Постанова

від 19.12.2013 по справі 927/1216/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2013 р. Справа№ 927/1216/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Хрипуна О.О.

за участю представників

від прокуратури: Федорченко Л.А., посв. № 011005 від 23.10.2012р.

від Чернігівської

обласної ради: Максак Т.Л., дов. № 01-05/1013 від 30.10.2013р.

від позивача: не з'явились

від відповідача-1: Магаляс Б.П. - дов. б/н від 01.12.2012

від відповідача-2: Магаляс Б.П. - керівник

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області в

інтересах територіальної громади та держави в

особі Чернігівської обласної ради

на рішення Господарського суду Чернігівської області

від 06.11.2013

у справі № 927/1216/13 (суддя Фетисова І.А.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю

„Сільгоспздравниця"

до 1) Менського санаторію „Остреч"

2) Асоціації „Украгромайно Всеукраїнського

союзу сільськогосподарських підприємств"

про визнання права власності на об'єкти нерухомості

за зустрічним

позовом Менський санаторій „Остреч"

до Товариство з обмеженою відповідальністю

„Сільгоспздравниця"

про визнання права власності на об'єкти нерухомості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" (надалі - ТОВ „Сільгоспздравниця", позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) звернулося до господарського суду Чернігівської області із позовом до Менського санаторію „Остреч" (надалі - відповідач-1 за первісним позовом, позивач за зустрічним позовом, санаторій) та Асоціації „Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств" про збільшення розміру статутного капіталу санаторію на частину суми боргу, а саме на 323810 грн., визначивши, що розмір статутного капіталу Менського санаторію „Остреч" складає 5132736 грн.; збільшення розміру частки позивача у статутному капіталі Менського санаторію „Остреч" на частину суми боргу, а саме на 323810,00 грн. та визначення частки Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" у розмірі 1000000,00 грн., що становить 20,8 % статутного капіталу Менського санаторію „Остреч"; зобов'язання відповідача-1 внести відповідні зміни до статуту Менського санаторію „Остреч"; зобов'язання відповідача-1 здійснити державну реєстрацію вказаних змін до статуту.

До початку розгляду справи по суті позивачем за первісним позовом було подано заяву про зміну предмету позову, згідно якої він просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" право власності на частину спального корпусу 2, а саме на 998,8 м. кв., залишковою вартістю 323810,00 грн., який знаходиться на земельній ділянці площею 4,4872 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою м. Мена, урочище Остреч, 4.

У ході розгляду справи судом першої інстанції, відповідач-1 за первісним позовом подав зустрічний позов до Товариство з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" про визнання права власності на об'єкти нерухомості, що належать Менському санаторію „Остреч" та знаходяться на земельній ділянці площею 4,4875 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою м. Мена, урочище Остреч, 4.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.10.2013 зустрічний позов прийнято до розгляду з первісним за єдиним номером 927/1216/13.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 у справі №927/1216/13 у задоволенні первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Визнано право власності Менського санаторію „Остреч" на об'єкти нерухомості, розташовані в м. Мена, Чернігівської області, урочище Остреч, 4, на земельній ділянці загальною площею 7,9983 га, в т.ч. під будівлями та дворами 4,4872 га, з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705, а саме: водолікарня загальною площею 2481,7 м.кв.; лікувальний корпус загальною площею 1452,0 м.кв.; спальний корпус 2 загальною площею 2231,3 м.кв.; спальний корпус та адміністративний корпус загальною площею 3091,5 м.кв.; склад, гараж, гараж, прибудова загальною площею 403,3 м.кв.; магазин загальною площею 145,6м.кв.; гараж зі столярною майстернею загальною площею 157 м.кв.; котельня загальною площею 231,3 м.кв.; насосна загальною площею 21,8 м.кв.; трансформаторна підстанція загальною площею 43,7 м.кв.; дизельна загальною площею 25,8 м.кв.; зварочна загальною площею 9,7 м.кв.; овочесховище загальною площею 361,9 м.кв.; заправка загальною площею 47,7 м.кв.; гараж, склад загальною площею 19,4 м.кв.; лодочна загальною площею 11,7 м.кв.; вбиральня загальною площею 5,4 м.кв.; прохідна загальною площею 10,3 м.кв.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, заступник прокурор Чернігівської області в інтересах територіальної громади та держави в особі Чернігівської обласної ради звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій з урахування заяви про уточнення прохальної частини апеляційної скарги просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 у справі №927/1216/13 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття неправильного рішення. Апелянт зазначає, що майно, стосовно якого розглянуто даний спір, рішенням сесії Чернігівської обласної ради від 18.09.2013 включено до переліку об'єктів спільної власності територіальної громади області. Прокурор також зазначає, що право на пред'явлення позову про визнання права власності на майно належить виключно власнику, та при цьому вказує, що права власності на цілісний майновий комплекс санаторію „Остреч" у сторін у справі не виникло та документально не підтверджено.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 у справі №927/1216/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області в інтересах територіальної громади та держави в особі Чернігівської обласної ради прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 05.12.2013р.

04.12.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду Асоціація „Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств" подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 у справі № 927/1216/13 залишити без змін.

04.12.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача за зустрічним позовом подано заперечення на апеляційну скаргу, в якій він зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 у справі № 927/1216/13 залишити без змін.

04.12.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача за первісним позовом подано заперечення на апеляційну скаргу, в якій він просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 у справі №927/1216/13 залишити без змін.

05.12.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Чернігівської обласної ради надійшли письмові пояснення у справі.

09.12.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Менського санаторія „Остреч" надійшли додаткові пояснення до заперечень на апеляційну скаргу.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 у справі № 927/1216/13 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів: Зубець Л.П., Хрипун О.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 у справі №927/1216/13 апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області прийнято до провадження у визначеному складі суду.

12.12.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника Менського санаторія „Остреч" надійшли додаткові пояснення до заперечень на апеляційну скаргу, у яких він просить суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 у справі № 927/1216/13 залишити без змін.

12.12.2013 від прокуратури через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надішли письмові пояснення у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2013 у справі №927/1216/13 розгляд апеляційної скарги відкладено на 19.12.2013 року.

19.12.2013 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від прокуратури надійшли уточнення апеляційної скарги, у яких остання обґрунтовує необхідність захисту (шляхом ініціювання перегляду судового рішення у даній справі) інтересів саме держави, а не територіальної громади в особі Чернігівської обласної ради, якою було прийняте рішення від 18.09.2013 про включення до переліку об'єктів спільної власності територіальної громади області майна, стосовно якого вирішено спір у даній справі.

У судовому засіданні 19.12.2013 представник прокуратури надала усні пояснення, у яких зазначила, що за результатами розгляду апеляційної скарги просить апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 у справі №927/1216/13 в частині задоволення зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін. Про це представник прокуратури надала відповідну письмову заяву про уточнення прохальної частини апеляційної скарги.

Представник позивача за первісним позовом у судове засідання 19.12.2013 не з'явився, проте у письмових запереченнях на апеляційну скаргу, що надійшли до Київського апеляційного господарського суду 04.12.2013, просив розгляд апеляційної скарги здійснювати без його участі.

Представник Чернігівської обласної ради підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, статут Менського санаторію „Остреч" (нова редакція) затверджено загальними зборами засновників (учасників) Менського санаторію „Остреч", протокол №16 від 09.12.2010 та зареєстровано 15.12.2010 року.

Відповідно до п. 5.2 статуту Менського санаторію „Остреч" розмір статутного капіталу санаторію складає 4808926,00 грн. Статутний капітал санаторію розподіляється між засновниками (учасниками) наступним чином: Асоціації „Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств" належить частка в статутному капіталі санаторію у розмірі 4132736,00 грн., що становить 85,939% статутного капіталу санаторію; Товариству з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" належить частка в статутному капіталі санаторію у розмірі 676190,00 грн., що становить 14,061 % статутного капіталу санаторію.

Таким чином, позивач за первісним позовом є одним із засновників санаторію.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.09.2011 між Менським санаторієм „Остреч" та ТОВ „Сільгоспздравниця" підписано акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.09.2011 на суму заборгованості Менського санаторію „Остреч" по договору ТП-5 поставки товарів та надання послуг від 18.05.2009 у розмірі 1730868,97 грн.

Позивачем за первісним позовом було направлено Менському санаторію „Остреч" лист №10/5 від 10.05.2011, яким повідомлено що згідно акту звірки від 01.09.2011 заборгованість санаторію складає 1730868,97 грн. Дана заборгованість виникла протягом 2009-2010 років в ході виконання договору №ТП-5 поставки товарів та надання послуг від 18.05.2009 року. Пункт 4.1 договору передбачає що оплата за товар (послугу) повинна бути здійснена протягом трьох місяців з моменту підписання відповідної накладної або акту приймання-передачі, якщо інше не зазначено в додатковій угоді. У зв'язку із зазначеним ТОВ „Сільгоспздравниця" просило протягом 30 днів провести розрахунки та повністю погасити заборгованість. Даний лист отримано відповідачем-1 за первісним позовом 12.05.2011, про що свідчить відмітка на листі.

Менський санаторій „Остреч" листом №467/1 від 07.09.2011 повідомив ТОВ „Сільгоспздравниця" що підтверджує суму боргу 1730868,97 грн., проте у зв'язку з незадовільним фінансовим станом просить розстрочки проведення розрахунків. Даний лист отримано позивачем за первісним позовом 09.09.2011, про що свідчить відмітка на листі.

05.09.2012 Менський санаторій „Остреч" отримав лист Товариства з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" №3/9 від 03.09.2012 з нагадуванням про існування заборгованості в сумі 1730868,97 грн. При неможливості погашення заборгованості санаторієм позивач за первісним позовом просив за рахунок заборгованості збільшити розмір частки ТОВ „Сільгоспздравниця" в статутному капіталі санаторію з 676190 грн. до 1000000,00 грн., тобто збільшити на 323810,00 грн. Також ТОВ „Сільгоспздравниця" повідомило, що готове розглянути варіант часткового погашення заборгованості шляхом визначення за товариством права власності на 6,46% об'єктів нерухомості санаторію, що знаходяться на земельній ділянці площею 4,4872 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою: м. Мена урочище Остреч, 4 - на частину суми боргу, а саме на 323810,00 грн.

Менський санаторій „Остреч" листом №345/1 від 05.09.2012 повідомив ТОВ „Сільгоспздравниця" про неможливе передавання права власності на об'єкти нерухомості санаторію, а також повідомив, що вважає за доцільне збільшення частки підприємства в статутному капіталі санаторію. Даний лист отримано позивачем за первісним позовом 07.09.2012, про що свідчить відмітка на листі.

Позивач за первісним позовом листом № 27/3 від 27.03.2013 повторно повідомив санаторій про наявність заборгованості в сумі 1730868,97 грн. та просив протягом 30 днів провести розрахунки.

У відповідь на зазначений лист Менський санаторій „Остреч" своїм листом №149/1 від 17.04.2013, який був отриманий позивачем за первісним позовом 19.04.2013, повідомив ТОВ „Сільгоспздравниця" про неможливість провести розрахунки враховуючи фінансовий стан санаторію.

Згідно заяви позивача за первісним позовом про зміну предмету позову, він просив визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця" право власності на частину спального корпусу 2, а саме на 998,8 м кв., залишковою вартістю 323810,00 грн., який знаходиться на земельній ділянці площею 4,4872 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою м. Мена, урочище Остреч, 4.

Вказану вимогу позивач за первісним позовом обґрунтовував тим, що у зв'язку із непередбачуваними змінами матеріального становища санаторію є доцільність витребувати наявну частину боргу за договором та актами звірки у натурі - шляхом визнання права власності на об'єкт нерухомості, вважаючи , що такий спосіб захисту задовольнить матеріальний інтерес позивача за первісним позовом.

З урахуванням зазначених вимог суд першої інстанції правомірно зазначив, що вчинені позивачем наміри до спонукання відповідача-1 за первісним позовом (санаторію) до збільшення статутного фонду на розмір боргу, збільшення розміру частки позивача в статутному капіталі санаторію та визначення розміру частки, та в подальшому вчинена процесуальна дія по зміні позовних вимог на визнання права власності на частину об'єкта нерухомості не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки трансформація наявних у відповідача-1 зобов'язань по оплаті заборгованості на визнання права власності не є справедливим та розумним способом захисту свого порушеного права, що в свою чергу може зашкодити інтересам відповідача-1 щодо його права володіння, розпорядження та користування власністю.

При цьому місцевий господарський суд правильно вказав, що наявна заборгованість відповідача-1 за первісним позовом (санаторію) не є внеском позивача за первісним позовом до статутного капіталу, випливає із правовідносин купівлі-продажу (поставки), а тому не може впливати на розмір статутного капіталу, розмір частки товариства як засновника санаторію у відсотковому значенні й взагалі на корпоративні права позивача (товариства). Межі здійснення прав та обов'язків сторін у договорі мають відповідати приписам ст.13-14 ЦК України, а саме бути в межах, визначених та встановлених договором або законом.

Відповідно до приписів ст.167 ГК України зміст корпоративних прав - це право особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні, отриманні прибутку та активів в разі ліквідації господарської організації та інші права передбачені законом та статутними документами.

Наявність обов'язку відповідача-1 за первісним позовом по передачі частини об'єкта нерухомості в разі непогашення боргу не передбачено та не підтверджено позивачем за первісним позовом з огляду на приписи чинного цивільного законодавства, матеріали справи та надані сторонами докази.

За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що позивач по первісному позову, змінюючи предмет заявленого позову на визнання права власності, належним чином не обґрунтував встановлення таких прав та обов'язків умовами договору та закону, а тому заявлені вимоги судом першої інстанції правомірно визнані безпідставними та необґрунтованими, а первісний позов таким, що задоволенню не підлягає.

У свою чергу відповідач-1 за первісним позовом, звертаючись із зустрічним позовом до ТОВ „Сільгоспздравниця" просив визнати за санаторієм право власності на вказані об'єкти нерухомості, що належать санаторію та знаходяться на земельній ділянці площею 4,4772 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою м. Мена, урочище Остреч, 4: 1) водолікарня, загальна площа 2481,7 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 2644840 грн., 2) лікувальний корпус 1452 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 89472 грн., 3) спальний корпус 22231,3 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 723359 грн., 4) спальний корпус, адмінкорпус 3091,5 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 661735 грн., 5) склад, гараж, гараж, прибудова 403,3 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 73074 грн., 6) магазин 145,6 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 27355 грн., 7) гараж з столярною майстернею 157 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 74212 грн., 8) котельня 231,3 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 649411 грн., 9) насосна 21,8 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 1451 грн., 10) трансформаторна підстанція 43,7 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 39733 грн., 11) дизельна 25,8 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 23458 грн., 12) зварочна 9,7 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 542 грн., 13) овочесховище 361,9 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 7089 грн., 14) заправка 47,7 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 10384 грн., 15) гараж, склад 19,4 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 1083 грн., 16) лодочна 11,7 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 653 грн., 17) вбиральня 5,4 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 106 грн., 18) прохідна 10,3 м. кв., залишкова вартість станом на 01.09.2013 - 10977 грн. Всього 10751,1 кв. м. та залишкова вартість 5009204,00 грн.

Розглядаючи зустрічні позовні вимоги, місцевий господарський суд вказував на наступне.

Постановою президіуму Чернігівської обласної ради колгоспів та обкому профсоюзу робітників сільського господарства від 07.02.1979 відкрито з 10 лютого 1979 Менський міжколгоспний санаторій-профілакторій на 176 місць в урочищі Остреч з роботою по безперервному графіку в ІІ зміни в році, використовуючи щорічно в червні, липні та серпні від піонертабір санаторного типу.

Санаторієм ведеться облік основних засобів, згідно відомості обліку основних засобів Менського санаторію „Остреч" на 01.01.2013 налічує та обліковується: 1) водолікарня балансова, вартість 4933178 грн., 2) лікувальний корпус, вартість 236987 грн., 3) спальний корпус 2, вартість 1293002 грн., 4) спальний корпус, адмінкорпус, вартість 1706391 грн., 5) склад, гараж, гараж, прибудова, вартість 101904 грн., 6) магазин, вартість 45230 грн., 7) гараж з столярною майстернею, вартість 155441 грн., 8) котельня, вартість 12090457 грн., 9) насосна, вартість 26803 грн., 10) трансформаторна підстанція, вартість 88784 грн., 11) дизельна, вартість 52417 грн., 12) зварочна, вартість 1848 грн., 13) овочесховище, вартість 25452 грн., 14) заправка, вартість 22120 грн., 15) гараж, склад, вартість 3696 грн., 16) лодочна, вартість 2230 грн., 17) вбиральня, вартість 380 грн., 18) прохідна, вартість 20475 грн. Всього 10006795,00 грн.

Інвентарний список основних засобів Менського санаторію „Остреч" визначений як складові: 1) рік в експлуатації 1999, інвентарний №010 водолікарня, балансова вартість 4933178 грн., 2) рік в експлуатації 1978, інвентарний №002 лікувальний корпус, балансова вартість 236987 грн., 3) рік в експлуатації 1998, інвентарний №013 спальний корпус 2, балансова вартість 1293002 грн., 4) рік в експлуатації 1978, інвентарний №001 спальний корпус, адмінкорпус, балансова вартість 1706391 грн., 5) рік в експлуатації 1978, інвентарний №004 склад, гараж, гараж, прибудова, балансова вартість 101904 грн., 6) рік в експлуатації 2002, інвентарний №014 магазин, балансова вартість 45230 грн., 7) рік в експлуатації 1978, інвентарний №003 гараж з столярною майстернею, балансова вартість 155441 грн., 8) рік в експлуатації 1997, інвентарний №015 котельня, балансова вартість 12090457 грн., 9) рік в експлуатації 1978, інвентарний №009 насосна, балансова вартість 26803 грн., 10) рік в експлуатації 1997, інвентарний №012 трансформаторна підстанція, балансова вартість 88784 грн., 11) рік в експлуатації 1997, інвентарний №0022 дизельна, балансова вартість 52417 грн., 12) рік в експлуатації 1978, інвентарний №0021 зварочна, балансова вартість 1848 грн., 13) рік в експлуатації 1978, інвентарний №005 овочесховище, балансова вартість 25452 грн., 14) рік в експлуатації 1997, інвентарний №008 заправка, балансова вартість 22120 грн., 15) рік в експлуатації 1978, інвентарний №0020 гараж, склад, балансова вартість 3696 грн., 16) рік в експлуатації 1985, інвентарний №0017 лодочна, балансова вартість 2230 грн., 17) рік в експлуатації 1989, інвентарний №0019 вбиральня 380 грн., 18) рік в експлуатації 2003, інвентарний №0018 прохідна, балансова вартість 20475 грн. Всього 10006795 грн.

Позивачем за зустрічним позовом, надані інвентарні картки обліку основних засобів Менського санаторію „Остреч" а саме : №1 водолікарня, введення в експлуатацію 1999 р., первинна вартість 4933178 грн., №2 лікувальний корпус, введення в експлуатацію 1978 р., первинна вартість 236987 грн., №3 спальний корпус 2, введення в експлуатацію 1998 р., первинна вартість 1293002 грн., №4 спальний корпус, адмінкорпус, введення в експлуатацію 1978 р., первинна вартість 1706391 грн., №5 склад, гараж, гараж, прибудова, введення в експлуатацію 1978 р., первинна вартість 101904 грн., №6 магазин, введення в експлуатацію 2002 р., первинна вартість 45230 грн., №7 гараж з столярною майстернею, введення в експлуатацію 1978 р., первинна вартість 155441 грн., №8 котельня, введення в експлуатацію 1997 р., первинна вартість 1290457 грн., №9 насосна, введення в експлуатацію 1978р., первинна вартість 26803 грн., №10 трансформаторна підстанція, введення в експлуатацію 1997 р., первинна вартість 88784 грн., №11 дизельна, введення в експлуатацію 1997 р., первинна вартість 52417 грн., №12 зварочна, введення в експлуатацію 1978 р., первинна вартість 1848 грн., №13 овочесховище, введення в експлуатацію 1978 р., первинна вартість 25452 грн., №14 заправка, введення в експлуатацію 1997 р., первинна вартість 22120 грн., №15 гараж, склад, введення в експлуатацію 1978 р., первинна вартість 3696 грн., №16 лодочна, введення в експлуатацію 1985 р., первинна вартість 2230 грн., №17 вбиральня, введення в експлуатацію 1989 р., первинна вартість 380 грн., №18 прохідна, введення в експлуатацію 2003 р., первинна вартість 20475 грн.

Санаторієм ведеться бухгалтерський облік основних засобів по рахунку №103, де обліковуються вищезазначені об'єкти.

Місцевим господарським судом також зазначено, що Чернігівським міжміським бюро технічної інвентаризації надана суду Інвентаризаційна справа на будинок № 4 по вул. Остреч м. Мена, з якої вбачається складання технічних документів по об'єктам, визначення їх характеристик та площ.

Так, схема в масштабі 1:5000, оцінювальні акти, експлікації містять відображення розташування та зазначення найменувань будівель з зазначенням літер станом на серпень 2008 року: водолікарня А-2 , лікувальний корпус А2-2 , спальний корпус А3-4, спальний корпус А4-3 , адмінкорпус А5-2 , склад гараж Б1 , гараж Б2, Б3 , прибудова Б4 , магазин Б5 , гараж з столярною майстернею Б6 , котельня Б7 , трансформаторна підстанція Г, насосна В , дизельна Г1 , сварочна Д , овочесховище Ж,З, заправка К,К1 , гараж, склад Л ,лодочна М , вбиральня Н , прохідна О , склад П . Наведений перелік об'єктів нерухомості співпадає з переліком та площами зазначеними по тексту прохальної частини зустрічного позову. З матеріалів наведеної інвентаризаційної справи, наявних копій в матеріалах господарської справи, не вбачається відміток про самочинне будівництво об'єктів нерухомості.

Суд першої інстанції також звернув увагу на те, що Менською районною радою 20.08.1999 видано державний акт серія І-ЧН № 001175 на право постійного користування землею Менському міжколгоспному санаторію „Остреч" на території Менської міської ради м. Мена урочище Остреч у тому, що зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 9,61 га землі в межах згідно з планом землекористування. Землю надано у постійне користування для розміщення об'єктів санаторно-курортного призначення відповідно до рішення Менської районної ради народних депутатів від 08.06.1999 року.

За інформацією Менського районного відділу земельних ресурсів, що вбачається з листа №62 від 31.01.2005 р., Менський санаторій „Остреч" по формі 6 Зем та згідно Державного акту на право постійного користування землею серія І-ЧН №001175 за Менським санаторієм „Остреч" рахується земельна ділянка розміром 9,61 га по Менській міській раді.

Менським районним відділом земельних ресурсів надано 28.12.2006 довідку про наявність земельних угідь за формою 6 зем. Санаторій „Остреч" загальна площа земель 9,61 га.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що станом з серпня 1999 року по 28.12.2006 року у санаторія налічувалось право користування на земельну ділянку площею 9,61 га.

Місцевий господарський суд також вказав, що приватним підприємцем Швед Л.В. в 2007 році було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки Менському санаторію „Остреч" загальною площею 7,9983 га під розміщення та обслуговування санаторію „Остреч" та очисних споруд, які розташовані за межами населеного пункту м. Мена.

23.04.2007 між Менською районною державною адміністрацією, як орендодавцем, та Менським санаторієм „Остреч", як орендарем, укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку оздоровчого призначення на підставі розпорядження Менської районної державної адміністрації №73 від 07.02.2007, яка знаходиться на території Менської міської ради за межами населеного пункту м. Мена. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,9983 га у т.ч. під будівлями - 0,6210 га, під ГРС - 0,0270 га, під дворами - 3,8392 га, під очисними спорудами - 3,5111 га. Відповідно до п. 8 договору договір укладено на 49 років.

За таких обставин, суд першої інстанції зробив висновок, що на момент розгляду справи санаторій є орендарем земельної ділянки 7,9983 га, в т.ч. під будівлями, дворами й правомірно користується земельною ділянкою в т.ч. під будівлями та дворами.

Місцевий господарський суд також зазначив, що розпорядженням Менської райдержадміністрації №210 від липня 1998 року затверджено Акт державної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від червня 1998 року прийнято в експлуатацію водогрязелікарню на 150 відвідувань в зміну з поліклінікою на 250 відвідувань в зміну/перша черга - житловий блок на 100 місць за адресою Менський район. Розпорядженням Менської райдержадміністрації № 399 від 31 грудня 1998 року затверджено Акт державної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію від грудня 1998 року прийнято в експлуатацію водогрязелікарню на 150 відвідувань в зміну санаторію „Остреч" за адресою Менський район. Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради №43 від 22.02.2001 надано дозвіл Міжколгоспному санаторію „Остреч" на розміщення об'єкту торгівлі - відкриття магазину на території санаторію в урочищі - Остреч з обов'язковими погодженням з пожежною служби. Рішенням виконавчого комітету Менської міської ради №168 від 27.06.2002 затверджено акт державної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації з видачею свідоцтва про право власності на магазин на території Менського санаторію „Остреч".

Інші об'єкти нерухомості, як встановив суд першої інстанції, відповідно до наявних в матеріалах справи відомостей з інвентаризаційної справи (станом на 2008 рік), облікових документів санаторію не мають статусу самовільно збудованих, арештованих, переданих в іпотеку та інших обмежень або заборон щодо користування, володіння або розпорядження.

Санаторієм надано суду архівні документи: копії та витяги з проектів 1969 року обласного проектного інституту „Чернігівоблколгосппроект", державного проектного інституту „Гіпроцивільпромбуд" 1989 року, Чернігівського проектного інституту „Гіпроцивільпромбуд" 1993 року щодо проекту та будівництва об'єктів нерухомості , а саме будівництва головного корпуса, спального корпусу, господарського корпусу, складу, овочесховища, господарського сараю, водної станції, літнього відкритого майданчика, пасажирського павільйона, насосної станції, трансформаторної підстанції, реконструкції котельної , будівництва водогрязелікарні. При цьому, замовником будівництва та реконструкції з текстів зазначених документів був санаторій.

Окрім того, місцевий господарський суд зазначив, що з матеріалів інвентаризаційної справи вбачається наявність рішення Менської районної ради від 07.08.2008 про прийняття цілісного майнового комплексу Менського санаторію „Остреч" у спільну власність територіальної громади.

Постановою Корюківського районного суду від 05.10.2010 у справі 2-а-138/2010 за адміністративним позовом Аграрного союзу України (правонаступника Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств) до Менської районної ради про визнання протиправними та нечинними трьох рішень суб'єкта владних повноважень по Менському санаторію „Остреч" від 07.08.2008, а також за адміністративним позовом залученої третьої особи із самостійними вимогами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до Менської районної ради та Аграрного союзу України (правонаступника Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств) про визнання протиправними та нечинними трьох рішень Менської районної ради по Менському санаторію „Остреч" від 07.08.2008 та відмови у задоволенні позовних вимог Аграрного союзу України (правонаступника Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств), залучених третіх осіб на стороні позивача (Аграрного союзу України) без самостійних вимог: СК „Бірківський", СК ім. Мічуріна, СК „Нива", СК „Жовтневий", СК „Куковицький", СК „Лан", СК „Миколаївський", СК „Зоря", ТОВ „Праця Стольне", СК „Феськівський", ТОВ „Агрофірма Ніка", СТОВ „Маяк", Менський санаторій „Остреч", ТОВ „Чернігівагрошляхбуд" (наступником частки у статутному капіталі Менського санаторію „Остреч" є ТОВ „Сільгоспздравниця" згідно договору купівлі-продажу) про визнання протиправними та нечинними рішення суб'єкта владних повноважень позов Аграрного союзу України (правонаступника Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств) до Менської районної ради, а також позов третьої особи із самостійними вимогами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області до Менської районної ради в частині визнання протиправними та нечинними трьох рішень суб'єкта владних повноважень (Менської районної ради) по Менському санаторію „Остреч" від 07.08.2008 задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Менської районної ради 12 сесії 5 скликання, а саме від 07.08.2008 „Про включення частки статутного фонду Менського санаторію „Остреч" до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міста Менського району; від 07.08.2008 „Про прийняття цілісного майнового комплексу Менського санаторію „Остреч" у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міста Менського району; від 07.08.2008 „Про створення комунального підприємства „Менський санаторій „Остреч" Менської районної ради". В іншій частині позовних вимог щодо предмету спору відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 у справі 2-а-138/10 постанову Корюківського районного суду від 05.10.2010 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20.03.2012 постанову Корюківського районного суду від 05.10.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2011 залишено без змін.

Позивачем за зустрічному позову надано суду для залучення до матеріалів справи судові рішення у справі 13/33 господарського суду Чернігівської області. Так, Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 у справі 13/33 за позовом Асоціації „Украгромайно Всеукраїнського союзу сільськогосподарських підприємств" до РВ Фонду державного майна України по Чернігівській області за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Менський санаторій „Остреч" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Управління капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (про визнання недійсним наказу, акту та рішення комісії) рішення господарського суду Чернігівської області від 08.02.2012 скасовано повністю, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним наказ РВ Фонду державного майна України по Чернігівській області від 02.11.2009 №518 „Про затвердження акту комісії з визначення державної частки в майні санаторію „Остреч", в решті вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.06.2012 р. по справі 13/33 постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 р. залишено без змін.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов висновку, що на момент винесення рішення у даній справі державна та комунальна частка в майні санаторію відсутня.

Розглядаючи спір про визнання права власності за зустрічним позовом суд першої інстанції встановив, що інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно надісланих листом № 02.3-5/72 від 01.11.2013 Реєстраційної служби Менського районного управління юстиції свідчать про відсутність станом на 01.11.2013 зареєстрованого права власності на нерухоме майно як по об'єктам нерухомості так і по суб'єкту (санаторій), а також відсутні зареєстровані обтяження як по об'єктах, по суб'єкту так й по земельній ділянці з кадастровим номером 7423010100:02:000:0705.

Враховуючи усі викладенні вище обставини, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що інших ніж позивач по зустрічному позову доведених прав власності або прав вимоги (застави, арешту, іпотеки) на об'єкти нерухомості, зазначених по тексту зустрічної вимоги, в процесі розгляду справи не встановлено.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права. Згідно із вимогами ч.1 ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Задовольняючи зустрічні позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сукупність наданих позивачем по зустрічному позову доказів, свідчить про правомірне, тривале та відкрите користування об'єктами нерухомості протягом значного терміну часу, існування санаторного закладу з 1978 року та фактичне здійснення діяльності, обліку активів (об'єктів нерухомості), наявність їх в натурі, відповідно до листа від 23.10.2013 КП „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації", яким повідомилено суд, що об'єкти нерухомості вказані в інвентаризаційній справі №4512 Менського санаторію „Остреч" дійсно є в наявності за вказаною адресою.

Окрім того, місцевий господарський суд дійшов висновку, що невизнання засновником права власності санаторію як юридичної особи, наявність спору між сторонами процесу щодо прав власності дає підстави вважати необхідним здійснення судового захисту порушеного права позивача за зустрічним позовом від можливих посягань засновника санаторію (позивача за первісним позовом) на майно санаторію, власність на яке належить виключно юридичній особі - суб'єкту здійснення санаторно-курортної діяльності, а не носію корпоративних прав.

Однак, колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, оскільки із обставин справи не вбачається факту невизнання чи оспорювання позивачем за первісним позовом права власності санаторію на нерухоме майно. Навпаки, із позовних вимог за первісним позовом (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) видно прагнення ТОВ „Сільгоспздравниця" задовольнити свої майнові вимоги шляхом витребування частини боргу в натурі, тобто через визнання за ним права власності на частину нерухомого майна санаторію.

Аналогічне прагнення позивача за первісним позовом простежується і у листі №3/9 від 03.09.2012 до Менського санаторію „Остреч", в якому ТОВ „Сільгоспздравниця" вказує на свою готовність розглянути варіант часткового погашення заборгованості шляхом визначення за товариством права власності на 6,46% об'єктів нерухомості санаторію, що знаходяться на земельній ділянці площею 4,4872 га з присвоєним кадастровим номером 7423010100:02:000:0705 за адресою: м. Мена урочище Остреч, 4 - на частину суми боргу, а саме на 323810,00 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач за первісним позовом звертаючись до санаторію із вказаною пропозицією очевидно мав на меті задоволення своїх майнових вимог до Менського санаторію „Остреч" за рахунок частини належного йому майна, шляхом визнання права власності на це майно за Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця", що виключає факт невизнання або заперечення відповідачем за зустрічним позовом права власності санаторію на вказане майно.

Таким чином, в порушення норм ст. 392 ЦК України та ст. 33 ГПК України позивач за зустрічним позовом не довів, факту порушення його права власності відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Сільгоспздравниця", та не обґрунтовав необхідності захисту його прав у судовому порядку за зустрічним позовом у даній справі.

Відповідачем у позові про визнання права власності є будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника.

Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважаючи себе власником майна міг звернутися із позовом про визнання права власності лише до особи, яка сумнівається в належності йому цього майна, або не визнає за ним права здійснювати правомочності власника. Натомість ТОВ „Сільгоспздравниця" такою особою не є, у зв'язку із чим воно не може бути належним відповідачем у даній справі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає зустрічний позов Менського санаторію „Остреч" необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

При цьому, колегією суддів при розгляді апеляційної скарги взято до уваги те, що прокурор подаючи апеляційну скаргу на рішення у даній справі обґрунтовував необхідність захисту інтересів територіальної громади та держави в особі Чернігівської обласної ради з тих підстав, що рішенням сесії Чернігівської обласної ради від 18.09.2013 майно санаторію включено до переліку об'єктів спільної власності територіальної громади області. Вказане рішення Чернігівської обласної ради від 18.09.2013 існувало станом на момент вирішення спору у даній справі судом першої інстанції. Однак, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.11.2013 у справі №825/3929/13-а було зупинено дію згаданого рішення облради в частині, яка стосується цілісного майнового комплексу Менського санаторію „Остреч". В подальшому постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.12.2013 у справі №825/3933/13-а визнано протиправним та скасовано рішення Чернігівської обласної ради від 18.09.2013 „Про включення майна до Переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Чернігівської області" в частині визнання за територіальними громадами сіл, селищ, міст Чернігівської області права спільної власності зокрема на майно цілісного майнового комплексу санаторію „Остреч". Враховуючи вказані обставини, 19.12.2013 прокуратурою були подані уточнення апеляційної скарги, у яких остання обґрунтовує необхідність захисту інтересів саме держави, а не територіальної громади в особі Чернігівської обласної ради. Господарським судом апеляційної інстанції взято до уваги вказані уточнення та розглянуто апеляційну скаргу з урахуванням зазначених обставин.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга заступника прокурора Чернігівської області підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 у справі №927/1216/13 має бути скасоване в частині задоволення зустрічних позовних вимог із прийняття у цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Чернігівської області задовольнити, а рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2013 у справі №927/1216/13 скасувати в частині задоволення зустрічних позовних вимог.

Прийняти у цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Менського санаторію „Остреч" (15600, м. Мена, урочище Остреч, б4, код 02137045) в дохід Державного бюджету України 34410 (тридцять чотири тисячі чотириста десять) грн. 00 коп. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити Господарському суду Чернігівської області.

Матеріали справи №927/1216/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

О.О. Хрипун