Ухвала

від 24.04.2015 по справі 818/5164/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

24 квітня 2015 року м. Київ В/800/1119/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Карася О.В. (головуючого),

Лосєва А.М., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О., Сіроша М.В.,

перевіривши заяву Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2015 К/800/54328/13

у справі № 818/5164/13-а

за позовом Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Локнянське-БСР"

про нарахування податкових зобов'язань та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2015 року (згідно штампу поштового конверту 24.02.2015) Державна податкова інспекція звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2015 К/800/54328/13.

Відповідно до ст. 239 1 КАС України (із змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 № 2453-VІ "Про судоустрій і статус суддів"), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239 2 та 240 КАС України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

У разі якщо заяву подано без додержання вимог статей 239 та 239 1 КАС України, суддя - доповідач постановляє ухвалу, якою заявник повідомляється про недоліки заяви та про строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути. І вже після надходження до Вищого адміністративного суду України даних про усунення недоліків суд вирішує питання про допуск заяви до провадження у Верховному Суді України або про відмову в допуску.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2015 заявника було повідомлено про те, що заяву подано без додержання вимог ст. 239 1 КАС України, а саме, державним податковим органом до заяви не додано копію судового рішення, про перегляд якого подано заяву, що підтверджено актом загального відділу (канцелярії) Вищого адміністративного суду України про відсутність вкладень у конверті від 27.02.2015 № 141270115.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 06.03.2015 та у межах строку, визначених такою ухвалою, заявником було усунуто недоліки заяви.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 237 та ч. 1 ст. 238 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, у трьохмісячний строк з дня ухвалення судового рішення, щодо якого заявлено клопотання про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, установлених п. 1 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2015 К/800/54328/13 заявник послався на неоднакове застосування судами касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права податкового законодавства у справах щодо застосування звичайних цін під час визначення податкових зобов'язань платника податків контролюючими органами.

На підтвердження зазначеного заявник надав судові рішення Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 К/800/29370/13, від 30.01.2008 К-34102/06, К-34151/06, в яких, на його думку, інакше застосовано одні й ті самі норми права.

Виконуючи положення ст. 240 КАС України щодо вирішення питання про допуск вищим спеціалізованим судом справи до її провадження у Верховному Суді України з метою здійснення правосуддя та забезпечення однакового застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції, колегія Вищого адміністративного суду України не виявила неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, оскільки правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка та до яких застосовувались норми податкового законодавства.

Зокрема, у справі № 3/96/06-АП (К-34102/06, К-34151/06), рішення якої було надано як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції, підтримуючи позицію суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову з посиланням на дотримання контролюючим органом процедури визначення звичайної ціни та невиконанням платником податків свого законодавчо встановленого обов'язку обґрунтувати рівень договірних цін на запит податкового органу.

У справі № 818/5164/13-а (К/800/54328/13), залишаючи в силі судове рішення першої інстанцій, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що податковий органом при проведенні порівняння цін, по яких фактично реалізовувалася соя та соняшник, а також органами державної статистики при наданні відповіді на запит відповідача, не враховувалися обставини співставності умов договорів.

А ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 К/800/29370/13 справа по суті не вирішувалась, а направлялась на новий розгляд до суду першої інстанції.

Слід зазначити, що ухвала Вищого адміністративного суду України про скасування ухвалених у справі судами попередніх інстанцій рішень та направлення справи на новий розгляд не розв'язує спір по суті, оскільки застосування норм матеріального права можливе лише на підставі повного і всебічного встановлення обставин справи. Водночас, неповне встановлення обставин справи виключає можливість ствердження того факту, що матеріальні норми були по-різному застосовані саме в подібних відносинах, оскільки зміст цих відносин у такому разі не є остаточно встановленим. Відповідно такі ухвали не можуть переглядатися Верховним Судом України, оскільки в них не відбулося застосування норм матеріального права для розв'язання спору по суті.

Зазначене не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження у Верховному Суді України.

Керуючись ст. ст. 235-240 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про допуск справи до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.01.2015 К/800/54328/13 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Карась О.В.

Судді Лосєв А.М.

Маринчак Н.Є.

Рибченко А.О.

Сірош М.В.