Постанова

від 14.04.2014 по справі 911/4372/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2014 р. Справа№ 911/4372/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Федорчука Р.В.

суддів: Лобаня О.І.

Майданевича А.Г.

при секретарі судового засідання Марчуку О.Л.,

за участю представників сторін, згідно протоколу судового засідання від 14.04.2014 року

розглянувши матеріали апеляційної скарги

товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Констракшн»

на рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року

у справі №911/4372/13 (суддя Ярема В.А.)

за позовом: 1) товариства з обмеженою відповідальністю «Кий-СК»;

2) товариства з обмеженою відповідальністю «Столиця інвестбуд-3»;

3) приватного акціонерного товариства «СВС-Дніпро»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Констракшн»,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачів - товариства з обмеженою відповідальністю «Проксіма»,

про розірвання договору та стягнення 486 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі №911/4372/13 позовні вимоги задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу часток (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ «Проксіма», укладений 24.07.2013 року між ТОВ «Кий-СК», ТОВ «Столиця інвестбуд-3», ПАТ «СВС-Дніпро» та ТОВ «Сіті констракшн». Вирішено стягнути з ТОВ «Сіті констракшн» на користь ТОВ «Кий-СК» 162 000,00 грн. збитків, на користь ТОВ «Столиця інвестбуд-3» 162 000,00 грн. збитків, на користь ПАТ «СВС-Дніпро» 162 000,00 грн. збитків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі №911/4372/13 в частині стягнення з апелянта на користь позивачів 486 000,00 грн. збитків.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2014 року у справі №911/4372/13 апеляційну скаргу ТОВ «Сіті Констракшн» прийнято до провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні 19.02.2014 року за участю уповноважених представників сторін.

18.02.2014 року до Київського апеляційного господарського суду від позивачів надійшов відзив, в якому останні просили в задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити в повному обсязі, а оскаржуване рішення залишити без змін.

17.03.2014 року до Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про витребовування від Міністерства оборони України листів-звернень третьої особи на підтвердження виконання умов п. 2.3. спірного договору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.03.2014 року у справі №911/4372/13 витребувано у Міністерства оборони України додаткові докази по даній справі. Проте, вимоги даної ухвали не було виконано.

У зв'язку з чим, суд апеляційної інстанції ухвалою від 02.04.2014 року повторно зобов'язав Міністерство оборони України надати суду витребувані докази. При цьому судом зобов'язано представника ТОВ «Сіті Констракшн», відповідно до ст. 38 Господарського кодексу України, надати копію даної ухвали Міністерству оборони України для виконання.

Однак, вимоги даної ухвали не було виконано ні Міністерством оборони України, ні представником ТОВ «Сіті Констракшн», оскільки останній не надав Міністерству оборони України ухвалу від 02.04.2014 року.

Разом з тим, колегією суддів враховується наявність в матеріалах справи листів-звернень третьої особи до департаменту капітального будівництва Міністерства оборони України та до Міністерства оборони України з тих же питань.

З огляду на зазначене та з урахуванням закінчення процесуальних строків, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Представники відповідача в судовому засіданні 14.04.2014 року надали усні пояснення, якими підтримали доводи викладені в скарзі та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представники позивачів та третьої особи в судовому засіданні 14.04.2014 року надали усні пояснення, якими заперечили проти доводів викладених в скарзі та просили апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.07.2013 року між ТОВ «Кий-СК» (далі - продавець 1), ТОВ «Столиця інвестбуд-3» (далі - продавець 2), ПАТ «СВС-Дніпро» (далі - продавець 3) та ТОВ «Сіті констракшн» (далі - покупець) було укладено договір купівлі-продажу часток (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» (далі - договір), відповідно до умов якого продавці зобов'язуються в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупця свої частки (корпоративні права) у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» (далі - товариство), а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити названі частки (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору передбачено, що продаж часток в статутному капіталі товариства, за домовленістю сторін, вчиняється за таку ціну:

- частка ТОВ «Кий-СК» становить 34% статутного капіталу товариства за 16 200 000,00 грн.;

- частка ТОВ «Столиця інвестбуд-3» становить 33% статутного капіталу товариства за 16 200 000,00 грн.;

- частка ПАТ «СВС-Дніпро» становить 33% статутного капіталу товариства за 16 200 000,00 грн.

Пунктом 2.2. договору встановлено, що зазначені суми покупець зобов'язується сплатити продавцям на поточні рахунки протягом п'яти банківських днів з моменту підписання цього договору в ПАТ «Український інноваційний банк».

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості належних позивачам часток у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» не виконав.

З метою досудового врегулювання даного спору, 23.09.2013 року, 24.09.2013 року та 10.10.2013 року ТОВ «Проксіма» звернулось до відповідача з пропозицією розірвати договір. Однак, відповідачем залишено без відповіді вказані листи.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів.

Статтею 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Однак, як вірно встановлено місцевим господарським судом, в порушення вищезазначених законодавчих та договірних положень, відповідач вартість належних позивачам часток у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» не сплатив, що свідчить про істотне порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором і, як наслідок, позбавляє позивачів того, на що вони розраховували при укладенні договору, а саме на отримання відповідної грошової винагороди від продажу належних їх корпоративних прав.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для розірвання договору купівлі-продажу часток (корпоративних прав) у статутному капіталі ТОВ «Проксіма» від 24.07.2013 року.

Крім того, позивачами заявлена вимоги про стягнення збитків у розмірі 486 000,00 грн., понесених у зв'язку зі сплатою кожним з позивачів по 162 000,00 грн. державного мита за нотаріальне посвідчення договору згідно п. 4.3. договору.

Так, пунктом 4.3. договору передбачено, що витрати, пов'язані з укладанням цього договору, сплачуються продавцями відповідно проданих часток, в розмірі ставки державного мита, що складає 1% суми договору, відповідно до вимог Указу Президента України від 10.07.1998 року №762/98.

Як слідує із матеріалів справи, на підтвердження факту сплати кожним з позивачів по 162 000,00 грн. державного мита суду надано платіжне доручення позивача 1 від 25.07.2013 року №3, довідку б/н від 24.07.2013 року, видану позивачу 2 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, довідку №95/01-16 від 24.12.2013 року, видану приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, банківську виписку з поточного рахунку позивача 3 від 25.07.2013 року та акт виконаних робіт від 24.07.2013 року, підписаний приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та позивачем 3.

Відповідно до ст. 224, 225 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічні положення містяться у ст. 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з ч. 5 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Отже, враховуючи сплату позивачами на виконання умов договору по 162 000,00 грн. державного мита за нотаріальне посвідчення, а також розірвання договору у зв'язку істотним порушенням відповідачем його умов, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачів збитків на суму 486 000,00 грн., у вигляді витрат, понесених управленою стороною у зв'язку з нотаріальним посвідченням договору.

Доводи скаржника щодо ненастання у нього обов'язку по проведенню розрахунків за договором у зв'язку з невиконанням позивачами зобов'язань, передбачених п. 2.3. договору, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2.3. договору передбачено, що до проведення розрахунків згідно даного договору покупцю надається лист-звернення ТОВ «Проксіма» до Міністерства оборони України щодо виконання зобов'язань, передбачених п. 3.1. цього договору.

Сторонами виконано умови спірного пункту договору, що підтверджується листами-зверненнями (№23/07/13 від 23.07.2013 року та №30/07/13 від 30.07.2013 року) ТОВ «Проксіма» до Міністерства оборони України щодо виконання зобов'язань, передбачених п. 3.1. договору.

Разом з тим, з огляду викладеного пункту вбачається, що він містить умову щодо терміну виникнення обов'язку по наданню відповідачу листа-звернення ТОВ «Проксіма» до Міністерства оборони України щодо виконання зобов'язань.

Водночас, як вже вірно зазначалось місцевим господарським судом, пункт 2.3. договору не містить застереження, що момент виникнення зобов'язання по проведенню розрахунків за договором ставиться в залежність від виконання цього пункту договору (відкладальної умови).

Тобто, судом першої інстанції вірно встановлено, що надання або ненадання покупцю (відповідачу) листа-звернення ТОВ «Проксіма» до Міністерства оборони України не звільняє першого від обов'язку по оплаті вартості належних позивачам корпоративних прав протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору, що встановлено п. 2.2. договору.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Таким чином, судовою колегією встановлено відсутність належних доказів щодо обставин, передбачених ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, які підтверджували б наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі №911/4372/13 відповідає обставинам справи, є законним та обгрунтованим, а тому не підлягає скасуванню. У зв'язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті Констракшн» на рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі №911/4372/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 26.12.2013 року у справі №911/4372/13 залишити без змін.

3. Справу №911/4372/13 повернути до господарського суду Київської області.

4. Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено протягом 20 днів до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 109 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Р.В. Федорчук

Судді О.І. Лобань

А.Г. Майданевич