Постанова

від 23.12.2013 по справі 927/776/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" грудня 2013 р. Справа№ 927/776/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Іоннікової І.А.

Корсакової Г.В.

при секретарі судового засідання - Куценко К.Л.

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились;

від прокуратури міста Києва: Бондарчук І.П. - представник згідно наказу Прокуратури міста Києва № 3436к від 06.12.2013р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Казка"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.07.2013 р.

у справі № 927/776/13 (суддя Романенко А.В.)

за позовом Прокурора міста Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради,

до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Казка",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в Чернігівській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

У судовому засіданні 23.12.2013р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

Суть рішення і апеляційної скарги:

Прокурором міста Чернігова в інтересах держави в особі Чернігівської міської ради (далі - позивач) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Казка" (далі - ТОВ ВКП "Казка", відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області (далі - третя особа), в якому прокурор просить суд зобов'язати ТОВ ВКП "Казка" повернути Чернігівській міській раді земельну ділянку площею 0,018га по вул. Преображенській, 2 у місті Чернігові шляхом підписання акту прийому-передачі земельної ділянки, а також зобов'язати ТОВ ВКП "Казка" привести земельну ділянку площею 0,018га по вул. Преображенській, 2 у місті Чернігові у стан, в якому вона надавалась у користування, шляхом знесення літнього майданчика.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.07.2013 р. (повний текст складено 05.08.2013 р.) позов задоволено повністю.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ ВКП "Казка" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення було прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, місцевим судом не враховано, що після закінчення строку договору оренди позивач не повідомив відповідача про факт припинення договору оренди, з наданням обґрунтувань про причини такого припинення. Також апелянт зазначає, що рішенням місцевого суду порушується право власності відповідача на торговий літній майданчик, який розташований на орендованій земельній ділянці.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Казка" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.11.2013р.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 26.11.2013р., 12.12.2013р. розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 23.12.2013 р. представник прокуратури заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, через що просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник третьої особи у судове засідання 23.12.2013 р. не з'явився, проте через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 23.12.2013р. не з'явились, про час та місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи повідомлення № 0411607801932 про вручення 16.12.2013 р. копії вищезазначеної ухвали представнику відповідача, а також повідомлення № 0411607801924 про вручення 16.12.2013 р. копії вищезазначеної ухвали представнику позивача.

Враховуючи те, що явка представників учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статтею 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком учасників апеляційного провадження, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність здійснення перевірки рішення Господарського суду Чернігівської області в апеляційному порядку за відсутності представників сторін та третьої особи, які були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, оглянувши оригінали документів, заслухавши пояснення представника прокуратури, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи та правильно з'ясовано судом першої інстанції, підпунктом 3.5. пункту 3 рішення виконкому Чернігівської міської ради від 17.12.2001 №307 товариству з обмеженою відповідальністю "Еко" дозволено здійснення будівельних робіт згідно з розробленою проектно-кошторисною документацією, по улаштуванню літнього торгового майданчика по вул. Преображенській.

Пунктом 6 рішення виконкому Чернігівської міськради від 18.03.2002 №56 вирішено ТОВ "Еко" передати функції замовника по будівництву літньої торгової ділянки по вул. Преображенській - ТОВ ВКП "Казка".

Судом першої інстанції правомірно також встановлено, що 16.05.2002, між Чернігівською міською радою (орендодавець за умовами договору) та ТОВ ВКП "Казка" (орендар за умовами договору) укладено договір оренди земельної ділянки, який відповідно до діючих на той час норм законодавства України було зареєстровано у Чернігівській міській раді, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 16.05.2002 №943 (далі - договір).

З п. 2.1. договору вбачається, що земельна ділянка передана в оренду згідно з рішенням міської ради від 16.05.2002 (друга сесія двадцять четвертого скликання) для улаштування літнього майданчика.

Згідно п. 1.1. договору, орендодавець передав, а орендар набув право на оренду земельної ділянки площею 0,018га в місті Чернігові по вул. Преображенській.

Пунктами 2.2., 2.3. договору визначено, що договір укладено на 5 років. У разі припинення або розірвання договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду.

Земельна ділянка вважається повернутою орендодавцю з моменту підписання акту приймання-передачі.

В розділі 5 договору сторонами врегульовано, що договір втрачає чинність у разі його припинення або розірвання.

Підставою припинення договору є, зокрема, закінчення його строку.

У разі припинення або розірвання договору орендар має забезпечити виконання умов повернення земельної ділянки, визначених у п. 2.3. цього договору.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що з умов п.2.2. договору, його строк сплинув 16.05.2007, а відтак, саме з цієї дати у орендаря припинилося право користуватися об'єктом оренди і саме з цієї дати знаходження будь якого майна відповідача на території земельної ділянки, визначеної у п. 1.1. договору оренди є безпідставним та порушує права позивача.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу від 04.02.2013 №183 та посвідчення (направлення) на проведення перевірки від 04.02.2013 №182 дотримання вимог земельного законодавства ТОВ ВКП "Казка" при використанні земельної ділянки по вул. Преображенська в м. Чернігові, у період з 05.02.2013 по 18.02.2013, заступником начальника О.Є.Довгополом та головним спеціалістом відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Чернігівській області О.О.Довгоруком проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог земельного законодавства.

За результатами вказаної вище перевірки складено Акт перевірки від 07.02.2013 (а/с 12), з якого, зокрема, вбачається:

„Загальні відомості щодо суб`єкта господарювання відповідача: Чернігівська область, м. Чернігів, вул. Серьожнікова, 1, тел. 69-92-01, фактично використовує земельну ділянку площею 0,018га по вул. Преображенській в м. Чернігові, для улаштування літнього майданчика.

Рішенням Чернігівської міської ради від 16.05.2002 (2 сесія 24 скликання) передано ТОВ ВКП "Казка" земельну ділянку площею 0,018га в строкове платне користування, строком на 5 років по вул. Преображенській у м. Чернігові для улаштування літнього майданчика. На підставі вищевказаного рішення міської ради 16.05.2002 було укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований у Чернігівській міській раді про що у книзі державної реєстрації договорів оренди вчинено запис №943, строк дії якого закінчився 16.05.2007. Даний договір оренди своєчасно не поновлено.

При проведенні перевірки на місцевості встановлено, що на раніше орендованій земельній ділянці ТОВ ВКП "Казка" було розміщено літній майданчик, який на сьогоднішній день не демонтовано.

Враховуючи вищенаведене ТОВ ВКП "Казка" в особі директора Л.М.Тимошенко, в зв`язку із закінченням терміну договору оренди на зазначену земельну ділянку порушено умови повернення земельної ділянки, тобто не звільнено її та не приведено у попередній стан, що є порушенням вимог пункту „д" ст.211 Земельного кодексу України та ст.34 Закону України "Про оренду землі", за що передбачено відповідальність згідно ст.54 Кодексу України про адміністративні правопорушення".

До Акта перевірки додано план (схему) земельної ділянки.

Місцевим судом правомірно встановлено, а апелянтом не спростовано, що пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складеного Акта перевірки, що мають місце з боку суб`єкта господарювання - відсутні. Акт підписано та отримано його примірник директором ТОВ ВКП "Казка" Л.М.Тимошенко. Крім того, відповідачем підтверджується факт наявності вищезазначеної споруди на раніше орендованій земельній ділянці, станом на час розгляду даної справи та в апеляційній скарзі також зазначено про право власності на це майно.

Крім того, третьою особою за результатами проведення перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення від 08.02.2013 №000010 за розглядом якого винесено постанову про накладення адмінстягнення від 14.02.2013 №000017 та винесено припис від 07.02.2013 з вимогою усунути виявлене порушення земельного законодавства.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого суду стосовно того, що з доданих до справи актів перевірок дотримання вимог земельного законодавства від 29.03.2013 та від 13.05.2013 вбачається, що при проведенні повторних перевірок також встановлено, що ТОВ ВКП "Казка" не виконано вимог приписів від 07.02.2013 №000013 та від 29.03.2013 №000017, а саме у зв`язку з закінченням терміну договору оренди останнім не звільнено земельну ділянку та не приведено її у попередній стан. На час проведення перевірок ТОВ ВКП "Казка" використовує земельну ділянку по вул. Преображенській у м. Чернігові під розміщення літнього майданчика, що є порушенням вимог п.„д" ст.211 Земельного кодексу України та ст. 34 Закону України "Про оренду землі".

Вищевказані акти надсилались відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням та ним отримані (копії повідомлень від 03.04.2013 №21981186 від 15.05.2013 №22297351 знаходяться в матеріалах справи).

Докази оскарження сторонами результатів вищезазначених перевірок (актів, приписів, тощо) у матеріалах справи відсутні. Вищевикладене також не спростовано апелянтом.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, законами, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно частин першої та другої ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права власності на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, яке оформлюється відповідно до Закону.

Тобто, документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку є державний акт. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до Закону.

У відповідності з ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Як було вищезазначено, відповідно до положень договору, у разі припинення або розірвання договору, орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду, шляхом підписання акту приймання-передачі земельної ділянки.

Відповідно ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Судом встановлено, що спірний договір оренди земельної ділянки від 16.05.2002р. закінчився 16.05.2007р.

Частиною 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

На час ухвалення оскаржуваного рішення будь-яких документів, як то додаткових угод про зміну строків договору оренди земельної ділянки від 16.05.2002, або нових договорів оренди спірної земельної ділянки, тощо, які б посвідчували право власності або право користування/оренди земельною ділянкою по вул. Преображенській,2 у м. Чернігові (нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 0,018га по вул. Преображенській, м. Чернігів згідно Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки станом на 01.01.2013, яка дійсна до 01.01.2014 становить 289420,20грн.), відповідачем суду не надано.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, відповідач крім іншого зазначав, що йому не повідомлялося про припинення договору оренди, а також про відмову позивача продовжити термін дії договору оренди. Зазначене твердження не приймається судом апеляційної інстанції як підстава для відмови в позові, оскільки розділ 5 договору передбачає, що договір втрачає чинність у разі його припинення, підставою для якого, зокрема, є закінчення його строку (який, як було встановлено вище, закінчився 16.05.2007р.). Крім того, умовами договору не передбачений обов'язок орендодавця повідомляти орендаря про закінчення строку дії договору, проте передбачений обов'язок орендаря після припинення дії договору повернути орендодавцю земельну ділянку в стані не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержував її в оренду (що, як встановлено у даній постанові, не було виконано відповідачем).

Крім того, з доданої до матеріалів справи копії рішення Чернігівської міської ради /двадцять четверта сесія п'ятого скликання/ від 04.02.2008 (п. 108) вбачається, що у зв'язку з закінченням строку дії договору оренди земельної ділянки, ТОВ ВКП "Казка" відмовлено в продовженні строку короткострокової оренди земельної ділянки площею 0,018га по вул. Преображенській, 2 для експлуатації літнього торгового майданчика.

В апеляційній скарзі відповідач також стверджує, що рішення місцевого суду в частині зобов'язання знести літній майданчик - порушує право власності ТОВ ВКП "Казка" на даний об'єкт. З приводу наведеного суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов в цій частині, саме й зобов'язав відповідача (як власника певного майна) фактично забрати своє майно із земельної ділянки, яка йому не належить. Тоді як, в силу ч.7, ст. 41 Конституції України, використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Статтями 13, 14 та частиною другою ст.19 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та законами України.

Статтею 83 ЗК України визначено, зокрема, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до п.12 Перехідних положень ЗК України (чинного на час прийняття Чернігівською міською радою рішення /двадцять четверта сесія п'ятого скликання/ від 04.02.2008), до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Згідно частини п`ятої ст.16, ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон), від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Пунктом 34 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що до виключної компетенції відповідної ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради - сесії.

Відповідно до ст. 59 цього Закону, відповідна рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною першою ст.21 Цивільного кодексу України встановлено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В свою чергу, місцевим судом правомірно встановлено, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів оскарження/скасування п.108 рішення Чернігівської міської ради /двадцять четверта сесія п'ятого скликання/ від 04.02.2008 щодо відмови в продовженні йому строку короткострокової оренди земельної ділянки площею 0,018га по вул. Преображенській, 2 для експлуатації літнього торгового майданчика.

Таким чином, враховуючи, що факт незаконного розташування торгового літнього майданчика (який належить відповідачу) на земельній ділянці, що перебуває у власності позивача, підтверджений матеріалами справи та не спростований апелянтом, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак про правомірність задоволення судом першої інстанції позову в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 ГПК України.

Судові витрати покладаються на апелянта відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись статтями 32-34, 36, 43, 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного підприємства "Казка" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.07.2013 р. у справі № 927/776/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.07.2013 р. у справі № 927/776/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 927/776/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Повний текст складено 23.12.2013р.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді І.А. Іоннікова

Г.В. Корсакова