Постанова

від 18.12.2013 по справі 910/355/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2013 р. Справа№ 910/355/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Пономаренка Є.Ю.

при секретарі: Дяченко Р.Г.

за участю представників сторін:

від позивача: Гижко О.Л. (за довіреністю),

від відповідача 1: не з'явився,

від відповідача 2: не з'явився,

від відповідача 3: не з'явився

від відповідача 4: не з'явився

від Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції міста Києва: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.09.2013р.

у справі № 910/355/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до 1. Приватного акціонерного товариства "Західно-Український Консорціум"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України"

3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпак"

4. Товариство з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Веданта"

про стягнення 4 434 398, 10 дол. США та 53 758 215, 12 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа 910/355/13 за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до Приватного акціонерного товариства "Західно-Український Консорціум", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпак", Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Веданта" про стягнення 4 434 398,10 дол. США та 53 758 215,12 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. з метою забезпечення позову накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства "Західно-Український Консорціум", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Металпак", Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Веданта" які обліковуються на відкритих ними рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми у розмірі 89 202 359,13 грн.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. у справі №910/355/13 призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

29.07.2013 р. до канцелярії суду надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку.

12.08.2013 р. до господарського суду міста Києва надійшла скарга Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві.

В поданих скаргах скаржник просив суд першої інстанції:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калінінського РУЮ м. Донецька щодо відмови у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання);

- скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калінінського РУЮ м. Донецька Крижановської О.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання) від 26.06.2013 р. ВП № 38614552;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Калінінського РУЮ м. Донецька відкрити виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. про забезпечення позову у справі № 910/355/13 відносно ТОВ "Веданта" та здійснити всі передбачені чинним законодавством дії, направлені на своєчасне її виконання;

- визнати неправомірними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ м. Києва щодо відмови у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання);

- скасувати постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського РУЮ м. Києва про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання) від 19.07.2013 р. ВП № 38946985;

- зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Оболонського РУЮ м. Києва відкрити виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. про забезпечення позову у справі № 910/355/13 відносно ТОВ "Металпак" та здійснити всі передбачені чинним законодавством дії, направлені на своєчасне її виконання.

Скарги обґрунтовані тим, що відповідними відділами ДВС неправомірно, за твердженням позивача (стягувача), відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. про забезпечення позову з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку та Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві задоволено.

Визнано незаконними дії старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку щодо відмови у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання).

Визнано недійсною постанову старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку Крижановської О.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання) від 26.06.2013 р. ВП № 38614552.

Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку відкрити виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. про забезпечення позову у справі № 910/355/13 відносно ТОВ "Веданта" та здійснити всі передбачені чинним законодавством дії, направлені на своєчасне її виконання.

Визнано незаконними дії головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управляння юстиції у м. Києві щодо відмови у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання).

Визнано недійсною постанову головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову у прийнятті виконавчого документа до виконання) від 19.07.2013 р. ВП № 38946985.

Зобов'язано Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві відкрити виконавче провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. про забезпечення позову у справі № 910/355/13 відносно ТОВ "Металпак" та здійснити всі передбачені чинним законодавством дії, направлені на своєчасне її виконання.

На погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Відділ державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі 910/355/13 скасувати. Прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні скарги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» відмовити у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги державний виконавець посилається на невідповідність ухвали про забезпечення позову вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.213 року апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві прийнято до провадження, та призначено справу до розгляду на 18.12.2013 р.

18.12.2013 року через відділ документального забезпечення суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського міста Києва від 05.09.2013 року без змін.

У судове засідання, 18.12.2013 року представники відповідачів 1-4, та представник Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи відповідачі та апелянт були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування нори Господарського процесуального кодексу України").

Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідачів 1-4 та апелянта, за наявними у справі доказами.

Представник позивача у судовому засідання заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідними відділами ДВС неправомірно, відмовлено у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. про забезпечення позову з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів розглянувши скарги, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно було задоволено скарги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку Крижановською Олександрою Володимирівною від 26.06.2013 р. ВП № 38614552 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. у справі № 910/355/13.

Постановою головного державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві Кузьмишиним Е.М. від 19.07.2013 р. ВП № 38946985 відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та відкритті виконавчого провадження з примусового виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. у справі № 910/355/13.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження наведений у ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Скаржник в апеляційній скарзі, як на підставу для відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання ухвали господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. у справі № 910/355/13 посилаються на невідповідність виконавчого документа вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: п. 1 ч. 1 ст. 18 (у виконавчому документі відсутня дата його видачі) та ч. 2 ст. 18 Закону.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються, зокрема, назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали, дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження, ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в ухвалі господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. у справі № 910/355/13 про забезпечення позову вказано всі дані, зазначення яких вимагається названою нормою Закону для виконавчих документів, в тому числі вказано дату її винесення, повне найменування стягувача та боржників із зазначенням їхніх ідентифікаційних кодів, строк пред'явлення до виконання, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що її видали.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку безпосередньо в оскаржуваній постанові ВП № 38614552 від 26.06.2013 р. в графі назва документу вказано, що виконавчий документ виданий 26.03.2013 р.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. у справі № 910/355/13 в повній мірі відповідає вимогам, які ставляться п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" для виконавчого документа, а посилання апелянта, державного виконавця на відсутність дати видачі виконавчого документа є безпідставним та спростовується наведими в самій постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження відомостями.

Що стосується, посилання апелянта, державного виконавця на невідповідність ухвали про забезпечення позову вимогам ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 17 Закону).

Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" визначені виконавчі документи, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою, до числа яких віднесено, зокрема, виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом (п.п. 1,2).

За таких обставин, з положення ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 17, 18 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що ухвала суду про забезпечення позову виступає самостійним виконавчим документом, який підлягає виконанню органами Державної виконавчої служби України, а видача будь-яких інших документів з метою її виконання в такому разі положеннями чинного законодавства не передбачено.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", ухвала господарського суду (у тому числі апеляційної та касаційної інстанції) про вжиття будь-якого заходу забезпечення позову, включаючи накладання арешту на майно або кошти, підлягає виконанню органами державної виконавчої служби або іншими органами виконання судових рішень відповідно до вимог статей 2, 3, 5 і 17 Закону України "Про виконавче провадження", а наказ при цьому не видається.

Таким чином, ухвала господарського суду про забезпечення позову має статус виконавчого документу і для її виконання видача наказу або будь-якого іншого виконавчого документу не потребується.

Відтак, враховуючи, що для виконання ухвали господарського суду про забезпечення позову видача наказу не передбачена, а остання виступає самостійним виконавчим документом, положення ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" до таких ухвал не застосовуються.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" вказано, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, скарги Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на дії Відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м. Донецьку та Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції в м. Києві правомірно були визнанні обґрунтованими, а тому вірно були задоволенні судом першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку місцевого господарського суду з огляду на вищевикладене.

Дослідивши матеріали наявні у справі, апеляційний суд робить висновок, що суд першої інстанції дав належну оцінку доказам по справі та виніс законну обґрунтовану ухвалу, яка відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, апеляційний суд погоджується з ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі № 910/355/13, отже підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105, 1212 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі № 910/355/13 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.09.2013 року у справі № 910/355/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/355/13 повернути господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Є.Ю. Пономаренко