Постанова

від 24.12.2013 по справі 914/3575/13

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа № 914/3575/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Зварич О.В., Юрченко Я.О.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

за участі представника позивача Терех-Лагодюк О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс» на рішення господарського суду Львівської області від 04 листопада 2013 року по справі №914/3575/13 за позовом прокурора Залізничного району м. Львова в інтересах держави в особі львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс» про стягнення 20356,36 грн. заборгованості

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року прокурор Залізничного району м. Львова звернувся в інтересах держави в особі львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс». З урахуванням уточнень просив суд стягнути з відповідача 20356,36 грн. боргу за договором постачання теплової енергії в гарячій воді №107 від 01.11.2012 року (договір).

Господарський суд Львівської області (суддя Коссак С.М.) рішенням від 04 листопада 2013 року позовні вимоги задовольнив повністю: стягнув з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс» на користь позивача 20356,36 грн. боргу.

Відповідач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Львівської області від 04 листопада 2013 року у справі №914/3575/13. Вважає, що таке прийняте з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права та з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

Скаржник зазначає, що висновок суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні є безпідставним. Адже заборгованість відповідача перед позивачем є меншою, оскільки загальна опалювальна площа будинку значно менша від тієї, яку приймає до розрахунку позивач.

Про розгляд справи сторонам повідомлено належним чином. При цьому суд апеляційної інстанції не визнавав обов'язковою участь представників сторін у судовому засіданні.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 24 грудня 2013 року у склад колегії замість суддів Кордюк Г.Т. та Давид Л.Л., котрі перебувають у відпустці, уведено суддів Зварич О.В. та Юрченка Я.О.

Позивач подав суду заперечення на апеляційну скаргу, таку вважає незаконною і необґрунтованою. Просить Львівський апеляційний господарський суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

У судове засідання з'явився представник позивача, подані суду заперечення підтримав, просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Згідно з ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу ТзОВ «Львівжитлокомплекс», матеріали справи, заслухав пояснення представника позивача і вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 04 листопада 2013 року у справі №914/3575/13 слід залишити без змін враховуючи наступне.

Згідно із матеріалами справи 01.11.2012 року між товариством з обмежено відповідальністю «Львівжитлокомплекс» (виконавець, відповідач по справі), що є виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в житловому будинку за адресою 79069, м. Львів, вул. Річицька, 9 (адреса об'єкта теплопостачання) та Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» (теплопостачальна організація, позивач по справі) було укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді №107, відповідно до п. 1 якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати виконавцю теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а виконавець зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію на опалення, вентиляцію та підігрів води в залежності від конкретних потреб виконавця та/або гарячу воду за встановленими відповідними влади тарифами (цінами) в термін, передбачені договором. встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.

За умовами п. 10.1, п.п. 10.3-10.4 договору, договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2012 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. Припинення дії договору не звільняє покупця від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії.

Теплова енергія постачається виконавцю в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору у вигляді гарячої води на такі потреби в наступні періоди: - теплова енергія на опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; - теплова енергія на підігрів води, або постачання гарячої води - протягом року згідно з графіком, затвердженим органами місцевої влади (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 3.2.2 договору відповідач зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Згідно з п.п. 6.1-6.3 договору розрахунки за теплову енергію, та/або гарячу воду, що споживається, проводяться виконавцем виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Виконавець зобов'язується проводити оплату за теплову енергію та/або гарячу воду шляхом перерахування коштів на банківський рахунок теплопостачальної організації в термін до 25-го числа місяця, наступного за звітним, в розмірі вартості фактично спожитої теплової енергії та/або гарячої води житловим будинком виконавця на підставі рахунку, наданого теплопостачальною організацією.

Виконавець одержує рахунок та акт реалізації теплової енергії у теплопостачальної організації протягом одного дня з дня надання ним письмового звіту про фактично використану теплову енергію, в термін, обумовлені даним договором. Рахунок може містити графи, в яких зазначаються суми до сплати за поставлену теплову енергію та/або гарячу воду, що не проплачені повністю виконавцем у попередній розрахунковий період. Рахунок не може містити графи, в яких зазначаються суми за оплату, не передбачених Договором, або суми доплату за поставлену теплову енергію та/або гарячу воду понад ті, що передбаченні чинними тарифами (п.п. 6.4., 6.5. договору).

За приписами п. 6.7. договору Акт реалізації є розрахунковим документом, що підтверджує факт отримання виконавцем теплової енергії та/або гарячої води. Виконавець має належним чином засвідчити (підписати та скріпити відбитком печатки, а у випадку відсутності печатки - підписати) акт реалізації та повернути один примірник акту теплопостачальній організації протягом десять календарних днів з моменту отримання такого акту.

Як вбачається із матеріалів справи, тариф на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання встановлено відповідно до рішень виконавчого комітету Львівської міської ради від 02.09.2008р. №930 та від 28.12.2011р. №1083. Відповідно до додатку №1 до рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 28.12.2011р. №1083, плата за приєднане теплове навантаження за 1 кв.м. опалювальної площі у місяць впродовж року становить 1,53 грн., а плата за одиницю фактично спожитої теплової енергії становить 163,64 грн.

Згідно додатку №1 до договору загальна опалювальна площа будинку становить 2525,39 кв.м.

Відповідно до умов договору та документів, поданих позивачем, ним протягом грудня 2012 року - липня 2013 року надано послуги відповідачу з централізованого опалення та гарячого водопостачання на загальну суму 58607,42 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виставленими рахунками та актами реалізації теплової енергії згідно угоди №107 від 01.11.2012р. Такі акти підписані відповідачем та скріплені його печаткою без жодних застережень.

Свої зобов'язання щодо оплати за поставлену теплову енергію відповідач в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 23072,22 грн., а з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, часткової оплати відповідача до 25.08.2013р. заборгованості в сумі 2715,86 грн., сума основного боргу становить 20356,36 грн.

В апеляційній скарзі відповідач вказує, що суд першої інстанції не дослідив тієї обставини, що заборгованість відповідача перед позивачем значно менша, оскільки загальна опалювальна площа будинку по вулиці Річицька, 9 у місті Львові значно менша від опалювальної площі, яку приймає до розрахунку вартості теплової енергії позивач.

Однак відповідач у апеляційній скарзі не назвав і суду апеляційної інстанції не надав жодних доказів меншого розміру загальної опалювальної площі будинку по вулиці Річицькій, 9 у місті Львові, ніж площі, зазначеної у додатку до договору. У матеріалах справи теж відсутні докази, що підтверджують таке твердження відповідача.

Так, в додатку № 1 до договору чітко зазначено, що загальна опалювальна площа житлового будинку по вул. Річицька, 9 становить 2525,39 кв.м.

Крім того, представник позивача подав суду апеляційної інстанції завірені копії гарантійного листа від 17.12.2013 року за підписом директора ТзОВ «Львівжитлокомплекс» (відповідач) та акту звірки взаємних розрахунків від 11.12.2013 року складеного сторонами договору, та підписаного відповідачем без застереження відповідно до якого відповідач визнає борг у сумі 26669,79 грн.

Названі документи підписані після постановлення судом першої інстанції оскарженого рішення і такі не можуть прийматись до уваги при перевірці законності і обґрунтованості рішення господарського суду Львівської області від 04 листопада 2013 року. Разом з тим, ці документи вказують на позицію відповідача щодо стягненої заборгованості.

Згідно з ст. 526 ЦК України та ч. 1 п. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За умовами п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Твердження скаржника про невідповідність розрахунку вартості теплової енергії опалювальній площі необґрунтовані. Відповідач так і не пояснив, який саме розмір опалювальної площі має місце в даному випадку.

За таких обставин господарський суд Львівської області правильно вирішив задовольнити вимоги позивача про стягнення 20356,36 грн. заборгованості.

За змістом ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд Львівської області дослідив усі обставини справи, дав їм належну юридичну оцінку та правильно застосував норми матеріального і процесуального права щодо вирішення спору.

Отже, рішення господарського суду Львівської області від 04 листопада 2013 року по справі №914/3575/13 є законним і обґрунтованим. Доводи ж апеляційної скарги цього висновку не спростовують, а тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.

Керуючись ст.ст. 82-1, 99, 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 04 листопада 2013 року по справі №914/3575/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Львівжитлокомплекс» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Зварич О.В.

суддя Юрченко Я.О.