Рішення

від 24.12.2013 по справі 34/43-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.12.13р. Справа № 34/43-10

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 48 000,00 грн.

Суддя Примак С.А.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність № 2032 від 23.12.13 р.

від відповідача - Меркович Д.В. довіреність від 21.09.12 р.

СУТЬ СПОРУ:

Позов заявлено про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд" на користь Приватного підприємства ОСОБА_1 коштів в сумі 48000,00грн.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

В порядку ч. 3 ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжено до 29.03.2010р.

02.03.10 р. ухвалою господарського суду провадження у справі зупинено до розгляду справи №6/455-09.

05.12.13 р. супровідним листом № 6/455-09/59742/13 суддя Коваленко О.О. на запит судді Примака С.А. № 34/43-10/5945/13 від 04.12.13 р. надав копію рішення господарського від 12.11.09 р. по справі № 6/455-09, копію постанови ДАГС від 19.01.10 р. по справі №6/455-09, копію постанови ВГСУ від 22.04.10 р. по справі № 6/455-09.

12.11.09 р. рішенням господарського суду Дніпропетровської області провадження в частині стягнення частини боргу у сумі 180 436,40 грн. припинено за відсутністю предмета спору. Позовні вимоги позивача задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Дорбуд" на користь ФОП ОСОБА_1 2 128 053,50 грн. - основного боргу, 935 535,39 грн. - пені, 22 082,14 грн. - інфляційних, 15 378,66 грн. - 3% річних, 25 500 грн. - держмита, 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

19.01.10 р. постановою ДАГС рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.09 р. у справі № 6/455-09 змінено, стягнуто з ТОВ "ДОРБУД" на користь ФОП ОСОБА_1 149 729,37 грн. пені. В іншій частині рішення залишено без змін.

22.04.10 р. постановою ВГСУ постанова ДАГС від 19.01.10 р. залишена без змін.

06.12.13 р. ухвалою господарського суду поновлено провадження по справі. Справу призначено до розгляду в засіданні на 19.12.13 р. о 12:10 год. Зобов'язано відповідача надати до суду відзив на позовну заяву.

19.12.13 р. у судовому засіданні представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити ПП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у сумі 48 000,00 грн. Судові витрати віднести на рахунок позивача.

19.12.13 р. в засіданні оголошено перерву до 24.12.13р. на 13:15 хв.

24.12.13 р. у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судовго рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.08.09 р. між ФОП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_1 було укладено договір № 23 про надання організаційно-правових послуг.

У відповідності до п. 1.1. та п. 2.1.1. ФОП ОСОБА_4 зобов'язувався здійснити підготовлення позовної заяви від ПП ОСОБА_1 до ТОВ "Дорбуд" стосовно стягнення заборгованості та представляти інтереси в господарському суді.

Ціна Договору за виконання вказаних у п.п. 1.1., 2.1.1. робіт становить 48 000,00 грн. після завершення справи в суді 1 інстанції (п. 3.1. Договору).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.11.2009 р. (суддя Коваленко О.О.) у справі № 6/455-09 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд", м. Дніпропетровськ про стягнення 3 281 049,70 грн. припинено провадження в частині стягнення боргу у сумі 180 436,40 грн. за відсутністю предмету спору.

Позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбуд", м. Дніпропетровськ, на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ, 2 128 053,50 грн. основного боргу, 935 535,39 грн. пені, 22 082,14 грн. інфляційних, 15 378,66 грн. - 3 % річних, 25 500,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовлено.

29.12.09 р. приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ТОВ "Дорбуд", в якій просить суд винести рішення котрим стягнути з ТОВ "Дорбуд" на користь ПП ОСОБА_1 кошти в сумі 48 000,00 грн. Здійснити розподіл судових витрат.

В своєму позові, як на підставу для його задоволення, ПП ОСОБА_1 посилається на ст ст. 44, 49 ГПК України, ст. 16 ЦК України та інформаційний лист ВГС України від 18.03.2008 № 01-8/164.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, господарський суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є витрати сторін та інших учасників судового процесу в господарському суді, які пов'язані з розглядом справи і складаються з: судового збору; сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом; витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження; оплати послуг перекладача, адвоката ; інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Склад судових витрат не є вичерпним, і оцінка тих чи інших витрат сторін як судових здійснюється господарським судом з урахуванням обставин конкретної справи.

До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема: суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 названого Кодексу); витрати сторін та інших учасників судового процесу, пов'язані з явкою їх або їхніх представників у засідання господарського суду, за умови, що таку явку судом було визнано обов'язковою.

Зазначені витрати не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, не входять до складу ціни позову і не можуть стягуватися під виглядом збитків (п. 1 ППВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" № 7 від 21.02.13 р.).

Враховуючи наведене, кошти, які були сплачені ПП ОСОБА_1 на користь ФОП ОСОБА_4 не є збитками, а отже посилання позивача на ст. ст. 22, 44, 49 ГПК України є неправомірним.

Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді здійснюється за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

За змістом частини третьої статті 48 та частини п'ятої статті 49 ГПК у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі (п. 6.3. ППВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" № 7 від 21.02.13 р.).

Позивачем не було надано до господарського суду Дніпропетровської області копію свідоцтва адвоката або ордера адвоката. Натомість ПП ОСОБА_1 надала до господарського суду акт виконаних робіт від 12.11.2009 р. по договору № 23 та розписку ОСОБА_4 про отримання коштів в сумі 48 000,00 грн., які не є належними доказами у розумінні ст. 34 ГПК України.

Нормами ч. 2 ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Стосовно розподілу судових витрат, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача; в разі відмови у позові повністю ці витрати покладаються на позивача. Такі правила розподілу судового збору застосовуються у спорах як майнового, так і немайнового характеру (п. 4.1. ППВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" № 7 від 21.02.13 р.).

Розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 6.5. ППВГСУ "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" № 7 від 21.02.13 р.).

Враховуючи наведене, господарський суд вважає за необхідне покласти судові витрати на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 48, 49, 85 ГПК України, ст. 22 ЦК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити Приватному підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позову у повному обсязі.

Судові витрати покласти на позивача.

Суддя С.А. Примак

Повне рішення складено 25.12.13 р.