Рішення

від 26.12.2013 по справі 911/4372/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2013 р. справа № 911/4372/13

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Кий-СК», м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця інвестбуд-3», м. Київ

3. Приватного акціонерного товариства «СВС-Дніпро», Київська обл., м. Вишгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті констракшн», Київська обл., м. Бориспіль

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксіма», м. Київ

про розірвання договору та стягнення 486 000,00 гривень

за участю представників:

від позивача 1: Брежницька О.С. (довіреність б/н від 09.11.2013р.)

від позивача 2: Брежницька О.С. (довіреність б/н від 18.11.2013р.)

від позивача 3: Брежницька О.С. (довіреність №178/С01-212 від 01.08.2013р.)

від відповідача: Яворський А.В. (довіреність №01 від 02.12.2013р.)

від третьої особи: Кравченко М.В. (наказ №4-К від 01.02.2007р.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

22.11.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Кий-СК» (далі-ТОВ «Кий-СК»/позивач 1), Товариство з обмеженою відповідальністю «Столиця інвестбуд-3» (далі-ТОВ «Столиця інвестбуд-3»/позивач 2) та Приватне акціонерне товариство «СВС-Дніпро» (далі-ПАТ «СВС-Дніпро»/позивач 3) звернулись до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті констракшн» (далі-ТОВ «Сіті констракшн»/відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу часток (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» від 24.07.2013р. та стягнення 486 000,00 грн. збитків, завданих внаслідок невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань.

Відповідач позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2013р. порушено провадження у справі №911/4372/13 та призначено справу до розгляду на 03.12.2013р.

В судовому засіданні 03.12.2013р. оголошувалась перерва до 17.12.2013р.

17.12.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, яке було частково задоволено ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2013р., а також про залучення до участі у даній справі у якості третьої особи Міністерства оборони України.

Приписами ст. 27 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Відповідно до п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

З огляду наведеного, а також враховуючи ненадання відповідачем обґрунтувань в чому саме рішення суду у даній справі може вплинути на права та/або обов'язки Міністерства оборони України судом, у відповідності до ст. 27 ГПК України, у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи відмовлено.

В судовому засіданні 17.12.2013р. оголошувалась перерва до 26.12.2013р.

Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 17.12.2013р. до участі у даній справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Проксіма» (далі-ТОВ «Проксіма»/третя особа).

26.12.2013р. через канцелярію господарського суду Київської області від відповідача повторно надійшло клопотання про залучення до участі у даній справі у якості третьої особи Міністерства оборони України, у задоволенні якого судом було відмовлено з огляду на його необґрунтованість.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

04.07.2013р. між ТОВ «Кий-СК» (далі-продавець 1), ТОВ «Столиця інвестбуд-3» (далі-продавець 2), ПАТ «СВС-Дніпро» (далі-продавець 3) та ТОВ «Сіті констракшн» (далі-покупець) було укладено договір купівлі-продажу часток (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» (далі-договір), відповідно до якого продавці зобов'язались в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця свої частки (корпоративні права) у статутному капіталі ТОВ «Проксіма», а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити названі частки.

Пунктами 2.1 та 2.2 договору передбачено, що продаж часток в статутному капіталі товариства, за домовленістю сторін, вчиняється за таку ціну:

- частка ТОВ «Кий-СК» становить 34% статутного капіталу товариства за 16 200 000,00 грн.;

- частка ТОВ «Столиця інвестбуд-3» становить 33% статутного капіталу товариства за 16 200 000,00 грн.;

- частка ПАТ «СВС-Дніпро» становить 33% статутного капіталу товариства за 16 200 000,00 грн.

Зазначені суми покупець зобов'язується сплатити продавцям на поточні рахунки протягом п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору в ПАТ «Український інноваційний банк».

Договір посвідчено 24.07.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнієць Л.І.

Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання в частині оплати вартості належних позивачам часток у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» не виконав, відповідні грошові розрахунки з позивачами не провів, що визнається відповідачем у повному обсязі. Крім того, в судовому засіданні представником відповідача також було зазначено про відсутність у відповідача наміру по виконанню своїх договірних зобов'язань в майбутньому.

З метою досудового врегулювання даного спору, 24.09.2013р. та 10.10.2013р. ТОВ «Проксіма» звернулось до відповідача з листами №24/09/13 та №10/10/13 відповідно, в яких запропонувало розірвати договір, для чого просило направити уповноваженого представника останнього 26.09.2013р. та 15.10.2013р. до нотаріальної контори для укладення додаткової угоди про розірвання договору.

Посилаючись на те, що відповідач відповіді на пропозиції по розірванню договору не надав, як і не забезпечив прибуття представника останнього до нотаріальної контори для підписання додаткової угоди (нотаріально засвідченої) про розірвання договору, позивачі просять суд, зокрема, розірвати договір купівлі-продажу часток (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» від 24.07.2013р. з підстав ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив, що заявлена вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 655, 692, 627, 629 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання.

З огляду наведеного, підписання відповідачем спірного договору, свідчить про погодження останнього з умовами договору та, відповідно, породжує для відповідача обов'язок щодо належного виконання своїх договірних зобов'язань в частині сплатити продавцям вартості належних їм часток у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» протягом п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Натомість, в порушення вищезазначених законодавчих та договірних положень, відповідач вартість належних позивачам часток у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» не сплатив, що свідчить про істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором і, як наслідок, позбавляє позивачів того, на що вони розраховували при укладенні договору, а саме на отримання відповідної грошової винагороди від продажу належних їх корпоративних прав.

Посилання ж відповідача на необґрунтованість заявленої вимоги з огляду на ненастання у нього обов'язку по проведенню розрахунків за договором у зв'язку з невиконанням позивачами зобов'язань, передбачених п. 2.3 договору, спростовуються наступним.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що до проведення розрахунків згідно даного договору покупцю надається лист-звернення ТОВ «Проксіма» до Міністерства оборони України щодо виконання зобов'язань, передбачених п. 3.1 договору.

Тобто, вказаний пункт договору передбачає лише термін виникнення обов'язоку по наданню відповідачу листа-звернення ТОВ «Проксіма» до Міністерства оборони України щодо виконання зобов'язань, у той час, як застереження, що момент виникнення зобов'язання по проведенню розрахунків за договором ставиться в залежність від виконання цього пункту договору (відкладальної умови) ані у зазначеному пункті, ані по тексту договору не міститься.

Таким чином, надання або ненадання покупцю (відповідачу) листа-звернення ТОВ «Проксіма» до Міністерства оборони України не звільняє першого від обов'язку по оплаті вартості належних позивачам корпоративних прав протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору, як помилково вважає відповідач.

До того ж, матеріали даної справи містять докази звернення ТОВ «Проксіма» в прядку п. 2.3 договору до Міністерства оборони України щодо виконання зобов'язань, передбачених п. 3.1 договору, а саме: листи №23/07/13 від 23.07.2013р. та №30/07/13 від 30.07.2013р., що спростовує посилання відповідача на невиконання п. 2.3 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відтак, беручи до уваги наведені законодавчі положення, враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, а також відсутність у нього наміру по виконанню договору в майбутньому, що свідчить про істотне порушення останнім договору і є підставою для розірвання договору, суд дійшов висновку, що вимога позивачів про розірвання договору купівлі-продажу часток (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» від 24.07.2013р. з підстав ч. 2 ст. 651 ЦК України підлягає задоволенню як така, що доведена позивачами належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.08.2013р. у справі №5012-12/204-2011.

Крім того, посилаючись на істотне порушення відповідачем умов договору, позивачі просять суд стягнути з відповідача 486 000,00 грн. збитків, понесених у зв'язку зі сплатою кожним з позивачів по 162 000,00 грн. державного мита за нотаріальне посвідчення договору згідно п. 4.3 договору.

На підтвердження факту сплати кожним з позивачів по 162 000,00 грн. державного мита суду надано: платіжне доручення позивача 1 №3 від 25.07.2013р., довідку б/н від 24.07.2013р., видану позивачу 2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнієць Л.І., довідку №95/01-16 від 24.12.2013р., видану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнієць Л.І., банківську виписку з поточного рахунку позивача 3 від 25.07.2013р. та акт виконаних робіт від 24.07.2013р., що підписаний приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнієць Л.І. та позивачем 3. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

Приписами статей 224, 225 ГК України унормовано, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні положення містяться у ст. 22 ЦК України, відповідно до якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, ст. 22 ЦК України є правопорушення, що включає в себе певні елементи: збитки, протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; причинний зв'язок між ними; вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 20.06.2011 у справі № 2/121-30/118.

Частиною 5 ст. 653 ЦК України унормовано, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

З огляду наведеного, а також враховуючи встановлення судом факту істотного порушення відповідачем умов договору, що стало підставою для його розірвання, суд дійшов висновку про обґрунтованість посилань позивачів як на протиправність поведінки відповідача, що полягає у бездіяльності останнього щодо проведення розрахунків за договором, так і наявність вини останнього. Зазначені обставини підтверджуються також і посиланнями відповідача на відсутність в нього наміру виконувати умови спірного договору в майбутньому.

Крім того, ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлено, що, зокрема, за нотаріальні дії, вчинювані державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів, а саме: за посвідчення інших договорів, що підлягають оцінці справляється державне мито у розмірі 1% від суми договору, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що витрати, пов'язані з укладенням цього договору, сплачують продавцями відповідно проданих часток, в розмірі ставки державного мита, що складає 1% суми договору відповідно до вимог Указу Президента України від 10.07.1998р. №762/98.

У відповідності до п. 2.1договору, ціна договору становить 48 600 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведені обставини справи, сплату позивачами на виконання умов договору по 162 000,00 грн. державного мита за нотаріальне посвідчення договору, а також розірвання договору у зв'язку істотним порушенням відповідачем його умов, суд дійшов висновку про підставність посилань позивачів на завдання їм збитків на суму 486 000,00 грн., у вигляді витрат, понесених управленою стороною у зв'язку з нотаріальним посвідченням договору, а також на наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) відповідача та збитками позивачів.

Відтак, беручи до уваги наведені нормативні приписи, а також враховуючи доведеність позивачами наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків в порядку ч. 5 ст. 653 ЦК України, суд дійшов висновку, що вимога позивачів про стягнення з відповідача 486 000,00 грн. збитків, понесених у зв'язку зі сплатою кожним з позивачів по 162 000,00 грн. державного мита за нотаріальне посвідчення договору є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 22, 525, 526, 627, 629, 651, 653, 655, 692 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 224, 225 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Розірвати договір купівлі-продажу часток (корпоративних прав) у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Проксіма», укладений 24.07.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кий-СК» (ідентифікаційний код 31305968), Товариством з обмеженою відповідальністю «Столиця інвестбуд-3» (ідентифікаційний код 33791003), Приватним акціонерним товариством «СВС-Дніпро» (ідентифікаційний код 00132807) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сіті констракшн» (ідентифікаційний код 37467780), який посвідчено 24.07.2013р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Корнієць Л.І.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті констракшн» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 1Б, ідентифікаційний код 37467780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кий-СК» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 31305968) 162 000 (сто шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп. збитків та 2 766 (дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 34 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті констракшн» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 1Б, ідентифікаційний код 37467780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця інвестбуд-3» (01135, м. Київ, вул. П.Пестеля, 11, ідентифікаційний код 33791003) 162 000 (сто шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп. збитків та 2 766 (дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 33 коп. судового збору.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті констракшн» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Привокзальна, 1Б, ідентифікаційний код 37467780) на користь Приватного акціонерного товариства «СВС-Дніпро» (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Шкільна, 4, ідентифікаційний код 00132807) 162 000 (сто шістдесят дві тисячі) грн. 00 коп. збитків та 2 766 (дві тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 33 коп. судового збору.

6. Видати накази після набрання рішення законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.12.2013р.

Суддя В.А. Ярема