Постанова

від 17.12.2013 по справі 910/14320/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа№ 910/14320/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Іоннікової І.А.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: Кожина Т.В. - представник за дов. б/н від 02.09.2013р.;

Зезетко Г.М. - представник за дов. б/н від 02.09.2013р.;

від відповідача: Маковій О.О. - представник за дов. № 0207/1 від 02.07.2013 р.;

розглянув апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р.

у справі № 910/14320/13 (суддя - Цюкало Ю.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Богуславська суконна фабрика"

до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

про скасування постанови про накладення штрафу,

У судовому засіданні 17.12.2013р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Публічне акціонерне товариство "Богуславська суконна фабрика" (далі - ПАТ "Богуславська суконна фабрика", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувана постанова № 3-1502/6 від 15.02.2013 не відповідає вимогам закону, є необґрунтованою, складеною та винесеною з порушенням процедури, встановленої законом та надіслана із грубим порушенням норм чинного законодавства.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. (повний текст складений та підписаний 23.09.2013р.) позовні вимоги ПАТ "Богуславська суконна фабрика" у справі № 910/14320/13 задоволено повністю.

Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 15.02.2013р. № 3-1502/6 про накладення штрафу на ПАТ "Богуславська суконна фабрика" у розмірі 103230,00 грн, стягнуто з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на користь ПАТ "Богуславська суконна фабрика" судові витрати у розмірі 1147,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. у даній справі, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПАТ "Богуславська суконна фабрика" в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не в повній мірі з'ясував обставини, що мають значення для справи; дійшов до висновків, що не відповідають обставинам справи, а також порушив процесуальний порядок розгляду справи, у зв'язку з чим, прийняв рішення, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.11.2013р. апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. прийнято до провадження та призначено до розгляду на 28.11.2013р.

В судовому засіданні 28.11.2013р. на підставі ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 17.12.2013р.

В судовому засіданні 17.12.2013 р. представники позивача заперечували проти задоволення апеляційної скарги, зазначили, що вважають рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні 17.12.2013 р. підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

При цьому, судом апеляційної інстанції встановлено, що наявні в матеріалах справи копії документів засвідчені позивачем частково з недотриманням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 N 55, але при дослідженні в судових засіданнях витребуваних оригіналів документів з'ясовано відповідність копій цим оригіналам, а тому в силу ст. ст. 32-34, 36 ГПК України, п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. наявні в матеріалах справи копії документів є належними доказами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011р., основними завданнями Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (яка є територіальним органом Держархбудінспекції України, входить до сфери її управління, підзвітна та підконтрольна їй), є участь у реалізації державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства, та зокрема здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Згідно зі ст. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Під час проведення позапланової перевірки посадова особа інспекції зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Як вірно з'ясовано місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 07.02.2013р. відповідачем видано направлення за № 108.13/08/01 на здійснення позапланової перевірки позивача (далі - направлення, а/с 7). Зі змісту направлення вбачається, що підставами позапланової перевірки позивача є здійснення останнім будівництва складського приміщення по вул. Мисайлівська, 71 в м. Богуслав, Київської області.

За наслідками позапланової перевірки позивача, 08.02.2013 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил (а/с 8-9). В акті відповідачем зазначено, що станом на час проведення перевірки будівництва складського приміщення по вул. Мисайлівській 71, в м. Богуславі, та перевірки достовірності даних у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт, направленої до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області для проведення реєстрації з метою отримання права на виконання будівельних робіт з будівництва складського приміщення по вул. Мисайлівській 71 в м. Богуславі, встановлено, що земельну ділянку за договором оренди від 17.06.2009р. зареєстрованим у Богуславському районному відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК" від 18.11.2009р. за № 040993700553, кадастровий № 3220610100:01:018:0097, площею - 5,0834 га, надано у користуван ня Відкритому акціонерному товариству "Богуславська суконна фабрика", а декларацію подано від Публічного акціонерного товариства "Богуславсь ка суконна фабрика". За результатами перевірки у поданій декларації що перевірялась, наведено недостовірні дані, що являється порушенням ст. 34, ст. 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

08 лютого 2013 року відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З-08-02/133 та призначено розгляд справи про правопорушення на 15.02.2013p. Від підписання відповідного протоколу керівник позивача відмовився, про що зазначено в резолютивній частині протоколу № 1-Л-З-08-02/133.

Згідно зі ст.ст. 16-21 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за наслідками розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності 15.02.2013р. відповідачем складено постанову № 3-1502/6 про порушення ПАТ "Богуславська суконна фабрика" ст. 34, п. 8 ст. 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" (копія постанови в справі). В постанові відповідачем зазначено, що станом на час проведення перевірки будівництва складського приміщення по вул. Мисайлівській 71, в м. Богуславі, та перевірки достовірності даних у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт, направленої до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, встановлено, що земельну ділянку за договором оренди від 17.06.2009р., зареєстрованим у Богуславському районному відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК" від 18.11.2009р. за № 040993700553, кадастровий № 3220610100:01:018:0097, площею - 5,0834 га,- надано у користуван ня Відкритому акціонерному товариству "Богуславська суконна фабрика", а декларацію подано від ПАТ "Богуславсь ка суконна фабрика", що являється (за висновком відповідача) фактом наведення недостовірних даних у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт. У ході проведення позапланової перевірки до позивача були застосовані санкції, передбачені абз. 4. п. 4. ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у вигляді штрафу у сумі 103 230,00 грн. Від пояснень щодо складеного протоколу керівник позивача відмовився, про що зазначено в постанові № 3-1502/6.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що підставами перевірки позивача, згідно виданого відповідачем направлення, були обставини здійснення ПАТ "Богуславська суконна фабрика" будівництва складського приміщення по вул. Мисайлівська, 71 в м. Богуслав, Київської області, встановлення відповідачем того, що земельну ділянку за договором оренди від 17.06.2009р., зареєстрованим у Богуславському районному відділі Київської обласної філії ДП "Центр ДЗК" від 18.11.2009р. за № 040993700553, кадастровий № 3220610100:01:018:0097, площею - 5,0834 га,- надано у користуван ня Відкритому акціонерному товариству "Богуславська суконна фабрика", а декларацію подано від Публічного акціонерного товариства "Богуславсь ка суконна фабрика", що являється фактом наведення недостовірних даних у поданій декларації про початок виконання будівельних робіт, є свідченням дослідження відповідачем в момент здійснення позапланової перевірки іншого за своєю природою питання, а саме перевірки достовірності даних у поданій позивачем декларації про початок виконання будівельних робіт.

В цій частині приймаються посилання позивача на ст. 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яка встановлює, що посадовим особам інспекції забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Матеріалами справи доведено, що на час проведення перевірки будівництво об'єкту по вул. Мисайлівська, 71 в м. Богуслав, Київської області позивачем не розпочато, що випливає з протоколу № 1-Л-З-08-02/133 та не заперечується сторонами.

Місцевим судом правомірно встановлено, що 17 червня 2009 року між ВАТ "Богуславська суконна фабрика" (орендар за умовами договору) та Богуславської міською радою (орендодавець за умовами договору) укладено договір оренди земельної ділянки (а/с 54), за п. 1. якого, орендодавець, відповідно до рішення сорок сьомої сесії Богуславської міської ради п'ятого скликання за № 685 -47-У від 09 червня 2009 року, надає, а орендар приймає в строкове, платне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Богуславської міської ради в місті Богуславі Київської області по вул. Мисайлівській, 71.

Як видно зі змісту вказаного правочину, договір оренди було укладено між Богуславської міською радою та позивачем (ідентифікаційний код 05501439), який знаходився на той час в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства.

В своєму листі від 07.09.2011р. за № 7094 Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва надав роз'яснення на питання, чи є необхідність у переукладанні договорів з контрагентами при зміні назви організаційно правової форми. У вказаному листі зазначено, що підприємство може змінити або припинити договір за угодою сторін, але не зобов'язане, якщо це прямо не встановлено законом чи умовами самого договору.

У відповідності до роз'яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 р. N 8 "Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з набранням ним чинності, приведення діяльності відкритого акціонерного товариства та закритого акціонерного товариства у відповідність з вимогами Закону України «Про акціонерні товариства» не потребує застосування процедури припинення акціонерного товариства.

Відповідачем не було надано доказів припинення діяльності позивача чи зміну ідентифікаційного коду останнього.

Таким чином, є правомірним висновок місцевого суду в частині того, що ВАТ "Богуславська суконна фабрика" та позивач у справі є однією і тією ж юридичною особою, зміна найменування якої, щодо організаційно-правової форми з відкритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство, не припинило господарської діяльності такого товариства.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивач фактично виконав вимоги законодавства про приведення організаційно - правової форми товариства у відповідність, а відповідач, вбачаючи у цьому формальну зміну найменування, застосував до нього штрафні санкції.

За таких обставин, декларацію про початок будівельних робіт подано позивачем фактично з зазначенням ним, по суті, достовірних даних відносно питання суб'єкта подачі такої декларації. А тому, відповідач неправомірно визнав позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 34, п. 8 ст. 36 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" та безпідставно застосував санкції, передбачені абз. 4. п. 4. ч. 2 ст. 2 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" у вигляді штрафу у сумі 103 230,00 грн.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Відповідно до ст. 22 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в інспекції, яка наклала штраф.

Матеріалами справи підтверджується той факт, що постанова № 3-1502/6 від 15.02.2013р. надіслана відповідачем на адресу позивача лише 08.07.2013р., що свідчить про грубе порушення відповідачем встановленого законом порядку надсилання такої постанови (у триденний строк після її прийняття рекомендованим листом з повідомленням), а відтак про неможливість позивача скористатися правом на своєчасне оскарження відповідної постанови у встановлений законодавством строк.

Зважаючи на вищевикладене, правомірним є висновок місцевого суду про те, що прийнята відповідачем оскаржувана постанова № 3-1502/6 від 15.02.2013р. складена і винесена з порушенням останнім процедури, встановленої законом та надіслана позивачу із порушенням норм чинного законодавства. А тому доводи апелянта в цій частині безпідставні.

Суд апеляційної інстанції, разом з цим, приймає доводи апелянта про те, що при обґрунтуванні рішення, місцевим судом помилково було застосовано редакцію Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», яка втратила чинність, проте даний факт не є підставою для скасування рішення місцевого суду в розумінні ст. 104 ГПК України.

Так, відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України», не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення. Водночас апеляційний господарський суд у мотивувальній частині своєї постанови не лише вправі, а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірних відносин та правову оцінку обставин справи.

Крім того, обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач зазначив про те, що місцевий суд порушив норми процесуального права, зокрема, прийняв рішення за відсутності представника відповідача, який не був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Суд апеляційної інстанції не приймає в цій частині доводи апелянта враховуючи наступне.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Разом з цим, на бланках відповідача, наявних в матеріалах справи міститься дві його адреси.

Так, з інформації, яка перебуває у відкритому доступі та міститься на офіційному сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, вбачається, що відповідач 17.09.2013р. отримав ухвалу суду першої інстанції від 10.09.2013р. про призначення розгляду справи на 18.09.2013 р., зокрема, за адресою, вказаною в апеляційної скарзі.

В цій частині, доводи апелянта про неналежне повідомлення про час та місце розгляду справи, а також про отримання зазначеної ухвали після судового засідання за іншою адресою, є необґрунтованими, з огляду на отримання ним ухвали, як було встановлено у даній постанові, за вищевказаною адресою.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції по даній справі в розумінні ст. 104 ГПК України.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта в порядку ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32 - 34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. у справі № 910/14320/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. у справі № 910/14320/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/14320/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 23.12.2013р.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді О.М. Гаврилюк

І.А. Іоннікова