Постанова

від 24.12.2013 по справі 927/908/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" грудня 2013 р. Справа№ 927/908/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

від позивача: Цанько О.Й, - голова правління

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кім-Сервіс"

на рішення

Господарського суду Чернігівської області

від 13.08.2013р.

у справі № 927/908/13 ( суддя Л.М. Лавриненко)

за позовом Закритого акціонерного товариства "Блейрас Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кім-Сервіс"

про стягнення 174 347, 88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Блейрас Україна" звернулось до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кім-Сервіс" про стягнення 174 347, 88 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.08.2011 року у справі № 927/908/13 позов задоволено частково. На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 143 909, 90 грн. боргу, 2 878, 20 грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи та порушення судом норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в дійсності за придбані транспортні засоби ТОВ "Кім Транс" розрахувалось відразу готівкою на прохання директора ЗАТ "Блейрас Україна" О.Й Данько для уникнення оподаткування останнім даного прибутку. Відповідач зазначає, що зазначений факт підтверджується наданими суду довідками-рахунками, які згідно з п. 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998р. ( в редакції від 23.12.2009р. № 1371) є документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів. Однак місцевий суд не прийняв до уваги зазначений доказ та зазначив, що в даних документах відсутні докази сплати відповідачем позивачу вартості транспортних засобів.

Крім того, апелянт посилається на те, що місцевим судом не взято до уваги акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КІМ-ТРАНС» № 1730/2/33336249, проведеною ДНІ у м. Чернігові, в якому дійсно була наявна опечатка щодо дати його складання, проте суд все ж таки вказав, що в акті не міститься даних щодо розрахунків за придбані транспортні засоби, але ж і кредитором позивач в даному акті не був вказаний.

В судове засідання представник відповідача не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, однак відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обовязковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов»язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 24.12.2013 року за відсутності представника відповідача.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, заслухавши пояснення представника позивача Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

05.11.2010 року між Закритим акціонерним товариством "Блейрас Україна" (продавець за умовами договору) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кім-Транс" (покупець за умовами догвору) було укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу № 1.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору продавець (позивач) взяв на себе зобов"язання продати, а покупець (відповідач) купити транспортні засоби, а саме:

- вантажний автовоз марки RENAULT 22AX12, рік випуску 1999, № шасі VF622AXOA0015048, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 089171;

- вантажний автовоз марки RENAULT 22AX12, рік випуску 1999, № шасі VF622AXАО0014385, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 085923;

- вантажний сідловий тягач - Е марки MERCEDES-BENZ 1424, рік випуску 1998, № шасі WDB6510471K352876, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 787899;

- причіп автовоз марки ROLFO 2V12135, рік випуску 1999, № шасі ZAB1EAAIV0982164, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 089170;

- причіп автовоз марки KAESSBOHRER, рік випуску 1998, № шасі VAK65100005112086, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 491050;

- причіп автовоз марки ROLFO 2V12135, рік випуску 1999, шасі ZAHB1EAAJV0982170, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 085925.

Згідно п.п. 2.1., 2.2 договору продавець зобов"язаний передати транспортні засоби та документи на нього не пізніше 05 листопада 2010 р. Покупець зобов"язаний прийняти транспортні засоби та документи на нього не пізніше 05 листопада 2010 р.

Пунктом 3.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від 05.11.2010 року сторони визначили, що оплата вартості транспортних засобів відбувається за ціною:

- вантажний автовоз марки RENAULT 22AX12, рік випуску 1999, № шасі VF622AXOA0015048, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 089171, по ціні - 34736,95 грн.;

- вантажний автовоз марки RENAULT 22AX12, рік випуску 1999, № шасі VF622AXАО0014385, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 085923, по ціні - 38167,90 грн;

- вантажний сідловий тягач - Е марки MERCEDES-BENZ 1424, рік випуску 1998, № шасі WDB6510471K352876, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 787899, по ціні - 32567,00 грн;

- причіп автовоз марки ROLFO 2V12135, рік випуску 1999, № шасі ZAB1EAAIV0982164, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 089170, по ціні - 15343,00 грн.;

- причіп автовоз марки KAESSBOHRER, рік випуску 1998, № шасі VAK65100005112086, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 491050, по ціні - 9832,10 грн.;

- причіп автовоз марки ROLFO 2V12135, рік випуску 1999, шасі ZAHB1EAAJV0982170, свідоцтво про реєстрацію, серія ААС № 085925, по ціні - 13263,05 грн.

Загальна сума вартості транспортних засобів, указаних в п.3.1. складає 143909,90 грн., що складає 18 000 доларів США по курсу Національного банку України на 5 листопада 2010 р. без ПДВ. (п.3.2. договору).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків ( ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до п. 1 ст. 693 ЦК України договором купівлі-продажу може бути встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов"язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.ч 2,3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На виконання умов договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від 05.11.2010 року позивачем (продавцем) було передано відповідачу (покупцю) транспортні засоби, визначені договором, що підтверджується актом приймання -передавання транспортних засобів від 05.11.2010 р., який підписаний та скріплений печатками сторін, копія якого міститься в матеріалах справи.

Факт отримання відповідачем транспортних засобів також підтверджується наданими копіями довідок - рахунків від 05.11.2010р. серії КІМ № 338328, № 338327, № 338326, № 338325, № 338324, № 338323, та копіями свідоцтв про реєстрацію від 09.11.2010р. придбаних транспортних засобів за відповідачем.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплати продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно п. 3.3. договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від 05.11.2010 року, оплата проводиться шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця рівними частинами, кожного п"ятого числа місяця, починаючи з 05 березня 2011 р. з урахуванням курсу долара США, установленого Національним банком України. Щомісячний платіж складає 2000 доларів США та проводиться в гривні з урахуванням курсу долара США, установленого Національним банком України на день платежу. Остаточний розрахунок проводиться не пізніше 05 листопада 2011 р.

16.11.2012 р., 01.12.2012 р. та 11.12.2012 р. позивачем були направлені відповідачу листи-нагадування про необхідність погашення заборгованості за продані відповідачу транспортні засоби. Дані листи були отримані особисто директором ТОВ "Кім-транс" Михадюк С.М. відповідно 22.11.2012 р., 05.12.2012 р. та 14.12.2012 р., що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 21081304 від 22.11.2012 р., № 21108512 від 05.12.2012 р. та № 21205216 від 14.12.2012 р.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманих транспортних засобів не виконав, вимоги позивача про оплату залишив без задоволення. Заборгованість відповідача перед позивачем за отримані транспортні засоби становить 143909,90 грн.

Згідно ст. 193 ГК України ст.ст. 13, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк згідно умов договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст.525 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведене колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення суми основного боргу в розмірі 143 909, 90 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8433,51 грн., а також штраф у сумі 22004,47 грн.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.0Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.08

Правочин щодо забезпечення виконання зобов"язання вчиняється у письмовій формі (ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України).

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. із змінами та доповненнями, визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Як вбачаєтсья із змісту договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від 05.11.2010 року сторонами не передбачено стягнення неустойки у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов"язань сторонами.

Враховуючи викладене, колегія приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 8433,51 грн., а також штрафу в сумі 22004,47 грн. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 28 500 грн. витрат за надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 44 ГПК України до судових витрат відносяться витрати по сплаті послуг адвоката, а відповідно до ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру".

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про адвокатуру» адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Пунктом 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 16.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригінала ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи Деяк В.Ю. є адвокатом, що підтверджується Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3979 від 30.11.2009 року.

Як вбачається з наланого позивачем договору від 11.09.2013р. про надання правової допомоги, він був укладений між адвокатом Деяк В.Ю. та Цанько О.Й. як фізичною особою. Однак, позивачем у даній справі є юридична особа - Закрите акціонерне товариство "Блейрас Україна", а не фізична особа - Цанько О.Й.

Крім того, наданий позивачем розрахунок суми гонорару за надання правової допомоги підписаний адвокатом Деяк В. та клієнтом - фізичною особою Цанько О. Також наданої позивачем розписки від 17.09.2012 р. вбачається, що адвокат Деяк В.Ю. згідно домовленості з громадянином Цанько О.Й. за надання йому професійної діяльності адвоката, згідно договору від 17.09.2012 р., отримав від Цанька О.Й. гонорар у розмірі 28500 грн.

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про те, що позивачем не надано доказів укладення договору про надання правової допомоги саме між юридичною особою - Закритим акціонерним товариством "Блейрас Україна" та адвокатом Деяк В.Ю., а отже позивачем не надано суду належних доказів, які підтверджують факт понесення ним витрат на сплату послуг адвоката.

За таких обставин вимоги позивача щодо стягнення 28500 грн. витрат на послуги адвоката є безпідставиними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Посилання відповідача як на підтвердження факту оплати придбаних транспортних засобів на довідки-рахунки, видані Чернігівським ВРЕР та на підставі яких транспортні засоби були поставлені на облік не може бути прийнято судом до уваги, оскільки в наданих відповідачем копіях довідок-рахунків зазначена лише вартість транспортного засобу та відсутній напис, що була здійснена оплата вартості транспортного засобу. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 р. № 1388 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" на яку посилається відповідач, не передбачена відмова в реєстрації транспортного засобу в разі не здійснення покупцем оплати за придбаний транспортний засіб, на що посилається відповідач. Крім того, умовами договору купівлі-продажу транспортного засобу № 1 від 05.11.2010 року сторонами передбачена оплата за отримані транспортні засоби з розстрочкою платежу.

Посилання відповідача як на доказ проведення розрахунків за отримані транспортні заходи на акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Кім-Транс" № 1730/22/33336249, проведеної державною податковою інспекцією у м. Чернігові, не приймаються до уваги, оскільки наданий відповідачем акт датований 14.09.2009р. Одночасно в зазначеному акті зазначено час проведення перевірки з 03.09.2012р. по 07.09.2012р., однак відповідно до п.78.1.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі якої була здійснена у відповідача документальна позапланова перевірка, документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Контроль за здійсненням розрахунків між суб"єктами господарювання не відноситься до повноважень органів державної податкової служби. Вказаний акт перевірки також не містить відомостей щодо здійснення відповідачем розрахунків за придбані у позивача транспортні засоби.

Відповідно до п.1.35. ч.1. ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" № 2346-ІІІ від 05.04.2001 р. зі змінами та доповненнями, розрахунковий документ - це документ на переказ коштів, що використовується для ініціювання переказу з рахунка платника на рахунок отримувача.

Згідно п.22.1 ст. 22 вищевказаного Закону, видами розрахункових документів є платіжне доручення, платіжна вимога-доручення, розрахунковий чек, платіжна вимога, меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

Клієнт банку має право самостійно обирати види розрахункового документа (крім платіжної вимоги), які визначені цим Законом, для ініціювання переказу (п.22.2 Закону).

Пунктом 1.2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004 р. визначено, що касові операції - це операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку. Касові документи - це документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток тощо, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п.3.1. Положення).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надав суду жодних доказів, які підтверджують здійснення ним оплати за отримані транспортні засоби в готівковому чи безготівкову порядку відповідно до законодавства України.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об»єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, КИївський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кім-Сервіс" на рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013р. у справі № 927/908/13 залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 13.08.2013р. у справі № 927/908/13 залишено без змін.

Матеріали справи № 927/908/13 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх