Постанова

від 19.12.2013 по справі 919/311/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 919/311/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В. суддівГоголь Т.Г., Фролової Г.М. (доповідача) за участю представників: позивача (за первісним позовом)не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) відповідача (за первісним позовом)не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) третьої особи (за первісним позовом)не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуФонду комунального майна Севастопольської міської ради на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 у справі№919/311/13 господарського суду міста Севастополя за позовомФонду комунального майна Севастопольської міської ради доПублічного акціонерного товариства "Мусон" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовомСевастопольської міської державної адміністрації простягнення 137500 грн. за зустрічним позовомПублічного акціонерного товариства "Мусон" до 1. Фонду комунального майна Севастопольської міської ради 2. Севастопольської міської державної адміністрації провизнання п. 2.1 договору №233/07 про пайову участь (внесках) забудовників в розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя від 17.05.2007 та додатку до нього - недійсними

ВСТАНОВИВ:

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Публічного акціонерного товариства "Мусон" про стягнення 137500 грн. заборгованості. Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №233/07 від 17.05.2007 про пайову участь (внесках) забудовників в розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя та обґрунтовано приписами статей 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, Закону України "Про планування і забудову територій", Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Публічне акціонерне товариство "Мусон" звернулося до суду із зустрічним позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, Севастопольської міської державної адміністрації про визнання пункту 2.1 договору №233/07 про пайову участь (внесках) забудовників в розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя від 17.05.2007 та додатку до нього недійсними. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що спірний пункт договору суперечить положенням Постанови Кабінету Міністрів від 24.01.2007 №40 "Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів", що, з огляду на приписи статей 203, 215, 217 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання спірного пункту недійсним.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 14.05.2013 у справі №919/311/13 (суддя Погребняк О.С.) первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Мусон" на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської ради 137500,00 грн. та суму судового збору у розмірі 2750,00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено у повному обсязі. Мотивуючи рішення, місцевий господарський суд зазначив, що позовні вимоги про визнання недійсним пункту договору та додатку до нього задоволенню не підлягають у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі. Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мусон" коштів у розмірі, встановленому спірним пунктом.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.2013 (судді: Видашенко Т.С. - головуючий, Балюкова К.Г., Голик В.С.) рішення господарського суду міста Севастополя від 14.05.2013 у справі №919/311/13 в частині задоволення первісного позову скасовано. Прийнято в цій частині нове рішення. У позові Фонду комунального майна Севастопольської міської ради відмовлено повністю. В іншій частині рішення господарського суду міста Севастополя від 14.05.2013 у справі №919/311/13 залишено без змін. Постанова суду апеляційної інстанції в частині скасування рішення мотивована, зокрема, тим, що на момент звернення Фонду комунального майна Севастопольської міської ради з даним позовом зобов'язання за спірним договором Публічним акціонерним товариством "Мусон" були виконані.

Не погоджуючись з постановою суду, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 89, 92 Цивільного кодексу України, Закону України "Про планування і забудову територій" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Заявник вважає, що доказів виконання товариством зобов'язань за договором про пайову участь (внесках) забудовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя матеріали справи не містять.

Публічне акціонерне товариство "Мусон" надало відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 17.05.2007 між Севастопольською міською державною адміністрацією та Відкритим акціонерним товариством "Мусон" (забудовник) був укладений договір №233р/07 про пайову участь (внесках) забудовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя (реконструкція виробничого корпусу №2 під торговий центр по вул. Вакуленчука, 29), за умовами якого забудовник здійснює пайову участь у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя. Відповідно до розділу 2 договору забудовник перераховує суму пайової участі в розмірі 687500,00 грн. на рахунок цільового фонду розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міського бюджету згідно з розрахунком (додається). Розрахунки за договором здійснюються забудовником упродовж одного місяця з моменту підписання договору, але не пізніше введення до експлуатації. Згідно з пунктом 3.1 договору забудовник зобов'язаний перерахувати на рахунок цільового фонду платежі відповідно до пункту 2.2 цього договору.

Також установлено, що на виконання умов договору про пайову участь відповідачем за первісним позовом було перераховано на розвиток інфраструктури міста Севастополя 550000,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду за первісним позовом у даній справі є вимога Фонду комунального майна Севастопольської міської ради про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мусон" 137500 грн. заборгованості за договором №233/07 від 17.05.2007. Предметом судового розгляду за зустрічним позовом є вимога Публічного акціонерного товариства "Мусон" про визнання недійсним пункту 2.1 договору №233/07 про пайову участь (внесках) забудовників у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Севастополя та додатку до нього. З касаційної скарги вбачається, що судові рішення в частині відмови у задоволенні зустрічного позову заявником не оскаржуються.

Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з преамбулою Закону України "Про планування і забудову територій" у редакції, чинній на момент укладання договору, цей Закон встановлює правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій і спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів. За приписами статті 27 цього Закону фізичні та юридичні особи, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, або юридичні особи, які отримали рішення сільської, селищної, міської ради чи уповноваженого на те виконавчого органу про погодження місця розташування об'єкта, мають право на одержання вихідних даних на проектування цього об'єкта та здійснення проектно-вишукувальних робіт.

Підготовка та комплектування вихідних даних здійснюється підприємствами, установами та організаціями в порядку, встановленому законодавством. Вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів. Граничний розмір коштів на розвиток відповідної інфраструктури та порядок його визначення встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Задовольняючи первісний позов про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Мусон" 137500 грн. заборгованості за договором про пайову участь місцевий господарський суд виходив, зокрема, з того, що доказів сплати пайового внеску у розмірі, встановленому у договорі, товариством не надано.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні первісного позову, апеляційний господарський суд зазначив, що на момент звернення Фонду комунального майна Севастопольської міської ради зобов'язання за спірним договором Публічним акціонерним товариством "Мусон" були виконані, що підтверджується листом від 06.08.2007 Управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації на адресу Гагарінської районної державної адміністрації. При цьому судом зазначено, що 20.07.2007 рішенням комісії Севастопольської міської державної адміністрації розглянуто звернення ВАТ "Муссон" по заліку у рахунок пайової участі щодо розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Севастополя виконаних будівельно-монтажних робіт та було вирішено звільнити ВАТ "Муссон" від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Севастополя. Також суд дійшов висновку про відсутність у Фонду комунального майна Севастопольської міської ради прав на звернення з вимогою за договором №233р/07 від 17.05.2007.

За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Постанова суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає. Так, зазначаючи про те, що зобов'язання відповідача за первісним позовом за договором про пайову участь виконані, суд апеляційної інстанції послався на рішення комісії Севастопольської міської державної адміністрації від 20.07.2007 про звільнення ВАТ "Муссон" від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури міста Севастополя, яке в матеріалах справи відсутнє. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 32 Кодексу). При цьому, подані докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і при вирішенні спору суд має з'ясовувати і оцінювати усі обставини, у відповідності до вимог статті 43 цього Кодексу, за приписами якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Втім, належних доказів щодо припинення зобов'язання зі сплати пайового внеску шляхом заліку матеріали справи не містять. Лист Управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації від 06.08.2007, скерований на адресу Гагарінської районної державної адміністрації, посилань на проведення будь-яких заліків не містить. Серед іншого, судом залишені поза увагою обставини справи щодо здійснення товариством розрахунків за договором про пайову участь у 2012 році шляхом перерахування грошових коштів у розмірі 550000,00 грн., та наявності між сторонами спору щодо розміру пайового внеску, який має бути сплачено за спірним договором. З урахуванням викладеного, передчасним визнається і висновок про відсутність у Фонду комунального майна Севастопольської міської ради прав на звернення з вимогою за спірним договором. Доводи і заперечення сторін також залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, чим порушено приписи статей 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, доводи касаційної скарги частково підтвердженні матеріалами справи. Відповідно до приписів статті 111 7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні чи постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Разом з цим, до повноважень касаційної інстанції віднесено скерування справи на новий розгляд за результатами розгляду касаційної скарги. Порушення судом апеляційної інстанції процесуальних норм, та не з'ясування обставин від яких залежить законність рішення у спорі є підставою для скасування постанови у частині відмови у задоволенні первісного позову та скерування справи в цій частині для нового розгляду до Севастопольського апеляційного господарського суду. При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. В іншій частині постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.13 у даній справі підлягає залишенню без змін.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 111 7 , 111 9 , 111 10 , 111 11 , 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Фонду комунального майна Севастопольської міської ради задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.13 у справі №919/311/13 господарського суду міста Севастополя скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову.

В цій частині справу направити на новий розгляд до Севастопольського апеляційного господарського суду.

В іншій частині постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 23.09.13 у даній справі залишити без змін.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

Г.Фролова