Рішення

від 24.12.2013 по справі 8/155/08     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2013 року Справа № 8/155/08

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", вул. Вєтрова, 3, м. Київ, 01032 в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція", Промзона, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

до відповідача Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, вул. Кременецька, 38, м. Луцьк, 43010

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області, вул. Миру, 11, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55001

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Южноукраїнська міська рада Миколаївської області, вул. Дружби народів, 48, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, 55000

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

за участю представників сторін:

від позивача Коляда Володимир Миколайович, довіреність № 636 від 05.04.2013 року;

від відповідача Заболотна Інна Вікторівна, довіреність б/н від 15.04.2013 року;

від третіх осіб представники не з'явились

До господарського суду Миколаївської області звернувся позивач Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу «Южно-Українська атомна електрична станція» до відповідача Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю з позовом про зобов'язання відповідача усунути порушення права постійного користування на земельну ділянку, шляхом заборони будівництва та експлуатації автозаправної станції на земельній ділянці ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом", наданій відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.04.08 року (суддя Гриньова Т. В.) порушено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 22.05.08 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.08.08 року (суддя Коваль Ю. М.) у зв'язку з перебуванням судді Гриньової Т. В. у відпустці прийнято справу до свого провадження та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 23.09.08 року (том І, арк. справи 125).

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 21.01.09 року (суддя Гриньова-Новицька Т. В.) у зв'язку з передачею даної справи на підставі резолюції заступника голови господарського суду Миколаївської області від 21.01.09 року на розгляд судді Гриньової-Новицької Т. В. справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 26.02.09 року (том І, арк. справи 177).

04.12.09 року на адресу господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про уточнення вимог позовної заяви № 32/2996 від 20.03.08 року (том ІІ, арк. справи 84-85), в якій позивач просить суд зобов'язати відповідача звільнити та відновити в первісний стан частину земельної ділянки (близько 140 кв. м.), на якій розміщено об'єкт АЗС та яка перебуває в постійному користуванні ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 року.

Вказана заява прийнята судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі господарського суду Миколаївської області від 10.12.09 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.11.11 року (суддя Гриньова-Новицька Т. В.) відмовлено в позові по даній справі (том ІІІ, арк. справи 57-60).

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.12 року рішення господарського суду Миколаївської області від 30.11.11 року залишено без змін (том ІІІ, арк. справи 102-107).

Постановою Вищого господарського суду України від 26.04.12 року скасовано рішення господарського суду Миколаївської області від 30.11.11 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.01.12 року. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (том ІІІ, арк. справи 148-159).

Розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду Миколаївської області № 170 від 08.06.12 року у зв'язку з направленням судом вищої інстанції справи на новий розгляд здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи. Справу передано на розгляд судді Олейняш Е. М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.06.2012 року з урахуванням ухвали господарського суду Миколаївської області від 12.06.2012 року про внесення виправлень було прийнято дану справу до провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Южноукраїнську міську раду Миколаївської області та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 03.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 03.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 17.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.07.2012 року розгляд справи було відкладено на 03.08.2012 року.

В судовому засіданні 03.08.2012 року було оголошено перерву до 07.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.08.2012 року було продовжено строк розгляду справи на 15 днів, призначено у даній справі № 8/155/08 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі до проведення Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.03.2013 року було поновлено провадження у справі та призначено розгляд клопотання судового експерта у судовому засіданні 07.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.03.2013 року було задоволено клопотання експерта та зупинено провадження у даній справі до проведення Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2013 року було поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 24.12.13 року.

В судовому засіданні 24.12.13 року представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення розгляду справи, мотивоване необхідністю подання додаткових доказів у справі. На запитання суду щодо того, які саме докази необхідно подати суду та причини їх неподання раніше, представник позивача вказав, що висновок судової експертизи, проведеної в межах даної справи, є незаконним, а, відтак, позивачем будуть подані матеріали до прокуратури з метою встановлення факту наявності складу злочину.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.12.13 року поклав вирішення питання про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

Розглянувши усне клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу , розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні . Такими обставинами, зокрема, є: 1) нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; 1-1) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, за наявності ухвали суду про таку участь, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 2) неподання витребуваних доказів; 3) необхідність витребування нових доказів; 4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; 5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

За приписами вищевказаної норми підставою для відкладення розгляду справи є наявність одночасно двох умов: 1) можливість відкладення розгляду справи в межах строків; 2) спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В порушення вищевказаних приписів представником відповідача не подано суду жодних доказів та не наведено жодних доводів неможливості розгляду справи в судовому засіданні 24.12.13 року. Крім того, судом також враховано закінчення процесуального строку розгляду справи з урахуванням продовження строку розгляду справи на 15 днів згідно ухвали суду. Доводи щодо необхідності позивачу звертатись до органів прокуратури не є в розумінні ст. 77 ГПК України тими обставинами, що унеможливлюють розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні клопотання судом відмовлено.

В судовому засіданні 24.12.13 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених в позовній заяві (том І, арк. справи 2-4), письмових поясненнях (том І, арк. справи 20-21), доповненнях до позовної заяви (том І, арк. справи 161-162), письмових поясненнях (том ІV, арк. справи 10-11) та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених вимог позивачем зазначено наступне.

19.04.1995 року відповідно до рішення Виконавчого комітету Южноукраїнської міської Ради народних депутатів № 90 від 19.04.95 року надано ДП НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЮУ АЕС Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 року, площею 26,68 га.

Южноукраїнською міською радою Миколаївської області прийнято рішення № 330 від 30.05.2007 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Спільному україно-англійському підприємству «Західна нафтова Група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнську» (далі - рішення).

Земельна ділянка, передбачена проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки Спільному україно-англійському підприємству «Західна нафтова Група» під розміщення та обслуговування автозаправної станції в санітарно-захисній зоні атомної електричної станції, частково розміщена на землях площею 26,68 га, що надані ДП НАЕК «Енергоатом» в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 з цільовим призначенням «для будівництва і експлуатації санаторія-профілакторія і допоміжної зони баз гідрокомплексу».

Пунктом 2 рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області надано Спільному україно-англійському підприємству «Західна нафтова Група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в довгострокову оренду терміном на 10 років земельну ділянку для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАЇ в місті Южноукраїнську загальною площею 1.0 га, в тому числі: під проїздами, проходами, площадками - 1.0 га із земель державної власності, які не надані у власність та постійне користування.

Але в порушення зазначеного рішення, Спільне українсько-англійське підприємство «Західна нафтова Група» фактично частково розмістило автозаправну станцію на земельній ділянці без дозволу ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК «Енергоатом», а також без відповідного дозволу позивача перенесла об'єкт «Магістральна теплотраса від атомної електростанції до житлового селища», інвентарний № 10302516, знаходиться на балансі та обліковується в основних фондах позивача.

В доповненнях до позовної заяви позивачем також зазначено, що на даній земельній ділянці розміщені колодязі кабельної каналізації з'єднання АЕС - м. Южноукраїнськ, які введені в експлуатацію з 1993 року та знаходяться на балансі позивача (інвентарні № 10302227, № 10302226) і є колодязями полегшеного типу (КСС-2-10-1).

Колодязі полегшеного типу прокладені на глибині не більше 1 метру, вони не розраховані для проїзду по них, тим більше для розміщення частини дороги, по якій має йти постійний потік транспорту та використовуватись як смугу розгону при виїзді з АЗС. В результаті постійного навантаження відбудеться деформація як колодязів, так і труб кабельної каналізації, що потягне за собою передавлювання та розрив кабелів зв'язку.

Позивачем було направлено на адресу відповідача лист № 26/4950 від 08.05.08 року з вимогою зупинити будівництво смуги розгону та надати на узгодження зміни до проекту по перенесенню смуги та проекту будівництва АЗС в цілому. Відповіді на вказаний лист відповідачем не направлено.

Таким чином, відповідач фактично незаконно позбавив позивача права на користування частиною земельної ділянки.

Із посиланням на приписи ст. 95, 124, 125, 152, 158 Земельного кодексу України представник позивача просив суд позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.12.13 року позовні вимоги заперечив в повному обсязі та просив суд в позові відмовити. На виконання вимог суду відповідачем було подано суду письмовий відзив на позов (том І, арк. справи 37-38), письмові пояснення по суті позовних вимог (том ІІІ, арк. справи 44-46), письмовий відзив на позовну заяву (том ІV, арк. справи 126-129). В обґрунтування заперечень представником відповідача зазначено наступне.

З 2008 року різними господарськими судами розглядалися судові спори між Позивачем та Відповідачем щодо користування земельною ділянкою у м. Южноукраїнську. Предметом дослідження у даних судових засіданнях було і питання щодо підстав використання ДП НАЕК «Енергоатом» в особі відокремленого підрозділу «Южно-Українська АЕС» земельною ділянкою у м. Южноукраїнську, встановлення меж даної земельної ділянки.

Так, згідно мотивувальної частини рішення господарського суду Миколаївської області від 17.01.2012 року по справі № 13/199/08-НР за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" до Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» про звільнення земельної ділянки та відновлення земельної ділянки у первісний стан значиться наступне.

Матеріали справи також свідчать про те, що станом на момент передачі у постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» земельної ділянки площею 26, 68 га (квітень 1995 року) був чинним Земельний кодекс від 18 грудня 1990 року та «Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди», затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня року № 28.

Так, відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно п. 2 наведеного наказу за № 28 від 15.04.1993 року роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку: підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); складання плану земельної ділянки; заповнення державного акту.

Позивач не надав жодного доказу, що підтверджує встановлення земельної ділянки в натурі, а, отже, неможливо визначити реальні розміри (межі) земельної ділянки.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року та постановою Вищого господарського суду від 23.05.2012 року вказане рішення господарського суду Миколаївської області залишено без змін.

Крім того, питання щодо накладення земельних ділянок Позивача та Відповідача було предметом розгляду господарської справи № 9/10/09-НР за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" до Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» про визнання недійсним договору оренди.

Так, відповідно до постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 року по даній справі апеляційним господарським судом встановлено наступне.

З пояснень представника позивача вбачається, що при видачі Державного акту на право постійного користування землею 11-МК № 002138 не виготовлювався Акт про встановлення меж земельної ділянки в натурі, а з наявного у справі Акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу - приймання межових знаків під охорону та зберігання від 03.06.2007 року, виготовленого на виконання рішення Южноукраїнської міської ради від 30.05.2007 року не вбачається, що Спільне українсько-англійське підприємство „Західна нафтова група" у формі ТОВ займає земельну ділянку, що належить Відокремленому підрозділу „Южно-Української АЕС". Крім того, Акт передачі земельної ділянки Відокремленим підрозділом „Южно-Української АЕС" не підписувався при оформленні земельної ділянки.

Постановою Вищого господарського суду від 02.02.2011 року по справі № 9/10/09-НР вказана постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.2010 року залишена без змін.

Із посиланням на приписи ст. 93, 123 Земельного кодексу України представником відповідача зазначено, що відповідачем у встановленому чинним законодавством порядку набуто земельну ділянку в оренду, про що між ним та Южноукраїнською міською радою укладено договір оренди земельної ділянки від 18.06.07 року. Чинність вказаного вище договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007 року підтверджено судовими рішеннями по господарській справі № 9/10/09-НР.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області та Южноукраїнська міська рада Миколаївської області повноважних представників в судове засідання 24.12.13 року не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином телефонограмою від 19.12.13 року та ухвалою від 18.12.13 року (том V, арк. справи 130-131).

Суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення третіх осіб про дату, час та місце судового засідання. Причини неявки повноважних представників третіх осіб суду не відомі. При цьому, судом враховано, що явка представників третіх осіб не визнавалась судом обов'язковою.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

При цьому судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд дійшов висновку про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважних представників третіх осіб.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Южноукраїнською міською радою Миколаївської області подано суду письмові пояснення по суті спору (том ІV, арк. справи 41). В письмових поясненнях третя особа зазначила, що позов є безпідставним, та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Договір оренди земельної ділянки від 18.06.2007 року, укладений між Южноукраїнською міською радою та Спільним українсько-англійським підприємством «Західна Нафтова Група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на підставі п. 2 рішення Южноукраїнської міської ради від 30.05.2007 року № 330.

Одночасно із підписанням договору оренди земельної ділянки, між його сторонами підписано акти приймання-передачі земельної ділянки, проведено виділення земельної ділянки в натурі, про що укладено відповідний акт визначення меж земельної ділянки в натурі (є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки).

Чинність вказаного вище договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007 року підтверджено судовими рішеннями по господарській справі № 9/10/09-НР.

Крім того, прокуратурою міста Южноукраїнська були проведені перевірки, в ході яких встановлено, що при прийнятті зазначеного рішення від 30.05.2007 року № 330 порушень діючого законодавства не встановлено.

Із посиланням на п. 1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему № 43 від 04.05.99 року, представником третьої особи в письмових поясненнях зазначено, що складання державного акту на право постійного користування земельною ділянкою при передачі підприємствам, установам, організаціям всіх видів проводиться після перенесення в натуру (на місцевість) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки. На даний час на земельній ділянці межові знаки, які повинні бути встановленні відповідно до вимог чинного законодавства, відсутні по всіх поворотних точках земельної ділянки. Відсутність межових знаків не дає змоги чітко встановити межі земельної ділянки.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Відділом Держкомзему у місті Южноукраїнську Миколаївської області подано суду письмові пояснення по суті спору (том ІV, арк. справи 70-71). В письмових поясненнях третя особа зазначила, що позов є безпідставним, та таким, що не підлягає задоволенню, з підстав, зазначених третьою особою Южноукраїнською міською радою Миколаївської області. Крім того, зазначено, що матеріали, на підставі яких встановлено факт накладки земельних ділянок згідно листа Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 11.11.2008 року № 1119-400-714 (факт розташування земельної ділянки, наданої в оренду СУАП «Західна нафтова група» у формі ТзОВ згідно договору від 18.06.2007 року, на земельній ділянці, наданій ВП «ЮУ АЕС» ДП НАЕК «Енергоатом» в постійне користування згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК .N"2 002138 від 19.04.1995 року) - у Відділі відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Предметом спору у даній справі є вимога про зобов'язання відповідача звільнити та відновити в первісний стан частину земельної ділянки (близько 140 кв. м.), на якій розміщено об'єкт АЗС та яка перебуває в постійному користуванні ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 року.

Судом встановлено наступне.

Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської Ради народних депутатів № 90 від 19.04.95 року (з урахуванням рішення виконавчого комітету міської ради від 30.01.02 року № 21 про зміну назви землекористувача) надано Державному підприємству НАЕК "Енергоатом" Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 року, площею 26,68 га (том І, арк. справи 12-13).

Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за ЮК № 47А.

Цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні позивача - для будівництва і експлуатації санаторія-профілакторія і допоміжної зони баз гідрокомплекса, як вказано в Державному акті на право постійного користування.

Южноукраїнською міською радою Миколаївської області прийнято рішення № 330 від 30.05.2007 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Спільному українсько-англійському підприємству «Західна нафтова Група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнську» (далі - рішення) (том І, арк. справи 11).

Вищевказаним рішенням № 330 від 30.05.2007 року (пункт 2) Южноукраїнською міською радою затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу (том ІV, арк. справи 73-100) та надано позивачу Спільному українсько-англійському підприємству «Західна нафтова Група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в довгострокову оренду терміном на 10 років земельну ділянку для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнська загальною площею 1.0 га (кадастровий номер земельної ділянки 4810800000:21:001:0011), в тому числі: під проїздами, проходами, площадками - 1.0 га із земель державної власності, які не надані у власність та постійне користування . Рекомендовано позивачу укласти договір оренди земельної ділянки (том І, арк. справи 11).

На виконання вищевказаного рішення № 330 від 30.05.2007 року відповідачем Спільним українсько-англійським підприємством «Західна нафтова Група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю виготовлено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на землю, наданої в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в м. Южноукраїнську, до якого входять: рішення Южноукраїнської міської ради за № 330 від 30.05.2007 року, висновки Южноукраїнського міського відділу земельних ресурсів, Южноукраїнського міського відділу містобудування та архітектури, графічні матеріали: збірний кадастровий план, експлікація земель за формою 6 - зем, Акт про передачу і прийому межових знаків на зберігання тощо (том ІV, арк. справи 33-39).

18.06.07 року між Южноукраїнською міською радою та Спільним українсько-англійським підприємством «Західна нафтова Група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого передано в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в місті Южноукраїнська, Миколаївської області на підставі рішення Южноукраїнської міської ради № 330 від 30.05.2007 року. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 1,0 га під розміщення та обслуговування автозаправної станції з цільовим призначенням - комерційне використання (том ІV, арк. справи 30-32).

Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 21.06.07 року за № 040100300171.

Земельна ділянка передана в оренду на підставі Акту приймання-передачі земельної ділянки від 01.06.07 року (том ІV, арк. справи 32 на звороті).

Межі земельної ділянки встановлено в натурі, що підтверджується Актом про встановлення меж земельної ділянки в натурі та передачу-приймання межових знаків під охорону та зберігання від 03.06.07 року (том ІV, арк. справи 39 на звороті).

Чинність договору оренди земельної ділянки від 18.06.07 року підтверджено судовими рішеннями по господарській справі № 9/10/09-НР, а саме: рішенням господарського суду Миколаївської області від 28.09.10 року, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.10 року та постановою Вищого господарського суду України від 02.02.11 року (том ІІІ, арк. справи 11-18, 52-54).

Підставою для звернення до суду із позовом, як вказує позивач, є той факт, що земельна ділянка, передбачена проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки Спільному україно-англійському підприємству «Західна нафтова Група» під розміщення та обслуговування автозаправної станції в санітарно-захисній зоні атомної електричної станції, частково розміщена на землях площею 26,68 га, що надані ДП НАЕК «Енергоатом» в постійне користування на підставі Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 з цільовим призначенням «для будівництва і експлуатації санаторія-профілакторія і допоміжної зони баз гідрокомплексу».

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього Закону. Передача земельної ділянки, межі якої визначено в натурі (на місцевості), в оренду без зміни її цільового призначення здійснюється без розроблення проекту її відведення. У разі зміни цільового призначення земельної ділянки надання її в оренду здійснюється за проектом відведення в порядку, встановленому законом.

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.08.12 року у даній справі було призначено судову експертизу, на вирішення якої було поставлено питання щодо наявності факту розташування земельної ділянки, наданої відповідачу згідно договору оренди земельної ділянки, на земельну ділянку позивача, яка належить йому на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування, тобто факт накладення земельних ділянок, їх площа, конфігурація тощо.

За результатами проведеної судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.08.12 року, оформленими Висновком судового експерта № 2787-2788 від 03.12.13 року, встановлено наступне (том V, арк. справи 118-128).

Перше питання. Враховуючи, що на момент проведення експертизи вказані межові знаки (межі) відсутні по всім поворотним точкам спірної земельної ділянки, експертом не вбачається накладення земельної ділянки, переданої в оренду Спільному Українсько-англійському підприємству «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, відповідно до договору оренди, зареєстрованому у ДП «Центр ДКЗ» 21.06.2007 року за № 040700300171, на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС відповідно до Державного акту серії 11-МК № 002138 від 19.04.1998 року, тобто накладення земельної ділянки, переданої в оренду Спільному українсько-англійському підприємству «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС - відсутнє.

Друге питання. Виходячи з того, що накладення земельної ділянки, переданої в оренду Спільному Українсько-англійському підприємству «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до договору оренди, зареєстрованому у ДП «Центр ДКЗ» 21.06.2007 року за № 040700300171, на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС відповідно до державного акту серії 11-МК № 002138 від 19.04.1998 року відсутнє, площа і конфігурація накладення земельної ділянки не визначається.

Третє питання. У результаті експертного дослідження встановлено відсутність накладення земельної ділянки, переданої в оренду Спільному Українсько-англійському підприємству «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю відповідно до договору оренди, зареєстрованому у ДП «Центр ДКЗ» 21.06.2007 року за № 040700300171, на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС відповідно до державного акту серії 11-МК № 002138 від 19.04.1998 року, в результаті чого графічна схема накладення не складається.

В судовому засіданні 24.12.13 року представник позивача усно зазначив, що вказаний Висновок судового експерта є необгрунтованим та незаконним. В обґрунтування заперечень представник позивача вказав, що необгрунтованими є висновки експерта стосовно відсутності межових знаків. В матеріалах справи наявна кадастрова зйомка, в якій відображено накладення земельних ділянок. Крім того, у Висновку експерта міститься посилання на ст. 384 УПК Украины.

Представник відповідача в судовому засіданні 24.12.13 року заперечив проти пояснень позивача та вказав, що Висновок експерта є таким, що відповідає вимогам закону та обставинам справи. Крім того, вказав, що з наявної в матеріалах справи кадастрової зйомки неможливо встановити факт накладення земельних ділянок. Крім того, судовим експертом заявлялось клопотання про надання геодезичної зйомки, яку йому подано не було.

На запитання суду в судовому засіданні 24.12.13 року щодо встановлення межових знаків на земельній ділянці, представник позивача вказав, що вони відсутні, крім того, пройшов значний час і вони могли бути знищені.

Заслухавши пояснення учасників процесу з приводу Висновку судового експерта, дослідивши та оцінивши поданий суду Висновок та наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

Згідно клопотань експерта від 22.04.2013 року (том V, арк. справи 98, 105) для проведення експертизи сторонам необхідно було надати:

- геодезичну зйомку, виконану станом на момент проведення експертизи, на земельну ділянку, надану в постійне користування ДП «НАЕ «Енергоатом» в особі ВП ЮУ АЕС.

- геодезичну зйомку, виконану станом на момент проведення експертизи, на земельну ділянку, надану в оренду Спільному українсько-англійському підприємству «Західна нафтова група» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю;

- спільну геодезичну зйомку, виконану на момент проведення експертизи на земельну ділянку, передану в оренду Спільному українсько-англійському підприємству «Західна нафтова група» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, а також на земельну ділянку, передану у постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС з прив'язкою двох реперів.

Фактично позивачем надано Технічний звіт по кадастровій зйомці земель автозаправної станції WOG в м. Южноукраїнськ Миколаївської області (том V, арк. справи 108-116).

Як вбачається з мотивувальної частини Висновку судового експерта визначити по даному плану накладення двох ділянок, яке графічно відображено на даному кадастровому плані земельної ділянки площею 0,0126га по факту, неможливо.

Для ствердження факту накладення частини земельної ділянки Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» у формі Товариства з обмеженою відповідальністю на земельну ділянку, яка належить ДП НАЕК «Енергоатом» в особі Відокремленого підрозділу Южноукраїнська АЕС, необхідне чітке встановлення та наявність межових знаків, які фіксують конфігурацію, лінійні розміри та загальну площу земельних ділянок сторін. Враховуючи, що на момент проведення експертизи вказані межові знаки відсутні по всіх поворотних точках спірної земельної ділянки, експертом не вбачається накладення земельних ділянок (том V, арк. справи 123).

Як вказано вище, позивачем також не заперечується відсутність межових знаків на земельній ділянці, про що зазначено в протоколі судового засідання від 24.12.13 року.

Щодо посилань представника позивача на те, що в поданій позивачем Кадастровій зйомці (план-схемі земельних ділянок) (том V, арк. справи 116) відображено накладення земельних ділянок, то слід зазначити наступне. В судовому засіданні 24.12.13 року судом за участю представників сторін досліджувалась подана до матеріалів справи План-схема земельних ділянок. При цьому, судом встановлено, що в наявній в матеріалах справи План-схемі відсутні чітко зазначені межі земельних ділянок сторін. Так, на План-схемі межі земельної ділянки, наданої позивачу в користування, відображені червоною лінією, натомість, межі земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду відображені рожевою лінією. В місці, де як стверджує позивач наявна накладка земельних ділянок, вказані лінії обриваються, тобто неможливо встановити чіткі межі кожної з земельних ділянок, і, як наслідок, їх накладку.

Щодо посилань представника позивача на те, що у Висновку експерта міститься посилання на "ст. 384 УПК Украины", то слід зазначити наступне.

Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 07.08.12 року та від 07.03.13 року відповідно до ст. 14 Закону України "Про судову експертизу" експерт попереджався про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків у відповідності із ст.ст. 384 та 385 Кримінального кодексу України.

В поданому Висновку судовий експерт зазначив: "об уголовной ответственности по ст. 384 УПК Украины за дачу заведомо ложного заключения эксперт предупрежден", що підтверджується підписом самого судового експерта (том V, арк. справи 118 на звороті).

Інших доводів, які б свідчили про наявність підстав для визнання висновку судової експертизи неповним, необгрунтованим чи неясним, суду не наведено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що Висновок судового експерта містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Оцінивши Висновок за правилами ст. 43 ГПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, Висновок прийнято судом як належний та допустимий доказ у справі, який за приписами ч. 5 ст. 42 ГПК України оцінюється судом за загальними правилами оцінки доказів, встановленими ст. 43 цього Кодексу.

Зокрема, судом встановлено, що Висновок судового експерта узгоджується з іншими матеріалами справи, а саме з рішенням господарського суду Миколаївської області від 17.01.2012 року по справі № 13/199/08-НР (том ІV, арк. справи 130-139) за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" до Спільного українсько-англійського підприємства «Західна нафтова група» про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та повернення земельної ділянки у придатний до використання стан, включаючи знесення споруд, в якому зазначено наступне.

"Матеріали справи також свідчать про те, що станом на момент передачі у постійне користування ДП НАЕК «Енергоатом» земельної ділянки площею 26, 68 га (квітень 1995 року) був чинним Земельний кодекс від 18 грудня 1990 року та «Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди», затверджена наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 15 квітня року № 28.

Так, відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року встановлено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Згідно п. 2 наведеного наказу за № 28 від 15.04.1993 року роботи по складанню державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею виконуються в такому порядку: підготовчі роботи; встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); складання плану земельної ділянки; заповнення державного акту.

Позивач не надав жодного доказу, що підтверджує встановлення земельної ділянки в натурі, а, отже, неможливо визначити реальні розміри (межі) земельної ділянки.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2012 року вказане рішення господарського суду Миколаївської області залишено без змін.

Щодо посилань позивача на те, що земельна ділянка, надана в оренду Спільному українсько-англійському підприємству частково розташована на землях, наданих в постійне користування ВП ЮУ АЕС, що підтверджується листом ГУ Держкомзему у Миколаївській області № 1119-400-714 від 11.11.2008 року, а також на те, що вказана земельна ділянка знаходиться в зоні особливого режиму території та використовується для потреб АЕС, а тому об'єкт АЗС відповідача є об'єктом підвищеної безпеки, який розміщено та здійснює свою діяльність в межах санітарно-захисної зони, то слід зазначити, що вказані обставини досліджувались судом в процесі розгляду господарської справи № 9/10/09-НР.

Так, судовими рішеннями по господарській справі № 9/10/09-НР встановлено, що будівництво АЗС було здійснено при наявності всіх необхідних дозволів і узгоджень. Також відповідач в установленому земельним і містобудівним законодавством порядку одержав дозволи на забудову та перенесення теплотраси АЕС -ДУ 700 та ДУ 500 за межі АЗС на відстані 10м. від території станції. Як вбачається із листа Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 11.11.08 року № 1119-400-714 мережі теплотрас, що належать ВП ЮУ ДП НАЕК "Енергоатом", що проходили по земельній ділянці, наданій в оренду СП УАП "ЗНГ", демонтовано та перенесено за межі орендованої ділянки на відстань 10м. відповідно до проекту "Перенесення ділянок теплотрас ДУ 700 та ДУ500" в районі першого в'їзду в Южноукраїнську", розробленому згідно з Технічними умовами, виданими начальником цеху водоканалізаційного господарства і тепломереж ВП ЮУ ДП НАЕК "Енергоатом" та рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської Ради від 15.08.07 року № 364. Вказане спростовує твердження скаржника про те, що саме під земельною ділянкою пл. близько 140 кв.м. проходять його магістральні комунікації (рішення господарського суду Миколаївської області від 28.09.10 року по справі № 9/10/09-НР; постанова Одеського апеляційного господарського суду від 03.11.10 року та постанова Вищого господарського суду України від 02.02.11 року (том ІІІ, арк. справи 11-18, 52-54).

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відтак, враховуючи, що вказаним обставинам вже було надано оцінку судом, суд дійшов висновку про можливість застосування положень ст. 35 ГПК України.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в позові, оскільки позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами у справі, а позивачем не доведено факту порушення його прав та накладення земельної ділянки, наданої відповідачу в оренду згідно договору оренди землі від 21.06.07 року, на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні позивача на підставі Державного акту на право постійного користування від 19.04.95 року, як наслідок розміщення будь-яких об'єктів на ній.

Враховуючи вищевикладене, в позові про зобов'язання відповідача звільнити та відновити в первісний стан частину земельної ділянки, яка перебуває в користуванні позивача, слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи , послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача ; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За розгляд позовної заяви позивачем було сплачено в доход Державного бюджету України 203 грн. (85 грн. - витрат по сплаті державного мита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) (том І, арк. справи 9-10).

За проведення судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.12.2012 року, позивачем було сплачено 2 942, 40 грн. (том V, арк. справи 55, 67).

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 49 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність покладення на позивача судових витрат та витрат за проведення судової експертизи.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 15 ЦК України, ст. 95, 116, 124, 125, 152, 158 Земельного кодексу України, Законом України "Про оренду землі", ст. 22, 33, 41, 43, 49, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

відмовити в позові Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська атомна електрична станція" (код ЄДРПОУ 20915546) до відповідача Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (код ЄДРПОУ 30887609) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділу Держкомзему у місті Южноукраїнськ Миколаївської області та Южноукраїнської міської ради Миколаївської області про зобов'язання відповідача звільнити та відновити в первісний стан частину земельної ділянки (близько 140 кв. м.), на якій розміщено об'єкт АЗС та яка перебуває в постійному користуванні ВП ЮУ АЕС ДП НАЕК "Енергоатом" відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК № 002138 від 19.04.1995 року.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.12.2013 року.

Суддя Е.М. Олейняш