Рішення

від 06.03.2014 по справі 910/355/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/355/13 06.03.14

За позовомПублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до 1. Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції - України», 3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпак», 4. Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Веданта» простягнення 4 434 398,10 дол. США та 53 758 215,12 грн.

Головуючий суддя Бойко Р.В.

Судді: Стасюк С.В.

Ломака В.С.

Представники сторін: від позивачаБабій О.В., Дідківська Л.О., Попова Л.О., Будниченко О.В. від відповідача 1не з'явився від відповідача 2Лахно О.Ю. від відповідача 3не з'явився від відповідача 4не з'явився експертПриходько Н.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції - України», Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Веданта» про стягнення 4 434 398,10 дол. США та 53 758 215,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1 неналежним чином виконує взяті на себе грошові зобов'язання за кредитними договорами № 151307К21 від 05.04.2007 р. та №151311К6 від 22.03.2011 р., укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 1513110N2 від 26.07.2010 р., внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 4 434 398,10 доларів США та 53 758 215,12 грн. Оскільки виконання відповідачем 1 зобов'язань за названими кредитними договорами було забезпечено порукою внаслідок укладення відповідних договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції - України», Товариством з обмеженою відповідальністю «Металпак», Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Веданта», позивач просить заявлену до стягнення суму заборгованості стягнути з відповідачів солідарно.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.01.2013 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/355/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2013 р. вжито заходи забезпечення позову у справі № 910/355/13 та накладено арешт на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції - Україна», Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпак», Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Веданта», які обліковуються на відкритих ними рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах суми у розмірі 89 202 359,13 грн.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 20.06.2013 р. у справі №910/355/13 призначено судову експертизу та зупинено провадження у справі до закінчення проведення судової експертизи.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. справу № 910/355/13 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Бойко Р.В., суддя Бондарчук В.В., суддя Стасюк С.В. для розгляду скарг Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на дії органів Державної виконавчої служби.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р. колегією суддів у складі: головуючий суддя Бойко Р.В., суддя Бондарчук В.В., суддя Стасюк С.В. прийнято справу № 910/355/13 до провадження та поновлено провадження у справі для розгляду скарг Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на дії органів Державної виконавчої служби.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. справу № 910/355/13 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Бойко Р.В., суддя Бондарчук В.В., суддя Ломака В.С. для розгляду скарг Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» на дії органів Державної виконавчої служби.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.09.2013 р. скарги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задоволені, а провадження у справі № 910/355/13 було зупинено до проведення судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду міста Києва від 20.08.2013 р., та отримання висновку експерта.

До канцелярії суду від судового експерта Приходько Наталії Григорівни надійшов висновок №9/11-2013 за результатами проведення судово-економічної експертизи документів, складений 25.11.2013 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2013 р. поновлено провадження у справі №910/355/13 та призначено розгляд на 23.12.2013 р.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 23.12.2013 р., 23.01.2014 р. розгляд справи відкладався на 23.01.2014 р. та 17.02.2014 р. відповідно.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. справу №910/355/13 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Босий В.П., суддя Стасюк С.В., суддя Ломака В.С., у зв'язку з перебуванням суддів Бойка Р.В. та Бондарчук В.В. у відрядженні.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2014 р. справу №910/355/13 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Босий В.П., суддя Стасюк С.В., суддя Ломака В.С. та призначено розгляд справи на 06.03.2014 р.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. справу № 910/355/13 передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Бойко Р.В., суддя Стасюк С.В., суддя Ломака В.С., у зв'язку з поверненням судді Бойко Р.В. з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2014 р. колегією суддів у складі: суддя Бойко Р.В. (головуючий), судді Стасюк С.В., Ломака В.С. прийнято справу № 910/355/13 до провадження.

В судове засідання, призначене на 06.03.2014 р., представники позивачів з'явились, повідомили суд про часткове погашення заявленої до стягнення суми заборгованості у розмірі 423 000,00 грн.

Представник відповідача 2 в судове засідання з'явився, проти задоволення позову заперечив.

Відповідачі 1,3,4, що належним чином повідомлені про дату та час розгляд справи, повноважних представників в судове засідання не направили.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.07.2010 р. між Публічним акціонерним товариством «Державний експортно-імпортний банк України» (надалі - Банк) та Закритим акціонерним товариством «Західно-Український Консорціум» (надалі - позичальник) укладено генеральну кредитну угоду № 151310N2 (надалі - «Генеральна угода»).

Відповідно до п. 1.2 Генеральної угоди метою цієї Генеральної угоди є визначення загальних умов фінансування інвестиційної, торгово-закупівельної, виробничої та іншої діяльності позичальника, яке здійснюється відповідно до цієї Генеральної угоди шляхом укладення кредитних договорів.

За змістом ст. 2 Генеральної угоди «Кредитний договір» означає будь-який договір, угоду, правочин, що передбачає здійснення кредитних операцій та який укладається сторонами в рамках цієї Генеральної угоди і є її додатком.

Пунктом 4.1 Генеральної кредитної угоди передбачено, що відповідно до положень та умов цієї Генеральної угоди Банк проводить кредитні операції в межах лімітів, визначених п. 4.5 Генеральної угоди, на підставі та з урахуванням умов Кредитного договору, укладеного в рамках цієї Генеральної угоди.

Пунктом 4.5.1 Генеральної угоди встановлено, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою: загальний розмір заборгованості позичальника за кредитом за цією Генеральною угодою не може перевищувати еквівалент 71 800 000,00 грн. Сторони домовились, що загальний ліміт заборгованості за Генеральною угодою поширюється на кредитні договори, укладені до моменту набуття чинності Генеральною угодою, та є такими, що діятимуть у рамках Генеральної кредитної угоди і є відповідними додатками до Генеральної угоди згідно з додатком І до Генеральної угоди, а також на всі кредитні договори, які будуть укладені в рамках Генеральної угоди протягом її дії.

Додатковими угодами № 151310N2-1 від 27.07.2010 р., № 151310N2-2 від 21.01.2011 р., № 151310N2-3 від 22.03.2011 р., № 151310N2-4 від 18.07.2011 р.

Додатком № 1 до Генеральної угоди сторони погодили перелік кредитних договорів, які є такими, що діють в рамках Генеральної угоди, а саме: Кредитний договір № 151307К21 від 05.04.2010, Кредитний договір № 151307К10 від 27.02.2009, Кредитний договір № 151307К14 від 26.07.2010.

Додатковою угодою № 151310N2-3 від 22.03.2011 р. було внесено зміни до Генеральної угоди та наведено наступний перелік кредитних договорів, укладених між Банком та позичальником, які є такими, що діють у рамках Генеральної угоди: кредитний договір № 151307К21 від 05.04.2007 р., кредитний договір № 151310К14 від 26.07.2010 р., кредитний договір № 151311К6 від 22.03.2011 р.

При цьому, судом враховується, що в додатку до Генеральної угоди (в первісній редакції) допущено технічну помилку та невірно зазначено дату Кредитного договору № 151307К21: 05.04.2010 замість 05.04.2007.

Доводи відповідачів стосовно того, що вказаний кредитний договір є окремим договором, відмінним від Кредитного договору № 151307К21 від 05.04.2007, судом відхиляються, оскільки по-перше, сторонами не надано суду ані тексту самого Кредитного договору № 151307К21 від 05.04.2010, ані доказів на підтвердження існування такого правочину.

По-друге, з наявних в матеріалах справи кредитних договорів вбачається, що однією із складових частин номера, який присвоюється Банком для кредитного договору, є рік укладення такого договору (останні дві цифри перед буквеним позначенням). Відтак, номер Кредитного договору № 1513 07К21 вказує на те, що роком його укладення є саме 2007 рік.

Таким чином, в рамках Генеральної кредитної угоди діють і є додатками до Генеральної угоди, зокрема, Кредитний договір № 151307К21 від 05.04.2007 (надалі - Кредитний договір № К21) та Кредитний договір № 151311К6 від 22.03.2011 (надалі - Кредитний договір № К6).

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору № К21 Банк відкриває позичальникові відновлювальну мультивалютну кредитну лінію на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання відповідно до положень та умов цього Договору.

До Кредитного договору № К21 вносились зміни внаслідок укладення між Банком та відповідачем 1 наступних додаткових угод: № 151307К21-1 від 22.08.2007 р., № 151307К21-2 від 26.10.2007 р., № 151307К21-3 від 31.07.2008 р., № 151307К21-4 від 30.01.2009 р., №151307К21-5 від 27.02.2009 р., № 151307К21-6 від 03.04.2009 р., № 151307К21-7 від 30.06.2009 р., № 151307К21-8 від 01.09.2009 р., № 151307К21-9 від 30.09.2009 р., № 151307К21-10 від 30.10.2009 р., № 151307К21-11 від 01.12.2009 р., № 151307К21-12 від 30.12.2009 р., №151307К21-13 від 29.01.2010 р., № 151307К21-14 від 31.03.2010 р., № 151307К21-15 від 31.05.2010 р., № 151307К21-16 від 30.06.2010 р., № 151307К21-17 від 27.07.2010 р., №151307К21-18 від 21.01.2011 р., № 151307К21-19 від 24.02.2011 р., № 151307К21-20 від 25.02.2011 р., № 151307К21-21 від 22.03.2011 р., № 151307К21-22 від 01.04.2011 р., №151307К21-23 від 15.06.2011 р., № 151307К21-24 від 18.07.2011 р., № 151307К21-25 від 17.11.2011 р., № 151307К21-26 від 29.12.2011 р., № 151307К21-27 від 01.11.2012 р.

Пунктом 3.2 Кредитного договору № К21 (в редакції додаткової угоди № 151307К21-21 від 22.03.2011 р.) передбачено, що ліміт кредитної лінії за цим договором: 3 721 942,00 доларів США. Спільний ліміт заборгованості: еквівалент 71 800 000,00 грн. Кінцевий термін погашення кредиту - 28.02.2012 р.

Згідно з п. 3.3 Кредитного договору № К21 надання кредиту проводиться на підставі наданих позичальником платіжних доручень та/або отриманих від позичальника засобами програмно-технічного комплексу «Банк-Клієнт електронних заяв на перерахування кредитних коштів у доларах США та у гривні, відповідно до умов укладених контрактів, шляхом попередньої оплати, за фактом поставки, з одночасним утворенням заборгованості за кредитом на позичковому рахунку позичальника, відкритому згідно з п. 3.8 цього Договору.

У відповідності до п. 3.4.1 Кредитного договору № К21 позичальник зобов'язаний погасити кредит у валюті кредиту на рахунок, вказаний у п. 3.8 цього Договору в строк, зазначений у п. 3.2 цього Договору, згідно з графіком зниження ліміту заборгованості за рахунок будь-яких грошових надходжень позичальника.

Пунктом 3.5.1 Кредитного договору № К21 (в редакції додаткової угоди № 151307К21-1 від 22.08.2007 р.) встановлено, що позичальник сплачує Банкові проценти за користування кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього Договору, у валюті кредиту. Такі проценти нараховуються щомісяця на суму фактичної заборгованості за кредитом із розрахунку фактичної кількості днів періоду нарахування процентів на основі банківського року у валюті кредиту і підлягають сплаті з 1 по 7 число кожного місяця на рахунок, зазначений в п. 3.8 цього договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за попередній місяць. Проценти за останній період нарахування процентів підлягають сплаті не пізніше наступного банківського дня після погашення основного боргу за кредитом.

Згідно з п. 4.1 Кредитного договору № К21 (в редакції додаткової угоди № 151307К21-1 від 22.08.2007 р.) позичальник зобов'язаний сплачувати Банку плату за управління кредитом у розмірі, зазначеному в п. 3.2 цього договору. Плата за управління кредитом нараховується за період нарахування плати за управління кредитом у національній валюті за курсом НБУ на дату нарахування і підлягає сплаті щомісяця до 7 числа місяця, наступного за розрахунковим, на рахунок, зазначений у п. 3.8 цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Кредитного договору № К6 Банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі, встановлені цим договором.

Умовами п. 3.2 Кредитного договору № К6 визначено, що ліміт кредитної лінії: 42 000 000,00 грн. Кінцевий термін погашення кредиту: 25.07.2012 р. Цілі кредиту: поповнення оборотних коштів. Проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої Банком процентної ставки у розмірі 20,5% річних.

Додатковими угодами № 151311К6-1 від 15.06.2011 р. та № 151311К6-2 від 29.12.2011 р. до Кредитного договору № К6 вносились зміни.

На виконання умов Генеральної кредитної угоди та Кредитних договорів № 151307К21 та №151311К6 позивачем надано відповідачу-1 кредит в межах визначеного Генеральною угодою ліміту кредитування.

В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою було укладено наступні договори поруки (надалі - Договори поруки):

- договір поруки № 15131ОР9 від 26.07.2010 р., укладений між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції - Україна»;

- договір поруки № 15131ОР10 від 26.07.2010 р., укладений між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Металпак»;

- договір поруки № 15131ОР13 від 27.07.2010 р., укладений між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Веданта».

За змістом наведених Договорів поруки поручитель зобов'язується перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання. У випадку невиконання позичальником основного зобов'язання кредитор має право вимагати виконання цього зобов'язання у поручителя та/або позичальника, як у солідарних боржників.

При цьому, під основним зобов'язанням розуміється зобов'язання позичальника, передбачені кредитною угодою щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту.

Під кредитною угодою, згідно з наведеними у ст.ст. 1 відповідних Договорів поруки визначеннях, розуміється Генеральна угода від 26.07.2010 № 151310N2 та всі Кредитні договори, що є додатками до цієї Генеральної угоди, укладена між Банком та Закритим акціонерним товариством «Західно-Український Консорціум»; відповідно до умов Кредитної угоди кредитор при виконанні позичальником умов та положень, визначених в кредитній угоді, надає кредит у розмірі, що не перевищуватиме ліміт 71 800 000,00 грн., терміном користування до 25.07.2012 р., на умовах визначених Кредитною угодою.

Відповідно до п.п. 4.1 Договорів поруки кредитор має право вимагати від поручителя задоволення у повному обсязі своїх грошових вимог, що випливають з основного зобов'язання у випадку, якщо позичальник не виконає грошове зобов'язання, передбачене кредитною угодою, протягом двадцяти днів з моменту отримання поручителем письмового повідомлення кредитора про факт такого невиконання.

За умовами п.п. 4.4.2 Договорів поруки поручитель зобов'язаний нести солідарну відповідальність за невиконання позичальником основного зобов'язання.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем 1 умов Кредитних договорів № К21 від 05.04.2007 р. та № К6 від 22.03.2011 р., що діють в межах Генеральної угоди, в частині грошового зобов'язання по поверненню кредитів, сплаті відсотків за користування кредитними коштами та сплаті комісії за управління кредитом, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 4 014 960,30 доларів США та 49 941 285,42 грн.

Оскільки виконання зобов'язання за Кредитними договорами було забезпечено порукою, позивач просить стягнути наведену заборгованість з позичальника та поручителів солідарно.

Кредитні договори № К21 від 05.04.2007 р. та № К6 від 22.03.2011 р. є кредитними договорами, а відтак між позивачем та відповідачем 1 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 71 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у його сторін зобов'язань, а саме майнових зобов'язань згідно ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно з положеннями ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Кредитними договорами № 151307К21 та №151311К6 та надання відповідачу 1 кредиту в межах визначеного Генеральною угодою та відповідними договорами лімітів, факт чого відповідачами не заперечується.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Однак, відповідачем 1 свого зобов'язання з повернення суми кредиту, сплати процентів та комісії за управління кредитом у встановлені відповідними договорами строки належним чином виконано не було, внаслідок чого в останнього перед позивачем утворилась заборгованість, розмір якої станом на 16.11.2012 р. становив:

- за Кредитним договором № 151307К21: заборгованість за кредитом у розмірі 3 721 942,00 доларів США, заборгованість за процентами у розмірі 293 018,30 доларів США та заборгованість за комісією за управління кредитом у розмірі 141 500,46 грн.;

- за Кредитним договором № 151311К6: заборгованість за кредитом у розмірі 41 600 000,00 грн., заборгованість за процентами у розмірі 7 958 895,80 грн., заборгованість за комісією за управління кредитом у розмірі 240 889,16 грн.

В подальшому, 27.02.2013 р. між Банком та відповідачем 1 було укладено додаткову угоду № 151311К6 до Кредитного договору № К6, якою доповнено п.п. 3.7.5 п. 3.7 ст. 3 відповідного кредитного договору таким реченням: «Кошти в сумі не меншій ніж ринкова вартість нерухомого майна (промислових будівель, що розміщені за адресою: Запорізька область, Васильківський район, м. Дніпрорудне, вул. Степова, 10-А, загальною площею 1 355,7 кв.м) оформленого в іпотеку Банку відповідно до іпотечного договору від 16.09.2010 № 151310Z85), укладеного між Банком та ТОВ «Завод Будмаш», що буде визначена на підставі висновку незалежного експерта, акредитованого у Банку (але не менше 423 000,00 грн.) направити на погашення основного боргу».

26.04.2013 р. ТОВ «Будмаш» здійснило часткове погашення заборгованості боржника за Кредитним договором № К6 у сумі 423 000,00 грн. та дані кошти у відповідності до Додаткової угоди № 151311К6 від 27.02.2013 р., що також підтверджується позивачем.

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується та позивачем не заперечується, що сума заборгованості у розмірі 423 000,00 грн. (що становить собою частину заборгованості з повернення суми кредиту за Кредитним договором № К6) станом на 06.03.2014 р. погашена, то провадження у справі в частині стягнення 423 000,00 грн. підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів погашення решти заявленої до стягнення суми заборгованості з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за управління кредитом матеріали справи не містять. Більш того, факт нездійснення позичальником повернення суми кредиту, нарахованих відсотків та відповідачами не заперечується.

Суд відзначає, що в матеріалах справи наявний висновок експерта № 9/11-2013, складений 25.11.2013 судовим експертом Приходько Н.Г. за результатами проведення судово-економічної експертизи документів. У наведеному висновку судовий експерт вказав, що за результатами дослідження заяв на видачу траншів, меморіальних ордерів, виписки банку по позичковому рахунку не видається за можливе підтвердити надання Банком відповідачу 1 кредитних коштів за договором № К21, а наявними в матеріалах справи документами отримання кредитних коштів за Договором № К6 у розмірі 41 600 000,00 грн. підтверджується за умови надання документів, що підтверджують фактичність здійснених операцій.

Однак, метою призначення експертизи у даній справі було саме встановлення розміру заборгованості відповідача 1 за кредитними договорами та підтвердження чи спростування факту зарахування 423 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № К6.

Посилання експерта на відсутність доказів фактичного здійснення операцій по перерахуванню кредитних коштів не спростовує факту надання банком кредитних коштів з огляду на наступне.

Після укладення відповідних кредитних договорів між Банком та відповідачем 1 було підписано ряд додаткових угод, за змістом яких, зокрема, затверджувались графіки погашення заборгованості відповідача 1 з повернення кредиту, змінювались ліміти кредитної лінії, відсоткові ставки для нарахування відсотків за користування кредитними коштами.

Графіки погашення заборгованості за кредитним договором були затверджені підписаними Банком та відповідачем 1 додатковими угодами № 151307К21-7 від 30.06.2009 р., № 151307К21-8 від 01.09.2009 р., № 151307К21-9 від 30.09.2009 р., № 151307К21-10 від 30.10.2009 р., № 151307К21-11 від 01.12.2009 р., № 151307К21-12 від 30.12.2009 р., №151307К21-13 від 29.01.2010 р., № 151307К21-14 від 31.03.2010 р., № 151307К21-15 від 31.05.2010 р., № 151307К21-17 від 27.07.2010 р., № 151307К21-20 від 25.02.2011 р., № 151307К21-21 від 22.03.2011 р.

Отже, дії відповідача-1 по підписанню наведених додаткових угод із графіками погашення заборгованості свідчить про визнання ним власне факту отримання кредитних коштів у відповідному розмірі, що спростовує висновок про недоведеність надання кредитних коштів.

Враховуючи порушення відповідачем 1 зобов'язань з повернення суми наданого кредиту, сплати нарахованих за користування кредитом відсотків та комісії за управління кредитом, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 заборгованості за кредитними договорами № К21 та №К6 у розмірі 4 014 960,30 доларів США та 49 518 285,42 коп., з яких:

- 3 721 942,00 доларів США - заборгованість за кредитом, 293 018,30 доларів США - заборгованість за процентами, 141 500,46 грн. - заборгованість за комісією за управління кредитом за Кредитним договором № 151307К21;

- 41 177 000,00 грн. - заборгованість за кредитом, 7 958 895,80 гривень - заборгованість за процентами, 240 889,16 гривень - заборгованість за комісією за управління кредитом за Кредитним договором № 151311К6, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основної заборгованості, позивачем заявлено вимоги про стягнення пені, нарахованої за прострочення погашення кредиту за Кредитним договором № К21 (у розмірі 288 036,96 доларів США за період з 01.01.2012 р. по 01.09.2012 р.), за прострочення сплати процентів за Договором № К21 (у розмірі 34 757,16 доларів США за період з 08.08.2011 р. по 16.11.2012 р.), за прострочення сплати комісії за управління кредитом за Кредитним договором № К21 (у розмірі 9 183,66 грн. за період з 08.08.2011 р. по 16.11.2012 р.), за прострочення погашення кредиту за Кредитним договором № К6 (у розмірі 2 402 622,985 грн. за період з 01.06.2012 р. по 16.11.2012 р.), за прострочення сплати процентів за Договором № К6 (у розмірі 634 187,32 грн. за період з 08.08.2011 р. по 16.11.2012 р.), за прострочення сплати комісії за управління кредитом за Кредитним договором № К6 (у розмірі 15 956,63 грн. за період з 08.08.2011 р. по 16.11.2012 р.).

Судом встановлено, що позичальник у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача 1 є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положеннями ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидами якої є штраф та пеня.

Відповідно до ч. 1 т. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом п.п. 7.2 ст. 7, п.п. 3.2.6 п. 3.2 ст.3 Кредитного договору № К6, п. 7.2 ст. 7, п.п.3.2.9 п. 3.2 ст.3 Кредитного договору № К21 у разі невиконання грошових зобов'язань за цим договором, позичальник сплачує банку пеню, нараховану на суму прострочених платежів (із розрахунку фактичної кількості прострочених днів) у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання з повернення суми кредиту, нарахованих відсотків, а також зі сплати комісії за управління кредитом, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 пені є обґрунтованими.

Однак суд здійснює перерахунок заявленої до стягнення суми пені з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В періодах, за які позивач нараховує пеню за шість місяців, невірно визначено день, коли припиняється нарахування штрафних санкцій (тобто невірно визначено дати закінчення шестимісячного строку від дати, коли відповідні зобов'язання мали бути виконані).

Наприклад, останнім днем виконання зобов'язання зі сплати процентів за Кредитним договором №21, нарахованих за період з 01.07.2011 р. по 31.07.2011 р., було 07.08.2011 р. Відтак, днем початку нарахування пені за прострочення виконання такого зобов'язання є 08.08.2011 р., а останнім днем шестимісячного строку нарахування є 07.02.2012 р. Нарахування пені за 08.02.2012 р. в даному випадку є безпідставним, оскільки порушує встановлені ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України обмеження щодо періоду нарахування штрафних санкцій.

За таким методом судом здійснено перерахунок пені за всі періоди, за які позивачем заявлено до стягнення суму пені за шість місяців.

За здійсненим судом перерахунком з відповідача 1 на користь позивача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 320 727,00 доларів США та 3 059 590,53 грн., з яких:

- 286 486,14 доларів США - пеня за прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту за Кредитним договором №К21 (за період з 01.01.2012 р. по 31.08.2012 р.);

- 2 402 622,95 грн. - пеня за прострочення виконання зобов'язань з повернення кредиту за Кредитним договором №К6 (за період з 01.06.2012 р. по 16.11.2012 р.);

- 34 240,86 доларів США - пеня за прострочення сплати процентів за Кредитним договором № К21 (за період з 08.08.2011 р. по 16.11.2012 р.);

- 631 922,02 грн. - пеня за прострочення сплати процентів за Кредитним договором № К6 (за період з 08.08.2011 р. по 16.11.2012 р.);

- 9 149,86 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом за Кредитним договором № К21 (за період з 08.08.2011 р. по 16.11.2012 р.);

- 15 895,70 грн. - пеня за прострочення сплати комісії за управління кредитом за Кредитним договором № К6 (за період з 08.08.2011 р. по 16.11.2012 р.).

Також позивач просить стягнути з відповідачів суму 3% річних у розмірі 96 643,68 доларів США та 668 336,53 грн. (за прострочення несвоєчасне погашення кредиту, сплату процентів та комісій за Кредитними договорами №К21 та № К6) та інфляційні втрати у розмірі 86 642,61 грн. (нараховані за прострочення сплати комісій по Кредитному договору № К21 та за прострочення погашення кредиту, сплати процентів та комісій за Кредитним договором № К6).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних та вважає за необхідне задовольнити вимогу про стягнення з відповідача 1 інфляційні втрати у розмірі 86642,61 грн. та 3 % річних у розмірі 96 643,68 доларів США та 668 336,53 грн. Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат здійснено за період з дати, наступною за днем, коли мало бути виконано зобов'язання зі сплати відповідних платежів за визначені періоди, та по 16.11.2012 р.

Згідно із ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Договорами поруки № 9 від 26.07.2010 р., № 10 від 26.07.2010 р., № 151310Р13 від 27.07.2010 р. відповідачі 2,3,4 поручились за виконання відповідачем 1 зобов'язань за Генеральною угодою від 26.07.2010 р. № 151310N2 та всіма кредитними договорами, що є додатками до цієї Генеральної угоди.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Пунктами 3.1 Договорів поруки передбачено, що поручителі зобов'язуються перед кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання.

У зв'язку із невиконанням позичальником своїх зобов'язань за Кредитними договорами №К21 та № К6, позивачем були направлені поручителям повідомлення про порушення зобов'язань з вимогою погасити заборгованість за відповідними кредитними договорами (належним чином засвідчені копії повідомлень та докази їх направлення поручителям наявні в матеріалах справи).

При цьому, судом відхиляються заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції - України» щодо неналежного повідомлення відповідача 2 про порушення позичальником основного зобов'язання та про направлення повідомлень лише на стару адресу місцезнаходження відповідача 2.

Відповідні повідомлення направлялись відповідачу 2 як на адресу: 03115, м. Київ, пл.. Святошинська, 1, так і на дійсну на момент направлення повідомлень юридичну адресу відповідача 2: 03194, м. Київ, бульв. Кольцова, 1-А, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовими поверненнями.

Однак, вказані вимоги відповідачами 2,3,4 задоволено не було, розмір заборгованості не погашено.

В обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідачі 2,3 вказують, що Кредитний договір № 151307К21 було укладено 05.04.2007 р., а Генеральна угода підписана 26.07.2010 р. Додатком № 1 до Генеральної угоди (в первісній редакції) визначено три кредитних договори, які діють в рамках Генеральної угоди, а саме: кредитний договір № 151307К21 від 26.07.2010р. , кредитний договір № 151310К14 від 26.07.2010 р., кредитний договір № 151311К6 від 22.03.2011 р. Зазначене на думку відповідачів, свідчить про те, що Кредитний договір № 151307К21 від 05.04.2007 р . не був додатком до Генеральної угоди та не був чинним в рамках зазначеної угоди.

Також, відповідачі вказують, що за змістом Договорів поруки сторони мали на меті забезпечити виконання реально існуючих зобов'язань за Генеральною угодою (тобто за договорами, які були додатками до Генеральної угоди станом на 26.10.2010 р.), а законодавство України не передбачає можливості забезпечувати порукою зобов'язання, яке виникне або може виникнути в майбутньому. За твердженням відповідачів 2,3, внаслідок укладення додаткової угоди № 151310N2-3 від 22.03.2011 р. та включення до переліку договорів, які є додатками і діють в рамках Генеральної угоди, Кредитних договорів № К21 та № К6 без згоди поручителів збільшують обсяг відповідальності поручителів та має місце забезпечення зобов'язань, яких станом на момент укладення Договорів поруки не існувало.

Однак, вказані доводи відповідачів судом відхиляються з огляду на наступне.

По-перше, як зазначалось вище, відповідачами належними та допустимими доказами не доведено того факту, що між Банком та відповідачем 1 укладався кредитний договір №151307К21 від 26.07.2010 р ., а з аналізу наявних в матеріалах справи документів (в тому числі кредитних договорів та додаткових угод до них) вбачається, що в тексті додатку до Генеральної угоди (у відповідній редакції) допущено технічну описку в частині дати укладення кредитного договору № К21 (що, зокрема, слідує з послідовності визначення складових частин нумерації кредитних договорів та додаткових угод до них).

По-друге, згідно первісної редакції додатку № 1 до Генеральної угоди до переліку договорів, які діють в рамках Генеральної угоди, було включено Кредитний договір № 151309К10 від 27.02.2009 р. В свою чергу зі змісту Кредитного договору № 151309К10 від 27.02.2009 р. та Кредитного договору № К6 вбачається, що Кредитний договір № К6 фактично укладено за наслідками реструктуризації заборгованості за Кредитним договором № 151309К10 від 27.02.2009 р.

По-третє, умовами укладених Договорів поруки сторони погодили, що поручителі зобов'язуються солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання позичальником основного зобов'язання (тобто, згідно ст. 1 Договорів поруки, - зобов'язання позичальника, передбачені Кредитною угодою щодо відшкодування суми кредиту, процентів, штрафних санкцій, а також всіх інших та будь-яких витрат, пов'язаних з наданням та обслуговуванням кредиту). В свою чергу, за змістом ст. 1 Договорів поруки Кредитною угодою є Генеральна кредитна угода від 26.07.2010 № 151310N2 та всі Кредитні договори, що є додатками до цієї Генеральної угоди, укладена між Банком та Закритим акціонерним товариством «Західно-Український Консорціум»; відповідно до умов Кредитної угоди кредитор при виконанні позичальником умов та положень, визначених в кредитній угоді, надає кредит у розмірі, що не перевищуватиме ліміт 71 800 000,00 грн. , терміном користування до 25.07.2012 р., на умовах визначених Кредитною угодою.

Генеральною угодою було погоджено ліміти кредитування та проведення інших банківських операцій тощо, та передбачено укладення в межах Генеральної угоди кредитних договорів.

За змістом Договорів поруки останні забезпечують зобов'язання за Генеральною кредитною угодою від 26.07.2010 № 151310N2 з урахуванням конкретних кредитних договорів, які є його невід'ємною частиною , забезпечення.

Судом встановлено, що додатком до Генеральної угоди було визначено три кредитних договори, які діють в рамках Генеральної угоди: кредитний договір № 151307К21 від 26.07.2010 р. , кредитний договір № 151310К14 від 26.07.2010 р., кредитний договір № 151311К6 від 22.03.2011 р. В подальшому Додатковою угодою № 151310N2-3 від 22.03.2011 р. внесено зміни у додаток № 1 до Генеральної угоди та включено до додатку наступні кредитні договори: Кредитний договір № 151307К21 від 05.04.2007 р., Кредитний договір № 151310К14 від 26.07.2010 р. та Кредитний договір № 151311К6 від 22.03.2011.

Правова позиція стосовно можливості внесення змін до генерального договору кредитування та включення до переліку кредитних договорів, які діють у його межах, кредитних договорів, укладених після підписання генерального договору наведена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2010 р. № 3-42гс10.

У такому випадку укладення кредитного договору та визначення його таким, що діє в рамках генерального договору, після підписання самого генерального договору не тягне за собою наслідків у вигляді припинення майнової або фінансової поруки за генеральним договором.

При цьому, у тексті Договорів поруки міститься посилання на ліміт кредитування за Генеральною угодою в цілому у розмірі 71 800 000,00 грн., який перевищено не було.

Отже, з огляду на те, що судом встановлено факт невиконання відповідачем 1 (позичальником) умов укладених з позивачем Кредитних договорів № К21 та № К6 щодо повернення суми кредиту, сплати процентів та сплати комісії за управління кредитом, враховуючи умови договорів, що передбачають солідарну відповідальність поручителів, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості (з урахуванням пені за прострочення виконання зобов'язання, 3% річних та інфляційних втрат) підлягають задоволенню.

Провадження у справі в частині стягнення з відповідачів 423 000,00 грн. заборгованості за Кредитним договором № 151311К6 від 22.03.2011 р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, а також витрати на проведення експертизи покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Також на відповідачів покладається судовий збір за вжиття заходів до забезпечення позову, який підлягає стягненню в дохід Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум» (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Джерельна, 29, кв. 7, ідентифікаційний код 30583551), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції - України» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, 84, ідентифікаційний код 33061270), Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпак» (04209, м. Київ, вул. Озерна, 3, ідентифікаційний код 31865476), Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Веданта» (83017, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Рилєєва, 34, ідентифікаційний код 32476193) на користь Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (03150, м. Київ, вул. Горького, 127, ідентифікаційний код 00032112) основну заборгованість у розмірі 4 014 960 (чотири мільйони чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят) доларів США 30 центів (що становить еквівалент 37 936 958 (тридцять сім мільйонів дев'ятсот тридцять шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 38 коп. по курсу Національного банку України станом на 06.03.2014 р.) та 49 518 285 (сорок дев'ять мільйонів п'ятсот вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят п'ять) грн. 42 коп.; пеню у розмірі 320 727 (триста двадцять тисяч сімсот двадцять сім) дол. США 00 центів (що становить еквівалент 3 030 517 (три мільйони тридцять тисяч п'ятсот сімнадцять) грн. 35 коп. по курсу Національного банку України станом на 06.03.2014 р.) та 3 059 590 (три мільйони п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. 53 коп., 3% річних у розмірі 96 643 (дев'яносто шість тисяч шістсот сорок три) доларів США 68 центів (що становить еквівалент 913 176 (дев'ятсот тринадцять тисяч сто сімдесят шість) грн. 47 коп. по курсу Національного банку України станом на 06.03.2014 р.), інфляційні втрати у розмірі 86 642 (вісімдесят шість тисяч шістсот сорок дві) грн. 61 коп., судовий збір у розмірі 64 096 (шістдесят чотири тисячі дев'яносто шість) грн. 73 коп. та витрати на проведення експертизи у розмірі 28 673 (двадцять вісім тисяч шістсот сімдесят три) грн. 28 коп. Видати накази.

3. В частині стягнення 423 000,00 грн. заборгованості за Кредитним договором №151311К6 від 22.03.2011 р. провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Західно-Український Консорціум» (79007, Львівська обл., м. Львів, вул. Джерельна, 29, кв. 7, ідентифікаційний код 30583551), Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталеві конструкції - України» (65005, Одеська обл., м. Одеса, вул. Балківська, 84, ідентифікаційний код 33061270), Товариства з обмеженою відповідальністю «Металпак» (04209, м. Київ, вул. Озерна, 3, ідентифікаційний код 31865476), Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Веданта» (83017, Донецька обл., м. Донецьк, вул. Рилєєва, 34, ідентифікаційний код 32476193) в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 11.03.2014 р.

Головуючий суддя Р.В. Бойко

Судді: С.В. Стасюк

В.С. Ломака