Ухвала

від 12.12.2013 по справі 2а-14276/12/2670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м. Київ К/800/38604/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Васильченко Н.В., Леонтович К.Г., Чумаченко Т.А.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі №2а-14276/12/2670 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КРОКУС-999" до виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "КРОКУС-999" звернулося в суд з позовом до виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 21 червня 2011 року № 164.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення відповідача від 21.06.2011 р. за № 164 було прийняте не на підставі Акту перевірки від 03.06.2011р. за № 497, що являється порушенням норм п. 1.5 Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затверджена постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22.12.2010 р. №29. Зокрема, сама документальна перевірка ТОВ "Крокус-999" по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі -Фонду) за період жовтень-грудень 2006 року, 2007 - 2009 роки та січень-вересень 2010 року проведена головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду Сирбою Т.Ф. з порушенням порядку проведення таких перевірок, визначеного інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Правління Фонду від 19.09.2001 р. №38. Висновки відповідача про допущення позивачем, як страхувальником порушень вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. № 2213, ч. 2 ст. 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати зумовлені похованням" від 18.01.2001 р. № 2240 та п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 р. № 1266, нормативно і документально не підтверджуються.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року, позовні вимоги задоволені. Визнане протиправним та скасоване рішення виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 21 червня 2011 року № 164.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Крокус-999" взято на облік як страхувальника починаючи з 7 лютого 2002 року за реєстраційним № 20028180 у Подільській міжрайонній виконавчій дирекції - Київського міського відділення Фонду. Починаючи з 12 листопада 2010 року головним спеціалістом контрольно-ревізійного відділу Подільської міжрайонної виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду Сирбою Т.Ф. на підставі наказу "Про проведення ревізії" від 11.11.2010 р. за № 1244-р та посвідчення від 11.11.2010 р. за № 1254 була розпочата документальна перевірка (ревізія) по коштах Фонду на TOB "Крокус-999". Встановлений строк ревізії - з 12 по 16 листопада 2010 року. На підставі наказу 15 листопада 2010 року "Про призупинення ревізії" за № 1-р, прийнятого з урахуванням доповідної записки Сирби Т.Ф. від 15.11.2010 р. б/н, Подільська міжрайонна виконавча дирекція призупинила перевірку TOB "Крокус-999" у зв'язку з ненаданням Товариством для проведення ревізії 12 та 15 листопада 2010 року документів бухгалтерського обліку: прибуткові та видаткові ордери, відомості виплати заробітної плати за 2007 та 2008 роки, банківські виписки та договори на зворотну фінансову допомогу, що унеможливлювало подальше проведення перевірки. 2 червня 2011 року, відповідно до наказу Подільської міжрайонної Виконавчої дирекції "Про затвердження план-графіка перевірок на ІІ-ий квартал 2011 року" від 31.03.2011р. № 37-р та на підставі п. 3.2 Інструкції № 29 було видане направлення за № 516 на проведення перевірки по коштах Фонду TOB "Крокус-999". Тобто, відповідно до вищезазначеного Наказу від 31.03.2011 р. № 37-р продовжено документальну перевірку по коштах Фонду за Х-ХІІ місяці 2006 року, 2007 -2009 роки, 9 місяців 2010 року та 1-ий квартал 2011 року. В ході проведення даної перевірки перевіряючим встановлено, що в 2007 році застрахованій особі ОСОБА_2 була нарахована допомога по тимчасовій непрацездатності на суму 8754,33 грн. за 75 днів. В порушення ч. 1 ст. 2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001 р. № 2213, допомога по тимчасовій непрацездатності надана після встановлення МСЕК групи інвалідності по листку непрацездатності № 426942. Сума неправомірних витрат становить 120,32 грн. Крім того, в тексті Акта перевірки зафіксовано, що в порушення ч. 2 ст. 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати зумовлені похованням" від 18.01.2001 р. № 2240, а також п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001р. № 1266, середня заробітна плата на підприємстві обчислювалась шляхом ділення нарахованої заробітної плати не на кількість відпрацьованих днів в розрахунковому періоді, а на кількість годин, що призвело до завищення середньої заробітної плати по листках непрацездатності на ім'я гр. ОСОБА_2, а саме: № 078399 (з 6 серпня по 4 вересня 2007 року) -2,47 грн., № 078400 (з 21 вересня по 12 жовтня 2007 року) -12,74 грн., № 424495 (з 15 жовтня по 22 листопада 2007 року) -28,42 грн., № 426942 (з 23 листопада по 17 грудня 2007 року) -15,68 грн. Загальна сума неправомірних витрат становить 59,31 грн.

За результатами проведеної перевірки Подільською міжрайонною виконавчою дирекцією був складений Акт від 3 червня 2011 року № 497, яким встановлено порушення позивачем вимог ч. 1 ст. 2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001р. № 2213, ч. 2 ст. 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витрати зумовлені похованням" від 18.01.2001 р. № 2240 та п. 14 Постанови Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001р. № 1266. Виконавча дирекція Київського міського відділення Фонду 21 червня 2011 року на підставі вищевказаного Акта перевірки від 03.06.2011р. № 497 прийняла спірне рішення за № 164 про повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності та застосування фінансових санкцій за порушення законодавств про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, яким визначило TOB "Крокус-999" до сплати суму страхових коштів у розмірі - 269,47 грн., в тому числі суму неприйнятих до зарахування витрат у розмірі 179,63 грн. та 89,82 грн. - фінансових санкцій у вигляді 50% штрафу від суми неправомірно витрачених страхових коштів (згідно норм п. 7 розд. VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-IV, ч. 1 ст. 21, ст. 22, п. 6 ч. 1 ст. 28, ст. 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими на поховання" від 18.01.2001 р. № 2240-Ш). Разом з тим, судами встановлено, що в тексті спірного Рішення № 164 була допущена описка, а саме: зазначено невірний номер Акта перевірки на підставі якого було складене таке Рішення: замість "акт № 497 від "03" червня 2011 року", зазначений "акт № 493 від "03" червня 2011 року".

Задовольняючи позовні вимоги суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що відповідачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтується спірне рішення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" від 11.01.2001р. № 2213 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві виплачується застрахованим особам Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності витрати зумовлені похованням" від 18.01.2001р. № 2240, при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону.

Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 р. № 1266.

Відповідно до п. 13 даної Постанови, у випадках, не пов'язаних із застосуванням підсумованого обліку робочого часу або обліку робочого часу в годинах, для розрахунку страхових виплат та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньоденна заробітна плата (дохід) за відпрацьований час або за один календарний день.

Разом з тим, згідно п. 15 Постанови, якщо робочий час підсумовується або його облік ведеться в годинах, для розрахунку застрахованій особі допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги по вагітності та пологах та оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця застосовується середньогодинна заробітна плата.

Згідно повідомлення Спеціалізованої туберкульозно-пульмонологічної медико-соціальної експертної комісії від 02.01.2008р. про результати огляду МСЕК гр. ОСОБА_2 була встановлена друга група інвалідності з 17 грудня 2007 року. Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності на користь ОСОБА_2 була припинена саме 17 грудня 2007 року, що зафіксовано в тексті Акта перевірки.

Отже, висновок відповідача про порушення позивачем норм ч. 1 ст. 2 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування" та неправомірну виплату TOB "Крокус-999" суми в розмірі 120,32 грн. не підтверджується.

Крім того, згідно п. 4.1 Колективного договору TOB "Крокус-999" від 01.08.2006 р. Товариством для адмінуправління (директор, головний бухгалтер) встановлено наступні режими роботи: 1-ий варіант - вільний графік із підсумованим обліком робочого часу; 2-ий варіант - відповідно до штатного розкладу. Судами встановлено, що робочий час бухгалтера ОСОБА_2 на Товаристві обліковувався в годинах, що також підтверджується Актом перевірки (зокрема, посилання на прийняття на підприємстві наказів від 31.10.2008 р. за № 4 та від 01.04.2009 р. за № 1, згідно яких з причин відсутності замовлень головному бухгалтеру ОСОБА_2 протягом періоду з 01.11.2008 р. по 31.12.2009 р. був встановлений режим роботи з розрахунку 4 години в день), що узгоджується з нормами чинного законодавства,

Враховуючи вищенаведене суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу виконавчої дирекції Київського міського відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 12 листопада 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: