Рішення

від 03.03.2015 по справі 755/14165/13-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14165/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" березня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Марцинкевич В.А.

при секретарі Бовкун О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАвто" про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги,-

встановив:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить стягнути з відповідача ТОВ "ПроАвто" заборгованість за договором зворотньої фінансової допомоги 201734 грн. 67 коп. На обгрунтування свої вимог позивач зазначив, що 29 жовтня 2012 року між ним та відповідачем було укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги на виконання умов якого позивачем було надано відповідачу поворотну фінансову допомогу на суму 199100 гривень, проте відповідачем вказані кошти не було повернуто, а тому позивач змушений був звернутися до суду з позовом про стягнення коштів в сумі 201734 грн. 67 коп., з яких 199100 грн. сума фінансової допомоги, яка не була повернута та 2634,67 грн. сума річних від простроченої заборгованості.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача заперечили проти задоволення позову повністю, посилаючись на те, що відповідачем не було їм надано поворотної фінансової допомоги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 29 жовтня 2012 року між позивачем та відповідачем укладено договір № 29/10 про надання поворотної фінансової допомоги. На підставі квитанцій №28 від 29.10.2012 року, № 1 від 31 жовтня 2012 року та № 9 від 02.11.2012 року на розрахунковийц рахунок ТОВ "ПроАвто" були внесені грошові кошти в сумі 199100 гривень.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Згідно положення ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошових коштів.

Правила статті 625 Цивільного кодексу України розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі. Частина 1 коментованої статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 Цивільного кодексу України). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний буде відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені коментованою статтею.

В порядку ч.1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини третьої ст. 212 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В силу ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях

Відповідно до квитанцій на які посилається позивач, як на такі що були оплаченні на виконання умов вищевказаного договору, а саме №28 від 29.10.2012 року на розрахунковий рахунок ТОВ "ПроАвто" було внесено 74000 грн., проте вказані кошти вносились ТОВ "ПроАвто" через ОСОБА_1, а не від себе як від фізичної особи. Крім того на підставі квитанцій № 1 від 31 жовтня 2012 року та № 9 від 02.11.2012 року кошти в сумі 145100 гривень на рахунок підприємства внесені ТОВ "ПроАвто" через ОСОБА_2 Враховуючи викладене, та те що позивачем не надано доказів надання відповідачу поворотної фінансової допомоги в задоволенні його позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 526, 530, 533, 536, 546, 549, 551, 611, 625, 1046-1050 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 57, 58, 60, 61, 88, 208-209, 212-215, 223, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАвто" про стягнення заборгованості за договором зворотної фінансової допомоги від 29.10.2012 року з урахуванням річних від простроченої заборгованості в сумі 201734 гривні 67 копійок - відмовити.

Скасувати арешт на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю "ПроАвто" в сумі 201734 грн. 67 коп. накладений Ухвалою Дніпровського районного суду від 06 грудня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва протягом десяти днів після його проголошення в судовому засіданні, а учасниками судового розгляду, які не брали участь у справі протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: