Ухвала

від 13.05.2015 по справі 755/14165/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження

№22-ц/796/6254/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Марцинкевич В.А.

Доповідач: Українець Л.Д.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 травня 2015 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - Українець Л.Д.

суддів - Крижанівської Г.В.,

- Шебуєвої В.А.,

за участю секретаря - Троц В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 березня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПроАвто» про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2013 року позивач звернувся в суд із позовом до відповідача стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги.

У мотивування вимог посилався на те, що 29 жовтня 2012 року між ТОВ «ПроАвто» та ним, на той час директором ТОВ «ПроАвто», було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги.

Згідно даного договору 29.10.2012 року, 31.10.2012 року та 02.11.2012 року він перерахував на поточний рахунок ТОВ «ПроАвто» в АТ «УкрСиббанк» грошові кошти загальною сумою 199100 грн.

Поворотна фінансова допомога підлягала поверненню до 31 грудня 2012 року, однак кошти повернуті не були.

Окрім того, відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, тому має сплатити йому три відсотки річних від простроченої суми, що становить 2634,67 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03 березня 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПроАвто» про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги від 29.10.2012 року з урахуванням річних від простроченої заборгованості в сумі 201734 грн 67 коп. відмовлено.

Скасовано арешт на грошові кошти ТОВ «ПроАвто» в сумі 201734 грн 67 коп., накладений ухвалою Дніпровського районного суду від 06 грудня 2013 року.

Не погоджуючись з рішенням, позивач ОСОБА_2 через представника подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким стягнути з ТОВ «ПроАвто» суму боргу за Договором поворотної фінансової допомоги в розмірі 199100 грн, 3% річних у розмірі 2634,67 грн та 2018 грн сплаченого судового збору.

Зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи.

Вказує, що Договір про надання поворотної фінансової допомоги був укладений із ним, як з фізичною особою (тобто не як з директором товариства), та ТОВ «ПроАвто» в особі головного бухгалтера товариства.

Також Договір про надання поворотної фінансової допомоги не може розглядатися Договором про надання кредиту.

Зазначає, що посилання судом першої інстанції, як на доказ неналежної оплати, на відсутність касового ордеру протирічить дійсним обставинам та положенням підзаконних актів України, так як позивач здійснював оплату безпосередньо на поточний рахунок відповідача в безготівковій формі.

Посилається, що згідно квитанцій, якими здійснено оплату по Договору надання поворотної фінансової допомоги, платником визначений ТОВ «ПроАвто» в особі ОСОБА_2, тобто позивача.

При цьому, досліджуючи факт оплати необхідно виходити не тільки з юридичної форми платіжного документу (в якому може бути допущено помилку), а із його змісту, оскільки часткова невідповідність форми не призводить до наслідків визнання операції такою, що не відбулася.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_2 та його представника,, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції підставно виходив з їх недоведеності та необґрунтованості з огляду на таке.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2012 року між ОСОБА_2, фізичною особою (позикодавець), з одного боку та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПроАвто», юридичною особою (позичальник), в особі КолесникВікторії Володимирівни, що діє на підставі довіреності №1 від 29 жовтня 2012 року, з іншого боку, укладено Договір №29/10 про надання поворотної фінансової допомоги.

Поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).

Згідно пп. 2.1 п. 2 Договору поворотна фінансова допомога надається в національній валюті в межах суми 350000 грн без ПДВ.

Перерахування грошових коштів здійснюється Позикодавцем на поточний рахунок Позичальника частинами, в межах суми 350000 грн, протягом терміну дії договору (пп. 2.3 п. 2 Договору).

Відповідно до п. 3 Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 31 грудня 2012 року. Повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Позикодавця, який вказаний в Договорі.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно квитанцій №28 від 29 жовтня 2012 року, №1 від 31 жовтня 2012 року та № 9 від 2 листопада 2012 року на поточний рахунок ТОВ «ПроАвто» через відділення №923 АТ «УкрСиббанк» внесені грошові кошти за договором про надання поворотної фінансової допомоги трьома платежами в розмірі 74000 грн, 48000 грн та 77 100 грн, а всього - 199 100 грн (а.с. 8-10).

Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, у випадку внесення грошових коштів на поточний рахунок ТОВ «ПроАвто» через касу цього підприємства ОСОБА_2 повинен був отримати квитанцію до прибуткового касового ордера (типова форма №КО-1).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В суді апеляційної інстанції позивач підтвердив, що він не має доказів передачі коштів відповідачу безпосередньо ним, як фізичною особою.

З наданих суду квитанцій вбачається, що платником в них зазначений не ОСОБА_2, як фізична особа, а ТОВ «ПроАвто», що спростовує доводи позивача про перерахування коштів ним, як фізичною особою.

Крім того, згідно ст. 97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий органа, якщо інше не встановлено законом, тому директор є виконавчим органом товариства.

У квитанціях про внесення грошових коштів зазначено платником ТОВ «ПроАвто» через ОСОБА_2, який був директором. Наведене свідчить про те, що кошти вносилися від імені товариства, а не фізичної особи ОСОБА_2

В суді апеляційної інстанції позивач підтвердив, що питання залучення товариством коштів не було предметом обговорення загальних зборів до виключної компетенції яких, в силу частин 1, 2 ст. 99 ЦК України та пунктів 4.9, 4.18.1 Статуту ТОВ «ПроАвто» віднесено прийняття рішень з питань щодо залучення кредитів.

Доводи позивача про надання ним, як фізичною особою, поворотну фінансову допомогу відповідачу спростовується і відповіддю УкрСиббанку» на його запит (а.с.184) в якій банк зазначив, що мала місце операція з поповнення поточного рахунку ТОВ «ПроАвто» грошовими коштами (квитанція №28 від 29.10.2012 року, №1 від 31.10.2012 року та №9 від 02.11.2012 року, здійснювалась особою, уповноваженою діяти від імені юридичної особи (ОСОБА_2) та представником юридичної особи на підставі довіреності (Колесник ВікторіяВолодимирівна).

Отже, операція з переказу готівки на поточний рахунок ТОВ «ПроАвто» проводилась ним не як фізичною особою, а як особою, що діє від імені ТОВ «ПроАвто».

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав їм належну правову оцінку.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану представником ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: