Постанова

від 12.12.2013 по справі 903/670/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа №903/670/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Демидюк О.О.

судді Бригинець Л.М. ,

судді Тимошенко О.М.

при секретарі Головченко Д.М.

За участю представників:

позивача - Ткачук А.А (довіреність №2085 від 01.07.2013 року)

відповідача - Ховайло В.М. - голова (паспорт АС 791531)

прокурор - Прищепа О.М. (посвідчення №017284 від 30.05.2013 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Ковельського міського комітету профспілки працівників освіти і науки на рішення господарського суду Волинської області від 18.09.2013 року у справі №903/670/13

Позивач: Ковельський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Підприємства теплових мереж "Ковельтепло"

Відповідач: Ковельський міський комітет профспілки працівників освіти і науки

про стягнення 254 481, 06 грн.

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області №903/670/13 від 18.09.2013 року (суддя Кравчук В.О.) позов задоволено повністю та стягнуто з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки на користь Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" 254 481, 06 грн., у т.ч. 122 174, 39 грн. основного боргу, 222, 11 грн. інфляційних втрат, 1 357, 96 грн. 3% річних, 122 174, 39 грн. пені, 8 552, 21 грн. штрафу, за договором №120 на відпуск теплової енергії від 05.11.2012 року. Стягнуто з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки на користь Державного бюджету України 5 089, 62 грн. судового збору.

Рішення мотивоване тим, що позовні вимоги є підставними й обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Ковельський міський комітет профспілки працівників освіти і науки оскаржив його в апеляційному порядку. У своїй апеляційній скарзі відповідач просить суд скасувати частково рішення місцевого господарського суду, та прийняти рішення, яким стягнути 41 674, 39 грн. основного боргу, 222, 11 грн. інфляційних втрат, 1 357, 96 грн. 3% річних, 343,68 грн. пені, 8 552, 21 грн. штрафу, за договором №120 на відпуск теплової енергії від 05.11.2012 року з посиланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/670/13 від 14.10.2013 року прийнято до провадження апеляційну скаргу відповідача Ковельського міського комітету профспілки працівників освіти і науки на рішення господарського суду Волинської області від 18.09.2013 року у справі №903/670/13.

В судовому засіданні 06.11.2013 року колегією суддів було оголошено перерву до 27.11.2013 року.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду №903/670/13 від 27.11.2013 року розгляд апеляційної скарги колегією суддів відкладався в зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази.

Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" та Ковельською міжрайонною прокуратурою подано суду відзиви на апеляційну скаргу в яких позивач та прокурор просять суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду неодноразово заслухала прокурора та представників сторін, вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзиви на апеляційну скаргу, перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, та прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, що 5 листопада 2012 року між Підприємством теплових мереж "Ковельтепло" (теплопостачальна організація за договором, позивач у справі) і Ковельською міською організацією професійної спілки працівників освіти і науки (споживач за договором, відповідач у справі) був укладений договір №120 на відпуск теплової енергії (далі - договір) (а.с.7-8), який відповідно до його пункту 7.1 у частині проведення розрахунків діє до повного виконання.

Відповідно до п.3.2 договору розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць.

Підпунктом "в" пункту 2.9, пунктом 3.2 договору встановлено, що відповідач як споживач зобов'язаний проводити щомісячно оплату за послуги з теплопостачання не пізніше 15 числа, наступного за розрахунковим, місяця на підставі виставлених рахунків.

Так, за період - листопад 2012 року - квітень 2013 року позивачем виставлено рахунки на оплату на загальну суму 122 174, 39 грн..

На думку господарського суду першої інстанції виставлені рахунки оплачені не були.

Рішенням господарського суду Волинської області №903/670/13 від 18.09.2013 року позов задоволено повністю.

З такими висновками господарського суду першої інстанції не може погодитись судова колегія апеляційного господарського суду з огляду на таке.

Приписами ч.1 ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормою ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно п.2.9 договору споживач зобов'язаний, зокрема, проводити щомісячно оплату за послуги не пізніше 15 числа, наступного за розрахунковим місяця на основі виставлених рахунків.

У разі утворення заборгованості споживачем, поточна проплата зараховується на погашення попередніх боргів починаючи з першого місяця, за котрий було проведена своєчасна оплата (п.3.3 договору).

Як передбачено п.3.4 договору, відповідно до Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні" регулювання цін та тарифів на надання житлово-комунальних послуг підприємством належить до повноваження місцевих державних адміністрації та органів місцевого самоврядування. У випадку їх зміни, будуть застосовані нові тарифи, про конкретні розміри яких споживачеві будуть проінформовані через засоби масової інформації та буде надіслана копія рішення Ковельського міськвиконкому.

Згідно п.4.1 договору у випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня в розмірі 1% суми простроченого платежу за кожен день, відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 01.07.1999р., а за прострочення понад 30 днів додатково нараховується штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

В період з листопада 2012 року по квітень місяць 2013 року включно ПТМ "Ковельтепло" поставило Ковельській міській організації професійної спілки працівників освіти і науки теплової енергії вартістю 122 174,39 грн. та пред'явило для оплати рахунки №0120-11 від 27.11.2012 року (на суму 11 698 грн. 48 коп.), №0120-12 від 26.12.2012 року (на суму 26 572 грн. 15 коп.), №0120-01 від 25.01.2013 року (на суму 24 433 грн. 38 коп.), №0120-02 від 27.02.2013 року (на суму 25 217 грн. 52 коп.), №0120-03 від 26.03.2013 року (на суму 20 899 грн. 06 коп.), №0120-04 від 16.004.2013 року (на суму 13 353 грн. 80 коп.) (а.с.12-14).

Як встановлено матеріалами справи, ПТМ "Ковельтепло" щомісячно виставляло відповідачу рахунки на оплату поставленої теплової енергії, а останній проводив часткову оплату згідно виставлених рахунків, хоч і не виконав свої зобов'язання щодо оплати вказаних рахунків в повній мірі.

Як свідчать матеріали справи, в період з січня 2013 року по травень 2013 року відповідачем на виконання договору №120 від 05.11.2012 року було перераховано позивачу кошти в розмірі 76 500 грн..

Однак, вказані кошти, безпідставно були зараховані позивачем з посиланням на п.3.3 договору, в рахунок погашення заборгованості відповідача за минулі періоди.

Враховуючи, що заборгованість за період до укладення договору №120 від 05.11.2012 року вже була стягнута згідно рішення господарського суду Волинської області від 20.08.2012 року (змінено постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 року), то у позивача були відсутні правові підстави для зарахування проплат в рахунок погашення заборгованості відповідача за минулі періоди.

Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача про зарахування проплат в рахунок погашення заборгованості за минулі періоди.

А тому, здійснивши перерахунок суми боргу, врахувавши часткову оплату на виконання договору №120 від 05.11.2012 року, неоплаченою залишилась заборгованість в сумі 35 674 грн. 39 коп..

Зазначена сума заборгованості за поставлену теплову енергію підлягає стягненню.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів здійснила перерахунок розміру 3% річних та інфляційних втрат за період з 15.12.2012 року по 26.06.2013 року та дійшла висновку, що, з урахуванням розміру боргу в розрахункових періодах, строків платежу, розмір 3% річних, що підлягає до стягнення складає 498 грн. 60 коп., а розмір інфляційних втрат - 44 грн. 30 коп..

В решті заявлених 3% річних та інфляційних втрат слід відмовити.

Відповідно до ст.610, п.3 ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

Виходячи зі змісту ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як вже зазначалось вище, згідно п.4.1 договору у випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня в розмірі 1% суми простроченого платежу за кожен день, відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 01.07.1999р., а за прострочення понад 30 днів додатково нараховується штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Як вбачається з матеріалів справи, Ковельська міська організація профспілки працівників освіти і науки являється неприбутковою організацією.

Таким чином, відповідач не може бути віднесеним до суб'єкта підприємницької діяльності, отже дія Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" на нього не поширюється.

За вказаних обставин, нарахування пені слід проводити із застосуванням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань"

Згідно ст.ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені та 7% штрафу (п.4.1 договору), судова колегія дійшла висновку, що, з урахуванням розміру боргу в розрахункових періодах, строків платежу, розмір пені, що підлягає до стягнення складає 2330 грн. 85 коп., 7% штрафу - 5 974 грн. 32 коп..

В решті заявленої до стягнення суми пені та 7% штрафу слід відмовити.

А тому, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Так, підлягають до стягнення 35 674 грн. 39 коп. основного боргу, 2 330 грн. 85 коп. пені, 44 грн. 30 коп. інфляційних, 498 грн. 60 коп. 3% річних, 5 974 грн. 32 коп. 7% штрафу.

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції не дослідив в повній мірі всі обставини справи, та не надав їм належної правової оцінки, дійшов хибних висновків щодо прав та обов'язків сторін, й ухвалив рішення з порушенням норм матеріального права, а тому, наявні підстави для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача Ковельського міського комітету профспілки працівників освіти і науки на рішення господарського суду Волинської області від 18.09.2013 року у справі №903/670/13 - задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Волинської області від 18.09.2013 року у справі №903/670/13 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки (м.Ковель, вул. Незалежності, 94, код ЄДРПОУ 02666393) на користь Підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (м.Ковель, вул.Володимирська, 97а, код ЄДРПОУ 30514446) 35 674 грн. 39 коп. основного боргу, 2 330 грн. 85 коп. пені, 44 грн. 30 коп. інфляційних, 498 грн. 60 коп. 3% річних, 5 974 грн. 32 коп. 7% штрафу за договором.

3. Стягнути з Ковельської міської організації професійної спілки працівників освіти і науки (м.Ковель, вул.Незалежності, 94, код ЄДРПОУ 02666393) в дохід державного бюджету 890 грн. 45 коп. судового збору.

4. В решті позову відмовити."

4. Видачу наказів доручити господарському суду Волинської області.

6. Справу №903/670/13 повернути до господарського суду Волинської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом XII-1 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Демидюк О.О.

Суддя Бригинець Л.М.

Суддя Тимошенко О.М.