Рішення

від 20.12.2013 по справі 911/4376/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2013 р. Справа № 911/4376/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СЕН»"

до Дочірнього підприємства „ Нагель Фенстер "

про стягнення 14 160,90грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Роменська Т.В. (дов. №259 від 11.12.2013р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СЕН» (далі - позивач) звернулося з позовом до Дочірнього підприємства «Нагель Фенстер» (далі - відповідач) про стягнення 14 160,90грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 2601д від 17.12.2012р. в частині прострочення строку виготовлення, поставки та монтажу виробів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2013р. порушено провадження у справі № 911/4376/13, розгляд справи призначено на 20.12.2013р.

У судовому засіданні 20.12.2013р. представник позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судове засідання 20.12.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.12.2012р. між Дочірнім підприємством «Нагель Фенстер» (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СЕН» (Замовник) було укладено договір № 2601д, відповідно до якого в терміни та в порядку, визначені даним договором, виконавець зобов'язався виготовити з власних матеріалів двері складні з євробрусу (надалі - вироби) та в установленому порядку передати останньому, а замовник - прийняти замовлені ним вироби та роботи і оплатити їх.

Ціна договору визначається відповідно до п. 2.3. договору складає 47 203,14грн. з ПДВ (п. 2.3. договору).

Згідно п. 3.1. договору замовник переказує 85 % вартості відповідно до загальної кількості по договору на рахунок виконавця впродовж 2-х банківських днів з моменту підписання договору в національній валюті України. Решту суми замовник переказує впродовж 2-х банківських днів з моменту повідомлення виконавцем про виготовлення виробів, яке здійснюється відповідальним представником виконавця за телефоном, вказаним замовником, або в інший спосіб, визначений сторонами.

Відповідно до п. 6.1 договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання зобов'язань.

17.12.2012р. сторони підписали додаток № 1 до договору № 2601д від 17.12.2012р. (далі - Додаток), де обумовили замовлення, конструкцію, профіль, колір, заповнення, фурнітуру та дату монтажу: 18.02.2013р.

Позивач на виконання договору № 2601д від 17.12.2012р. ,17.12.2012р. та 28.12.2012р. сплатив на рахунок відповідача 40 000грн. та 7 203,14грн., всього 47 203,14грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1631 від 17.12.2012р. та № 1764 від 28.12.2012р. (а.с. 23)

Суд встановив, що відповідач в порушення додатку № 1 до договору № 2601д від 17.12.2012р. виконав та зробив монтаж виробів з євробрусу з простроченням строку, виконавши роботи 01.03.2013р., що підтверджується актом здачі-прийняття виконаних робіт від 01.03.2013р. (а.с. 22), підписаним та скріпленим печатками обох сторін договору.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача з претензіями № 49 від 26.03.2013р. та № 84 від 28.05.2013р. (а.с. 24-26), згідно яких просив сплатити 14 160,90грн. пені за прострочення термінів виготовлення, поставки та монтажу продукції, які 12.04.2013р. та 04.06.2013р. отримано представником відповідача - Богатирь, що підтверджується підписом останнього на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 27-28).

З розрахунку позивача, доданого до позовної заяви вбачається, що сума пені була обрахована наступним чином: період нарахування пені починається з 18.02.2013р. і закінчується 01.03.2013р.

Предметом позову є вимога про стягнення 14 160,90грн. пені.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушення зобов'язання.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною другою статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.2. договору виконавець за прострочення термінів виготовлення, поставки та монтажу продукції, зазначених у п. 5.1. даного договору, сплачує замовнику пеню у розмірі 3 % від вартості недопоставленого товару, за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У частині другій статті 9 ЦК України зазначено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Частиною першою статті 216 та частиною другою статті 217 ГК України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим Кодексом, іншими законами та договором, у вигляді відшкодування збитків, штрафних санкцій та оперативно-господарських санкцій.

За змістом статті 199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З наведених норм вбачається, що сторони договору, за відсутності встановлених спеціальними законами обмежень, не позбавлені права передбачити договором неустойку, що стягується за прострочення негрошового зобов'язання у відсотках до суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, та звернутися з вимогою про стягнення такої неустойки у зв'язку з простроченням зобов'язання.

Відповідну правову позицію наведено в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010р. у господарській справі № 14/80-09-2056 та постанові Вищого господарського суду України від 20.12.2011р. у справі № 4/5025/1063/11.

Враховуючи вищевикладене, а також період нарахування пені, що вказаний позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 32), суд обмежив період нарахування пені з 19.02.2013р. (дата початку прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача - наступний день після узгодженої сторонами дати виготовлення, поставки та монтажу продукції) по 28.02.2013р. (дата закінчення прострочення виконання зобов'язання з боку відповідача, оскільки 01.03.2013р. відповідач виконав свої договірні зобов'язання) арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 19.02.2013р. по 28.02.2013р. загалом становить 14 160,90 грн. Відтак, вимога про стягнення 14 160,90грн. пені підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовна вимога про стягнення 14 160,90грн. пені є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Нагель Фенстер» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Зої Космодем'янської, буд. 17; код ЄДРПОУ 20587183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «СЕН» (36014, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, буд. 15; код ЄДРПОУ 23280093) 14 160 грн. (чотирнадцять тисяч сто шістдесят гривень) 90 коп. пені та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять гривень) 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 25.12.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко