Постанова

від 16.06.2014 по справі 910/355/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2014 р. Справа№ 910/355/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Дідиченко М.А.

Шапрана В.В.

за участю представників:

від позивача - Жадобін В.І., довіреність № 010-01/2342 від 11.04.2014;

від першого відповідача - представник не прибув;

від другого відповідача - представник не прибув;

від третього відповідача - представник не прибув;

від четвертого відповідача - представник не прибув,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України" на рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/355/13 (колегія суддів у складі: Бойко Р.В. - головуючий суддя; судді: Стасюк С.В., Ломака В.С.) за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" до приватного акціонерного товариства "Західно-Український консорціум", товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України", товариства з обмеженою відповідальністю "Металпак" та товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Веданта" про стягнення 4 434 398,10 доларів США та 53 758 215,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Західно-Український консорціум", товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України", товариства з обмеженою відповідальністю "Металпак" та товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Веданта" про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості:

- за Кредитним договором № 151307К21: заборгованість за кредитом у розмірі 3 721 942,00 доларів США, заборгованість за процентами у розмірі 293 018,30 доларів США та заборгованість за комісією за управління кредитом у розмірі 141 500,46 грн., пеня за прострочення погашення кредиту у розмірі 288 036,96 доларів США, пеня за прострочення сплати процентів у розмірі 34 757,16 доларів США, пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом у розмірі 9 183,66 грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, процентів та комісій в розмірі 96 643, 68 дол. США та 2 677, 28 грн., а також втрати від інфляції у зв'язку з несвочаєчасною сплатою комісій у розмірі 648, 57 грн.;

- за Кредитним договором № 151311К6: заборгованість за кредитом у розмірі 41 600 000,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 7 958 895,80 грн., заборгованість за комісією за управління кредитом у розмірі 240 889,16 грн., пня за прострочення погашення кредиту у розмірі 2 402 622,985 грн., пеня за прострочення сплати процентів у розмірі 634 187,32 грн., пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом у розмірі 15 956,63 грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, процентів та комісій в розмірі 665 659, 25 грн., а також втрати від інфляції у зв'язку з несвочаєчасною сплатою процентів та комісій у розмірі 85 994, 04 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/355/13 позов задоволено частково; вирішено стягнути солідарно з відповідачів основну заборгованість у розмірі 4 014 960 доларів США 30 центів (що становить еквівалент 37 936 958 грн. 38 коп. по курсу Національного банку України станом на 06.03.2014 р.) та 49 518 285 грн. 42 коп.; пеню у розмірі 320 727 дол. США 00 центів (що становить еквівалент 3 030 517 грн. 35 коп. по курсу Національного банку України станом на 06.03.2014 р.) та 3 059 590 грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 96 643 доларів США 68 центів (що становить еквівалент 913176 грн. 47 коп. по курсу Національного банку України станом на 06.03.2014 р.), інфляційні втрати у розмірі 86 642 грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 64 096 грн. 73 коп. та витрати на проведення експертизи у розмірі 28 673 грн. 28 коп.; в частині стягнення 423 000,00 грн. заборгованості за Кредитним договором №151311К6 від 22.03.2011 р. провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/355/13 змінити в частині визначення сум судових витрат, присуджених до стягнення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції невірно здійснено розподіл судових витрат, а саме визначено суми цих витрат не пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги.

Відповідачі не скористались правом на участь своїх представників в судовому засіданні, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.

Явка сторін не визнавалась судом обов'язковою, певних пояснень від сторін суд не витребував.

За наведених обставин, апеляційна скарга розглянута судом у даному судовому засіданні по суті з винесенням постанови.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх надання суду в першій інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення або ухвали місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України", як кредитодавцем та закритим акціонерним товариством "Західно-Український консорціум" (правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Західно-Український консорціум"), як позичальником 26.07.2010 р. укладено Генеральну кредитну угоду № 151310N2.

Відповідно до п. 1.2 даної угоди метою цієї Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів.

Пунктом 4.1 угоди передбачено, що відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди.

Згідно п. 4.5.1 Генеральної угоди що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати еквівалент 71 800 000,00 грн. Сторони домовились, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності Генеральною угодою, та є такими, що діятимуть у рамках Генеральної кредитної угоди і є відповідними додатками до Генеральної угоди згідно з додатком І до Генеральної угоди, а також на всі кредитні договори, які будуть укладені в рамках Генеральної угоди протягом її дії.

Додатком № 1 до Генеральної угоди сторони погодили перелік кредитних договорів, які є такими, що діють в рамках Генеральної угоди, а саме: Кредитний договір № 151307К21 від 05.04.2010, Кредитний договір № 151307К10 від 27.02.2009 та Кредитний договір № 151307К14 від 26.07.2010.

Додатковою угодою № 151310N2-3 від 22.03.2011 р. було внесено зміни до Генеральної угоди та визначено наступний перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діють у рамках Генеральної угоди: кредитний договір № 151307К21 від 05.04.2007 р., кредитний договір № 151310К14 від 26.07.2010 р., кредитний договір № 151311К6 від 22.03.2011 р.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору № 151307К21 від 05.04.2007 р. Банк відкриває позичальникові відновлювальну мультивалютну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього Договору.

Пунктом 3.2 Кредитного договору № 151307К21 від 05.04.2007 р. (в редакції додаткової угоди № 151307К21-21 від 22.03.2011 р.) передбачено, що ліміт кредитної лінії за цим договором: 3 721 942,00 доларів США. Спільний ліміт заборгованості: еквівалент 71 800 000,00 грн. Кінцевий термін погашення кредиту - 28.02.2012 р.

Згідно п. 3.3 Кредитного договору № 151307К21 від 05.04.2007 р. надання кредиту проводиться на підставі наданих позичальником платіжних доручень та/або отриманих від позичальника засобами програмно-технічного комплексу "Банк-Клієнт" електронних заяв на перерахування кредитних коштів у доларах США та у гривні, відповідно до умов укладених контрактів, шляхом попередньої оплати, за фактом поставки, з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку позичальника, відкритому згідно з п. 3.8 цього Договору.

Положеннями п. 3.4.1 Кредитного договору № 151307К21 від 05.04.2007 р. передбачено, що позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 цього Договору в строк, зазначений у п. 3.2 цього Договору, згідно з графіком зниження ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника.

Відповідно до п. 3.5.1 Кредитного договору № 151307К21 від 05.04.2007 р. (в редакції додаткової угоди № 151307К21-1 від 22.08.2007 р.) позичальник сплачує Банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього Договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений в п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Згідно з п. 4.1 Кредитного договору № 151307К21 від 05.04.2007 р. (в редакції додаткової угоди № 151307К21-1 від 22.08.2007 р.) позичальник зобов'язаний сплачувати Банку плату за управління кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору. Плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору.

Підпунктом 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151307К21 від 05.04.2007 р. передбачено, що у разі невиконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник сплачує банку пеню, нараховану на суму прострочених платежів (із розрахунку фактичної кількості прострочених днів) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору № 151311К6 від 22.03.2011 р. Банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

Умовами п. 3.2 Кредитного договору № 151311К6 від 22.03.2011 р. визначено, що ліміт кредитної лінії: 42 000 000,00 грн. Кінцевий термін погашення кредиту: 25.07.2012 р. Цілі кредиту: поповнення оборотних коштів. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 20,5% річних.

Підпунктом 7.2 ст. 7, п. п. 3.2.6 п. 3.2 ст.3 Кредитного договору № 151311К6 від 22.03.2011 р. передбачено, що у разі невиконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник сплачує банку пеню, нараховану на суму прострочених платежів (із розрахунку фактичної кількості прострочених днів) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Додатковими угодами № 151311К6-1 від 15.06.2011 р. та № 151311К6-2 від 29.12.2011 р. до даного Кредитного договору вносились зміни.

Крім цього, між позивачем та першим відповідачем 27.02.2013 р. укладено додаткову угоду № 151311К6 до Кредитного договору № 151311К6 від 22.03.2011 р., якою доповнено п. п. 3.7.5 п. 3.7 ст. 3 відповідного кредитного договору таким реченням: "Кошти в сумі не меншій ніж ринкова вартість нерухомого майна (промислових будівель, що розміщені за адресою: Запорізька область, Васильківський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10-А, загальною площею 1 355,7 кв.м) оформленого в іпотеку Банку відповідно до іпотечного договору від 16.09.2010 № 151310Z85), укладеного між Банком та ТОВ "Завод Будмаш", що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта, акредитованого у Банку (але не менше 423 000,00 грн.) направити на погашення основного боргу".

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Генеральною угодою було укладено наступні договори поруки:

- договір поруки № 15131ОР9 від 26.07.2010 р., укладений між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України";

- договір поруки № 15131ОР10 від 26.07.2010 р., укладений між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Металпак";

- договір поруки № 15131ОР13 від 27.07.2010 р., укладений між публічним акціонерним товариством "Державний експортно-імпортний банк України" та товариством з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Веданта".

За умовами наведених Договорів поруки поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

Відповідно до п. п. 4.1 Договорів поруки кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі своїх грошових вимог, що випливають з основного зобов'язання у випадку, якщо позичальник не виконає грошове зобов'язання, передбачене кредитною угодою, протягом двадцяти днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.

Згідно п. п. 4.4.2 Договорів поруки поручитель зобов'язаний нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником основного зобов'язання.

Позивач свої зобов'язання за кредитними договорами № 151307К21 та № 151311К6 в частині надання позичальнику кредиту виконав в повному обсязі, перерахувавши на рахунок останнього грошові кредитні кошти в межах визначеного Генеральною угодою та відповідними договорами лімітів.

Позичальником зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконувались належним чином, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість:

- за Кредитним договором № 151307К21: заборгованість за кредитом у розмірі 3 721 942,00 доларів США, заборгованість за процентами у розмірі 293 018,30 доларів США та заборгованість за комісією за управління кредитом у розмірі 141 500,46 грн.;

- за Кредитним договором № 151311К6: заборгованість за кредитом у розмірі 41 600 000,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 7 958 895,80 грн., заборгованість за комісією за управління кредитом у розмірі 240 889,16 грн.

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами, позивачем на адреси поручителів - товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України", товариства з обмеженою відповідальністю "Металпак" та товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Веданта" направлено вимоги щодо виконання зобов'язань за договорами поруки.

Отримання зазначених вимог поручителями підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (т.1, а.с. 177-185).

Вказані вимоги були залишені поручителями без задоволення.

У зв'язку з невиконанням позичальником та поручителями своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення солідарно з приватного акціонерного товариства "Західно-Український консорціум", товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України", товариства з обмеженою відповідальністю "Металпак" та товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Веданта" заборгованості:

- за Кредитним договором № 151307К21: заборгованість за кредитом у розмірі 3 721 942,00 доларів США, заборгованість за процентами у розмірі 293 018,30 доларів США та заборгованість за комісією за управління кредитом у розмірі 141 500,46 грн., пеня за прострочення погашення кредиту у розмірі 288 036,96 доларів США, пеня за прострочення сплати процентів у розмірі 34 757,16 доларів США, пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом у розмірі 9 183,66 грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, процентів та комісій в розмірі 96 643, 68 дол. США та 2 677, 28 грн., а також втрати від інфляції у зв'язку з несвочаєчасною сплатою комісій у розмірі 648, 57 грн.;

- за Кредитним договором № 151311К6: заборгованість за кредитом у розмірі 41 600 000,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 7 958 895,80 грн., заборгованість за комісією за управління кредитом у розмірі 240 889,16 грн., пня за прострочення погашення кредиту у розмірі 2 402 622,985 грн., пеня за прострочення сплати процентів у розмірі 634 187,32 грн., пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом у розмірі 15 956,63 грн., 3% річних у зв'язку з несвоєчасним погашенням кредиту, процентів та комісій в розмірі 665 659, 25 грн., а також втрати від інфляції у зв'язку з несвочаєчасною сплатою процентів та комісій у розмірі 85 994, 04 грн.

Після порушення провадження у даній справі було здійснено часткове погашення заборгованості боржника за Кредитним договором № 151311К6 у сумі 423000,00 грн.

Враховуючи погашення боргу вже після подачі позову до суду, відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України судом першої інстанції було припинено провадження по справі в частині стягнення основної заборгованості по кредиту в розмірі 423000,00 грн.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою договори № 151307К21 та № 151311К6 з урахуванням додаткових угод до них, є кредитними договорами.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Так, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2. ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 553 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями ст. 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачами зобов'язання щодо своєчасного повернення сум кредиту за кредитними договорами не виконано.

Крім цього, відповідачами не виконано зобов'язання щодо своєчасної сплати процентів та комісій за користування кредитом.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Доказів оплати вищезазначеної заборгованості ані Позичальником, ані Поручителями до суду не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитними договорами № 151307К21 та № 151311К6 у розмірі 4 014 960,30 доларів США та 49 518 285,42 коп., з яких:

- 3 721 942,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 293 018,30 доларів США - заборгованість за процентами, 141 500,46 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом за Кредитним договором № 151307К21;

- 41 177 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 7 958 895,80 грн. - заборгованість за процентами, 240 889,16 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом за Кредитним договором № 151311К6.

Як вже було зазначено вище, позивачем також заявлено до стягнення за Кредитним договором № 151307К21: пеню за прострочення погашення кредиту у розмірі 288 036,96 доларів США, пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 34 757,16 доларів США, пеню за прострочення сплати комісії за управління кредитом у розмірі 9 183,66 грн.; за Кредитним договором № 151311К6: пеню за прострочення погашення кредиту у розмірі 2 402 622,985 грн., пеню за прострочення сплати процентів у розмірі 634 187,32 грн., пеню за прострочення сплати комісії за управління кредитом у розмірі 15 956,63 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

За положеннями ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. п. 7.2 ст. 7, п. п. 3.2.6 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151311К6, п. 7.2 ст. 7, п. п. 3.2.9 п. 3.2 ст. 3 Кредитного договору № 151307К21 у разі невиконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник сплачує банку пеню, нараховану на суму прострочених платежів (із розрахунку фактичної кількості прострочених днів) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само трьох процентів річних від простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності.

З огляду на те, що відповідачі прострочили виконання грошового зобов'язання перед позивачем за кредитними договорами, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення вимог про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача пені у загальному розмірі 320 727,00 доларів США та 3 059 590,53 грн., інфляційних втрат у розмірі 86642,61 грн., а також 3 % річних у розмірі 96 643,68 доларів США та 668 336,53 грн., розрахунок яких перевірений судом та не суперечить чинному законодавству.

Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції невірно здійснено розподіл судових витрат, а саме визначено суми цих витрат не пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відхиляються колегією суддів з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною п'ятою зазначеної статті передбачено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В даному випадку, суд першої інстанції, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, здійснив розподіл судових витрат, а саме судового збору та витрат за проведення судової експертизи, пропорційно розміру задоволених вимог.

Зазначений розрахунок сум судових витрат (судового збору та витрат за проведення судової експертизи) перевірено апеляційним судом та встановлено його арифметичну вірність.

Стосовно покладення на відповідачів суми судового збору за вжиття заходів забезпечення позову в розмірі 1 827 грн. 00 коп., слід зазначити наступне.

Судовий збір за заявою про вжиття заходів забезпечення позову згідно Закону України "Про судовий збір" (ст. 4) встановлено у фіксованому розмірі - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2043 складає 1 218 грн. 00 коп.

Отже, 1,5 розміру мінімальної заробітної плати від зазначеної вище суми складає 1 827 грн. 00 коп.

Зазначена сума судового збору і була присуджена судом до стягнення солідарно з відповідачів.

Дана сума не залежить від розміру заявлених позовних вимог чи розміру коштів, на які накладено арешт, оскільки законом її встановлено у фіксованому розмірі.

Ухвала господарського суду міста Києва від 26.03.2013 у даній справі, якою було вжито заходи забезпечення позову є чинною.

Арешт на кошти накладений за вказаною ухвалою залишено незмінним.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно присудив до стягнення солідарно з відповідачів суму судового збору за вжиття заходів забезпечення позову у зазначеному розмірі.

Таким чином, доводи другого відповідача викладені в апеляційній скарзі не впливають на правильність рішення та спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на другого відповідача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сталеві конструкції - України" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 06.03.2014 у справі № 910/355/13 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - другого відповідача у справі.

3. Матеріали справи № 910/355/13 повернути до господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Дідиченко

В.В. Шапран