особами доходи та витрати визначаються виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 року, доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що TOB «Локнянське-БСР» занижено базу оподаткування для визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість за листопад 2010 року у сумі 74105 грн. від продажу сої та соняшнику пов"язаній особі за цінами меншими за звичайні.

Згідно п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року TOB «Локнянське-БСР» задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість по загальній (бюджетній) декларації- у сумі 3197005 грн.

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року встановлено його завищення всього у сумі 1970 грн., в тому числі за вересень 2010 року у сумі 467 грн., за вересень 2011 року у сумі 513 грн., за листопад 2011 року у сумі 3 грн., за грудень 2011 року у сумі 425 грн., за липень 2012 року у сумі 500 грн., за серпень 2012 року у сумі 62 грн.

В порушення вимог п.198.2 та п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) ТОВ „Локнянське-БСР" завищено податковий кредит з податку на додану вартість всього у сумі 1970 грн., в тому числі за вересень 2011 року у сумі 513 грн., за листопад 2011 року у сумі 3 грн., за грудень 2011 року у сумі 425 грн., за липень 2012 року у сумі 500 грн., за серпень 2012 року у сумі 62 грн.

За період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року ТОВ «Локнянське-БСР» задекларовано податку на додану вартість по спеціальній декларації у сумі 47738 грн. та відємне значення по податку на додану вартість у сумі 252205 грн.

Перевіркою повноти нарахування по податку на додану вартість по загальній декларації за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року встановлено:

- заниження податку на додану вартість всього у сумі 75513 грн., в тому числі за листопад 2010 року у сумі 74105 гри., за вересень 2010 року у сумі 467 грн., за вересень 2011 року у сумі 513 грн., за листопад 2011 року у сумі 3 грн., за грудень 2011 року у сумі 425 грн.

- завищення від"ємного значення по податку на додану вартість всього у сумі 562 грн., в тому числі за липень 2012 року у сумі 500 грн., за серпень 2012 року у сумі 62 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.3.1, п.3.3.2 розділу 3 акта перевірки.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в розмірах і порядку, встановлених законом.

Згідно з п. 4.1.1 ст. 4 Податкового кодексу України, кожна особа повинна сплачувати встановлені, зокрема, кодексом податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями кодексу.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені кодексом.

Окремо слід звернути увагу на безпідставність посилань суду першої інстанції на те, що перевіркою було враховано ціни, які склались по Сумській області, а не по Сумському району, де був зареєстрований платник в момент виконання господарських договорів.

Як уже зазначалось, поняття ринку товарів не містить розмежування на район чи область.

У запиті податкового органу, який приєднаний до матеріалів справи, було зазначено підставу для отримання інформації - проведення перевірки, назву платника, його код та період, за який необхідно надання інформації про ціноутворення на окремі види продукції.

Управління статистики, володіє відомостями щодо місце розташування кожного суб'єкта господарювання. І тому отримавши відповідь про рівень цін по Сумській області у податкового органу були відсутні підстави для неврахування вказаних даних при проведенні перевірки.

Щодо посилань суду першої інстанції на основу визначення ціни - на ціни, які були вказані по Сумському району згідно довідки Головного управління статистики у Сумській області від 20.08.2013 № 06.02.-61-4569 від 20.08.2013 року за даними ф.21-заг «Реалізація сільськогосподарської продукції», у відповідь на запит платника, оскільки вказані ціни по району суттєво відрізняються від цін по області, колегія суддів зазначає.

Слід вказати, що в ході судового розгляду, податковим органом також було направлено запит від 16.08.2013року, в якому просила окремо вказати рівень цін на вищевказану продукцію, сформовану по території Сумського району за категорією "інші напрямки реалізації" №21-заг, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 21.06.2010 року № 234 "Про затвердження форм державних статистичних спостережень у галузі сільського та рибного господарства".

У листі-відповіді №06.02-61-0568 від 20.08.2013 Управлінням статистики зазначено, що вищевказана інформація розробляється органами державної статистики наростаючим підсумком з початку року.

А отже ціни, які з позиції суду першої інстанції згідно звіту ф.21-заг „Реалізація сільськогосподарської продукції", повинні були взяті за основу при перевірці, складались не в кожному окремому місяці, а наростаючим підсумком з початку року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права судом першої інстанції призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при ухваленні постанови були порушені норми чинного матеріального права, і як наслідок апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 818/5164/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області задовольнити.

Провести відповідачу нарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 75 513, 00 грн., з податку на прибуток у розмірі 336 257, 00 грн. та зменшити розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 562, 00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А. Судді (підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.

Повний текст постанови виготовлений 21.10.2013 р.