Справа № 755/14165/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" грудня 2013 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого-судді БАРТАЩУК Л.П.
при секретарі Ізвольській С.С.
за участю:
позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_6
представників відповідачів Карнаушенка С.О., Амеліної О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАвто" про стягнення боргу за договором зворотної фінансової допомоги та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАвто" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач - ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «ПроАвто» боргу за договором зворотної фінансової допомоги в розмірі 201 734,67 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.10.2012 р. між ним - ОСОБА_1, як фізичною особою (позикодавець), та ТОВ «ПроАвто» (позичальник) було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги.
Згідно п.1.1. договору, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно п.2.3. договору, перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника частинами, в межах суми 350 000,00 грн. протягом терміну дії договору.
29.10.2012 р. , у відповідності до умов укладеного договору, ним було перераховано на поточний рахунок ТОВ «ПроАвто» в АТ «УкрСиббанк» грошові кошти в розмірі 74 000,000 грн.
31.10.2012р. був здійснений другий платіж в розмірі 48 000,00 грн., а 02.11.2012 р. третій платіж зворотної фінансової допомоги в розмірі 77 1000,00 грн.
Всього надана позивачем поворотна фінансова допомога складає 199 100, 00 грн.
Згідно п.3.1 договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31 грудня 2012р.
23 листопада 2012 р. ОСОБА_1 було звільнено з посади директора ТОВ «ПроАвто» і у період часу з 31.12.2012р. (дати повернення товариством грошових коштів, передбаченої договором) до часу звернення до суду - 10.06.2013 р. грошові кошти в розмірі 199 100, 00 грн., надані позивачем як поворотна фінансова допомога, повернуті відповідачем не були.
Оскільки на вимогу повернути кошти відповідач свої зобов»язання не виконав, позивач просить задовольнити його позов, стягнути з відповідача борг за договором зворотної фінансової допомоги в розмірі 199 100, 00 грн.
Посилаючись на ч.2 ст.625 ЦК України позивач просить також стягнути 3% річних від простроченої суми в розмірі 2 634,67 грн.
Загальна сума боргу з урахуванням 3% річних становить 201 734,67 грн.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити в повному обсязі, пояснивши, що працював у ТОВ «ПроАвто» директором з вересня 2009 року, рішення про надання товариству в позику власних грошових коштів з метою збільшення обігових засобів для ведення господарської діяльності товариством прийняв, враховуючи таку необхідність, про що засновник товариства був повідомлений. Зазначив, що конфлікт з засновником виник після того, як він вирішив працевлаштуватися на іншу компанію, на що отримав відповідь засновника про те, що не отримає назад позичених товариству грошових коштів.
Відповідач - ТОВ «ПроАвто» позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав з тих підстав, що позивачем не надано належних доказів надходження грошових коштів за договором на рахунок товариства, а надані ним квитанції не є належним доказом.
Також, пред'явив зустрічний позов про визнання недійсним договору зворотної фінансової допомоги, обґрунтувавши його тим, що договір про надання поворотної фінансової допомоги підписано від імені ТОВ «ПроАвто» головним бухгалтером ОСОБА_5, яка діяла на підставі довіреності товариства від 29.10.2012 року, підписаної ОСОБА_1, як директором товариства, з одного боку, а з другого боку ОСОБА_1, як фізичною особою.
Фактично договір підписаний з двох сторін однією і тією ж особою.
З цих підстав представники відповідача в судовому засіданні зазначили, що договір не відповідає загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, які визначені ст.203 ЦК України.
Посилаючись на п.п. 4.9, 4.18.1 Статуту ТОВ «ПроАвто», якими до виключної компетенції загальних зборів товариства віднесено прийняття рішень з питань щодо залучення кредитів, також зазначили, що ОСОБА_1 не був наділений повноваженнями на укладення договору поворотної фінансової допомоги, предметом якого є залучення кредитних коштів товариством.
З огляду на вказані обставини, представники ТОВ «ПроАвто» в судовому засіданні просили визнати недійсним договір №29/10 про надання поворотної фінансової допомоги від 29 жовтня 2012 року та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення боргу за цим договором.
ОСОБА_1 подав письмові заперечення проти зустрічної позовної заяви, з яких убачається, що договір кредиту характеризується наявністю спеціального суб'єкта - фінансової установи. Оскільки жодна зі сторін договору не є банком (фінансовою установою), а, надаючи зворотну фінансову допомогу ТОВ «ПроАвто», ОСОБА_1 не мав на меті отримання прибутку і діяв, як фізична особа, договір за своєю правовою природою є договором позики. Згідно п.4.17 Статуту директор має право укладати договори та вчиняти інші правочини з урахуванням обмежень, встановлених статутом. В статуті ТОВ «ПроАвто» не має вказівок на заборону директору укладати договори про поворотну фінансову допомогу чи позику, а також відсутні обмеження щодо надання довіреностей працівникам ТОВ «ПроАвто» на укладення від імені товариства правочинів.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення позивача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
29.10.2012 р. між ОСОБА_1, як фізичною особою (позикодавець), з одного боку, та ТОВ «ПроАвто» (позичальник), в особі головного бухгалтера ОСОБА_5, що діє на підставі довіреності №1 від 29.10.2012р., з іншого боку, було укладено Договір №29/10 про надання поворотної фінансової допомоги.
Згідно п.1.1. договору, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених договором.
Згідно п.2.3. договору, перерахування грошових коштів здійснюється позикодавцем на поточний рахунок позичальника частинами, в межах суми 350 000,00 грн., протягом терміну дії договору.
Згідно з п.3.1, 3.2 договору, поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31 грудня 2012р. шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок позикодавця, який вказаний в договорі (рахунок №НОМЕР_1 в АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005).
Як підтверджується наданими позивачем квитанціями №28 від 29.10.2012р., №1 від 31.10.2012р., №9 від 02.11.2012р., позивачем ОСОБА_1 були внесені грошові кошти за договором про надання поворотної фінансової допомоги на поточний рахунок ТОВ «ПроАвто» через відділення №923 АТ «УкрСиббанк» трьома платежами - в розмірі 74 000,000 грн.; 48 000,00 грн.; 77 100,00 грн., а всього 199 100, 00 грн.
Стаття 629 ЦК України вказує на те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до листа №12-21/21651 ПАТ «УкрСиббанк» від 14.06.2013р., за результатом перевірених даних у період часу з 29.10.2012р. по 14.06.2013р. грошові кошти від ТОВ «ПроАвто» на рахунок ОСОБА_1 №НОМЕР_1 в ПАТ «УкрСиббанк» не надходили.
Отже, відповідачем - ТОВ «ПроАвто» належним чином умови договору поворотної фінансово допомоги не виконані, грошові кошти позикодавцю в строк та порядку, передбаченому умовами договору не повернуті.
Суд критично оцінює доводи представників відповідача про те, що квитанції, надані позивачем, не є належними доказами виконання ним своїх обов'язків за договором про надання поворотної фінансової допомоги, а такими доказами мають бути прибуткові касові ордери, оскільки в договорі не передбачено надання позикодавцем поворотної фінансової допомоги виключно через касу товариства, а передбачене перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.
Не заслуговують на увагу доводи представників відповідача про те, що ОСОБА_1 не був наділений правом вирішувати питання про залучення кредитів , а грошові кошти, надані позивачем, є кредитом, а договір про поворотну фінансову допомогу є за своєю суттю кредитним.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Згідно п.4.17 Статуту ТОВ «ПроАвто» директор має право укладати договори та вчиняти інші право чини з урахуванням обмежень, встановлених статутом.
Статут не містить заборони для директора укладати договори про поворотну фінансову допомогу чи позику, а також надання довіреностей на укладення від імені товариства правочинів.
Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Сторони Договору №29/10 про надання поворотної фінансової допомоги від 29.10.2012р. не є фінансовими установами.
Тобто, до спірних правовідносин має застосовуватися правові норми, що регулюють відносини позики, зокрема, ст. 1049 ЦК України.
У відповідності до статті 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).
Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки відповідачем не виконані належним чином умови договору поворотної фінансової допомоги, грошові кошти позикодавцю в строк та порядку, передбаченому умовами договору не повернуті, а належних доказів на підтвердження недійсності укладеного сторонами договору суду не надано, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики в сумі 199 100, 00 грн. і їх задоволення та про відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ «ПроАвто» про визнання договору поворотної фінансової допомоги недійсним.
Згідно наданого позивачем розрахунку, 3% річних складає 2 634, 67 грн. = сума заборгованості (199 100, 00) *кількість днів прострочки (161) *3%/365 днів.
Статтею 625 Цивільного кодексу України також передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три проценти річних з простроченої суми, а також проценти за користування позикою, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Отже, наявні правові підстави і для задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, вищезазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачений судовий збір в сумі 2018,00 грн., який належить стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 16, 92, 526, 610, 611, 614, 625, 1046, 1049 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 88, 208-210, 212-215, 222, 223, 294 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАвто" про стягнення боргу за договором зворотної фінансової допомоги - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАвто" на користь ОСОБА_1 борг за договором №29/10 зворотної фінансової допомоги від 29.10.2012р. в сумі 199 100 грн. 00 коп., 3% річних в сумі 2 634 грн. 67 коп. та судовий збір в сумі 2 018 грн. 00 коп., а всього стягнути 203 752 грн. 67 коп.
У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАвто" до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а учасниками судового розгляду, які не були присутні під час проголошення рішення у судовому засіданні, - протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 25.12.2013 |
Оприлюднено | 30.12.2013 |
Номер документу | 36374595 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Бартащук Л. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні