Номер провадження № 22-ц/785/8033/13
Головуючий у першій інстанції Мунтян О.О.
Доповідач Погорєлова С. О.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.12.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Погорєлової С.О.
суддів - Сидоренко І.П., Сєвєрової Є.С.
при секретарі - Криворучці Ю.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2, Комунальної установи «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Комунальної установи «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» про скасування наказу про переведення, стягнення невиплаченої заробітної плати та моральної шкоди,
встановила:
У вересні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» та після неодноразових уточнень просила визнати незаконним наказ КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» від 02 липня 2012 року № 93 про зняття з неї 0,25 ставки лікаря-стоматолога-терапевта; зобов`язати відповідача скасувати вищевказаний наказ від 02 липня 2012 року № 93; визнати незаконним наказ КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» від 10 вересня 2012 року № 97 «Про встановлення режиму робочого часу»; зобов`язати відповідача поновити їй попередні умови праці, а саме попередній графік роботи; стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі з 2 липня 2012 року по 1 серпня 2012 року в сумі 573,30 гривень; стягнути з відповідача на її користь вартість юридичних послуг в сумі 1 000 гривень; стягнути з відповідача на її користь 1 000 гривень в якості відшкодування моральної шкоди.
Свої вимоги мотивувала тим, що станом на 01.08.1994 року вона прийнята на посаду лікаря-стоматолога-терапевта КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» на 0,5 ставки, одночасно її було догружено 0,5 ставки за відомістю заміни, а з 2005 року на повну ставку лікаря-стоматолога-терапевта. Однак, згодом їй стало відомо, що Наказом за № 18 від 01.03.2005 року її догружено 0,5 ставки лікаря-стоматолога-терапевта 1-го терапевтичного відділення тимчасово по відомості заміни лікаря-рентгенолога. У липні 2012 року їй стало відомо, що Наказом від 02.07.2012 року за № 93 з неї знято 0,25 ставки лікаря-стоматолога-терапевта та нараховано заробітну плату за 0,5 ставки. Із зазначеним Наказом її ніхто не ознайомлював та оскільки він є незаконним і таким, що порушує її права та законні інтереси підлягає скасуванню. Враховуючи незаконність даного Наказу з відповідача слід стягнути суму невиплаченої заробітної плати у розмірі 573 гривень. Крім того, Наказом № 97 від 10.09.2012 року було змінено істотні умови її праці та встановлено режим неповного робочого часу з індивідуальним графіком роботи. З даним Наказом її у встановлені Законом строки не ознайомлено, а тому вважає за необхідне звернутись до суду із вимогами щодо його скасування (а. с. 65-66).
Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним та скасовано Наказ Головного лікаря КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» за № 97 від 10 вересня 2012 року «Про встановлення режиму робочого часу» у частині встановлення ОСОБА_2 неповного робочого часу. Зобов`язано КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» поновити ОСОБА_2 попередній графік роботи. Стягнуто з КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» на користь ОСОБА_2 витрати пов`язані із правовою допомогою у розмірі 200 гривень. Стягнуто з КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» на користь держави суму судового збору у розмірі 114,70 гривень. (а. с. 212-213)
В апеляційних скаргах:
- ОСОБА_2 просить змінити вищевказане рішення, яким визнати незаконним наказ КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» від 2 липня 2012 року № 93 про зняття з неї 0,25 ставки лікаря-стоматолога-терапевта; зобов`язати відповідача скасувати наказ від 02 липня 2012 року № 93; стягнути з КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» на її користь вартість правової допомоги в сумі 1 000 гривень, в якості відшкодування моральної шкоди 1 000 гривень, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
- КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» ставить питання про скасування рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2013 року з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на його незаконність.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги ОСОБА_2 та КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Судом правильно встановлено, що на підставі заяви від 15 вересня 1994 року ОСОБА_2 відповідно до наказу № 64 від 26 вересня 1994 року переведено з посади лікаря-стоматолога госпрозрахункового відділення на 0,5 ставки посади лікаря стоматолога-терапевта 1-го терапевтичного відділення КУ Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» на час відпустки лікаря ОСОБА_3 по догляду за дитиною з 01.01.1994 року (а. с. 43-44).
Згідно заяви від 08.12.1995 року ОСОБА_2 на підставі Наказу № 70 від 08.12.1995 року дозволено заміну 0,5 ставки лікаря-стоматолога 1-го терапевтичного відділення КУ на час хвороби лікаря-стоматолога ОСОБА_4 (а. с. 41-42)
З 1995 року по 01 березня 2005 року за відповідними Наказами ОСОБА_2 неодноразово догружали ставками лікаря-стоматолога та знімали дані ставки. (а. с. 37-40, 76-86)
Наказом № 18 від 01 березня 2005 року ОСОБА_2 переведено на 0,5 ставки лікаря-стоматолога-терапевта 1-го терапевтичного відділення КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» постійно та догружена 0,5 ставки лікаря-стоматолога-терапевта (за відомістю заміни лікаря рентгенолога),з 01 березня 2005 року (а. с. 87-88).
Наказом № 25 від 01 березня 2011 року ОСОБА_2 переведено на 0,75 ставки, а саме 0,5 ставки постійних - лікаря-стоматолога-терапевта та 0,25 ставки лікаря-стоматолога-терапевта (за відомістю заміни лікаря рентгенолога), стоком на один місяць з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року. Підстава - особиста заява ОСОБА_2 ( а. с. 72-73.
Наказом головного лікаря КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» № 93 від 02 липня 2012 року ОСОБА_2 знято тимчасові 0,25 ставки, які попередньо надано за відомістю заміни лікаря-рентгенолога, підстава - виробнича необхідність. (а. с. 70)
Отже, тимчасові 05, ставки ОСОБА_2 знято поступово: 0,25 за наказом № 25 від 01.03.2011 року та 0,25 наказом № 93 від 02 липня 2012 року.
Судом встановлено, що за час праці у зазначеній установі ОСОБА_2 на повну ставку лікаря-стоматолога-терапевта 1-го терапевтичного відділення не приймалась, відповідних наказів видано не було, а отже умови її праці не змінювались.
Зміни до штатного розкладу КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки», затверджені головним лікарем 03 січня 2013 року відбувались за наявності відповідної виробничої необхідності (а. с. 133-191). Відповідно відомості заміни штатного розкладу КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки», затвердженої головним лікарем, на одну ставки лікаря-рентгенолога прийнято на роботу двох працівників.( а. с. 134) Наведене дає підстави вважати, що умови праці ОСОБА_2 не змінювались, позивачка продовжує працювати на 0,5 ставки, на яку вона прийнята постійно, а відтак правових підстав для визнання Наказу головного лікаря КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» № 93 від 02 липня 2012 року недійсним, колегія суддів не вбачає.
Із зазначеним наказом ОСОБА_2 запропоновано ознайомитись 02 липня 2012 року, що підтверджується Актом відмови від підпису про ознайомлення. (а. с. 71)
Наказом головного лікаря № 97 від 10 вересня 2012 року «Про встановлення режиму робочого часу» позивачці встановлено режим неповного робочого часу, проте колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що цей наказ свідчить про зміну істотних умов праці позивачки. Зі змісту наказу вбачається, що ОСОБА_2 встановлено режим неповного робочого часу - 6 годин 36 хвилин через день. Закріплений індивідуальний графік роботи: парні дні - перша зміна - 8.00 - 14.36; непарні дні - друга зміна - 14.30 - 21.06. Наведене свідчить про те, що вказаним наказом графік роботи позивачки приведено у відповідність до наказу № 18 від 01 березня 2005 року, і відповідає 0,5 ставки лікаря-стоматолога-терапевта 1-го терапевтичного відділення КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки», яку займає ОСОБА_2 постійно. (а. с. 25)
Проте, аналіз графіків роботи терапевтичного відділення за період з листопад 2012 року по грудня 2013 року, якій був проведений колегією суддів в системному зв'язку з аналізом змісту наказу головного лікаря № 97 від 10 вересня 2012 року, дає підстави для висновку про невідповідність графіку роботи ОСОБА_2 наказу головного лікаря № 97 від 10 вересня 2012 року «Про встановлення режиму робочого часу», а відтак графік роботи позивачки необхідно привести у відповідність наказу. Отже, вимоги позивачки в цій частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Зокрема, ч. 1 ст. 23 ЦК України передбачає право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
Стаття 1 КЗпП України передбачає, що на трудові відносини поширюються норми цього закону.
Порядок відшкодування моральної шкоди у сфері трудових відносин регулюється ст. 237 1 КЗпП України.
Стаття 237 1 КЗпП України передбачає відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Порядок відшкодування шкоди визначається законодавством.
Зазначена норма закону містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.
За змістом указаного положення закону підставою для відшкодування моральної шкоди згідно із ст. 2371 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Колегія суддів не вбачає правових підстав для стягнення з КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» на користь позивачки моральної шкоди.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, проте зробив помилкові висновки, що за правилами п.3 ч.1 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового по суті заявлених вимог.
Керуючись п.2 ч.1 ст. 307, п.3 ч.1 ст. 309, ст. ст. 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Комунальної установи «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» - задовольнити частково.
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 березня 2013 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Привести графік роботи ОСОБА_2 у відповідність до наказу головного лікаря КУ «Одеської обласної клінічної стоматологічної поліклініки» № 97 від 10 вересня 2012 року «Про встановлення режиму робочого часу».
В іншій частині позову відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.
Головуючий Погорєлова С.О.
Судді Сєвєрова Є.С.
Сидоренко І.П.
Суд | Апеляційний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2013 |
Оприлюднено | 30.12.2013 |
Номер документу | 36396335 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Одеської області
Погорєлова С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні