Ухвала

від 30.12.2013 по справі 5015/928/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.12.2013 р. Справа № 5015/928/11

Суддя господарського суду Львівської області Мазовіта А.Б., розглянувши матеріали

за скаргою:Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Львівської філії АБ «Експрес-Банк», м.Львів; до сторони-2:Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів; до сторони-3:Фізичної особи-підприємця Мешкова Сергія Миколайовича, м.Львів; до сторони-4:Фізичної особи-підприємця Стецьківа Юрія Зеновійовича, м.Львів про:скарга на оцінку майна.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Львівської філії АБ «Експрес-Банк», м.Львів звернулося до господарського суду Львівської області зі скаргою на оцінку майна до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, м.Львів, фізичної особи-підприємця Мешкова Сергія Миколайовича, м.Львів та фізичної особи-підприємця Стецьківа Юрія Зеновійовича, м.Львів.

Розглянувши матеріали справи суд прийшов до висновку про необхідність відмовити скаржнику в прийнятті скарги з огляду на наступне.

За статтею 124 Конституції України юрисдикція судів при здійсненні правосуддя поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі; водночас, виконуючи статтю 19 Конституції України, суд зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За статтею 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації тощо мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції; для вирішення питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначення, наведеного у статті 3 Господарського кодексу України.

Якщо в законодавчому акті підвідомчість спорів визначена альтернативно (суду чи господарському суду), або сказано про вирішення спору в судовому порядку, господарському суду слід виходити як з суб'єктного складу учасників спору, так і з характеру спірних правовідносин.

Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

За статтею 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Правовою підставою звернення до суду зі скаргою на оцінку майна скаржник зазначив ч.4 ст.58 Закону України „Про виконавче провадження".

Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку; виконавче провадження є сукупністю дій органів та посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом.

Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (статей 3, 12) свідчить про те, що оцінка майна є процесом визначення вартості майна за певною процедурою та результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань; за наслідками проведеної оцінки складається звіт про оцінку майна (акт про оцінку майна).

Визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна.

За змістом наведених вище статей, а також статті 7 Закону України "Про виконавче провадження" сторони виконавчого провадження, державний виконавець, суб'єкти оціночної діяльності в межах здійснення виконання судових рішень чи рішень інших органів є учасниками виконавчого провадження, а не учасниками відносин у сфері господарювання.

Таким чином, оспорюваний висновок судового експерта є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу. Зважаючи на це, звіт про оцінку майна не встановлює, не змінює та не скасовує норми права, неодноразово не застосовується, не породжує права та обов'язки позивача та йому не адресований, а тому не може бути предметом самостійного оскарження в господарському суді.

Разом з тим, відповідно до п.4. ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження", у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Пунктом 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9, встановлено, що визначення вартості, оцінка майна боржника (стаття 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 121-2 ГПК.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень.

Таким чином, для оскарження результатів оцінки майна по виконавчому провадженню ВП№32500891 в судовому порядку, скаржнику слід звернутись із скаргою на дії ДВС в порядку, передбаченому ст.121-2 ГПК України в межах справи №5015/928/11, у якій здійснюється стягнення.

Зважаючи на це, звернення Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Львівської філії АБ «Експрес-Банк» до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, фізичної особи-підприємця Мешкова Сергія Миколайовича та фізичної особи-підприємця Стецьківа Юрія Зеновійовича із скаргою на оцінку майна, а не на дії (бездіяльність) ДВС виключає можливість розгляду такої скарги в порядку господарського судочинства.

Зазначеної правової позиції дотримується також Вищий господарський суд України, зокрема в постанові від 17.12.2013р. у справі №5002-9/3816-2012, в постанові від 18.06.2013р. у справі №905/874/13-г.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суд відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 62, ст.86 ГПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити Публічному акціонерному товариству Акціонерний банк «Експрес-Банк» в особі Львівської філії АБ «Експрес-Банк» в прийнятті скарги на оцінку майна та повернути скаргу і додані до неї документи на 211 аркушах (в тому числі оригінал платіжного доручення №4214 від 25.12.2013р. про сплату 1218 грн. судового збору).

Суддя Мазовіта А.Б.