Постанова

від 23.12.2013 по справі 813/7768/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2013 року № 813/7768/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Сидор Н.Т.,

за участі секретаря судових засідань Цар Х.М.,

представника позивача Лісника І.В.,

представника відповідача Критовича І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду до Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Спільного українсько-польського товариства «Студія Лева» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду заборгованості в сумі 1553,45 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем порушено вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», а саме стверджує, що відповідач неправомірно витратив суми страхових коштів та наданих соціальних пільг.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю з підстав наведених у позовній заяві, просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення, суть яких зводиться до того, що рішення про стягнення заборгованості є неузгоджене, оскільки відповідач оскаржив його в судовому порядку, в зв'язку з чим права вимоги про стягнення заборгованості у позивача не виникло. Вважає, що таке рішення не відповідає вимогам Конституції України, зокрема ст.46, та чинному законодавству України. Крім того, покликається на те, що у позивача відсутнє право на здійснення діяльності пов'язаної із перевіркою витрачання як коштів Фонду, так і страхових коштів, а відповідно і накладення на відповідача штрафу. У задоволені позовних вимог позивача просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Спільне українсько-польське товариство «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване як юридична особа, що вбачається з довідки про включення до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, та перебуває на обліку як страхувальник - платник страхових внесків до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за № 460220002986.

З матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами Львівської міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проведено планову перевірку Спільного українсько-польського товариства «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості з питань надходження, обліку та витрачання страхових коштів Фонду, за результати якої складено акт №506 від 28.05.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п.3 ч.2 ст.27 абз.1 і абз.2 ч.2 ст.35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240-ІІІ та ст.2 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування » від 11.01.2001 року №2213 в частині неправомірно витрачених страхових коштів та наданих соціальних послуг у сумі 1035,63 грн.

На підставі акту перевірки Львівської міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 11.06.2013 року №175, яким визначено грошове зобов'язання Спільному українсько-польському товариству «Студія Лева», яке підлягає поверненню до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у сумі 3192,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 517,82 грн.

Зазначене рішення скеровувалось на адресу відповідача, та було отримане ним 18.06.2013 року, що підтверджується розпискою про його вручення. Рішення №506 від 11.06.2013 року було оскаржене відповідачем в адміністративному порядку до Львівської міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, однак за результатом розгляду скарги позивачем, рішенням №1 від 02.07.2013 року залишено без змін.

Стосовно посилань відповідача на те, що рішення про стягнення заборгованості вважається неузгодженим оскільки, ним було подано позов про скасування такого рішення та згідно цього позову було відкрито провадження у адміністративній справі і на даний момент справа за його позовом до Львівської міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання недійсним рішення від 11.06.2013 року №175, знаходиться на розгляді у Львівському апеляційному адміністративному суді, то суд з цього приводу вважає за необхідне зазначити таке.

Фактом підтвердження того, що справа, розглядається в порядку адміністративного судочинства є справа, яка порушена у встановленому законом порядку. Даний факт підтверджується ухвалою про відкриття провадження у справі.

Відкриття провадження у справі тягне за собою матеріально-правовий наслідок, а саме той наслідок, що публічно-правовий спір набуває офіційного характеру, а зобов'язання, що ґрунтується на рішенні, яке оскаржується, вважається неузгодженим.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник відповідача в підтвердження своєї позиції, суду надав лише витяг позовної заяви з відміткою Львівського окружного адміністративного суду про здачу такої від 14.08.2013 року, копію ухвали про залишення зазначеної позовної заяви без руху та копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року у справі №876/11450/13.

З долученої до матеріалів справи ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 року у справі №876/11450/13 вбачається, що апеляційне провадження у адміністративній справі відкрито за апеляційною скаргою на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 15.08.2013 року по справі №813/6371/13-а за позовом Спільного українсько-польського товариства «Студія Лева» до Львівської міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення ФСС з ТВП, директора Львівської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення ФСС з ТВП Ноги Р.М., головного спеціаліста Львівської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення ФСС з ТВП Брегіна Л.В., головного спеціаліста Львівської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення ФСС з ТВП Новічевської С.О. про визнання рішення недійсним.

На переконання суду, факт розгляду Львівським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги відповідача на ухвалу Львівської окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху, не дає відповідачу правових підстав стверджувати, що рішення Фонду про стягнення з нього коштів є неузгодженим, оскільки зазначений факт є очевидним свідченням того, що провадження у справі за його позовом є не відкритим, так як подана позовна заява ухвалою суду першої інстанції була залишена без руху.

Враховуючи наведе вище, та те, що станом на день розгляду справи судом, питання про відкриття провадження у справі за позовом Спільного українсько-польського товариства «Студія Лева» до Львівської міської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення ФСС з ТВП, директора Львівської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення ФСС з ТВП Ноги Р.М., головного спеціаліста Львівської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення ФСС з ТВП Брегіна Л.В., головного спеціаліста Львівської виконавчої дирекції Львівського обласного відділення ФСС з ТВП Новічевської С.О. про визнання рішення недійсним не вирішено, доказів свідчення протилежного відповідачем суду не надано, то і підстав вважати рішення Фонду від 11.06.2013 року № 175 неузгодженим, суд не вбачає.

Крім того, суд звертає увагу на те, що предметом розгляду даної справи є стягнення заборгованості в розмірі 1553,45 грн., яка виникла у зв'язку з несплатою суми страхових коштів та штрафу згідно рішення Фонду від 11.06.2013 року №175, прийнятого на підставі акту перевірки №506 від 28.05.2013 року, тому дослідження питання протиправності прийняття рішення Фонду від 11.06.2013 року №175, в тому числі питання проведення перевірки по коштах Фонду тощо виходить за межі предмету доказування та не впливає на вирішення спору по суті.

Приймаючи рішення у справі, суд виходив з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим же Законом.

Позивач за змістом ст. ст. 9, 13 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року №2240-111 є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, забезпечує збір і акумуляцію страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 цього ж Закону, фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється районними, міжрайонними, міськими виконавчими дирекціями відділень Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду. Районні, міжрайонні, міські виконавчі дирекції відділень Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви. У разі якщо сума отриманих страхувальником від Фонду страхових коштів перевищує фактичні витрати на надання матеріального забезпечення, невикористані страхові кошти повертаються до робочого органу Фонду, що здійснив фінансування, протягом трьох робочих днів.

Згідно ч. 1 ст. 30 цього ж Закону, страхувальники та інші одержувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми.

Згідно ч. 2 ст. 22 цього ж Закону, страхувальники, інші одержувачі коштів Фонду зобов'язані у десятиденний строк після отримання рішення органу Фонду про повернення коштів перерахувати страхові кошти, використані з порушенням встановленого порядку використання, а також фінансові санкції, визначені у статті 30 цього ж Закону.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 28 цього ж Закону, страховик, крім іншого, має право накладати фінансової санкції та адміністративні штрафи, передбачені цим же Законом та іншими актами законодавства.

За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього ж Закону на страхувальників та інших одержувачі коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів.

Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Прийняті за наслідками проведеної перевірки рішення направлялись відповідачу, що підтверджується розпискою про вручення. Доказів, оскарження згаданих рішень відповідачем у справі відсутні, а тому відповідно, визначені у них зобов'язання є узгодженими.

Заборгованість в сумі 1553,45 грн. на час розгляду справи відповідачем не сплачена, докази зворотного в матеріалах справи відсутні.

Таким чином судом встановлено, що заборгованість Спільного українсько-польського товариства «Студія Лева» у формі товариства з обмеженою відповідальністю перед Фондом соціального захисту з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду не сплачена та складає 1553,45 грн., що підтверджується матеріалами справи, тому суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст. ст. 4, 7-11, 14, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Спільного українсько-канадського підприємства «Студія Лева» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (79007, м. Львів, вул. Костюшка, 18, код ЄДРПОУ 04957350) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (79015, м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, корпус 8, ЄДРПОУ 25249982) заборгованість по сплаті страхових коштів у розмірі 1035 грн. 63 коп. та штраф за неправомірну витрачену суму страхових коштів у розмірі 517 грн. 82 коп., всього 1 553 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят три) грн. 45 коп.

Судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 30.12.2013 року.

Суддя Сидор Н.Т.