Ухвала

від 20.12.2013 по справі 922/3433/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

"17" грудня 2013 р. Справа № 922/3433/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Гетьман Р.А., судді Лакіза В.В.,

при секретарі Фільшиній Н.І.,

за участю представників сторін:

від скаржника - не з'явився,

від боржника - не з'явився,

ліквідатора - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (вх. №3143Х/2) на постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013 р. у справі № 922/3433/13,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атор", м. Харків,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Харківської області від 13.09.2013 р. у справі № 922/3433/13 (суддя Дзюба О.А.) визнано ТОВ "Атор" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. З дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припиняється, строк виконання всіх грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки, процентів та інших видів економічних санкцій по усіх видах заборгованості банкрута, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Припиняються повноваження органів управління банкрута, ліквідатора і повноваження власника майна. Скасовуються арешти, накладені на майно боржника та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника (в тому числі, усі податкові застави, застави рухомого та нерухомого майна). Накладання нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається. Призначено ліквідатором боржника голову ліквідаційної комісії Магрурі Махяр. Зобов'язано ліквідатора відповідно до п. 3 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в п'ятиденний строк опублікувати в офіційному друкованому органі відомості про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закрити всі рахунки банкрута в установах банку і відкрити або переоформити один основний рахунок для проведення розрахунків з кредиторами, виконати інші дії, передбачені ст.ст. 41-48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і надавати суду щомісячно звіти про хід ліквідаційної процедури, про фінансове становище і майно боржника станом на день відкриття ліквідаційної процедури, використання коштів боржника. Зобов'язано ліквідатора вжити інших заходів зазначених в оскаржуваній постанові.

ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві з постановою суду першої інстанції не погодилась, подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013 р. у справі № 922/3433/13 скасувати та припинити провадження у справі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, порушення порядку ліквідаційної процедури, зокрема, недотримання положень статей 104, 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, статті 60 Господарського кодексу України, статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 17.10.2013 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, її розгляд призначено на 07.11.2013 р. Цією ж ухвалою запропоновано боржнику та ліквідатору надати відзиви на апеляційну скаргу, викликано в судове засідання представників сторін з належним чином оформленими повноваженнями, зазначено про обов'язкове повідомлення суду у разі неможливості прибуття представників.

21.10.2013 р. та 30.10.2013 р. ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надало суду заяви (вх. № 9974, вх. № 10330б) про відкликання апеляційної скарги на постанову господарського суду Харківської області від 13.09.13 р. у справі № 922/3433/13, в яких заявляє клопотання про відмову від зазначеної апеляційної скарги, посилаючись на статтю 100 Господарського процесуального кодексу України. Правового обґрунтування щодо заявлених вимог скаржником не надано.

В судове засідання 07.11.2013 р. представники сторін не прибули, причину неявки не повідомили. Про час та місце засідання суду були повідомлені належним чином.

Зважаючи на подані апелянтом заяви про відмову від апеляційної скарги, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. розгляд справи було відкладено на 21.11.2013 р., ухвалено скаржнику надати суду обґрунтовані додаткові письмові пояснення щодо наданих ним заяв про відкликання апеляційної скарги у відповідності до ст. 22 ГПК України (докази того, що зазначене клопотання ДПІ не суперечить нормам чинного законодавства та не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси). Боржнику та ліквідатору запропоновано виконати вимоги попередньої ухвали суду від 17.10.2013 р. Явка сторін у судове засідання визнана обов'язковою.

18.11.2013 р. та 20.11.2013 р. ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві знову надало суду заяви (вх. № 10883, вх. № 11003) про відмову від апеляційної скарги на постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013 р. у справі № 922/3433/13, в яких, з посиланням на надане ст. 100 ГПК України право на відмову від апеляційної скарги, апелянт заявляє про відповідну відмову. Жодного правового обґрунтування щодо заявлених вимог не надано.

В судове засідання 21.11.2013 р. учасники процесу не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином, про причину неявки та ненадання витребуваних документів суд не повідомили, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 10.12.2013 р. та ухвалено скаржнику надати суду обґрунтовані додаткові письмові пояснення щодо наданої ним заяви про відмову від апеляційної скарги у відповідності до ст. 22 ГПК України (докази того, що такі дії ДПІ не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси). Боржнику та ліквідатору запропоновано виконати умови ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. та від 07.11.2013 р. Також, даною ухвалою явка сторін в судове засідання визнана обов'язковою.

В судове засідання 10.12.2013 р. учасники процесу знову не з'явилися, про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

У зв'язку з неявкою учасників процесу та невиконання ними вимог ухвал суду від 07.11.2013 р. та від 21.11.2013 р., ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2013 р. розгляд справи було відкладено на 17.12.2013 р. та ухвалено скаржнику, боржнику та ліквідатору виконати умови ухвал Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2013 р. та від 21.11.2013 р. Також, явка сторін в судове засідання визнана обов'язковою.

Про прийняття вищевказаної ухвали апелянта також було повідомлено телефонограмою, яка була прийнята повноважним представником.

Як свідчать матеріали справи, 10.12.2013р. о 14 год. 30 хв. (тобто, після судового засідання) на адресу суду від ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надійшли письмові пояснення по справі в обґрунтування заяв про відмову від апеляційної скарги.

16.12.2013р. на адресу суду від апелянта надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі у зв'язку з недостатністю фінансування.

В судове засідання 17.12.2013р. учасники процесу не з'явилися, про причини неявки скаржник та ліквідатор не сповістили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з частиною першою статті 99 ГПК України справи в апеляційній інстанції переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XІІ ГПК України.

За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Згідно з п. 4.9. вказаної постанови, при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Як вже було зазначено вище, ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 07.11.2013р., від 21.11.2013р. та від 10.12.2013р. апелянта було зобов'язано надати суду обґрунтовані додаткові письмові пояснення щодо наданих ним заяв про відмову від апеляційної скарги у відповідності до ст. 22 ГПК України (докази того, що такі дії ДПІ не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси).

Проте, як свідчать матеріали справи, витребувані судом письмові пояснення та обґрунтування того, що відмова ДПІ від апеляційної скарги не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси суду, ДПІ не надала.

Також, заявнику апеляційної скарги була надана можливість в судових засіданнях надати такі пояснення щодо підстав для відмови від апеляційної скарги, однак він не скористався своїми процесуальними правами, наданими йому чинним законодавством та не з'явився на жодне судове засідання, незважаючи на те, що явка в судове засідання була визнана обов'язковою.

Надані 10.12.2013р. письмові пояснення апелянта зводяться до того, що підставою для направлення заяви про відкликання апеляційної скарги від 16.10.2013р. та від 15.11.2013р. стали проведені ним позапланові документальні перевірки підприємства боржника та подання заяви про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство. Інших пояснень щодо причин відмови від апеляційної скарги суду надані не були.

Надаючи правову оцінку наданим поясненням судова колегія вважає за необхідне зазначити, що згідно зі ст. 100 ГПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.

У ч. 6 ст. 22 ГПК України зазначається, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання по зову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушу ють чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Отже, апеляційний господарський суд не приймає відмови від апе ляційної скарги, якщо ці дії:

а) суперечать законодавству;

б) порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

У вирішенні питання щодо відповідності закону зазначених про цесуальних дій скаржника, а також про порушення прав інших осіб слід виходити, зокрема, зі ст. 13 ЦК України, яка встановлює межі здійснення цивільних прав: цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині; не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах; при здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися мо ральних засад суспільства; не допускаються використання цивільних прав з метою непра вомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним стано вищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.

Стаття 6 ГК України встановлює загальні принципи господарювання: забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист дер жавою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'яз ку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту на селення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та ор ганів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Колегія суддів зазначає, що перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду. Якщо суд установить, що реалізація права скаржника на відмову від апеляційної скарги призводить до порушення закону та прав інших осіб, він зобов'язаний не прийняти відмови і розглянути апеляційну скаргу по суті.

Пунктом 3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 року передбачено, що суд, який вирішує спір, не зв'язаний заявами позивача про відмову від позову, зменшення розміру позовних вимог та відповідача - про визнання позову.

У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що частиною 1 статті 33 ГПК України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про ненадання апелянтом витребуваних доказів до суду в обґрунтування своїх заяв про відмову від апеляційної скарги з посиланням на ст. 22 ГПК України, а саме, ненадання доказів того, що такі дії ДПІ не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а також про те, що, неявка скаржника до судового засідання ускладнила дослідження обставин справи та унеможливила з'ясування відповідних питань щодо підстав відмови від апеляційної скарги саме у судовому засіданні. Вищенаведене дає підстави для залишення апеляційної скарги без розгляду.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013 р. у справі № 922/3433/13 підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись п. 5 ст. 81, ст. ст. 86, 99, 101, 102 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Харківської області від 13.09.2013 р. у справі № 922/3433/13 залишити без розгляду.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Гетьман Р.А.

Суддя Лакіза В.В.