Постанова

від 26.12.2013 по справі 826/18127/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2013 року 09:38 № 826/18127/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мороз О.О. (довіреність 15 від 02.09.2013 р.)

від відповідача: Марченко Р.В. (довіреність від 27.11.2013 р. № 3847/9/26-53-10)

від третьої особи : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс» до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Перемога 05» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2013 № 0000862204 та № 0000852204,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕА Електронікс» з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08.11.2013 р.:

- № 0000862204, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 342 553 грн. за основним платежем та на 171 277 грн. за штрафними санкціями,

- № 0000852204, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 359 681 грн. за основним платежем та на 179 841 грн. за штрафними санкціями.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що спірні рішення прийняті на підставі акту, який по суті не містить оцінки проведених з контрагентом операцій, не містить обґрунтування - у чому ж саме полягають вчинені позивачем порушення податкового законодавства.

Доводи ДПІ, як зазначає позивач, ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставин відносно начебто нездійснення спірних операцій з контрагентом.

У той же час, як зазначає позивач, продукція фактично поставлена, оприбуткована. Операції документально оформлені, у т.ч. оформлено ТТН відносно перевезення продукції. За проведеною операцією за правилом «першої події» також сформовано податкову накладну. При цьому, як зазначає позивач, спочатку здійснювалась попередня оплата за товар, що вже само по собі є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, позивачем надалі поставлено товар іншій особі, що також підтверджується сукупністю наявних матеріалів, у т.ч. ТТН, що додатково підтверджує рух товару.

Відповідач з підстав, викладених в акті перевірки проти позов заперечує, вважає спірні рішення законними та обґрунтованими.

Третя особа, отримавши ухвалу суду про відкриття провадження у справі, надала пояснення на підтвердження виконання операцій з позивачем, у т.ч. матеріали щодо придбання товару, надалі реалізованого позивачу. Однак, третя особа в судове засідання не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надала. Враховуючи те, що третя особа належним чином повідомлена про розгляд справи, враховуючи строки розгляду справи, а також те, що явка третьої особи не визнавалася обов'язковою, суд ухвалив розглядати справу за відсутності третьої особи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 26.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третьою особою документи, заслухавши пояснення присутніх представників осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «СЕА ЕЛЕКТРОНІКС» (код з ЄДР 32611674) з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Перемога 05» (код з ЄДР 33444487; адреса: 02218, м. Київ, Дніпровський район, вул. Райдужна, 6) за період квітня 2012 року .

За результатами перевірки складено акт від 17.10.2013 р. № 983/26-53-22-04-21/32611674 (далі - Акт перевірки).

Щодо загальних відомостей про позивача, в Акті перевірки зазначається, що позивач орендує нежитлове приміщення площею 850,6 кв.м.

Перевіркою встановлено завищення витрат на 1 712 767 грн.

В контексті наведеного встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Перемога 05» (третя особа) за договором № 39 від 27.03.2012 р. на поставку товару (світлодіодні екрани). Вартість товару 2 748 320 грн. з ПДВ 458 053,33 грн. За договором обумовлена 100% попередня оплата. Транспортно-експедиційні послуги здійснюються за рахунок покупця.

В контексті наведеного зазначається, що згідно акту ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів від 01.06.2013 р. № 283/22-717/33444487 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Перемога 05» за період з 01.04.2012 р. по 30.04.2012 р. Зазначено, що у цей період контрагентом сформовано податковий кредит за рахунок постачальника - ТОВ «Торговий дім «Ортей» (код з ЄДР 38104696), де сума податкового кредиту склала 457 500 грн.

Надалі відповідач зазначає, що до нього також надійшов акт від 28.02.2013 р. № 787/22-8/38104696 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Торговий Дім Ортей» .

Відповідно останнього товариство не знаходиться за місцезнаходженням.

Отже , як зазначено в Акті перевірки, встановити походження активів, що були реалізовані вказаним СГД на адресу ТОВ «Перемога 05» та їх фактичну наявність, а також факт подальшої реалізації не можливо.

Таким чином, продовжує ДПІ в Акті перевірки, у зв'язку з не підтвердженням реальності здійснення господарських операцій у ТОВ «Перемога 05» відсутній об'єкт оподаткування податком на прибуток по операціям з придбання та продажу товарів за квітень 2012 р.

Як надалі ще зазначає ДПІ, ТОВ «Перемога 05» відображено в податкові звітності взаємовідносини з СГД покупцями та постачальниками, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування.

Враховуючи наведене, як вважає ДПІ, у ТОВ «СЕА ЕЛЕКТРОНІКС» відсутнє право на формування валових витрат по операціям з придбання товарів у ТОВ «Перемога 05».

Та, враховуючи наведене, ДПІ зазначає, що позивачем на порушення п/п. 139.1.1., 139.1.9. ПК України завищено валові витрати за 1 півріччя 2012 р. на 1 712 767 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на 359 681 грн.

Окрім того, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на 342 553 грн. за квітень 2012 р. за відносинами (операціями) із вищевказаним контрагентом.

В контексті наведеного на стор. 10 Акту перевірки зазначається, що спірні суми податкового кредиту сформовані за податковими накладними: № 1 від 04.04.2012 р. на суму ПДВ 327 250,67 грн., № 2 від 05.04.2012 р. на суму ПДВ 15302,67 грн. Номенклатура поставки: Лед панелі (світлодіодний екран).

Суми ПДВ включені до складу податкового кредиту за квітень 2012 р.

Надалі зазначаються ті самі обставини щодо отримання актів про неможливість проведення зустрічних звірок «по ланцюгу».

У зв'язку з цим зазначається, що позивачем на порушення п. 198.3., 198.6., 201.1., 201.4., 201.6. ПК України завищено податковий кредит за квітень 2012 р. на суму 342 553 грн.

На підставі зазначених вище висновків Акту перевірки прийнято оскаржувані рішення.

У взаємозв'язку з наведеним та щодо обставин взаємовідносин позивача з його безпосереднім контрагентом, під час розгляду справи встановлено наступне.

Так, до договору між позивачем та контрагентом підписана специфікація від 27.03.2012 р. де деталізовано обумовлену до поставки продукцію, країна-виробник (Китай), завод-виробник, структура пікселя, матеріал та інші відомості щодо технічних характеристик продукції.

Під час розгляду справи встановлено, що 27.03.2012 р. позивачем здійснено попередню оплату за товар у розмірі 630 000 грн. з ПДВ 105 000 грн., 28.03.2012 р. - 63 000 грн. з ПДВ 10 500 грн.

За правилом «першої події» позивачу видано податкові накладні № 1 від 27.03.2012 р. та № 3 від 28.03.2012 р.

Суми ПДВ за вказаними платежами та податковими накладними (за березень 2012 р. ) не ставляться під сумнів з боку ДПІ .

Окрім того, 04.04.2012 р. здійснено попередню оплату у розмірі 1 963 504 грн. з ПДВ 327 250,67 грн., 05.04.2013 р. - 91 816,00 грн. з ПДВ 15302,67 грн.

За правилом «першої події» позивачу видано податкові накладні № 1 від 04.04.2012 р. та № 2 від 05.04.2012 р., які мають відмітки про реєстрацію в ЄРПН, та також супроводжуються квитанціями про прийняття податкових накладних в ЄРПН.

При цьому, сума ПДВ за двома останніми платежами (попередньої оплати ) дорівнює 342 553,33 грн. ПДВ, що складає спірну суму податкового кредиту з ПДВ, донараховану позивачу в якості податкових зобов'язань.

Загалом сума попередньої оплати за чотирма вказаними платежами (за березень та квітень 2012 р.) складає 2 748 320 грн. з ПДВ, що складає вартість товару за договором.

Сторонами складено видаткову накладну від 28.05.2012 р. № 9 на поставку екранів на суму 2 748 320 грн. з ПДВ 458 053,33 грн., яка оформлена з посиланням на рахунок № 3 від 26.03.2012 р.

Окрім того, до матеріалів справи надано товарно-транспортну накладну від 28.05.2012 р., де автопідприємством, замовником, вантажоодержувачем визначено позивача, а вантажовідправником - ТОВ «Перемога 05». ТТН містить відбитки печаток підприємств, підпис водія-експедитора, відомості про транспортний засіб та його державний номер.

При цьому, ТТН супроводжується подорожнім листом № 132 вантажного автомобіля від 28.05.2012 р., який містить всі необхідні відмітки та підписи, у т.ч. дані автомобіль (Форд Транзит АА 2995 МА), відомості про водія, про маршрут руху, пробіг, відомості про час виїзду автомобіля, повернення в гараж, витрати пального та інші передбачені відомості.

Слід додати, що відносно подальшого руху товару , позивачем надано до матеріалів справи договір № 161 від 08.09.2011 р., укладений з ТОВ «Рентмедіа» на поставку світлодіодних екранів, який супроводжується специфікацією на продукцію, заявкою від 12.03.2012 р. № 1-12.03.12 на адресу позивача щодо купівлі світлодіодних екранів, видатковою накладною від 31.05.2012 р. щодо продажу покупцю вказаної вище продукції за загальною ціною 2 796 320 грн. з ПДВ 466 053,33 грн., з чого вбачається реалізація позивачем раніше придбаної продукції з прибутком. До вказаних матеріалів також надано податкові накладні, копію довіреності на отримання матеріальних цінностей, акт приймання обладнання від 31.05.2012 р., товарно-транспорту накладну від 31.05.2012 р., яка має необхідні відмітки та відомості щодо транспортування продукції, подорожній лист вантажного автомобіля № 135 від 31.05.2012 р. Крім того, відносно проведення розрахунків з позивачем надано банківські виписки.

Відносно відображення операцій в бухгалтерському обліку, позивачем до матеріалів справи надано оборотно-сальдові відомості, картки рахунків, а відносно відображення операцій в податковому обліку - податкова звітність.

Щодо наявності у позивача транспортних засобів, задіяних у перевезенні продукції, до матеріалів справи залучено договір оренди № 4/38 від 01.03.2012 р., укладений з МПП «СЕА» (орендодавець), а також первинні документи щодо оренди позивачем вантажних автомобілів, у т.ч. вказаного у ТТН та подорожніх листах - вантажного Форд Транзит АА2995МА.

Окрім того, відносно наявності у позивача складських ресурсів, до справи надано договір № 43 від 01.09.2010 р., укладений з ТОВ «Спецдорсервіс», та первинні документи щодо оренди позивачем 1865,3 кв.м. складських приміщень.

Відносно наявних у позивача трудових ресурсів, останнім надано штатний розпис станом на 01.02.2012 р., відповідно до якого загальна чисельність працівників підприємства становила 185 осіб.

Проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг), п/п. 14.1.191. (щодо визначення «постачання товарів»), п/п. 14.1.202. (щодо визначення «продаж (реалізація) товарів»),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг; дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) ; п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути видані за фактично вчиненою операцією.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування сум витрат та податкового кредиту з ПДВ, виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум податкових вигод та які є передумовою його формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання товарів/послуг з метою їх використання в господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; (5) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); (6) наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст. 201 ПК України та підписана уповноваженою особою.

У той же час, наведені вище норми податкового законодавства у взаємозв'язку з приписами законодавства з питань бухгалтерського обліку та звітності визначають окремі випадки, за яких неможливе формування витрат та податкового кредиту , зокрема , це: не пов'язаність здійсненої операції (понесених витрат) з господарською діяльністю покупця (придбання товарів/послуг без мети їх використання у господарській діяльності), фіктивність операцій/нездійснення оподатковуваних операцій, видача податкової накладної особою, яка не є платником ПДВ та, крім того, відсутність у платника податків юридично значимих первинних документів/податкових накладних.

У взаємозв'язку з вищенаведеним, суд, вирішуючи спір по суті, також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача , якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому , вирішуючи з урахуванням наведених вище обставин та норм законодавства спір по суті, суд виходить також з того, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, на що звертає увагу у своєму роз'ясненні ВАС України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

Окрім того , вирішуючи спір по суті, суд також виходить з того, що суб'єкт владних повноважень не має права , обґрунтовуючи правомірність свого рішення, посилатися на підстави, які не враховувалися ним при ухваленні оспорюваного рішення, тобто оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку податкового органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені податковим органом в Акті перевірки , що забезпечує дотримання принципу правової визначеності при вирішенні спірних взаємовідносин.

В даному випадку , як приходить до висновку суд, відповідач, в порядку виконання обов'язку визначеного ч. 2 ст. 71 КАС України, та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 138 КАС України (щодо предмету доказування), не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які б свідчили про порушення позивачем податкового законодавства, наявність яких би призводила до невизнання права позивача на формування спірних сум податкових вигод, а відтак ДПІ не довела законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень.

Доводи, покладені ДПІ в основу висновків Акту перевірки та оскаржуваних рішень, є доволі гіпотетичними та неприпустимо спрощеними , висновки ДПІ по суті ґрунтуються на припущеннях та недоведених обставинах, які, до того ж, не забезпечені логічним зв'язком між собою , з огляду на що висновки Акту перевірки не можуть бути підставою для висновків про порушення позивачем податкового законодавства за відносинами із зазначеним контрагентом та підставою для прийняття спірних рішень.

У той же час , сукупність досліджених судом під час розгляду справи первинних, платіжних, облікових та звітних документів, у т.ч. ТТН, подорожні листи, договори та первинні документи щодо подальшої реалізації продукції, надані ТОВ «Перемога 05» матеріали щодо придбання товару, а також документально підтверджені відомості щодо наявних у позивача транспортних, складських та трудових ресурсів, тобто сукупність тих відомостей та документів, які зазвичай супроводжують та підтверджують виконання операцій такого роду , не дає підстав для сумніву щодо фактичного здійснення спірних операцій, для висновку про нездійснення спірних операцій контрагентом позивача та про відсутність у позивача підстав для формування спірних сум податкових вигод.

Напроти, сукупність вказаних відомостей та документів підтверджують фактичне виконання спірних операцій та, відповідно, правомірність формування спірних сум податкових вигод.

Більш того, як вже зазначалося вище, спірні суми податкового кредиту сформовані за правилом «першої події», за фактом попередньої оплати , що відповідно до вищевказаних норм податкового законодавства є достатньою та належною підставою для формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

Відносно первинних документів, слід зазначити, що вищезгадані первинні документи, податкові накладні видані контрагентом позивача за оподатковуваними операціями за ставкою 20% (за звичайними правилами), що відповідає наведеним вище положенням податкового законодавства стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі, наведені в них відомості відповідають та кореспондуються з даними первинних документів.

Контрагент позивача на момент вчинення господарських операцій, видачі податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, що не заперечується ДПІ, а отже видача ним податкових накладних є правомірною.

В контексті доводів відповідача викладених в Акті перевірки, слід зазначити, що відповідачем під час розгляду справи не надано вироку або іншого рішення суду, прийнятого в рамках кримінального провадження, відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємства - контрагента позивача на підставних осіб.

При цьому, слід зазначити, що під час розгляду справи відповідачем не надано: рішення суду, прийнятого в порядку ст. 234 ЦК України щодо фіктивності правочинів, тобто щодо вчинення правочинів без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цими правочинами; рішень судів про визнання правочинів з контрагентами недійсним з підстав їх суперечності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, як-то передбачено приписами ч. 3 ст. 228 ЦК України; рішень судів, які б були прийняті в порядку ст. 207 ГК України щодо визнання недійсними спірних операцій з підстав їх невідповідності вимогам закону, або вчинення їх з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Судом під час розгляду справи також не встановлено обставин, які б відповідно до конкретних норм ЦК України свідчили про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом.

В контексті наведеного слід також зазначити, що під час розгляду справи не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55 1 ГК України («Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання») , яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені , втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/ перереєстрації цього підприємства на підставних осіб.

У взаємозв'язку з наведеним, суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не надано висновків експертизи щодо можливої підробки підписів на первинних документах за спірними операціями.

Суд, крім іншого та в контексті наведеного наголошує також на тому, що згідно з усталеною судовою практикою вищих судових інстанцій, можливі порушення податкового законодавства з боку контрагентів позивача, а тим більше, з боку контрагентів контрагента позивача, чого в даному випадку не доведено відповідачем належними та допустимими доказами, за відсутності доказів протиправної змови учасників операцій з метою отримання позивачем (покупцем) необґрунтованої податкової вигоди, не є підставою для позбавлення покупця сформованих податкових вигод за фактично вчиненою операцією.

В контексті доводів ДПІ, викладених в Акті перевірки, слід зазначити, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки складений поза межами періоду виконання спірних операцій, а отже не є самостійною та достатньою підставою для висновку про відсутність контрагента за місцезнаходженням у період виконання спірних операцій, відсутності у контрагента відповідних умов для здійснення спірних операцій в період проведення цих операцій, підставою для висновку про нездійснення спірних операцій та про порушення позивачем податкового законодавства.

Як вбачається із змісту актів про неможливість проведення зустрічних звірок, процедура проведення звірки не була ініційована відповідачем по даній справі у зв'язку з проведенням перевірки позивача, як-то передбачено п. 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою КМ України від 27 грудня 2010 р. № 1232. Наведене вказує на порушення проведення порядку проведення зустрічної звірки відомостей щодо взаємовідносин позивача з даними його контрагентів та на те, що акти про неможливість звірки складені з порушенням встановлених законодавством правил, що зумовлює застосування положень ч. 3 ст. 70 КАС України, відповідно до яких докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

При цьому, суд звертає увагу, що до матеріалів справи залучено довідки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС від 16.08.2012 р. № 2507/22-621-32611674 та від 06.06.2012 р. № 1221/22-33444487 про підтвердження реальності здійснення господарських відносин ТОВ «СЕА Електронікс» із ТОВ «Перемога 05», їх вид, якість та розрахунки за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р., в якому, як і у спірному періоді, позивачем також сформовано суми податкового кредиту за відносинами із контрагентом за фактом попередньої оплати.

У взаємозв'язку з наведеним слід додати, що в силу приписів ч. 1 ст. 16 та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» відомості, які внесені до ЄДР, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін . В даному випадку, відомості, які були внесені до ЄДР відносно контрагента вважаються достовірними в силу закону та не спростовані ДПІ станом на період вчинення спірних операцій.

В Акті перевірки не наведено жодних обставин та доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов'язаність операцій з господарською діяльністю позивача, фактичність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагента були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Відтак, відповідачем по суті не надано в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, будь-яких належних та допустимих доказів, не доведено наявності обставин та підстав, які б відповідно до вищезгаданих положень податкового законодавства та законодавства з питань бухгалтерського обліку унеможливлювали формування позивачем спірних сум податкових вигод за вищезгаданими операціями, які б свідчили про нездійснення спірних операцій та юридичну дефектність первинних документів за спірними операціям та не доведено непереборних обставин, які б унеможливлювали надання цих документів під час розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищенаведене в сукупності , суд приходить до висновку, що в даному випадку, в порядку виконання обов'язку передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості спірних рішень, у зв'язку з чим та виходячи з положень п.1 ч. 2 ст. 162 та ч. 2 ст. 11 КАС України суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕА ЕЛЕКТРОНІКС» (код з ЄДР 32611674) задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.11.2013 № 0000862204 та № 0000852204.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А.Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 26.12.2013 р.