Постанова

від 26.12.2013 по справі 826/16301/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 грудня 2013 року письмове провадження № 826/16301/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Донця В.А., Погрібніченка І.М. розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АДМ Україна"

до Міністерства доходів і зборів України,

Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків

про скасування податкового повідомлення-рішення

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача в якому із урахуванням змінених позовних вимог просив скасувати податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління, Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 17 липня 2013 року № 0000133720; скасувати рішення Міністерства доходів і зборів України від 30 вересня 2013 року № 12183/6/99-99-10-01-15; визнати протиправними дії Міжрегіонального головного управління Міндоходів Центрального офісу з обслуговування великих платників по винесенню податкового повідомлення-рішення від 17.07.2013 року №0000133720.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем порушуючи норми податкового законодавства України було прийнято протиправне податкове повідомлення-рішення, яким позивачу було донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість та зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем на підставі необґрунтованих висновків про неправомірне заниження суми податку на додану вартість у 2012р. та завищення сум бюджетного відшкодування по операціям, що підлягали оподаткуванню, оскільки, в ході проведення перевірки податковим органом не перевірено та не проаналізовано жодного первинного документу.

Податкові накладні, а також всі первинні документи по операціям поставки з ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-ПівденьАгро», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», ФГ«Давос» ФГ «Південна зірка», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ«Феоко» та ФГ «Антар» у Позивача в наявності. Дані документи є оформленими належним чином та недійсними не визнавались. Більш того, податковим органом до первинних документів жодних зауважень чи претензій не висувалось.

Обставини, на які вказує Відповідач, можуть бути доведені лише чітко визначеними засобами доказування, а саме, судовими рішеннями. Натомість, відповідач висуває голослівні припущення з актів неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів та актів перевірки контрагентів про нібито порушення з боку Позивача, що не може вважатися належними засобами доказування. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача 2 проти задоволення позову заперечував, вважаючи своє рішення законним та обґрунтованим, прийнятим за результатами перевірки позивача.

Відповідачі не визнають податковий кредит, який сформовано ТОВ «АДМ Україна» за рахунок контрагентів, що мають ознаки нікчемності, та підлягає зменшенню. Просив у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні 25.11.2013 року представниками позивача заявлено клопотання про виклик свідків, призначення бухгалтерської експертизи, звернення до митних органів для проведення перевірки.

Відповідно до положень чинного законодавства для цілей податкового обліку документальним підтвердження здійснення господарських операцій між суб'єктами господарювання є первинні документи, а відповідно до положень податкового законодавства підставою для формування податкового кредиту є належним чином оформлені первинні документи. Таким чином, надання правової оцінки праву позивача на формування податкового кредиту не належить до сфери спеціальних знань у сфері економіки, з огляду на це клопотання про призначення у справі судово-економічної експертизи задоволенню не підлягає.

Судом також відмовлено у задоволенні клопотань про виклик свідків, оскільки покази свдкв не можуть підтвердити/спростувати внесені до перинних документів відомості.

Отримання від митних органів матеріалів за наслідками проведення перевірки митних правил також не є необхідним, оскільки така перевірка не була покладена в основу оскаржуваного рішеня, крім того процесуальний закон не передбачає можливості призначати перевірки за ініціативою суду.

Представник Відповідача - Міністерства доходів і зборів України в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про розгляд справи повідомлявся належним чином.

В судовому засіданні 25.11.2013 року судом вирішено розглянути справу у письмовому провадженні.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ УКРАЇНА» (ідентифікаційний код юридичної особи 33546533) зареєстровано 30 травня 2005 року Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією за № 10701020000009067 (Виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 893208). Вказане товариство розташоване за адресою: 04070, м. Київ, вулиця Петра Сагайдачного, будинок 16-А.

ТОВ «АДМ УКРАЇНА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 30 червня 2005 року за № 38231, на час перевірки товариство перебувало на обліку в Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування великих платників.

Згідно Свідоцтва № 100332533 (форма № 2-ПДВ) від 13 квітня 2011 року ТОВ «АДМ УКРАЇНА» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 335465326554).

В період з 26 червня 2013 року по 27 червня 2013 року Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» (код ЄДРПОУ 33546533) з питання правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за 2010, 2011, 2012, 2013 роки, за результатами якої складено Акт № 761/40-50/37-20/33546533 від 27 червня 2013 року.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення наступних вимог:

- пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, що призвело до завищення податкового кредиту по операціях, які оподатковуються на загальних підставах на суму ПДВ 7 247 770 грн., в т.ч.:

вересень 2010 року на суму ПДВ 78 462 грн.;

листопад 2011 року на суму ПДВ 16 169 грн.;

грудень 2011 року на суму ПДВ 983 995 грн.;

березень 2012 року на суму ПДВ 1 791 589 грн.;

квітень 2012 року на суму ПДВ 2 654 318 грн.;

травень 2012 року на суму ПДВ 1 377 631 грн.;

лютий 2013 року на суму ПДВ 345 606 грн. та підлягає зменшенню;

п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 7 247 770 грн., в т.ч. за податкові періоди:

жовтень 2010 року на суму ПДВ 78 462 грн.;

грудень 2011 року на суму ПДВ 16 169 грн.;

січень 2012 року на суму ПДВ 983 995 грн.;

квітень 2012 року на суму ПДВ 1 791 589 грн.;

травень 2012 року на суму ПДВ 2 654 318 грн.;

червень 2012 року на суму ПДВ 1 377 631 грн.;

березень 2013 року на суму ПДВ 345 606 грн. та підлягає зменшенню.

17 липня 2013 року контролюючий орган, на підставі Акта перевірки № 761/40-50/37-20/33546533 від 27 червня 2013 року, прийняв податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000133720, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54 та пунктом 58.1 статті 58 глави 4 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), підпунктом 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI за порушення вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 розділу V Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 7 247 770 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3 584 654 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковим повідомленням-рішенням Позивачем було подано скаргу до Міністерства доходів і зборів України за результатом розгляду скарги, рішенням відповідача 1 від 30.03.2013 р. №12183/6/99-99-10-01-15 скаргу ТОВ «АДМ Україна» було залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АДМ Україна» не погоджуючись з податковим повідомленням - рішенням від 17.07.2013 року № 0000133720; рішенням від 30.03.2013 р. №12183/6/99-99-10-01-15, та вважаючи їх такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стосовно оскарження позивачем рішення відповідача 1 про результати розгляду скарги вх. № 11197/6 від 05.08.2013 суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

З аналізу змісту рішення про результати розгляду скарги № №11197/6 від 05.08.13) вбачається, що воно саме по собі не є юридично значимим для позивача, оскільки не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього особу будь-якого обов'язку, отже не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов'язки.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що оскільки рішення про результати розгляду скарги № 12183/6/99-10-01-15 від 30.09.2013 само по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки, то не виникає і передумови для здійснення захисту права або законного інтересу, шляхом скасування зазначеного рішення, а отже позовна вимога щодо скасування рішення про результати розгляду скарги № 12183/6/99-10-01-15 від 30.09.2013 є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Щодо доводів позивача про неправомірність проведення перевірки, судом встановлено, що вказані обставини досліджувалися судом під час розгляду справи № 826/12616/13-а, про що постановлено відповідне рішення.

З приводу правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення № 0000133720 від 17.07.2013 року суд зазначає наступне.

Перевірку позивача проведено ва за результатами отриманої Міжрегіонального головного управління Міндоходів-Центрального офісу з обслуговування великих платників податків інформації щодо перевірок контрагентів - постачальників ТОВ «АДМ Україна» по ланцюгу постачання, яка свідчить про те, що операції з контрагентами-постачальниками не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів.

Судом встановлено, що між Позивачем та його контрагентами ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ТОВ «Давос», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар», були укладені договори на придбання соняшника.

На думку податкового органу, правочини, укладені з вказаними контрагентами відповідно до ч.1, ч.2 ст.215, ч.1, ч.5 ст.203, ст.228 Цивільного кодексу України, п. п.185.1 ст.85, п. 188.1 ст.188, п.198.3, п.198.6 сг.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755Т є нікчемними та суперечать інтересам держави і суспільства, та в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За результатами аналізу матеріалів перевірок контрагентів-постачальників за 2012 рік встановлено, що ТОВ «АДМ Україна» має значні обсяги розбіжностей між сумою задекларованого податкового кредиту та податкових зобов'язань контрагентів постачальників, що здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру) та яким згідно даних перевірок регіональних ДПІ, зменшено податкові зобов'язання.

Під час перевірки встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за вересень 2010 року суму ПДВ в розмірі 78 461,53 грн. по постачальнику ТОВ «Фірма Сервістрансмаш» (ЄДРПОУ 13855648) .

Так, на адресу податкового органу від ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва надійшов акт № 919/2330/13855648 від 13.11.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків контрагентами - постачальниками та контрагентами - покупцями березень 2011 року, вересень 2010 року, який є постачальником ТОВ «АДМ Україна».

За результатами виходів працівниками податкового органу за юридичною та фактичною адресами не встановлено посадових осіб ТОВ «Фірма Сервістрансмаш» за вказаними адресами. У зв'язку з цим складено акт від 12.11.2012 № 306/22-200 про відсутність посадових осіб за податковою адресою ТОВ «Фірма Сервістрансмаш».

Звіт форми 1-ДФ за І квартал 2011 року, загальна кількість працюючих на підприємстві 3 особи, в тому числі за цивільно - правовоми договорами 0 осіб.

Підприємством ТОВ «Фірма Сервістрансмаш» до ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 ріку не надавалась.

Згідно акту перевірки позивача, встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за листопад 2011 року на суму ПДВ в розмірі 16 169,31 грн. по постачальнику ТОВ Фірма «Імперія» (код ЄДРПОУ 13864914) .

Згідно Акту №45/15-3/13864914 від 22.03.2012 ДПІ у м. Херсоні про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма «Імперія», 20.03.12 здійснено виїзд за податковою адресою підприємства, місцезнаходження не встановлено.

Звіт за формою 1-ДФ за IV квартал 2011 року не надано. Чисельність працюючих у листопаді 2011 року на ТОВ Фірма «Імперія» складає 1 чол.

ТОВ Фірма «Імперія» (код ЄДРПОУ 13864914) - свідоцтво платника ПДВ анульовано з причини відсутності за місцезнаходженням.

Податковим органом з матеріалів ДПІ у Баштанському р-ні (попереднє місце обліку ТОВ Фірма «Імперія») встановлено, що станом на момент проведення перевірки по даному контрагенту, неможливо встановити фактичне місцезнаходження підприємства, підтвердити наявність виробничих потужностей для вирощування продукції сільськогосподарського призначення та реальність здійснення фінансово-господарських операцій у задекларованих обсягах.

В ході проведення, аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Податковий орган вказує, що відповідно до даних додатку № 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року встановлено, що ТОВ «АДМ Україна» включено до складу податкового кредиту за листопад 2011 року суму ПДВ в розмірі 16 169,31 грн. по нікчемних відносинах з ТОВ Фірма «Імперія».

Також, податковим органом, встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за грудень 2011 року суму ПДВ в розмірі 632 528,27 грн. по постачальнику ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» код ЄДРПОУ (33578649).

Актом від 03.08.2013 року №45/2200/33578649 Саратської міжрайонної державної податкової інспекції Одеської області ДПС зафіксовано неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Шевченко-Південь -Агро».

Податковим органом встановлено, що на запити про наявність у 2011 році транспортних засобів за ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» отримано відповідь про те, що транспортні засоби не були зареєстровані.

На запити до Саратського бюро техничної інвентаризації, Миколаївського бюро техничної інвентаризації, отримано відповіді про те, що нерухоме майно за ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» не зареєстровано.

До Держкомзему в Жовтневому районі Миколаївської області направлено запит від 23.05.2012 року за № 1998/15 про надання інформації про наявність або відсутність земельних ділянок у власності та у користуванні ТОВ «Шевченко-Південь-Агро». Отримана відповідь про те, що згідно книги записів державної реєстрації договорів оренди на землю» зареєстровані договори оренди за ТОВ «Шевченко-Південь-Агро» в межах Шевченківської сільської ради від 31.12.2010 року в кількості 67 штук на площу 326,68 га. терміном на 5 років для веддення товарного сільськогосподарського виробництва.

Щодо походження насіння соняшнику яке було обєктом угод купівлі-продажу між ТОВ «Шевченко - Південь - Агро» та його покупцями, то проведеними заходами не встановлено факторів, що вказують на власне виробництво зазначеної продукції (наявність сільгосптехніки, автомобільної техники, складів, необхідного персоналу та інше).

По постачальнику ПП «Павлоград-Інвест-Агро», (код за ЄДРПОУ 35168745) встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за грудень 2011 року суму ПДВ в розмірі 551 466,72 грн.

Перевіркою встановлено нереальність здійснення операції з продажу насіння соняшника ПП «Павлоград-Інвест-Агро» на адресу ТОВ «АДМ Україна», виходячи з нереальності здійснення операції з придбання насіння соняшника ПП «Павлоград-Інвест-Агро» у постачальників насіння соняшника.

Податковим органом встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового'кредиту) за березень, квітень 2012 року суму ПДВ в розмірі 1 223 241,36 грн. по постачальнику ФГ «Давос» (код ЄДРПОУ 34337217).

Відповідно до даних акту позапланової невиїзної документальної перевірки Очаківської ОДПІ від 04.09.2012 №217/22/34337217 щодо своєчасності, достовірності та повноти нарахування податкового зобов'язання з ПДВ за період 01.03.2012-31.04.2012 ФГ «Давос» не надало відомостей про основні засоби, податкових накладних за зобов'язаннями березня-квітня 2012 року. Також встановлено, що земельна ділянка, на якій цей контрагент здійснює за документами свою діяльність, насправді знаходиться у користуванні ДП «Зорі над Бугом».

При дослідженні взаємовідносин ФГ «Давос», (код ЄДРПОУ 34337217), та покупців для перевірки надано документи, які носять назву подорожні листи вантажного автомобіля. ФГ «Давос», не має транспортних засобів, договори з авто перевізниками не надано. Подорожні листи, надані ФГ «Давос» заповненні в порушення Наказу Міністерства транспорту України від 29.12.1995 № 488/346, а саме відсутні підписи водія, відомості про вантажно - розвантажувальні операції, дати та номери подорожніх листів. Тому подорожні листи не приймались в ході проведення перевірки.

Посадовими особами ФГ «Давос», код ЄДРПОУ 34337217, не надано накази про відрядження працівників вказаного підприємства, в період березень - квітень 2012 року.

Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» при відсутності таких документів, як сертифікатів відповідності чи свідоцтв про визнання відповідності неможливо ідентифікувати предмет фактичної поставки та його відповідність предмету договору.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про підтвердження відповідності» від 17.05.2001 № 2406-ІІІ (Закон №2406), постачальник зобов'язаний: реалізовувати продукцію за умови наявності у документах, згідно з якими йому передано відповідну продукцію, реєстраційних номерів сертифіката відповідності чи свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом на відповідний вид продукції; припиняти реалізацію продукції, якщо вона не відповідає вимогам нормативних документів, зазначеним у декларації про відповідність або у сертифікаті відповідності чи свідоцтві про визнання відповідності. Вказані документи не були надані посадовими особами ФГ «Давос», код ЄДРПОУ 34337217.

За наведених обставин, наявність у ТОВ «АДМ Україна» належно оформлених документів, необхідних відповідно до Податкового кодексу України для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих ФГ «Давос», код ЄДРПОУ 34337217, податкових накладних, не є підставою для формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ, оскільки перевіркою встановлено фіктивний характер податкової звітності ФГ «Давос», нездійснення самих господарських операцій та як наслідок нікчемність укладених правочинів.

По взаємовідносинам із ФГ «Південна зірка» податковий орган вважає дії позивача неправомірними з огляду на те, що в діяльності ФГ «Південна зірка» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок був зроблений на підставі аналізу актів перевірки зазначеної юридичної особи та її контрагентів.

По взаємовідносинам із Приватною Агрофірмою «Світоч-Агро»»,(код з ЄДРПОУ 30628749). Встановлено, що у вказаного підприємства відсутні основні фонди, виробничі потужності та працівники для надання будь - яких послуг. Під час перевірки підприємства іншими ДПІ ПАФ «Світоч-Агро» не надано підтверджуючих документів щодо здійснення фінансово-господарської діяльності та виникнення податкового зобов'язання з ПДВ по операціях з реалізації товарів (робіт, послуг).

По постачальнику ТОВ «Ферко» (код за ЄДРПОУ 31681342) податковим органом встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за лютий 2013 року суму ПДВ в розмірі 155 855,33 грн.

Таких висновків контролюючий орган дійшов використавши акти перевірок ТОВ «Ферко» та його контрагентів. Зокрема, відповідач вказує, що перевіркою встановлено, що правочини, укладені ТОВ «Ферко» з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

По постачальнику ФГ «Антар» (код за ЄДРПОУ 37557140) податковим органом встановлено розбіжності у податковій звітності ТОВ «АДМ Україна» (завищення податкового кредиту) за лютий 2013 року суму ПДВ в розмірі 189 750,41 грн.

Встановлено, що підприємство не є виробником сільськогосподарської продукції, не є посередником з операцій з купівлі-продажу, оскільки придбання документально не підтверджено.

На думку суду самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «АДМ Україна» та ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар».

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини суд вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій, щодо формування податкового кредиту за операціями із вказаними юридичними особами, позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договорів купівлі-продажу, в тому числі, які складалися особами, що не є сторонами даних договорів.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством - не передбачено.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договорів купівлі -продажу позивач надав суду копії первинних документів по кожному із контрагентів.

По взаємовідносинам із ТОВ «Давос» позивачем укладено ряд договорів купівлі продажу насіння соняшнику та додаткові угоди до них.

За умовами договорів Продавець (ТОВ «Давос») поставляє та передає у власність, а Покупець приймає та проводить розрахунок за насіння соняшняку (надалі - «Товар») на умовах, що передбачені Договором.

Продавець поставляє Товар автомобільним транспортом в повному обсязі на ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК».

Датою поставки Товару є дата приймання Товару ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК», що відображається у реєстрах про приймання Товару.

Кінцева кількість (вага) Товару визначається під час зважування транспортних засобів ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК» та зазначається в реєстрах про приймання товару.

Визначення кінцевої якості Товару здійснюється лабораторією ПрАТ «АДМ «ІЛЛІЧІВСЬК» на кожну транспортну одиницю та зазначається в реєстрах про приймання Товару.

Фактичне здійснення господарських операцій з поставки зерна соняшника вищевказаним контрагентом позивач підтверджує видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, виписками банківської установи про оплату товару.

Надаючи оцінку доказової сили вищевказаним документам, суд зауважує, що позивачем не надано Реєстрів про приймання Товару, даних складського обліку.

Суд також звертає увагу, що всі видаткові накладні від ФГ «Давос» за березень 2012 року (матеріали справи дод. 3) не скріплені печаткою покупця, товарно-транспортні накладні від цього постачальника не скріплені підписами та печатками вантажоотримувача (покупця).

Згідно з підпунктами 11.5-11.7 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

По взаємовідносинам із ФГ «Південна зірка» на підтвердження фактичного виконання сторонами умов договорів купівлі -продажу позивач надав копії податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та виписок банківської установи про оплату товару.

Згідно умов зазначених договорів поставка товару здійснювалася продавцями до м. Іллічівськ Одеської області на ПрАТ «АДМ Іллічівськ» на переробку. Приймання товару здійснював експедитор позивача - проте із наданих документів суду встановити особу не можливо, товарно - транспорті накладні не містять посади та П.І.Б. уповноваженої особи.

З наданих документів, що підтверджують прийняття товару від автоперевізників постачальникомнасіння соняшника є ФГ «Південна зірка».

Суд звертає увагу, що всі видаткові накладні не містять розшифрування підписів уповноваженої особи покупця, підписи візуально істотно відрізняються в залежності від виду постачальників, хоча стосуються одного і того ж періоду (місяця) поставки.

Крім іншого, аналогічні підписи зроблено генеральним директором ПрАТ «АДМ Іллічівськ», ЗАТ «Іллічівський маслоекстраційний завод» Христюк В.В. в договорах та додатків до них на переробку насіння соняшника на давальницьких умовах (матеріали справи том 5).

Видаткові накладні ФГ «Південна зірка» за березень - квітень 2012 року (матеріали справи додаток 5) не скріплені печаткою покупця.

Товарно-транспортні накладні від цього постачальника не скріплені підписами та печатками частково автоперевізників та повністю вантажоодержувача (покупця). Відсутність таких даних унеможливлює ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції, тому такі товарно-транспортні накладні є неналежними доказами на підтвердження факту поставки товару.

По взаємовідносинам із ТОВ «Павлоград-Інвест-Агро», надано суду копії договорів поставки насіння соняшнику, податкових накладних, видаткових накладних, складських квитанцій на зерно, картки аналізу зерна, акти прийому передачі зерна, накладні.

По взаємовідносинам із ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар» надано суду копії договорів укладених з зазначеними контрагентами, податкових накладних, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних та виписок банківської установи про оплату товару.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік» встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В більшій частині наданих позивачем, на підтвердження реальності фінансово - господарських відносин первинних документах, а саме, видаткових накладних не міститься розшифрування підписів уповноваженої особи покупця, не скріплено печаткою покупця.

Таким чином, надані позивачем на підтвердження фактів здійснення поставки товару та отримання послуг первинні документи оформленні з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік» та з них є неможливим встановити хто саме їх підписав, а отже встановити осіб, які відвантажували та приймали товар, а також на підставі яких документів діяли зазначені особи та чи були в них наявні повноваження на вчинення зазначених дій.

В наданих позивачем суду товарно - транспортних накладних в графах де мають міститися підпис та дані особи, яка прийняла товар не зазначено дані та посаду особи, яка прийняла відповідно до них товар, а також документ на підставі якого вона діяла, та частина з них взагалі не містить підпису та печатки підприємства, яке прийняло товар.

Отже, з наданих позивачем товарно - траспорних накладних є неможливим встановити, хто саме прийняв товар, а з частини з них взагалі встановити факт того, що товар транспортування якого вони мають засвідчувати взагалі був прийнятий у пункті відвантаження.

За таких обставин суд вважає, що наявність документів, складених та підписаних ТОВ «АДМ Україна» і зазначеними контрагентами, не може бути достатньою підставою для висновку про фактичне здійснення господарських операцій.

З огляду на предмет та обсяг робіт, які, як стверджував позивач, було виконано його контрагентами, які були ним отримані, суд дійшов висновку, що контрагенти позивача були позбавлені можливості поставити товар, який є предметами договорів, а позивач, в свою чергу, не міг не знати цього.

Крім того, Суд звертає увагу, що Позивачем не надано суду доказів того, що його контрагенти мали дозволи (свідоцтва на товар, у разі необхідності карантинні сертифікати на підкарантинний товар, сертифікати якості) на надання послуг, які передбачені Договорами.

Договори купівлі-продажу (поставки), укладені між позивачем та ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар» є типовими.

В п.п. 3.3, 3.5. договорів сторони погодили, що визначення кінцевої якості Товару здійснюється лабораторією ПрАТ «АДМ Іллічівськ» на кожну транспортну одиницю та зазначається в реєстрах про приймання Товару, а кінцева кількість (вага) Товару визначається під час зважування транспортних засобів ПрАТ «АДМ Іллічівськ» та зазначається в реєстрах про приймання Товару.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», якість зерна та продуктів його переробки, що виробляються в Україні або ввозяться на митну територію України, має відповідати державним стандартам та іншим нормативним документам.

Експортно-імпортні операції із зерном та продуктами його переробки, а також переміщення зерна та продуктів його переробки територією України (за винятком зерна та продуктів його переробки, що переміщуються територією України в режимі прохідного митного транзиту без перевантаження, та зерна, яке використовується для насіннєвих цілей) проводяться за наявності сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, в якому зазначаються якість зерна та продуктів його переробки, показники їх безпечності, наявність або відсутність генетично модифікованих організмів. Сертифікат якості зерна та продуктів його переробки видається на платній основі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у порядку, який встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Процедуру видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, зокрема, за вимогою однієї з сторін договору (контракту) у випадках, коли його видача не є обов'язковою, визначено Порядком видачі сертифіката якості зерна та продуктів його переробки, затвердженим постановою КМ України від 23 липня 2009 року № 848 (далі - Порядок).

Згідно п.п. 2, 3 Порядку сертифікат якості видається на кожну окрему партію зерна та продуктів його переробки, що завантажені у транспортний засіб, який засвідчує відповідність їх показників якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту і включає інформацію про наявність або відсутність генетично модифікованих організмів.

Сертифікат якості діє протягом строку перевезення вантажу та розвантаження в пункті призначення.

Відповідно до п. 6 Порядку сертифікат якості видається після проведення робіт з огляду (інспектування) зерна та продуктів його переробки. Огляд (інспектування) зерна та продуктів його переробки включає: попередню перевірку відповідності якості підготовлених партій до відвантаження; огляд транспортних засобів (залізничних вагонів, морських і річкових суден, критих автомобілів, контейнерів тощо); відбір проб з партії зерна та продуктів його переробки; проведення аналізу зерна та продуктів його переробки з визначенням показників якості і безпеки, зокрема на наявність генетично модифікованих організмів; проведення аналізу зерна та продуктів його переробки на відповідність якості і безпеки вимогам державних стандартів та інших нормативних документів або експортного контракту; формування проб з партії зерна та продуктів його переробки для зберігання.

Таким чином, у разі дійсного виконання ТОВ ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар» своїх зобов'язань щодо поставки позивачу насіння соняшнику, у розпорядженні ТОВ «АДМ Україна» повинні перебувати сертифікати якості на кожну окрему партію товару. При цьому, окремою партією вважається товар у кількості, зазначеній у кожній з товарно-транспортних накладних.

У відповідності до п. 13 Порядку форма сертифіката при переміщенні зерна в межах України встановлюється згідно з додатком 3.

Зазначена форма сертифіката передбачає зазначення, зокрема, найменування продавця та покупця, місця навантаження, номер накладної, індивідуальних відомостей про транспортний засіб, обсяг товару, місце розвантаження тощо.

З огляду на викладене колегія суд дійшов висновку про те, що сертифікат якості належить до документів, які можуть бути використані в якості доказу фактичного здійснення господарської операції.

Проте, сертифікатів якості чи документів складених за результатами аналізів отриманого за договорами товару в лабораторії ПрАТ «АДМ Іллічівськ» та за результатами здійснення зважування товару суду надано не було, як і не було зазначено про неможливість надання таких документів.

Також, на спростування посилань відповідача на недостатність основних фондів, виробничих активів, складських приміщень у контрагентів, позивач вказує про те, що відповідно до договорів поставки зерно зберігалось на елеваторах та складах третіх осіб. Відтак, контрагентам не потрібно власних основних фондів. Складських приміщень, оскільки зберігання зерна відбувалось на елеваторі та складах, власниками яких є треті особи.

Проте, відповідних складських документів виданих зерновим складом, який здійснює зберігання товару ( крім ПП «Павлоград-Інвест-Агро») також суду не надано.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено фактичної передачі товару від ТОВ «Фірма Сервістрансмаш», ТОВ «Фірма «Імперія», ТОВ «Шевченко-Південь-Агро», ФГ «Південна зірка», ПП «Павлоград-Інвест-Агро», Приватна Агрофірма «Світоч-Агро», ТОВ «Давос», ТОВ «Ферко» та ФГ «Антар» до ТОВ «АДМ Україна».

Щодо документів наданих позивачем на підтвердження подальшої реалізації олії, що була виготовлена із соняшнику придбаного, у перелічених в Акті перевірки контрагентів, суд зазначає, що них неможливо встановити той факт, що вони підтверджують подальшу реалізацію зерна отриманого позивачем саме від контрагентів зазначених в акті перевірки. Разом з тим, оглянуті декларації не містять відмітки у графі 53 Митний орган (країна) призначення, що на думку суду може свідчити про неотримання товару одержувачем.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем не доведено товарності та реальності господарських правовідносин з контрагентами, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю відповідальністю "АДМ Україна" - відмовити повністю .

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Головуючий Суддя Р.О. Арсірій

Судді В.А. Донець

І.М. Погрібніченко