Рішення

від 26.12.2013 по справі к2/107-12/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" грудня 2013 р. Справа № К2/107-12/13

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача (за первісним позовом) - відповідача (за зустрічним позовом та за позовом третьої особи): не з'явились;

від позивача (за зустрічним позовом) - відповідача (за первісним позовом та за позовом третьої особи): Погорєлий Д. І. (довіреність б/н від 11.11.2012 р.);

від позивача (за позовом третьої особи) - третьої особи (за зустрічним позовом): Левицький Е. В. (довіреність № 2.5.2.1.-06/67 від 27.03.2013 р.), Случ О. В. (довіреність № 2.5.2.1.-06/67 від 27.03.2013 р.);

розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Семенець Ніни Петрівни, м. Тетіїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема", м. Тетіїв

про визнання недійсним частково статуту товариства

та

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема", м. Тетіїв

до Семенець Ніни Петрівни, м. Тетіїв

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства „Реверта", м. Рига, Латвійська Республіка

про визнання права власності на нерухоме майно

та

за позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта", м. Рига, Латвійська Республіка

до:

1) Семенець Ніни Петрівни, м. Тетіїв;

2) Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема", м. Тетіїв;

про визнання недійсним частково статуту товариства та визнання права власності на нерухоме майно

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Семенець Н. П. звернулась в господарський суд Київської області із позовом до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним статуту ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі у м. Києві та зобов'язання повернути вказане нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташоване в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за первісним позовом) тим, що статут ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі у м. Києві був затверджений із порушенням положень чинного законодавства України, оскільки правові підстави для формування Семенець Н. П. статутного капіталу ТОВ „Нісема" за рахунок спірного нерухомого майна відсутні, так як на підставі Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р. у справі № 6-11373св12 єдиний учасник ТОВ „Нісема" - Семенець Н. П. втратила права власника на вказане приміщення.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2012 р. порушено провадження у справі № К2/107-12 за позовом Семенець Н. П. до ТОВ „Нісема" про визнання статуту недійсним.

13.11.2012 р. ТОВ „Нісема" (відповідач по справі за первісним позовом) до початку розгляду господарським судом справи по суті у справі № К2/107-12 звернулось в господарський суд Київської області із зустрічним позовом до Семенець Н. П. про визнання права власності на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташоване в будинку 1/12 по вул. Шота Руставелі в м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за зустрічним позовом) тим, що відповідачем (за зустрічним позовом) безпідставно та протиправно не визнається і оспорюється право власності позивача (за зустрічним позовом) на спірне нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.11.2012 р. прийнято зустрічний позов ТОВ „Нісема" для спільного розгляду з первісним позовом Семенець Н. П. у справі № К2/107-12/13.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2012 р. залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерне товариство „Реверта" (попереднє найменування - Акціонерне товариство „Парекс Банк").

Рішенням господарського суду Київської області від 25.12.2012 р. (суддя Наріжний С. Ю.) у справі № К2/107-12/13 за первісним позовом Семенець Н. П. до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним статуту товариства та за зустрічним позовом ТОВ „Нісема" до Семенець Н. П. за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства „Реверта" про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено у задоволенні первісного позову повністю, зустрічний позов задоволено повністю та вирішено визнати за ТОВ „Нісема" право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташоване в будинку 1/12 по вул. Шота Руставелі в м. Києві, і присуджено до стягнення з Семенець Н. П. на користь ТОВ „Нісема" 64 380, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. рішення господарського суду Київської області від 25.12.2012 р. у справі № К2/107-12/13 залишено без змін та вирішено визнати недійсним з моменту укладення іпотечний договір № 2.1.16.4-07/22-ЕІЕ від 23.08.2007 р., укладений між Акціонерним товариством „Парекс Банк" та Світенком В. В.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2013 р. скасовано рішення господарського суду Київської області від 25.12.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. у справі № К2/107-12/13, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Київської області.

При цьому, скасовуючи рішення господарського суду Київської області від 25.12.2012 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.06.2012 р. у справі № К2/107-12/13 Вищий господарський суд України у своїй постанові від 22.10.2013 р. зазначив, що судами зроблено передчасні, помилкові, за не перевіреними належним чином обставинами висновки про те, що не вирішено питання про перехід права власності, що на сьогодні виконання рішення по справі № 2а-17661/11/2670 є неможливим і що рішення у даній справі жодним чином не вплине на права та обов'язки АТ „Реверта" (АТ „Парекс Банк") відносно нежитлового приміщення, оскільки вважає, що іпотека припинилася у зв'язку із припиненням юридичної особи ТОВ „Ліндмакс". З огляду на корпоративний спір і конкретний предмет позовних вимог у даній справі, Вищий господарський суд України вважає неправомірним вихід за їх межі та безпідставним застосування в даному випадку норм Закону України „Про іпотеку", за якими іпотека припиняється, серед іншого, у разі припинення основного зобов'язання, та ст.ст. 35, 83 ГПК України, ст. 230 ЦК України. Господарські суди дійшли помилкового висновку, що скасування в подальшому ухвали Печерського районного суду м. Києва про затвердження мирової угоди від 11.11.2011 р. не може бути підставою для визнання положень статуту господарського товариства недійсними. Висновки судів про відсутність обставин, які б в контексті положень законодавства тягнули за собою правові наслідки у вигляді наявності підстав для визнання недійсним зареєстрованого 15.03.2012 р. статуту відповідача у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв. м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, та в свою чергу підстав для задоволення первісного позову є неправомірними та безпідставними. Суди помилково задовольнили зустрічний позов з посиланням на положення ст.115 ЦК України та ст. 12 Закону України „Про господарські товариства", за якими господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

При цьому, під час нового розгляду необхідно вирішити всі підняті касаційною інстанцією у цій постанові питання щодо первісного і зустрічного позовів, з урахуванням всіх доказів по справі, зокрема, набутих законної сили наявних у даній справі та прийнятих за новим розглядом судових актів по іншим справам (рішення ВССУ від 24.10.2012 р., рішення Апеляційного суду м. Києва від 09.11.2011 р., постанови ВСУ від 23.05.2012 р., ухвали ВССУ від 01.08.2012 р., ухвали ВАСУ від 18.09.2012 р. та інших), визначити статус спірного майна на момент формування статутного капіталу за його рахунок, дослідити та перевірити обставини та докази, на які посилається Акціонерне товариство „Реверта" (Reverta) як іпотекодержатель спірного майна, і зважаючи на встановлені обставини по справі вирішити спір.

У відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України справу № К2/107-12/13 передано для розгляду судді Бацуці В. М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2013 р. прийнято до провадження судді Бацуци В. М. справу № К2/107-12/13 за первісним позовом Семенець Н. П. до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним частково статуту товариства та за зустрічним позовом ТОВ „Нісема" до Семенець Н. П. за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Акціонерного товариства „Реверта" про визнання права власності на нерухоме майно і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 13.11.2013 р.

13.11.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за первісним позовом) надійшла заява б/н б/д про відмову від позову в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України, у якій він просить суд прийняти його відмову від позову в порядку п. 4 ст. 80 ГПК України та припинити провадження у справі.

13.11.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за зустрічним позовом) надійшла заява б/н від 13.11.2013 р. про відмову від зустрічного позову, у якій він просить суд прийняти його відмову від зустрічного позову та припинити провадження у справі.

13.11.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за позовом третьої особи) надійшов відзив б/н б/д на позовну заяву, у якому він просить суд відмовити у задоволенні зустрічного позову повністю.

13.11.2013 р. у судовому засіданні судом оголошено перерву до 22.11.2013 р.

22.11.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за позовом третьої особи) надійшли заперечення б/н б/д проти заяв про відмову від позовів, у яких він просить суд відмовити у задоволенні заяв позивача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом) про відмову від своїх позовів.

22.11.2013 р. перед судовим засіданням Акціонерне товариство „Реверта" до прийняття рішення у справі № К2/107-12/13 звернулось в господарський суд Київської області із позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до Семенець Н. П., ТОВ „Нісема" про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 2.1.16.4.-07/22-ІЕ1 (без випуску заставної) від 23.08.2007 р., а саме на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку; визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку; визнання відсутності права власності Семенець Н. П. на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку; визнання відсутності права власності ТОВ „Нісема" на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку.

22.11.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 04.12.2013 р. для вирішення питання про прийняття позову третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до розгляду спільно з первісним та зустрічним позовами.

Ухвалою господарського суду Київської області від 26.11.2013 р. повернуто Акціонерному товариству „Реверта" позовну заяву б/н б/д та додані до неї матеріали без розгляду.

28.11.2013 р. перед судовим засіданням Акціонерне товариство „Реверта" до прийняття рішення у справі № К2/107-12/13 звернулось в господарський суд Київської області із позовом третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору до Семенець Н. П., ТОВ „Нісема" про визнання недійсним статуту ТОВ „Нісема", зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, та визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем (за позовом третьої особи) невідповідністю статуту ТОВ „Нісема", зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, положенням чинного законодавства України, та безпідставним і протиправним не визнанням та оспоренням відповідачами (за позовом третьої особи) права власності позивача (за позовом третьої особи) на спірне нерухоме майно.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2013 р. прийнято позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - Акціонерного товариства „Реверта" для спільного розгляду з первісним позовом Семенець Ніни Петрівни та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" і призначено його розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 04.12.2013 р.

04.12.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н від 04.12.2013 р. про припинення провадження у справі, у якому він просить суд припинити провадження у справі у зв'язку із відсутністю предмету спору, так як між Семенець Н. П. та АТ „Реверта" відсутній корпоративний спір про визнання частково недійсним статуту ТОВ „Нісема", оскільки 02.12.2013 р. була затверджена нова редакція статуту ТОВ „Нісема", згідно умов п. 6.2., 6.3.1., 6.3.2. статутний капітал товариства становить 81 492, 00 грн., 100 % якого належить Кошубській Т. В. та який формується за рахунок грошових коштів.

04.12.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 19.12.2013 р.

19.12.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за зустрічним позовом) надійшов відзив б/н від 19.12.2013 р. на позовну заяву, у якому він просить суд припинити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю предмету позову по первісному позову та у зв'язку із непідвідомчістю господарським судам по зустрічному позову та позову третьої особи.

19.12.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за позовом третьої особи) надійшли заперечення б/н б/д проти клопотання, у яких він просить суд відмовити у задоволенні клопотання позивача (за зустрічним позовом) про припинення провадження у справі.

19.12.2013 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 26.12.2013 р.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою господарського суду Київської області від 02.12.2013 р., Семенець Ніна Петрівна через місцевий господарський суд 23.12.2013 р. подала на неї до Київського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2013 р. повернуто Семенець Ніні Петрівні апеляційну скаргу б/н б/д (вх. № 27211 від 23.12.2013 р.) на ухвалу господарського суду Київської області від 02.12.2013 р. та додані до неї матеріали без розгляду.

26.12.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н від 26.12.2013 р. про здійснення фіксування судового процесу, у якому він просить суд здійснювати фіксування судового процесу під час розгляду справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було його задоволено.

26.12.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за позовом третьої особи) надійшли пояснення б/н б/д, що долучені судом до матеріалів справи.

26.12.2013 р. перед судовим засіданням до канцелярії суду від позивача (за зустрічним позовом) надійшло клопотання б/н від 26.12.2013 р. про розгляд справи колегіально у складі трьох суддів, у якому він просить суд проводити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів, обґрунтовуючи її особливою складністю справи.

26.12.2013 р. у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаного клопотання позивача (за зустрічним позовом) про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів після вирішення судом даного питання у нарадчій кімнаті судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, про що було винесено відповідну ухвалу господарського суду Київської області від 26.12.2013 р.

Представник позивача (за первісним позовом) у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, а тому, враховуючи, що у даному випадку неможливим є відкладення розгляду справи, у зв'язку із закінченням строків її вирішення, що його неявка та його уповноваженого представника не перешкоджає вирішенню спору, суд дійшов висновку про можливість подальшого розгляду справи та вирішення спору за його відсутності.

Крім того, представник позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявив клопотання б/н від 19.12.2013 р. про залишення первісного позову Семенець Н. П. без розгляду, у якому він просить суд залишити без розгляду первісний позов Семенець Н. П. у зв'язку із ненаданням нею письмових пояснень та нез'явлення в судові засідання її повноважного представника, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки витребувані судом від Семенець Н. П. письмові пояснення не є необхідними для вирішення спору, а її або уповноважного представника неявка у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, представник позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявив клопотання б/н від 26.12.2013 р. про зупинення провадження у справі, у якому він просить суд зупинити провадження у справі № К2/107-12/13 до вирішення справи № 757/27188/13, що розглядається Печерським районним судом м. Києва, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки суд дійшов висновку, що вирішення Печерським районним судом міста Києва справи № 757/27188/13-ц за позовом Світовенко Л. М. до Світовенко В. В. АТ „Реверта" про визнання недійсним договору іпотеки № 2.1.16.4-07/22-ЕІЕ від 23.08.2007 р. не унеможливлює розгляд даної справи, так як позовні вимоги позивача (за позовом третьої особи) не ґрунтуються на вказаному правочині.

Крім того, представник позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявив клопотання б/н від 26.12.2013 р. про витребування доказів, у якому він просить суд витребувати у АТ „Реверта" доказів, що засвідчили надання АТ „Реверта" коштів компанії „Ліндмакс ЛЛП" за договором кредитної лінії № 2.1.16.4.-07/22 від 23.08.2013 р., згідно переліку, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки вказані у клопотанні документи та їх надання і витребування не є необхідними для вирішення спору.

Крім того, представник позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявив клопотання б/н від 26.12.2013 р. про витребування доказів, у якому він просить суд витребувати у АТ „Реверта" доказів, що засвідчили б право власності АТ „Реверта" на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., зокрема, свідоцтво про право власності на зазначене нерухоме майно, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки вказані у клопотанні документи та їх надання і витребування не є необхідними для вирішення спору.

Крім того, представник позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявив клопотання б/н від 26.12.2013 р. про залучення Світовенко В. В. в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, у якому він просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Світовенко В. В. як іпотекодавця за іпотечним договором № 2.1.16.4-07/22-ЕІЕ від 23.08.2007 р., що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки суд вважає, що рішення господарського суду у даній справі, у разі його прийняття, не може вплинути на права і обов'язки вказаної особи, так як предметом позову третьої особи та спору у даній справі не є вимога про звернення стягнення на передане в іпотеку спірне нерухоме майно.

Крім того, представник позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявив клопотання б/н від 26.12.2013 р. про залучення Компанії „Ліндмакс ЛЛП" в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, у якому він просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Компанію „Ліндмакс ЛЛП" як боржника за основним зобов'язанням за кредитним договором, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки суд вважає, що рішення господарського суду у даній справі, у разі його прийняття, не може вплинути на права і обов'язки вказаної особи, так як спірні правовідносини виникли між сторонами не із договору кредитної лінії № 2.1.16.4.-07/22 від 23.08.2007 р.

Крім того, представник позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявив клопотання б/н від 26.12.2013 р. про залучення в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, у якому він просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Реєстраційну службу Головного управління юстиції у м. Києві, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки суд вважає, що рішення господарського суду у даній справі, у разі його прийняття, не може вплинути на права і обов'язки вказаної особи, так як у останньої відсутній будь-який матеріальний чи інший інтерес щодо предмету позовів і спору у даній справі.

Згідно ч. 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відмова Семенець Н. П. від первісного позову до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним статуту товариства відповідно до поданої заяви б/н б/д про відмову від позову в порядку п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України судом не приймається як така, що порушує права і охоронювані законом інтереси третьої особи - АТ „Реверта" як іпотекодержателя (в подальшому власника) спірного нерухомого майна стосовно правової визначеності щодо права власності на спірне приміщення та передачі цього нерухомого майна без згоди іпотекодержателя до статутного капіталу ТОВ „Нісема".

Відмова ТОВ „Нісема" від зустрічного позову до Семенець Н. П. за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - АТ „Реверта" про визнання права власності на нерухоме майно відповідно до поданої заяви б/н від 13.11.2013 р. про відмову від зустрічного позову приймається судом, оскільки така відмова позивача (за зустрічним позовом) від позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Крім того, представник позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні повідомив суд про свій намір подати новий зустрічний позов у даній справі і відповідно заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні для подання зустрічного позову у даній справі, що за наслідками розгляду вищевказаного клопотання у судовому засіданні судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки подання відповідачем зустрічного позову можливе лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, а представник позивача (за зустрічним позовом) повідомив суд про свій намір подати новий зустрічний позов у даній справі після початку розгляду господарським судом справи по суті у судовому засіданні, що відбулось 04.12.2013 р., про що відповідно зазначено у протоколі судового засідання від 04.12.2013 р. та ухвалі господарського суду Київської області від 04.12.2013 р.

Також, у судовому засіданні за наслідками розгляду вищевказаних клопотань позивача (за зустрічним позовом) про припинення провадження у справі судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, оскільки наявність та існування нової редакції статуту ТОВ „Нісема", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 02.12.2013 р., оформленим протоколом № 4 від 02.12.2013 р., та зареєстрованого державним реєстратором Реєстраційної служби Тетіївського районного управління юстиції Київської області від 02.12.2013 р., не виключає наявність спору між сторонами щодо положень попередньої редакції статуту ТОВ „Нісема", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 03.03.2012 р., оформленим протоколом № 1 від 03.03.2012 р., та зареєстрованого державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 15.03.2012 р., що стосуються спірного нерухомого майна, і внесені 02.12.2013 р. зміни до статуту ТОВ „Нісема" не набрали чинності і не перешкоджають суду перевірити відповідність вимогам законодавства положень попередньої редакції статуту вказаного товариства від 03.03.2012 р., і оскільки спір у даній справі підвідомчий господарським судам України, так як спір за первісним позовом Семенець Н. П. до ТОВ „Нісема" про визнання недійсним частково статуту товариства є корпоративним, що відноситься до виключної підсудності господарського суду Київської області - за місцезнаходженням ТОВ „Нісема" згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що в свою чергу за такої конструкції та суб'єктним складом учасників процесу дає підстави розглядати у даній справі матеріально-правові вимоги інших учасників процесу - зустрічний позов ТОВ „Нісема" до Семенець Н. П. за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - АТ „Реверта" про визнання права власності на нерухоме майно, позов третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - АТ „Реверта" до Семенець Н. П., ТОВ „Нісема" про визнання недійсним частково статуту товариства та визнання права власності на нерухоме майно.

Крім того, представник позивача (за зустрічним позовом) у судовому засіданні заявив про відвід судді Бацуци В. М. від розгляду справи № К2/107-12/13, що за наслідками її розгляду у судовому засіданні після вирішення судом даного питання у нарадчій кімнаті судом було відмовлено в його задоволенні за безпідставністю і необґрунтованістю, про що було винесено відповідну ухвалу господарського суду Київської області від 26.12.2013 р.

Також, у судовому засіданні представник позивача (за зустрічним позовом) надав усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову та позову третьої особи, просив суд відмовити в задоволенні первісного позову та позову третьої особи повністю з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Представник позивача (за позовом третьої особи) у судовому засіданні надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, та усні пояснення щодо своїх заперечень проти первісного позову.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

23.08.2007 р. між АТ „Парекс Банка" та Компанією „Lindmax LLP" (юридична особа за законодавством Великобританії та Північної Ірландії, реєстраційний номер ОС 311272) було укладено договір кредитної лінії № 2.1.16.4.-07/22, відповідно до умов якого банк в межах кредитної лінії (з 22.08.2008 р. - 6 000 000, 00 євро, з 23.08.2008 р. - 5 400 000, 00 євро, з 23.08.2009 р. - 4 800 000, 00 євро, з 23.08.2010 р. - 4 100 000, 00 євро, з 23.08.2011 р. - 3 300 000, 00 євро, з 23.08.2012 р. - 2 400 000, 00 євро, з 23.08.2013 р. по 22.08.2014 р. - 1 500 000, 00 євро) видав вказаній компанії кредит для поповнення оборотних коштів.

23.08.2007 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань Компанії „Lindmax LLP" за вказаним договором кредитної лінії між АТ „Парекс Банка" та Світовенко В. В. було укладено іпотечний договір № 2.1.16.4.-07/22-IE1, згідно умов якого Світовенко В. В. передав в іпотеку АТ „Парекс Банка" нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, і що складаються з таких приміщень:

- підвал: приміщення № 3: приміщення 1 пл. - 75, 3 кв.м., приміщення 2 пл. - 43, 7 кв.м., приміщення 3 пл. - 14, 8 кв.м., приміщення 4 пл. - 24, 9 кв.м., приміщення 5 пл. - 15, 0 кв.м., приміщення 6 пл. - 2, 0 кв.м., приміщення 7 пл. - 17, 6 кв.м., приміщення 8 пл. - 28, 6 кв.м., приміщення 9 пл. - 18, 5 кв.м., приміщення 10 пл. - 8, 5 кв.м., приміщення 11 пл. - 9, 7 кв.м., приміщення 12 пл. - 6, 4 кв.м., приміщення 13 пл. - 5, 0 кв.м., приміщення 14 пл. - 10, 8 кв.м., приміщення 15 пл. - 6, 0 кв.м., приміщення 16 пл. - 55, 5 кв.м., приміщення 17 пл. - 9, 8 кв.м., приміщення 18 пл. - 11, 3 кв.м., приміщення 19 пл. - 9, 4 кв.м., всього по підвалу 372, 8 кв.м.;

-1-й поверх: приміщення 1 пл. - 2, 2 кв.м., приміщення 2 пл. - 84, 1 кв.м., вітрина пл. - 2, 1 кв.м., приміщення 3 пл. - 99, 9 кв.м., вітрина пл. - 4, 8 кв.м., приміщення 4 пл. - 72, 8 кв.м., вітрина пл. - 2, 5 кв.м., приміщення 5 пл. - 2, 9 кв.м., приміщення 6 пл. - 58, 3 кв.м., приміщення 7 пл. - 6, 3 кв.м., приміщення 10 пл. - 44, 8 кв.м., приміщення 11 пл. - 6, 1 кв.м., приміщення 12 пл. - 1, 8 кв.м., приміщення 13 пл. - 2, 9 кв.м., приміщення 14 пл. - 7, 3 кв.м., приміщення 14а пл. - 16, 2 кв.м., приміщення 15 пл. - 10, 2 кв.м., приміщення 16 пл. - 2, 6 кв.м., приміщення 17 пл. - 1, 5 кв.м., приміщення 18 пл. - 2, 2 кв.м., приміщення 19 пл. - 9, 1 кв.м., приміщення 20 пл. - 44, 5 кв.м., вітрини пл. - 2, 2 кв.м., приміщення 21 пл. - 18, 3 кв.м., приміщення 22 пл. - 17, 9 кв.м., приміщення 23 пл. - 25, 0 кв.м., вітрина пл. - 1, 0 кв.м., приміщення 24 пл. - 50, 3 кв.м., вітрини пл. - 4, 0 кв.м., приміщення 25 пл. - 0, 9 кв.м., приміщення 26 пл. - 1, 5 кв.м., всього по 1-му поверху 606, 2 кв.м.;

- антресолі 1-го поверху: приміщення 8 пл. - 47, 0 кв.м., приміщення 9 пл. - 6, 3 кв.м., всього по антресолі 1-го поверху - 53, 3 кв.м.

У квітні 2012 р. АТ „Парекс Банка" змінило своє найменування на АТ „Реверта", що підтверджується протоколом загальних зборів акціонерів АТ „Парекс Банка" від 27.04.2012 р., статутом АТ „Реверта", постановою Реєстру підприємств Латвійської Республіки від 10.05.2012 р. та Довідкою з Реєстру підприємств Латвійської Республіки від 10.05.2012 р., наявними у матеріалах справи.

У зв'язку із невиконанням зобов'язань Компанією „Lindmax LLP" за договором кредитної лінії у порядку, передбаченому пунктами 6.1., 6.2., 6.3, 6.4., 6.3.1. іпотечного договору, АТ „Парекс Банка" („Реверта") звернуло стягнення на спірне нежитлове приміщення у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на це майно на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

07.11.2011 р. КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" відмовило у реєстрації права власності на спірне нежитлове приміщення за АТ „Парекс Банка" („Реверта").

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2011 р. у справі № 2а-17661/11/2670 за позовом Доценко-Білоус Н. О. до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - АТ „Парекс Банка" про визнання протиправною та скасування відмови у проведенні державної реєстрації права власності, зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2012 р., відмовлено у задоволенні позову Доценко-Білоус Н. О., позов АТ „Реверта" задоволено частково та визнано протиправною відмову КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" у державній реєстрації права власності АТ „Парекс Банка" на нерухоме майно нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку; зобов'язано КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" здійснити державну реєстрацію права власності АТ „Парекс Банка" на нерухоме майно нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Суд вважає за необхідне зазначити, що вищевказані обставини були встановлені постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2011 р. у справі № 2а-17661/11/2670 за позовом Доценко-Білоус Н. О. до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за участю третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору - АТ „Парекс Банка" про визнання протиправною та скасування відмови у проведенні державної реєстрації права власності, зобов'язання вчинити певні дії, залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.09.2012 р.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що Окружний адміністративний суд міста Києва у своїй постанові від 08.12.2011 р. також встановив, що вимогою від 14.07.2011 р. АТ „Парекс Банка" повідомило Компанію „LINDMAX LLP", що у зв'язку з порушенням та невиконанням вказаною компанією своїх зобов'язань АТ „Парекс Банка" відповідно до пункту 6.1. договору кредитної лінії припинило цей договір в односторонньому порядку, таким чином, 14.07.2011 р. настала передбачена іпотечним договором обставина, яка є підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, що, оскільки Компанія „LINDMAX LLP" належним чином не виконала свої зобов'язання за договором кредитної лінії, то АТ „Парекс Банка" має право звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором шляхом набуття права власності на зазначене майно, що, оскільки АТ „Парекс Банка" є стороною „Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя шляхом переходу до Іпотекодержателя права власності на Предмет іпотеки", яке вважається договором про задоволення вимог іпотекодержателя та міститься у пункті 6.3 іпотечного договору, та є набувачем права власності на предмет іпотеки відповідно до вказаного застереження, а також 31.10.2011 р. подало до Київського БТІ заяву про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки, то Київське БТІ повинно було здійснити державну реєстрацію права власності АТ „Парекс Банка" на вказане нерухоме майно.

Відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11 за позовом Семенець Н. П. до Світовенка В. В. за участю третьої особи Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна про стягнення заборгованості за договором позики визнано мирову угоду, укладену між Семенець Н. П. та Світовенком В. В., згідно умов якої Світовенко В. В. передав у власність, а Семенець Н. П. прийняла нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння.

12.01.2012 р. КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11 прийняло рішення про державну реєстрацію права власності за Семенець Н. П. на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, що підтверджується витягом № 35785377 від 12.01.2012 р. про державну реєстрацію прав, наявним у матеріалах справи.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 06.03.2012 р. ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11 залишено без змін.

15.03.2012 р. державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області було зареєстровано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю „Нісема". Відповідно до пунктів 1.5.1., 6.3.1. статуту ТОВ „Нісема", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 03.03.2012 р., оформленим протоколом № 1 від 03.03.2012 р., та зареєстрованого державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 15.03.2012 р., засновником (учасником) товариства виступила Семенець Ніна Петрівна, якій належить внесок у загальному розмірі 6 000 000, 00 грн., що становить 100 % статутного капіталу товариства.

Згідно пункту 6.3.3. статуту ТОВ „Нісема", затвердженого рішенням загальних зборів учасників товариства від 03.03.2012 р., оформленим протоколом № 1 від 03.03.2012 р., та зареєстрованого державним реєстратором Тетіївської районної державної адміністрації Київської області від 15.03.2012 р., склад вкладів учасників є наступним: статутний капітал формується за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві.

19.03.2012 р. Семенець Н. П. на підставі акту приймання-передачі майна передала, а ТОВ „Нісема" прийняло нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташоване в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві, як внесок до статутного капіталу товариства.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р. скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 06.03.2012 р. у справі № 2-4263/11, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2012 р. у справі № 2-5315/11 за позовом Семенець Н. П. до Світовенка В. В. про визнання права власності, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12.06.2012 р., позов задоволено повністю та вирішено визнати право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві., як на окремий об'єкт нерухомого майна.

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.09.2012 р. скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 31.01.2012 р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 12.06.2012 р. у справі № 2-5315/11, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2012 р. у справі № 2а-2756/12/2670 за позовом Семенець Н.П. до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю та зобов'язано КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності за Семенець Н. П. на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташоване за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, як на окремий об'єкт нерухомого майна.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 р., залишеною без змін Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.04.2013 р., скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2012 р. у справі № 2а-2756/12/2670 та відмовлено у задоволенні позову повністю.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2012 р. у справі № 2-1098/12 за позовом ТОВ „Нісема" до Світовенка В. В. за участю третьої особи Семенець Н. П. про визнання права власності, залишеним без змін Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 17.07.2012 р., позов задоволено повністю та вирішено визнати право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві., без ідентифікації його як 13/100 (тринадцяти сотих) від всього домоволодіння за ТОВ „Нісема".

Рішенням Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24.10.2012 р. скасовано рішення Печерського районного суду м. Києва від 09.04.2012 р. та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 17.07.2012 р. у справі № 2-1098/12, та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2012 р. у справі № 2а-5502/12/2670 за позовом ТОВ „Нісема" до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" про зобов'язання вчинити дії позов задоволено повністю та зобов'язано КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" зареєструвати право власності за ТОВ „Нісема" на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташоване за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 р. скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2012 р. у справі № 2а-5502/12/2670 та відмовлено у задоволенні позову повністю.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.06.2012 р. у справі № 2а-4061/12/2670 за позовом АТ „Реверта" до КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" за участю третьої особи Семенець Н. П. про визнання нечинним та скасування рішення, залишеним без змін Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.08.2013 р., позов задоволено повністю та визнано нечинним та скасовано рішення КП „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна" від 12.01.2012 р. про державну реєстрацію права власності за Семенець Н. П. на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Ш. Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв.м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11.

Позивач (за первісним позовом) у своїй первісній позовній заяві просить суд визнати недійсним статут ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі у м. Києві, та зобов'язати ТОВ „Нісема" повернути вказане нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташоване в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі у м. Києві, з тих підстав, що статут ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі у м. Києві, був затверджений із порушенням положень чинного законодавства України, оскільки правові підстави для формування Семенець Н. П. статутного капіталу ТОВ „Нісема" за рахунок спірного нерухомого майна відсутні, так як на підставі Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р. у справі № 6-11373св12 єдиний учасник ТОВ „Нісема" - Семенець Н. П. втратила права власника на вказане приміщення.

З приводу вказаних позовних вимог позивача (за первісним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про господарські товариства" акціонерне товариство, товариство з обмеженою і товариство з додатковою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, повне і командитне товариство - установчого договору. Установчі документи товариства у випадках, передбачених чинним законодавством, погоджуються з Антимонопольним комітетом України.

Згідно ч. 1 ст. 82 Господарського кодексу України установчим документом повного товариства і командитного товариства є засновницький договір. Установчим документом акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю і товариства з додатковою відповідальністю є статут.

Згідно ч. 2 ст. 87 Цивільного кодексу України установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 143 цього ж кодексу установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу, з визначенням частки кожного учасника; склад та компетенцію органів управління і порядок прийняття ними рішень; розмір і порядок формування резервного фонду; порядок передання (переходу) часток у статутному капіталі.

Статут товариства з обмеженою відповідальністю зі всіма наступними змінами зберігається в органі, що здійснив державну реєстрацію товариства, і є відкритим для ознайомлення.

Частинами 1, 3 ст. 144 цього ж кодексу передбачено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів.

Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів.

Статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Відповідно до ст. 51 Закону України „Про господарські товариства" установчі документи товариства з обмеженою відповідальністю, крім відомостей, зазначених у статті 4 цього Закону, повинні містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів, розмір і порядок формування резервного фонду, порядок передання (переходу) часток у статутному фонді.

Зміни вартості майна, внесеного як вклад, та додаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному капіталі, вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено установчими документами.

Статтею 52 цього ж закону передбачено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю підлягає сплаті учасниками товариства до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства.

Якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень:

про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі;

про ліквідацію товариства.

Зміни до статуту, пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та/або із зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку.

Рішення про зменшення статутного капіталу товариства надсилається поштовим відправленням всім кредиторам товариства не пізніше триденного строку з дня його прийняття.

Пунктом 2.2. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/14 від 28.12.2007 р. „Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" передбачено, що відповідно до статті 1 ГПК підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. Виходячи з цього, господарським судам у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів.

Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів" передбачено, що акціонери (учасники) господарського товариства не вправі звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших акціонерів (учасників) господарського товариства та самого товариства поза відносинами представництва, а також обґрунтовувати свої вимоги порушенням прав інших акціонерів (учасників) товариства.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання. Не можна задовольняти позовні вимоги щодо захисту права, яке може бути порушено у майбутньому і щодо якого невідомо, чи буде воно порушено, зокрема вимоги про припинення дій шляхом заборони чинити перешкоди позивачу стосовно участі у загальних зборах на майбутнє.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що при створенні і державної реєстрації ТОВ „Нісема" самим позивачем (за первісним позовом), як засновником товариства, на підставі протиправної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11, що в подальшому була скасована згідно Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р., було відповідно до акту приймання-передачі майна передано товариству нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташоване в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві, як внесок до статутного капіталу товариства.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи, позивачем (за первісним позовом) у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували порушення спірним установчим документом відповідача (за первісним позовом) - ТОВ „Нісема" будь-яких корпоративних і інших прав та охоронюваних законом інтересів.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що, як було встановлено судом у процесі розгляду справи, спірний статут ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. у частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі у м. Києві, не порушує будь-які корпоративні і інші права та охоронювані законом інтереси позивача (за первісним позовом), і те, що ухвала Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11, на підставі якої позивач (за первісним позовом) набув право власності на спірне нерухоме майно та передав його як внесок до статутного капіталу ТОВ „Нісема" при його створенні та реєстрації, була визнана протиправною та скасована згідно Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р., то позовні вимоги позивача (за первісним позовом) до відповідача (за первісним позовом) про визнання недійсним частково статуту товариства і зобов'язання повернути спірне нерухоме майно, є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення первісного позову.

Позивач (за зустрічним позовом) у своїй зустрічній позовній заяві просить суд визнати право власності на нежитлове приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташоване в будинку 1/12 по вул. Шота Руставелі в м. Києві.

Що стосується вказаної зустрічної позовної вимоги позивача (за зустрічним позовом) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було зазначено вище, відповідно до заяви б/н від 13.11.2013 р. позивач (за зустрічним позовом) заявив про свою відмову від зустрічного позову та просить суд припинити провадження у справі в цій частині.

Згідно ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі відмовитись від позову.

Частиною 6 ст. 22 цього ж кодексу передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.

До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони

Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Пунктом 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадках відмови позивача від позову (пункт 4 частини першої статті 80 ГПК) господарському суду слід керуватись частиною шостою статті 22 ГПК, тобто перевіряти, чи не суперечить ця відмова законодавству та чи не порушує вона інтереси інших осіб.

Якщо у справі заявлено кілька позовних вимог і позивач відмовився від деяких з них, провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 80 ГПК припиняється у частині тих вимог, від яких було заявлено відмову (за умови, що судом не буде застосовано припис частини шостої статті 22 ГПК щодо неприйняття відмови від позовних вимог), а розгляд решти позовних вимог здійснюється в загальному порядку.

За наслідками розгляду заяви позивача (за зустрічним позовом) про відмову від зустрічного позову, суд дійшов висновку, що відмова позивача (за зустрічним позовом) від зустрічного позову не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.

Заява б/н від 13.11.2013 р. підписана від позивача (за зустрічним позовом) його представником - Погорєлим Д. І., який діє на підставі довіреності б/н від 11.11.2012 р., виданою ТОВ „Нісема". Вказаною довіреністю ТОВ „Нісема" надало представнику Погорєлому Д. І. право повної або часткової відмови від позовних вимог.

Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від зустрічного позову, на вчинення таких дій та роз'яснивши позивачеві (за зустрічним позовом) наслідки відмови від зустрічного позову, суд приймає таку відмову.

Оскільки, позивач (за зустрічним позовом) відмовився від своїх позовних вимог і таку відмову прийнято судом, провадження у справі у цій частині підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Позивач (за позовом третьої особи) у своїй позовній заяві просить суд визнати недійсним статут ТОВ „Нісема", зареєстрований Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, та визнати право власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку.

Що стосується позовної вимоги позивача (за позовом третьої особи) про визнання недійсним частково статуту товариства суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України „Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, у тому числі, відчужувати предмет іпотеки.

У процесі розгляду справи, відповідачами (за позовом третьої особи) у відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, що б підтверджували надання згоди позивачем (за позовом третьої особи) на відчуження спірних нежитлових приміщень ані від іпотекодавця Світовенка В. В. на користь Семенець Н. П. на підставі мирової угоди, ані від Семенець Н. П. на користь створеного нею ТОВ „Нісема", як про це зазначено у статуті вказаного товариства від 03.03.2012 р., тощо.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що, оскільки, як було зазначено вище, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р. скасовано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. про визнання мирової угоди, на підставі якої Семенець Н. П. набула у власність спірне нежитлове приміщення, як таку, що не відповідає вимогам законодавства, то набуття Семенець Н. П. права власності на спірні нежитлові приміщення є незаконним, то відповідно формування статутного капіталу ТОВ „Нісема" шляхом передачі до нього нежитлового приміщення, яке не належало засновнику цього товариства, суперечить вимогам діючого законодавства, а тому за рахунок вказаного нерухомого майна статутний капітал зазначеного товариства не міг бути сформований.

Крім того, як вбачається із матеріалів справи, станом на дату відчуження нежитлового приміщення від Семенець Н. П. до ТОВ „Нісема" шляхом передачі цього майна у статутний капітал вказаного товариства та станом на дату звернення до суду із позовами у даній справі щодо нежитлового приміщення у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна існували обтяження у вигляді арештів, а саме арешт, накладений на підставі постанови ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 20.01.2012 р. про арешт майна боржника, у зв'язку із виконанням ухвали Подільського районного суду м. Києва від 16.03.2012 р. у справі № 2607/226/2012 (№ 2-К/2607/3/12) про забезпечення позову за заявою АТ „Реверта" (запис № 12079050); арешт, накладений постановою слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві від 11.07.2012 р. про забезпечення можливого в майбутньому цивільного позову, (запис № 12734962); арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.11.2011 р. у справі № 2-5315/11 (запис № 12868666).

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, у зв'язку із невиконанням зобов'язань Компанією „Lindmax LLP" за договором кредитної лінії в порядку, передбаченому пунктами 6.1., 6.2., 6.3, 6.4., 6.3.1. іпотечного договору, АТ „Парекс Банка" („Реверта") звернуло стягнення на спірне нежитлове приміщення у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на це майно на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що ще до створення Семенець Н. П. юридичної особи - ТОВ „Нісема", до затвердження нею статуту ТОВ „Нісема" від 15.03.2012 р. із відповідними положеннями про формування статутного капіталу товариства за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі у м. Києві, до внесення Семенець Н. П. на підставі акту приймання-передачі майна до статутного капіталу ТОВ „Нісема" в якості внеску нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м, розташованого в будинку 1/12 по вулиці Ш. Руставелі в м. Києві, позивач (за позовом третьої особи) у зв'язку із невиконанням зобов'язань Компанією „Lindmax LLP" за договором кредитної лінії в порядку, передбаченому пунктами 6.1., 6.2., 6.3, 6.4., 6.3.1. іпотечного договору звернув стягнення на спірне нежитлове приміщення у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на це майно на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, і відповідно станом на момент створення юридичної особи - ТОВ „Нісема" Семенець Н. П. не мала правових підстав на внесення спірного нежитлового приміщення до статутного капіталу ТОВ „Нісема", у тому числі, на підставі протиправної ухвали Печерського районного суду м. Києва від 11.11.2011 р. у справі № 2-4263/11, що в подальшому була скасована згідно Ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.08.2012 р., і без згоди іпотекодержателя та за наявності обтяжень щодо такого нерухомого майна, а тому відповідні положення спірного статуту ТОВ „Нісема", зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, є такими, що не відповідають положенням ст. ст. 57, 82 Господарського кодексу України, ст. ст. 87, 143, 144 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 51, 52 Закону України „Про господарські товариства".

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що нова редакція статуту ТОВ „Нісема" від 02.12.2013 р. не породжує юридичних наслідків, оскільки зміни до статуту цього товариства були внесені з порушеннями вимог законодавства України та взагалі не набули чинності.

Відповідно до протоколу № 4 загальних зборів засновників (учасників) ТОВ „Нісема" від 02.12.2013 р., на яких були присутні єдиний засновник, якій належить 100 % статутного капіталу вказаного товариства, Семенець Н. П. та фізична особа Кошубська Т. М., прийняті рішення про: 1) вихід Семенець Н. П. зі складу засновників (учасників) ТОВ „Нісема"; 2) зменшення статутного капіталу ТОВ „Нісема" з 6 000 000, 00 грн. до 81 492, 00 грн.; 3) внесення змін до статуту ТОВ „Нісема" шляхом викладення його у новій редакції; 4) реєстрацію внесених змін.

Згідно з п.п. 6.2., 6.3.1. та 6.3.2. статуту ТОВ „Нісема" в редакції від 02.12.2013 р. статутний капітал товариства становить 81 492, 00 грн., 100 % статутного капіталу якого належить Кошубській Т. М. та формується за рахунок грошових коштів.

Статтею 56 Закону України „Про господарські товариства" передбачено, що рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його статутного капіталу набирає чинності не раніш як через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що статут ТОВ „Нісема" у новій редакції від 02.12.2013 р., затверджений рішенням загальних зборів учасників товариства від 02.12.2013 р., оформленим протоколом № 4 від 02.12.2013 р., та зареєстрований державним реєстратором Реєстраціної служби Тетіївського районного управління юстиції від 02.12.2013 р. за відсутності публікації про це у встановленому порядку і спливу тримісячного строку з дня його державної реєстрації є таким, що не набрав чинності.

Отже, вимога позивача (за позовом третьої особи) до відповідачів (за позовом третьої особи) про визнання недійсним статуту ТОВ „Нісема", зареєстрованого Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується позовної вимоги позивача (за позовом третьої особи) про визнання права власності на нерухоме майно суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. ст. 334 цього ж кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як було зазначено вище і встановлено судом у процесі розгляду справи, у зв'язку із невиконанням зобов'язань Компанією „Lindmax LLP" за договором кредитної лінії в порядку, передбаченому пунктами 6.1., 6.2., 6.3, 6.4., 6.3.1. іпотечного договору, АТ „Парекс Банка" („Реверта") звернуло стягнення на спірне нежитлове приміщення у позасудовому порядку шляхом набуття права власності на це майно на підставі відповідного застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що до звернення позивачем (за позовом третьої особи) із позовом в суд та станом на час розгляду справи відповідачі (за позовом третьої особи) постійно оспорюють та не визнають право власності позивача (за позовом третьої особи) на спірні нежитлові приміщення, що виражається, у тому числі, у діях Семенець Н. П. щодо передачі спірного нежитлового приміщення у статутний капітал створеного нею ТОВ „Нісема", у діях ТОВ „Нісема" щодо оформлення за собою права власності на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ „Нісема" від 03.03.2012 р., акту приймання-передачі нежитлового приміщення до статутного капіталу від 19.03.2012 р., а також статуту товариства від 03.03.2012 р., у діях Семенець Н. П. та ТОВ „Нісема" щодо звернення із відповідними позовами до судів різних юрисдикцій щодо визнання та оформлення за собою права власності на спірні нежитлові приміщення, у не визнанні та оспоренні ними такого права позивача (за позовом третьої особи) у даній справі, а тому суд дійшов висновку, що право власності позивача (за позовом третьої особи) на спірні нежитлові приміщення підлягає захисту шляхом його визнання у судовому порядку на підставі та у відповідності до ст. 392 Цивільного кодексу України.

Отже, вимога позивача (за позовом третьої особи) до відповідачів (за позовом третьої особи) про визнання права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 кв. м, що становлять 13/100 від усього домоволодіння, і що складаються з приміщень згідно переліку, є законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Щодо припинення правовідносин за договором кредитної лінії та іпотечним договором, а також недійсності іпотечного договору суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Заперечення відповідачів (за позовом третьої особи) щодо того, що правовідносини за договором кредитної лінії № 2.1.16.4.-07/22 від 23.08.2007 р. та за іпотечним договором № 2.1.16.4.-07/22-IE1 від 23.08.2007 р., укладеними з АТ „Парекс Банка" („Реверта"), припинилися у зв'язку із ліквідацією основного боржника за договором кредитної лінії Компанії „Lindmax LLP" не відповідають фактичним обставинам справи і спростовуються доказами, наданими позивачем (за позовом третьої особи) у процесі розгляду справи, а саме наказом Суду у справах компаній Високого суду правосуддя від 09.08.2013 р. у справі № 3135 запис про Компанію „Lindmax LLP" відновлено в Реєстрі компаній Великобританії, Листом від 21.08.2013 р. Підрозділу з питань відновлення реєстрації Управління реєстрації компаній Великобританії, свідоцтвом Управління реєстрації компаній Великобританії, та є необґрунтованими виходячи з наступного.

Пункт 8 договору кредитної лінії № 2.1.16.4.-07/22 від 23.08.2007 р. визначає, що правовідносини, які виникли на підставі вказаного договору, регулюються правовими актами Латвійської Республіки.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України.

Частина 1 ст. 5 цього ж Закону передбачає право учасників правовідносин самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Оскільки сторони договору кредитної лінії № 2.1.16.4.-07/22 від 23.08.2007 р. погодили, що до вказаного договору застосовується право Латвійської Республіки, то до цього договору підлягають застосуванню норми латвійського права.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 8 Закону України „Про міжнародне приватне право" при застосуванні права іноземної держави суд чи інший орган встановлює зміст його норм згідно з їх офіційним тлумаченням, практикою застосування і доктриною у відповідній іноземній державі. Особи, які беруть участь у справі, мають право подавати документи, що підтверджують зміст норм права іноземної держави, на які вони посилаються в обґрунтуванні своїх вимог або заперечень, іншим чином сприяти суду чи іншому органу у встановленні змісту цих норм.

Підстави припинення зобов'язань за латвійським правом визначені у главі 10 частини четвертої „Зобов'язальне право" Цивільного Закону Латвійської Республіки. До таких підстав відносяться: виконання зобов'язання (ст. ст. 1811-1845); зарахування зустрічних вимог (ст. ст. 1846-1856); поєднання боржника і кредитора в одній особі (ст. ст. 1857-1861); укладення між боржником і кредитором договору про скасування зобов'язання (ст. ст. 1862-1866); новація (ст. ст. 1867-1880); укладення мирової угоди (ст. ст. 1881-1891); рішення суду про відмову у задоволенні вимог кредитора (ст. ст. 1892); сплив давності (ст. ст. 1893-1911).

Зазначений перелік підстав припинення зобов'язань є вичерпним. Цивільний Закон Латвійської Республіки не відносить до підстав припинення зобов'язань припинення (ліквідацію) боржника - юридичної особи.

Таким чином, відповідно до положень законодавства Латвійської Республіки, у разі припинення (ліквідації) боржника - юридичної особи, зобов'язання за договором, виконання якого було забезпечено засобами, що підсилюють виконання зобов'язань, не припиняється, і кредитор зберігає свої права, що випливають із засобів, що забезпечують виконання зобов'язань.

Заперечення відповідача (за позовом третьої особи) - ТОВ „Нісема" щодо того, що наявні підстави для визнання недійсним іпотечного договору № 2.1.16.4.-07/22-IE1 від 23.08.2007 р. на тій підставі, що вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2013 р. у справі № 761/1694/13-к встановлено, що цей договір був укладений шляхом введення в оману іпотекодавця Світовенка В. В. представником Компанії „Lindmax LLP" Туром І. В. є необґрунтованими виходячи з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Отже, преюдиційне значення для господарського суду має встановлений у кримінальній справі факт вчинення Світовенком В .В. та АТ „Парекс Банка" дій щодо укладення іпотечного договору.

Правова оцінка Шевченківським районним судом м. Києва обставин укладення іпотечного договору № 2.1.16.4.-07/22-IE1 від 23.08.2007 р. та висновок суду про обман обвинуваченого Тура І. В. під час укладення цього договору не є обставиною, яка відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є обов'язковою для господарського суду.

Крім того, у вироку Шевченківського районного суду м. Києва не встановлений юридичний факт (обман), спеціальний зміст якого визначений у ч. 2 ст. 230 Цивільного кодексу України як підстава для визнання правочину недійсним.

Відповідно до ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

Таким чином, вищевказана правова норма встановлює чіткі критерії для встановлення юридичного факту обману як підстави для визнання правочину недійсним, які полягають у наявності визначених законом дій, вчинених конкретною стороною правочину.

У вироку Шевченківського районного суду м. Києва не встановлено, що будь-яка сторона іпотечного договору № 2.1.16.4.-07/22-IE1 від 23.08.2007 р. заперечувала або приховувала наявність певних обставин, які могли перешкодити укладенню зазначеного договору. Крім того, при вирішенні кримінальної справи судом не встановлений зв'язок між наявністю вказаних обставин та безпосередньо укладенням Світовенком В. В. іпотечного договору з АТ „Парекс Банка". Зазначені обставини не встановлені у вироку і стосовно обвинуваченого Тура І. В.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги за первісним позовом є необґрунтованими і незаконними, а тому підлягають відхиленню, провадження у справі за зустрічним позовом підлягає припиненню, позовні вимоги за позовом третьої особи підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати за розгляд первісного позову та зустрічного позову відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються відповідно на позивача (за первісним позовом) та позивача (за зустрічним позовом).

Судові витрати за розгляд позову третьої особи відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів (за позовом третьої особи).

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 78, 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні первісного позову повністю.

2. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" від зустрічного позову до Семенець Ніни Петрівни про визнання права власності на нерухоме майно і припинити провадження у справі у цій частині.

3. Позов третьої особи задовольнити повністю.

4. Визнати недійсним статут Товариства з обмеженою відповідальністю „Нісема" (ідентифікаційний код 37443555), зареєстрований Тетіївською районною державною адміністрацією Київської області від 15.03.2012 р., в частині формування статутного капіталу за рахунок внесення до його складу нежитлового приміщення загальною площею 1 032, 30 кв.м., розташованого в будинку 1/12 по вулиці Шота Руставелі в місті Києві.

5. Визнати право власності за Акціонерним товариством „Реверта" (Reverta) (попередня назва - Акціонерне товариство „Парекс Банка" (PAREX BANKA) (Latvijas Republika, Riga, Republikas laukums 2A LV-1522/Латвійська Республіка, м. Рига, площа Републікас, 2А, LV-1522, Єдиний реєстраційний номер 40003074590) на нерухоме майно - нежитлові приміщення, розташовані за адресою: Україна, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 1/12, загальною площею 1 032, 30 (одна тисяча тридцять два і тридцять сотих) кв. м., що становлять 13/100 (тринадцять сотих) від всього домоволодіння, і що складаються з наступних приміщень:

- підвал: приміщення № 3: приміщення 1 пл. - 75, 3 кв.м., приміщення 2 пл. - 43, 7 кв.м., приміщення 3 пл. - 14, 8 кв.м., приміщення 4 пл. - 24, 9 кв.м., приміщення 5 пл. - 15, 0 кв.м., приміщення 6 пл. - 2, 0 кв.м., приміщення 7 пл. - 17, 6 кв.м., приміщення 8 пл. - 28, 6 кв.м., приміщення 9 пл. - 18, 5 кв.м., приміщення 10 пл. - 8, 5 кв.м., приміщення 11 пл. - 9, 7 кв.м., приміщення 12 пл. - 6, 4 кв.м., приміщення 13 пл. - 5, 0 кв.м., приміщення 14 пл. - 10, 8 кв.м., приміщення 15 пл. - 6, 0 кв.м., приміщення 16 пл. - 55, 5 кв.м., приміщення 17 пл. - 9, 8 кв.м., приміщення 18 пл. - 11, 3 кв.м., приміщення 19 пл. - 9, 4 кв.м., всього по підвалу - 372, 8 кв.м.;

-1-й поверх: приміщення 1 пл. - 2, 2 кв.м., приміщення 2 пл. - 84, 1 кв.м., вітрина пл. - 2, 1 кв.м., приміщення 3 пл. - 99, 9 кв.м., вітрина пл. - 4, 8 кв.м., приміщення 4 пл. - 72, 8 кв.м., вітрина пл. - 2, 5 кв.м., приміщення 5 пл. - 2, 9 кв.м., приміщення 6 пл. - 58, 3 кв.м., приміщення 7 пл. - 6, 3 кв.м., приміщення 10 пл. - 44, 8 кв.м., приміщення 11 пл. - 6, 1 кв.м., приміщення 12 пл. - 1, 8 кв.м., приміщення 13 пл. - 2, 9 кв.м., приміщення 14 пл. - 7, 3 кв.м., приміщення 14а пл. - 16, 2 кв.м., приміщення 15 пл. - 10, 2 кв.м., приміщення 16 пл. - 2, 6 кв.м., приміщення 17 пл. - 1, 5 кв.м., приміщення 18 пл. - 2, 2 кв.м., приміщення 19 пл. - 9, 1 кв.м., приміщення 20 пл. - 44, 5 кв.м., вітрини пл. - 2, 2 кв.м., приміщення 21 пл. - 18, 3 кв.м., приміщення 22 пл. - 17, 9 кв.м., приміщення 23 пл. - 25, 0 кв.м., вітрина пл. - 1, 0 кв.м., приміщення 24 пл. - 50, 3 кв.м., вітрини пл. - 4, 0 кв.м., приміщення 25 пл. - 0, 9 кв.м., приміщення 26 пл. - 1, 5 кв.м., всього по 1-му поверху - 606, 2 кв.м.;

- антресолі 1-го поверху: приміщення 8 пл. - 47, 0 кв.м., приміщення 9 пл. - 6, 3 кв.м., всього по антресолі 1-го поверху - 53, 3 кв.м.

Суддя В. М. Бацуца

Повний текст рішення підписаний

30 грудня 2013 р.