Ухвала

від 24.12.2013 по справі 17-4-24-7-21-32-2-3/65

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 грудня 2013 року Справа № 17-4-24-7-21-32-2-3/65

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіДанилової Т.Б., суддів:Бакуліної С.В., Владимиренко С.В., Демидової С.В., Малетича М.М. розглянувши заявуАрбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі№17-4-24-7-21-32-2-3/65 за заявоюМалого державного підприємства "Твел" доДержавного виробничого об'єднання "Іллічівський судноремонтний завод" провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.03.2013 у справі №17-4-24-7-21-32-2-3/65 у задоволенні заяв арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича про залучення до справи ТОВ "Іллічівський судноремонтний завод" у якості третьої особи, яка має нести солідарну відповідальність за зобов'язаннями боржника; затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича у процесі виконання ним повноважень розпорядника майна ДВО "Іллічівський судноремонтний завод"; винесення додаткової ухвали для вирішення питання про розподіл господарських витрат, понесених учасниками провадження у процедурі банкрутства ДВО "Іллічівський судноремонтний завод", стягнення солідарно із ТОВ "Іллічівський судноремонтний завод", Мінінфраструктури України, Фонду держмайна України - 89994,24 грн. в якості оплати послуг арбітражного керуючого та 21835,88 грн. у якості компенсації витрат у процедурі банкрутства ДВО "Іллічівський судноремонтний завод" на користь арбітражного керуючого Кирика Віктора Кириловича, всього - 111830,12 грн. - відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 у справі №17-4-24-7-21-32-2-3/65 ухвалу господарського суду Одеської області від 04.03.2013 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі №17-4-24-7-21-32-2-3/65 ухвалу господарського суду Одеської області від 04.03.2013 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2013 залишено без змін.

Арбітражний керуючий Кирик Віктор Кирилович звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі №17-4-24-7-21-32-2-3/65, у якій просить зазначену постанову скасувати та винести додаткове судове рішення, яким задовольнити вимоги арбітражного керуючого щодо оплати наданих ним послуг в сумі 94438,40 грн. та компенсації понесених ним витрат в сумі 117349,78 грн. за рахунок кредиторів, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України положень статей 3-1, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як докази неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права заявником подано постанови Вищого господарського суду України від 29.09.2010 у справі №2-24/25-08-1584, від 15.09.2010 у справі №11/Б-1104, від 24.03.2010 у справі №Б24/74-09(Б15/8/02), від 02.08.2011 у справі №15/475-б, від 05.07.2011 у справі №2/5/10, від 05.07.2011 у справі №5020-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575-9/082-4/188.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2013 було зобов'язано заявника усунути недоліки, допущені при оформлені заяви про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі №17-4-24-7-21-32-2-3/65.

Недоліки, зазначені в ухвалі Вищого господарського суду України від 26.11.2013, заявником усунуті 23.12.2013.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета та підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 23.07.2013 у справі №17-4-24-7-21-32-2-3/65, суд касаційної інстанції (в частині, що стосується доводів заявника) погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні заяв арбітражного керуючого про затвердження звіту про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого у процесі виконання ним повноважень розпорядника майна боржника та винесення додаткової ухвали для вирішення питання про розподіл господарських витрат, понесених учасниками провадження у процедурі банкрутства боржника. Такого висновку суди попередніх інстанцій дійшли, враховуючи встановлені обставини справи, а саме: ухвалою місцевого господарського суду на підставі протоколу зборів кредиторів було задоволено клопотання розпорядника майна щодо затвердження запропонованих зборами кредиторів умов оплати праці арбітражного керуючого, однак останній в період провадження у справі про банкрутство не в повному обсязі виконав процедуру щодо оплати послуг та відшкодування витрат, оскільки не був затверджений звіт арбітражного керуючого про оплату послуг та відшкодування витрат арбітражного керуючого на заявлену суму ні рішенням комітету кредиторів, а ні ухвалою господарського суду, як це передбачено вимогами частини 16 статті 3-1 Закону про банкрутство. Крім того, судами попередніх інстанцій зазначено, що процесуальні підстави для винесення судом додаткової ухвали відсутні, оскільки оплата послуг арбітражного керуючого та компенсація витрат розпорядника майна регулюється нормами статей 3-1, 13, 16 Закону про банкрутство, а статтями 44, 49 ГПК України не передбачено під час розподілу господарських витрат можливості вирішення питання щодо оплати послуг арбітражного керуючого та компенсації витрат розпорядника майна.

Водночас у постанові від 29.09.2010 у справі №2-24/25-08-1584, на яку посилається заявник, суд касаційної інстанції (в частині, що стосується доводів заявника) погодився з висновком суду апеляційної інстанції щодо скасування ухвали місцевого господарського суду та направлення справи до господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що дана ухвала в частині відмови в задоволенні клопотання про оплату праці арбітражних керуючих не відповідає вимогам Закону про банкрутство та суперечить постановленій раніше ухвалі господарського суду у цій справі, якою затверджено оплату послуг арбітражного керуючого в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць здійснення ним своїх повноважень.

У постанові від 15.09.2010 у справі №11/Б-1104, суд касаційної інстанції залишив без змін ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій про стягнення коштів на оплату послуг арбітражного керуючого з всіх кредиторів пропорційно до розміру кредиторських вимог, оскільки кредитором є не лише ініціюючий кредитор, а обов'язок по відшкодуванню витрат на оплату послуг арбітражного керуючого покладається на всіх кредиторів, чиї грошові вимоги включені до реєстру та ліквідаційного балансу пропорційно до розміру кредиторських вимог.

У постанові від 24.03.2010 у справі №Б24/74-09(Б15/8/02) Вищим господарським судом України (в частині, що стосується доводів заявника) скасовано ухвалу суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні клопотання розпорядника майна щодо оплати його послуг та передано справу в цій частині на розгляд до місцевого господарського суду з огляду на те, що судами попередніх інстанцій безпідставно відхилено вимоги арбітражного керуючого щодо оплати його послуг, оскільки такі вимоги безпосередньо витікають зі справи про банкрутство і повинні розглядатися судом у межах справи про банкрутство.

Проаналізувавши зміст наведених постанов, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в цих справах прийнято і, відповідно, застосовано норми матеріального права залежно від встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, що не дає підстав стверджувати про наявність у наведених справах неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Крім того, колегія суддів зазначає, що Вищим господарським судом України постановами від 02.08.2011 у справі №15/475-б, від 05.07.2011 у справі №2/5/10, від 05.07.2011 у справі №5020-9/194-5/240-9/297-13/082-5/575, на які посилається заявник (в частині, що стосується доводів заявника), скасовані рішення судів попередніх інстанцій, а справи передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи, а тому на відповідні постанови не може здійснюватися посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 111 16 цього Кодексу.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №17-4-24-7-21-32-2-3/65 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Відмовити Арбітражному керуючому Кирику Віктору Кириловичу в допуску справи №17-4-24-7-21-32-2-3/65 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяТ.Данилова Судді: С.Бакуліна С.Владимиренко А.Демидова М.Малетич