Постанова

від 11.12.2013 по справі 910/9021/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2013 р. Справа№ 910/9021/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_2 - адвокат;

від відповідача 1: Тугая В.А. - представник за дов. б/н від 07.05.2013р.;

від відповідача 2: не з'явився;

від відповідача 3: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Компанії "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЗ ЛТД"

на рішення Господарського суду м. Києва від 23.08.2013 р.

у справі № 910/9021/13 (суддя: Ломака В.С.)

За позовом Компанії "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЕЗ ЛТД"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО"

2. Балмор Інвест Лімітед

3. Головного управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства та скасування державної реєстрації змін до установчих документів

ВСТАНОВИВ:

Компанія "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЕЗ ЛТД" (далі - позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО" (далі - відповідач 1), Балмор Інвест Лімітед (далі - відповідач 2), Головного управління юстиції у місті Києві в особі відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Голосіївського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач 3) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів ОСОБА_5 (далі - третя особа) про - визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕДІА ІНФО" про відступлення (продаж) 94% частки статутного капіталу Товариства "МЕДІА ІНФО" компанією "BIЛKOKC ВЕНЧЕРЕЗ ЛТД" на користь компанії Балмор Інвест Лімітед; про відступлення (продаж) ОСОБА_5 1% частки статутного капіталу Товариства "МЕДІА ІНФО" на користь компанії Балмор Інвест Лімітед та про включення третьої особи Балмор Інвест Лімітед до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО", що оформлене протоколом загальних зборів ТОВ "Медіа Інфо" № 4/04/2013 від 18.04.2013 р.; визнання недійсними змін до установчих документів (статуту), державна реєстрація яких проведена державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Тоцькою Любов Миколаївною 19.04.2013 р. за номером 10681050009029232; скасування державної реєстрації змін до установчих документів (статуту) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО", державна реєстрація яких проведена державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Тоцькою Любов Миколаївною 19.04.2013 р. за номером 10681050009029232; зобов'язання Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації внести запис до Єдиного державного реєстру про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів (статуту) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО", державна реєстрація яких проведена державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві держаної адміністрації Тоцькою Любов Миколаївною 19.04.2013 р. за номером 10681050009029232; визнання права власності компанії "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЕЗ ЛТД" на частку статутного капіталу Товариства "МЕДІА ІНФО" у розмірі 99%; визнання відсутнім права власності компанії Балмор Інвест Лімітед на частку статутного капіталу у розмірі 95%.

Крім того, разом за позовною заявою до суду першої інстанції було подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони державним реєстраторам Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців будь-які записи (зміни) та вчиняти реєстраційні дії щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО" з будь-яких підстав до вирішення справи по суті; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО" вчиняти будь-які дії щодо відчуження будь-яким способом основних засобів, об'єктів інтелектуальної власності, нерухомого майна, передачі їх в оренду, іпотеку, заставу та інші дії, пов'язані з розпорядженням цим майном до вирішення спору по суті; накладення арешту на все нерухоме та рухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО", крім розпорядження коштами на рахунках Товариства з метою виплати заробітної плати, сплати податків та зборів до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

26.07.2013 р. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої він просив суд першої інстанції визнати недійсним договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Інфо" від 18.04.2013 р., укладений між Команією Балмор Інвест Лімітед та Компанією "Вілкокс Венчерз ЛТД".

У судовому засіданні 15.08.2013 р. судом першої інстанції було розглянуто заяву позивача про збільшення позовних вимог та відмовлено у прийнятті до розгляду заявленої додаткової позовної вимоги разом з первісними.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2013р. в задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено. В задоволенні позову відмовлено повністю. Стягнуто з Компанії "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЕЗ ЛТД" на користь спеціального фонду Державного бюджету України 3 441,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Компанія "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЗ ЛТД" звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2013р. у справі №910/9021/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції в порушення умов ст. ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України не прийняв до уваги висновки почеркознавчих експертиз.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2013р. у справі №910/9021/13, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

13.11.2013р. ухвалою Київського апеляційного господарського суду розгляд справи було відкладено на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача 2,3 та третьої особи в засідання Київського апеляційного господарського суду 11.12.2013р. не з'явилися, були належним чином повідомлені про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач 2, 3 та третя особа не скористалася належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 11.12.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідачів 2, 3 та третіх осіб за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Компанії "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЗ ЛТД" - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Відповідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО" (далі - Товариство) в редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів учасників, оформленим протоколом № 4 від 03.02.2012 р. та зареєстрованим державним реєстратором Печерської РДА в м. Києві 09.02.2012 р. за № 10701050005043011, станом на момент його чинності учасниками Товариства були: юридична особа за законодавством Британських Віргінських островів "Вілкокс Венчерз ЛТД" та громадянин України ОСОБА_5 (п. 3.1. Статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р.).

Розподіл часток між вказаними учасниками було здійснено в наступній пропорції: "Вілкокс Венчерз ЛТД" - 99 % від розміру статутного капіталу Товариства, що становить 990, 00 грн., гр. ОСОБА_5 - 1 % від розміру статутного капіталу Товариства, що становить 10,00 грн. (п. 7.2. Статуту в редакції від 09.02.2012 р.).

Відповідно до п. 15.1. статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р. управління Товариством здійснюється загальними зборами учасників як вищим органом управління Товариства та директором як виконавчим органом Товариства.

Згідно з п. 16.5. статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р. до виключеної компетенції Загальних зборів Товариства віднесено питання про прийняття до складу Товариства нових учасників (пп. 15 п. 16.5.) та прийняття (затвердження) Статуту Товариства і внесення в нього змін і доповнень, в тому числі зміна розміру Статутного капіталу Товариства (пп. 2 п. 16.5.).

Пунктом 16.6. статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р. було визначено, що з питань передбачених пп. 1 та 2 п. 16.5. Статуту рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотків від загальної кількості голосів учасників Товариства.

З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів учасників, що приймають участь у загальних зборах учасників Товариства (п. 16.7. статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р.).

При цьому, загальні збори учасників Товариства є правомочними, якщо в них беруть участь учасники або їхні представники, що володіють більше ніж 60 % голосів (п. 16.8. Статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р.).

Відповідно до п. 12.1. статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р. вступ нових учасників до Товариства можливий внаслідок: набуття права власності на частку особою в статутному капіталі Товариства; спадкування (правонаступництва) учасником своєї частки іншій особі; передання (відступлення) учасником своєї частки іншій особі.

Згідно п. 12.2. статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р. питання про вступ нових учасників до Товариства вирішується загальними зборами учасників.

Відповідно до п. 14.1. статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р. учасник Товариства має право за згодою інших учасників продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі Товариства одному або кільком учасникам Товариства чи третім особам.

Учасники Товариства та Товариство користується переважним правом купівлі частки (її частини) учасника пропорційно до розмірів своїх часток (п. 14.2. статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р.).

Відповідно до п. 14.4. статуту Товариства в редакції від 09.02.2012 р., якщо учасники Товариства або Товариство не скористались своїм переважним правом протягом одного місяця з дня повідомлення про намір учасника продати частку (її частину), частка учасника може бути відчужена третій особі.

Так, позовні вимоги були мотивовані тим, що 24.04.2013 р. позивачем було отримано витяг з ЄДРЮОФОП від 24.04.2013 р. серії АВ № 151128 відповідно до даних якого станом на вказану дату до переліку засновників ТОВ "МЕДІА ІНФО" віднесено: Компанію "Вілкокс Венчерз ЛТД" з розміром внеску - 50, 00 грн. та Компанію Балмор Інвест Лімітед з розміром внеску до статутного фонду - 950, 00 грн. Керівником Товариства зазначено Катеринчук Наталію Йосипівну, дата обрання - 20.04.2013 р.

Також, відповідно до тверджень позивача, в результаті подальшого ознайомлення його представників 13.05.2013 р. з матеріалами реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО", ним було з'ясовано, що 19.04.2013 р. державним реєстратором Голосіївської районної у місті Києві державної адміністрації Тоцькою Любов Миколаївною було проведено державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства за № 10681050009029232, внаслідок чого відбулась зміна складу учасників Товариства та зменшення частки позивача з 99 % до 5%.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням загальних зборів Компанії "Вілкокс Венчерз ЛТД", оформленим Протоколом від 15.03.2013 р., було вирішено продати частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО" у розмірі 94 % за її номінальною вартістю та уповноважити директора вказаного Товариства провести необхідні зміни у статутних документах. Протокол було підписано з боку позивача від імені ОСОБА_3, посада якої визначена як директор.

Матеріали справи містять засвідчену 17.04.2013 р. адвокатом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) копію вказаного документу з його нотаріальним перекладом на українську мову. При цьому, з зазначеної завіреної копії вбачається, що підпис адвоката ОСОБА_1 було апостильовано 19.04.2013 р. Міністром закордонних справ та у справах Співдружності С. Адамс (Лондон).

18.04.2013 р. відбулись загальні збори Товариства, на яких були присутні:

- від імені позивача представник ОСОБА_6, повноваження якого підтверджувались підписаною з боку позивача від імені ОСОБА_3, посада якої визначена як директор, довіреністю від 15.03.2013 р., завіреною адвокатом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), підпис якого (адвоката) в подальшому після проведення загальних зборів було апостильовано 19.04.2013 р. Міністром закордонних справ та у справах Співдружності С. Адамс (Лондон), з правом представляти інтереси Компанії як учасника ТОВ "МЕДІА ІНФО", в тому числі підписання установчих документів Товариства, зокрема, договорів купівлі-продажу часток, відчуження корпоративних прав та інших договорів, що дозволяють відчужувати частку в статутному капіталі ТОВ "МЕДІА ІНФО"

- та ОСОБА_5.

Серед запрошених осіб - Компанія Балмор Інвест Лімітед в особі представника ОСОБА_5 на підставі Довіреності, виданої 09.12.2011 р. та посвідченої адвокатом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1), підпис якого (адвоката) було апостильовано 12.12.2013 р. Міністром закордонних справ та у справах Співдружності С. Рапп (Лондон) (переклад на українську мову засвідчено нотаріально), відповідно до якої йому, зокрема, було надано право підписувати всі установчі та статутні документи будь-яких товариств і будь-яких юридичних осіб, в яких Компанія є засновником або членом чи в яких має намір бути засновником або членом.

На порядок денний загальних зборів Товариства було винесено наступні питання:

1. Про відступлення (продаж) часток учасників в статутному капіталі Товариства.

2. Про прийом до складу учасників Товариства нового учасника та розподіл часток.

3. Про затвердження Статуту Товариства в новій редакції.

Відповідно до протоколу загальних зборів Товариства від 18.04.2013 р. по першому питанню, у зв'язку з прийняттям ОСОБА_5 рішення про відступлення належної йому частки в розмірі 1 % від Статутного капіталу, що становить 10,00 грн. на користь Компанії "Балмор Інвест Лімітед" шляхом подання заяви про відступлення частки в Статутному капіталі, було вирішено - затвердити відступлення частки ОСОБА_5 належної йому частки у Статутному капіталі вищезазначеного Товариства в розмірі 1 % від Статутного капіталу, що становить 10, 00 грн. за номінальною вартістю Компанії "Балмор Інвест Лімітед" та вираховуючи зазначене вивести зі складу учасників Товариства ОСОБА_5. У зв'язку з прийняттям Компанією "Вілкокс Венчерз ЛТД" рішення про відступлення (продаж) 94 % від належної їй частки в статутному капіталі, що становить 940, 00 грн. на користь Компанії "Балмор Інвест Лімітед" шляхом укладення відповідного договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, вирішено затвердити відступлення (продаж) Компанією "Вілкокс Венчерз ЛТД" (продаж) 94 % від належної їй частки в статутному капіталі Товариства, що становить 940, 00 грн. за номінальною вартістю Компанії "Балмор Інвест Лімітед".

По другому питанню порядку денного було вирішено, у зв'язку з купівлею часток Статутного капіталу Товариства включити Компанією "Балмор Інвест Лімітед" до складу учасників Товариства та розподілити частки в Статутному капіталі наступним чином: Компанія "Балмор Інвест Лімітед" - 95 %, що складає 950,00 грн.; Компанія "Вілкокс Венчерз ЛТД" - 5%, що складає 50,00 грн.

По третьому питанню вирішено затвердити та підписати статут Товариства у відповідній редакції.

По всім питанням відповідно до змісту Протоколу загальних зборів Товариства від 18.04.2013 р. представники учасників голосували одноголосно.

У свою чергу, Протокол загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО" від 18.04.2013 р. був підписаний представниками Компанії "Балмор Інвест Лімітед", Компанії "Вілкокс Венчерз ЛТД" та ОСОБА_5 особисто.

18.04.2013 р. між Компанією "Вілкокс Венчерз ЛТД" (продавцем), та Компанією "Балмор Інвест Лімітед" (покупцем), було укладено договір купівлі-продажу часток у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Інфо" (ідентифікаційний код 37569329), відповідно до якого продавець продав та передав у власність покупця, а покупець купив та прийняв частку у статному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Медіа Інфо", ідентифікаційний код 37569329, що складає 94% від загального розміру статутного капіталу товариства та номінальна вартість якої становить 940, 00 грн. та частину корпоративних прав продавця у цьому підприємстві в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Вказаний Договір від імені Компанії "Вілкокс Венчерз ЛТД" підписано ОСОБА_6, та від імені Компанії "Балмор Інвест Лімітед" ОСОБА_5 на підставі повноважень, що визначені вказаними вище довіреностями, виданими від імені відповідних суб'єктів господарювання.

Відповідно до пояснень представника відповідача-3 19.04.2013 р. в робочий час державного реєстратора директором ТОВ "МЕДІА ІНФО" ОСОБА_5 о 09:11 год. до Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації було надано наступні документи: реєстраційна картка на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи форми № 3; Статут ТОВ "МЕДІА ІНФО" нова редакція від 18.04.2013 р. (два примірника); Протокол № 4/04/2013 від 18.04.2013 р. загальних зборів учасників ТОВ "МЕДІА ІНФО" про внесення змін до установчих документів; оригінал Договору від 18.04.2013 р. купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "МЕДІА ІНФО" між Компанією "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЕЗ ЛТД" та Компанією "Балмор Інвест Лімітед"; заява ОСОБА_5 від 17.04.2013 р. про вихід зі складу засновників (учасників) (нотаріально засвідчена копія); довіреність від 09.12.2011 р. Компанії "Балмор Інвест Лімітед" на ОСОБА_5 (нотаріально завірена); Довіреність від 15.03.2013 р. Компанії "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЕЗ ЛТД" на ОСОБА_6 (нотаріально завірена); протокол від 15.03.2013 р. засідання зборів Компанії "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЕЗ ЛТД" про відчуження частки в статутному капіталі; квитанція.

На підставі вказаних документів державним реєстратором було проведено реєстрацію відповідних змін складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО" та його нової редакції Статуту.

Під час розгляду даної справи судом досліджувались належним чином завірені Голосіївською районною у місті Києві державною адміністрацією копії матеріалів реєстраційної справи ТОВ "МЕДІА ІНФО", проте як відповідно до наданих нею письмових пояснень оригінали таких документів були вилучені на підставі ухвали Голосіївського районного суду міста Києві від 17.05.2013 р. у справі № 752/8349/13.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує на те, що в дійсності він не продавав та будь-яким іншим чином не відчужував на користь Компанії Балмор Інвест Лімітед будь-яку частину належної йому частки в статутному фонді Товариства, а також не приймав участі особисто або через свого представника в загальних зборах Товариства, на яких були прийняті рішення про внесення змін до Статуту.

При цьому, відмічає, що рішення, складене від імені позивача, про продаж частки в статутному фонді ТОВ "МЕДІА ІНФО" в розмірі 94 %, а також відповідна довіреність на представництво його інтересів на спірних загальних зборах Товариства була підписана не ОСОБА_3, а іншою особою з наслідуванням її підпису.

Заперечуючи проти вказаних доводів, відповідачі 1 та 2 вказують на те, що позивачем не підтверджено належними доказами обставин, на які він посилається в обґрунтування заявлених позовних вимог.

Згідно із ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом статті 116 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 10 Закону України "Про господарські товариства" учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, серед іншого, брати участь в управлінні товариством.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників.

До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить: 1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання; 2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу; 3) створення та відкликання виконавчого органу товариства; 4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; 5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства; 6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника; 7) виключення учасника із товариства; 8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства. Черговість та порядок скликання загальних зборів встановлюються статутом товариства і законом.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:

а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;

б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;

в) виключення учасника з товариства;

г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів. З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймається простою більшістю голосів.

Згідно зі ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" Загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами. Позачергові загальні збори учасників скликаються головою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу. Загальні збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу. Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачергових загальних зборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони вправі самі скликати загальні збори учасників. Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень (аналогічна позиція міститься в постанові Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. "Про практику розгляду судами корпоративних спорів").

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів, у зв'язку з прямою вказівкою закону є, зокрема прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства).

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не було доведено належними та допустимими доказами про порушення оспорюваним рішенням загальних зборів Товариства корпоративних прав позивача.

Так, як зазначалось вище, на засіданні загальних зборів Товариства 18.04.2013 р. був присутнім представник позивача, який реалізував відповідні права щодо волевиявлення відповідної позиції при вирішенні питань, винесених на порядок денний, проголосувавши по всім питанням одноголосно з іншим учасником Товариства.

Рішення, які були прийняті на оспорюваних загальних зборах повністю узгоджуються з позицією позивача щодо долі частини своїх корпоративних прав, визначеної прийнятим ним рішенням на зборах Компанії "Вілкокс Венчерз ЛТД", оформленим Протоколом від 15.03.2013 р.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд не приймає, як належне твердження скаржника, що спірне рішення Компанії "Вілкокс Венчерз ЛТД" від 15.03.2013 р. та видана на ім'я ОСОБА_6 довіреність, позивачем не видавались, з огляду на наступне.

Так, наявні в матеріалах справи висновки почеркознавчих експертиз не відповідають вимогам ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вони проводились на підставі копій досліджуваних документів та не містять категоричних висновків, засновані на припущеннях, а отже, не мають жодної сили перед іншими доказами у справі.

Так, як вбачається з Акту експертизи, проведеної 03.06.2013 р. та правильно встановлено судом першої інстанції, експертом з питань ідентифікації документів, рукописних - друкованих текстів, підроблених документів та фальшивих банкнот Андреаса Панайоти, в ньому експертом безпосередньо зазначено, що: для того, щоб можна було з'ясувати всі деталі/графологічні риси, графологічну експертизу має бути здійснено між оригіналами (аркуш висновку 4); графологічна експертиза на основі фотокопій (ксерокопій) є ненадійною, тому що окремі деталі почерку не відображаються чітко, деякі характерні риси оригіналу, можливо, будуть відсутні на фотокопії (ксерокопії) або копії, фотокопія (ксерокопія), загалом є неприйнятним засобом з'ясування підробки, головним чином, що стосується підписів, оскільки який-небудь підпис легко може бути перенесено з одного документа до іншого, неможливо визначити повністю справжність (автентичність) підпису у випадку, якщо не було представлено оригіналу (аркуш висновку 5); в цілому дослідження на підставі фотокопії (ксерокопії) забороняється як правилами судової графології, так і встановленою судовою практикою (аркуш висновку 8).

Аналогічно у Висновку експерта № 189 від 12.07.2013 р., складеному заступником начальника відділу технічної експертизи документів та почерку Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру підполковником міліції Шпакович Наталією Георгіївною, зазначено про те, що ймовірна форма даного висновку пояснюється вимогами Методики судово-почеркознавчої експертизи, згідно з якими висновок за результатами проведення почеркознавчої експертизи за копією документу може бути сформований лише в ймовірній формі (аркуш висновку 5).

У свою чергу, у висновку № 0284/3 експертного почеркознавчого дослідження від 05.06.2013 р., проведеного Незалежним інститутом судових експертиз, також зазначено про те, що питання стосовно наявності (відсутності) монтажу у наданій на дослідження електрофотокопії документа перебуває поза межами компетенції експерта-почеркознавця.

Зазначені застереження, наведені у відповідних висновках, узгоджуються з положеннями Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 08.01.1998 р., відповідно до яких для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Враховуючи зазначене, суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що вказаними експертними дослідженнями встановлено підробку відповідних документів, складених від імені позивача. При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що вищезазначені дослідження проводились на замовлення позивача.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника щодо відсутності на спірних довіреностях та договорі відбитків печаток компаній, які їх видали, а також обставини їх апостилювання, з огляду на наступне.

Як неодноразово на тому наголошував Вищий господарський суд України, цивільним законодавством не пов'язується недійсність договору з наявністю чи відсутністю на договорі печатки юридичної особи.

В даному випадку доказів того, що укладений між позивачем та відповідачем-2 Договір у встановленому порядку визнано недійсним, суду не представлено.

У свою чергу, що стосується порядку видачі спірної довіреності від імені позивача та її легалізації на території України, слід звернути увагу на помилковість висновків позивача про те, що її було апостильовано у відсутність особи, яка підписала відповідний документ, а саме: ОСОБА_3.

Так, як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, вищезазначений апостиль проставлено на копії спірної довіреності, яка була завірена підписом адвокатом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1). Саме підпис зазначеного адвоката на відповідній копії документу було в подальшому апостильовано 19.04.2013 р. Міністром закордонних справ та у справах Співдружності С. Адамс.

Належних та допустимих доказів порушення порядку апостилювання ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції надано не було.

Так, враховуючи наявність іноземного елементу, до спірних правовідносин має бути застосовано норми Закону України "Про міжнародне приватне право".

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України та міжнародних звичаїв, що визнаються в Україні.

Згідно із ст. 34 Закону України "Про міжнародне приватне право" порядок видачі, строк дії, припинення та правові наслідки припинення довіреності визначаються правом держави, у якій видана довіреність.

Позивачем не наведено суду норм права держави, у якій видана довіреність, які б визначали обов'язок засвідчення підпису особи, яка її склала, печаткою відповідного суб'єкта господарювання.

У свою чергу, дійсно, відповідно до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

При цьому, відповідно до ст. ст. 25, 26 Закону України "Про міжнародне приватне право" цивільні правоздатність та дієздатність юридичної особи визначаються особистим законом юридичної особи, а особистим правом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України "Про міжнародне приватне право" підприємницька та інша діяльність іноземних юридичних осіб в Україні регулюється законодавством України щодо юридичних осіб України, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, порядок та умови виконання на території України наданих спірною довіреністю повноважень регулюються законодавством України.

Відповідно до ст. 1 Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 р., до якої приєднались Україна, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, а також Британські Віргінські острови, ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з договірних держав і мають бути представлені на території іншої договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: документи, які виходять від органу або посадової особи, і що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; адміністративні документи; нотаріальні акти; офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами, у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, яким скріплений документ, є проставлення передбаченого статтею 4 апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений.

Згідно із ч. 1 ст. 4 Конвенції апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріплюється документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції.

Відповідно до ст. 5 Конвенції апостиль проставляється на вимогу особи, яка підписала документ, або будь-якого пред'явника документа. Заповнений належним чином апостиль засвідчує справжність підпису, якість, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичність відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ. Підпис, відбиток печатки або штампа на апостилі не потребують ніякого засвідчення.

В п. 22 Висновків та рекомендацій, прийнятих Спеціальною комісією з практичного застосування гаазьких Конвенцій про апостиль, отриманні доказів, вручення документів, вказано, що дія апостилю не поширюється на зміст офіційного документу, на якому проставлений апостиль.

Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, не засвідчення документу (довіреності) апостилем не впливає на дійсність документу (довіреності), а є лише засобом підтвердженням справжності підпису та статусу особи, що підписала такий документ (довіреність).

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що 19.04.2013 р. спірна довіреність була посвідчена апостилем, тобто на наступний день після проведення зборів, а рішення на загальних зборах були прийняті представником позивача у повній відповідності із визначеними у довіреності повноваженнями.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, що ОСОБА_6 не мав права вчиняти правочин з відчуження частки у статному капіталі Товариства на користь вказаної Компанії, оскільки в порушення належним чином не доведено того, що ОСОБА_6 був власником відповідних компаній ("Інвест Інфо Ван Лімітед", "Івест Рейтінг Ту Лімітел", "Інвест Медіа Срі Лімітед", "Інвест Кріейтів фор Лімітед", "Інвест Ектів Файв Лімітед") на момент проведення оспорюваних загальних зборів та укладення відповідного договору купівлі-продажу частки у статутному фонді Товариства (18.04.2013 р.).

Доводи стосовного того, що в результаті укладеного правочину з відчуження частки позивачу не було перераховано коштів в її оплату, були правомірно відхилені судом першої інстанції, обставини порушення договірних зобов'язань є самостійною підставою для порушення питання про примусове виконання відповідних обов'язків та застосування можливих заходів відповідальності відповідного боржника, але жодним чином не впливають на дійсність прийнятих на оспорюваних загальних зборах рішень щодо відчуження частки у статутному капіталі.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що при прийнятті спірного рішення будь-які інтереси позивача не були порушені.

Щодо тверджень скаржника про невідповідність висновків суду першої інстанції положенням Закону України «Про господарські товариства» в частині обов'язковості повідомлення учасника товариства про скликання Загальних зборів, відзначає, що останні не приймаються судом до уваги як необґрунтовані, з огляду на вищевикладене.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що заявляючи вимоги про скасування державної реєстрації змін до установчих документів (статуту) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО", державна реєстрація яких була проведена державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві держаної адміністрації Тоцькою Любов Миколаївною 19.04.2013 р. за номером 10681050009029232, а також зобов'язання Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації внести запис до Єдиного державного реєстру про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів (статуту) Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІА ІНФО", державна реєстрація яких проведена державним реєстратором Голосіївської районної в місті Києві держаної адміністрації Тоцькою Любов Миколаївною 19.04.2013 р. за номером 10681050009029232, - позивач крім іншого обрав спосіб захисту, не передбачений ст. 16 Цивільного кодексу України (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 16.03.2011 р. у справі № 18/114-2193).

При цьому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що згідно з вимогами ст. 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців", у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та в той же день повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

Таким чином, відповідно до вимог законодавства, дії щодо внесення запису про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, мають проводитися державним реєстратором лише після отримання відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.

Тобто, відсутня потреба окремого визнання недійсними та скасування реєстрації змін до установчих документів в судовому порядку.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне посилання скаржника на рішення Вищого суду Англії та Уельсу, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, оскільки зміст цього рішення не впливає на законність рішення суду першої інстанції і не є підставою для його скасування в апеляційній інстанції, крім того апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення станом на момент його прийняття, тоді як рішення Вищого суду Англії та Уельсу було прийнято та надано суду апеляційної інстанції після прийняття спірного рішення по даній справі.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2013р. у справі №910/9021/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Компанії "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЗ ЛТД" - задоволенню не підлягають.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Компанії "ВІЛКОКС ВЕНЧЕРЗ ЛТД" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.08.2013р. у справі №910/9021/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/9021/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді Л.О. Рєпіна

К.В. Тарасенко