Ухвала

від 24.12.2013 по справі 545/858/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/858/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/4498/2013 Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С. А.

Доповідач Кузнєцова О. Ю.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді:Кузнєцової О.І.

Суддів: Чічіля В.А., Мартєва С.Ю.

за участю секретаря Колодюк О.П.,

за участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Дубинки Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", третя особа - Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником земельної ділянки, розташованої на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району Полтавської області, яка орендується відповідачем. Вважає, що договір оренди земельної ділянки укладений між нею та відповідачем не містить всіх істотних умов визначених Законом України «Про оренду землі» в зв'язку з чим повинен бути визнаний недійсним.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року позов ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", третя особа - Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" в особі Полтавської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" про визнання недійсним договору оренди землі та скасування державної реєстрації задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 15 січня 2010 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава Сад", зареєстрованого у Полтавському районному відділі Полтавської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" 09.09.2010 року за № 041054600422 та скасовано його державну реєстрацію.

В апеляційній скарзі представник ТОВ «Полтава Сад» просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Вважає, що договір оренди укладений з дотриманням норм чинного законодавства та в ньому були зазначені всі істотні умови. Крім того, позивачем пропущено строки позовної давності для звернення до суду.

Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скарга задоволенню не підлягає за наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, згідно Державного акту на право приватної власності на землю ОСОБА_4 на праві власності належить земельна ділянка площею 4,33 га., яка розташована на території Заворсклянської сільської ради Полтавського району та передана їй для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.5).

15 січня 2010 року між ОСОБА_4 та товариством з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад", укладено договір оренди земельної ділянки строком на п'ять років, який зареєстрований в Полтавському реєстраційному кущовому офісі Полтавської регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.09.2010 року за № 041054600422.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив з того, що спірний договір оренди земельної ділянки не містить всіх істотних умов, передбачених ст. 15 Закону України «Про оренду землі».

З таким висновком місцевого суду погоджується колегія суддів з врахуванням наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладення та реєстрації договору оренди земельної ділянки) до істотних умов договору оренди земельної ділянки було віднесено: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Невід'ємною частиною договору оренди землі є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.

На підставі зазначених вимог Закону та ст. 8 Постанови Кабінету міністрів України від 25.12.1998 р. № 2073 «Про затвердження Порядку державної реєстрації договорів оренди землі» відсутність у договорі оренди однієї з умов, передбачених в цих нормативних актах, є підставою для відмови у державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору оренди недійсним.

Відповідна правова позиція щодо визнання договору оренди земельної ділянки вказана у постанові Верховного Суду України від 06 лютого 2012 року по справі № 6-104ц11 та постанові Верховного Суду України від 14 березня 2012 року по справі № 6-7цс12 за позовами власників земельних ділянок до ТОВ «Яромир-Агро», які відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують в своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права та для всіх судів України, які зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із цим рішенням Верховного Суду України.

З врахування викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), дійшов правильного висновку про порушення відповідачем ст. 15 Закону України «Про оренду землі», оскільки у спірному договорі відсутні істотні умови договору, а саме в ньому не визначено умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, що є підставою для визнання договору недійсним.

Разом з цим, колегія суддів вважає безпідставними доводи представників ТОВ «Полтава-Сад» в частині застосування вимог ст. 267 ЦК України, оскільки договір оренди землі був підписаний сторонами в січні 2010 року та відповідно чинного законодавства і п. 43 Договору набрав чинності після його підписання та державної реєстрації, тобто у вересні 2010 року.

Як роз'яснено в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» перебіг позовної давності обчислюється не з моменту вчинення правочину, а від дня коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права.

Судовим розглядом встановлено, що позивач про порушення свого права дізналася у травні 2011 року, коли отримала від ТОВ «Полтава-Сад» примірник договору оренди землі від 15 січня 2010 року. При цьому, відповідачем дані обставини не спростовані в порушення норм ст. 60 ЦПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене на повно з'ясованих обставинах з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду.

Керуючись ст. ст. 303 ч.1, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава-Сад" - відхилити.

Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий - суддя О.Ю. Кузнєцова

Судді: С.Ю. Мартєв

В.А. Чічіль.