Ухвала

від 12.12.2013 по справі 9/244

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/30587/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Гончар Н.О.

представника позивача Радченка С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010

у справі №9/244

за позовом Закритого акціонерного товариства «Градосфера»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Градосфера» (далі по тексту - позивач, ЗАТ «Градосфера») звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ), у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0002272301/0/1098 від 30.05.2007, №0002272301/1/1613 від 27.07.2007 та №0002272301/2/2261 від 02.10.2007 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 76938,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 494821,00 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій зазначено, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем наступних порушень вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: заниження валового доходу за І квартал 2006 року на суму 8001000,00 грн., за II квартал 2006 року на суму 2774500,00 грн. внаслідок не включення до складу валового доходу коштів, отриманих від ЗАТ СП «Кредо», ЗАТ «Нафтохімік», ЗАТ «СК «Онікс» в рахунок сплати за акції п'ятої емісії, чим порушено п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ; завищення валових витрат II кварталу 2006 року внаслідок віднесення до складу валових витрат суми попередньої оплати в розмірі 216394,00 грн. за меблі для кухні з технікою, сплаченої на підставі договору №325/012 від 27.12.2005, укладеного з ТОВ «Темпест ЛТД», чим порушено пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 , пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ; завищення валових витрат III кварталу 2006 року на суму 91360,00 грн. внаслідок віднесення до складу валових витрат вартості інформаційно-консультаційних послуг з управління торговельно-розважальним комплексом, чим порушено п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» .

Щодо порушення позивачем п. 4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то судами зазначено наступне.

Згідно з Протоколом загальних зборів акціонерів ЗАТ «Градосфера» від 21.02.2006 прийнято рішення про збільшення статутного капіталу товариства шляхом додаткового випуску 170000 простих іменних акцій номінальною вартістю 100,00 грн. кожна на загальну суму 17000000,00 грн.

На виконання рішення загальних зборів акціонерів та договорів на придбання акцій додаткового випуску №Х/06/02/24-3-3/07/06 від 24.02.2006, №3/05/06 від 24.02.2006, №3/06/06 від 24.02.2006, укладених з ЗАТ СП «Кредо», ЗАТ «Нафтохімік» та ЗАТ «СК»Онікс» відповідно, позивачем на поточний рахунок були отримані грошові кошти від ЗАТ СП «Кредо» по платіжному дорученню №870 від 28.02.2006 в сумі 8001000,00 грн., ЗАТ «Нафтохімік» по платіжним дорученням №1648 від 17.05.2006 в сумі 600000,00 грн., №1809 від 26.05.2006 в сумі 400000,00 грн., №1830 від 30.05.2006 в сумі 100000,00 грн., №1868 від 02.06.2006 в сумі 524500,00 грн., №2052 від 16.06.2006 в сумі 100000,00 грн. та ЗАТ «СК «Онікс» по платіжним дорученням №931 від 15.06.2006, №983 від 26.06.2006.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , валовий дохід це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пп. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 цього Закону до валового доходу не включаються суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.

Пряма інвестиція господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою (абзац другий пп. 1.28.2 п. 1.28 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ).

Вищезазначені законодавчі норми визначають операції із внесення майна до статутного фонду, як особливі, специфіка яких полягає у тому, що ні витрати, ні доходи, отримані від їх здійснення не збільшують прямо валові витрати та валові доходи платника податку.

Таким чином, господарська операція по внесенню до статутного фонду майна в обмін на корпоративні права, які відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включають право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи, включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такою юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах. Така операція є прямою інвестицією, виходячи із законодавчого визначення, наведеного в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» , і не залежить від державної реєстрації такої інвестиції уповноваженими на це державними органами, оскільки виключення з валового доходу суми коштів, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій не є ні пільгою, ні гарантією за податковим законодавством.

Щодо порушення позивачем пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , віднесення до складу валових витрат суми попередньої оплати в розмірі 216394,00 грн. за меблі для кухні з технікою, судами зазначено наступне.

Вартість передоплати, передбаченої за договором №325/012 від 27.12.2005 у розмірі 178208,30 грн. включено до складу валових витрат II кварталу 2006 року та відображено у складі декларації з податку на прибуток за І півріччя 2006 року та відповідно у розмірі 38185,83 грн. включено до валових витрат II кварталу 2006 року та відображено у складі декларації з податку на прибуток за І півріччя 2006 року.

Наказом №190 від 09.08.2006 «Про заміну призначення придбаних товарів» у зв'язку з розірванням договору поставки №59/1/2005 ЗАТ «Градосфера» змінено цільове призначення використання комплектів меблів для кухонь та наказано використати зазначені меблі у власній господарській діяльності як основні фонди (засоби) виробничого призначення, у зв'язку з чим суму попередньої оплати в розмірі 216394,00 грн. за комплект меблів у II кварталі 2006 року та за підсумками 9 місяців 2006 року виключено зі складу валових витрат підприємства.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому, неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах (п. 1.32 ст. 1 цього Закону ).

Згідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього ж Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією і веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, установлених підпунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Таким чином, правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. У протилежному випадку відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

При чому, згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не відносяться до складу валових витрат будь-які витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підпунктом 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено відповідність вимогам чинного законодавства ведення податкового обліку позивача, та правомірність формування останнім суми валових витрат у II кварталі 2006 року та за підсумками 9 місяців 2006 року, виходячи з дати першої події - фактичного отримання результатів робіт (послуг).

Стосовно порушень позивачем вимог п. 5.9, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при податкового обліку витрат, понесених за договором №3/32/06 від 01.06.2006 про надання інформаційно-консультаційних послуг, судам зазначено наступне.

До таких обмежень щодо формування валових витрат платником податку, згідно пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» , віднесено включення до валових витрат витрати на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про помилковість доводів відповідача стосовно того, що наявність актів виконаних робіт не дає можливості встановити використання послуг у власній господарській діяльності, при цьому сам факт надання послуг податкова інспекція в акті перевірки не спростовує, будь-яких відомостей відносно того, що позивачу надавались та були оплачені послуги поза межами договору, зокрема, що не пов'язані із господарською діяльністю підприємства у акті не зазначено, матеріали справи не містять доказів, що послуги надані позивачу за відповідними договорами не були пов'язані з веденням господарської діяльності.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської області від 18.08.2009 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)О.І. Степашко Судді (підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров