Ухвала

від 22.10.2013 по справі 2-а-17854/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" жовтня 2013 р. м. Київ К-31486/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Карася О.В. (головуючого), Голубєвої Г.К., Рибченка А.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005" на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 у справі № 2а-17854/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005"

до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2008 року Товариство звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції, в якому заявлено вимоги скасувати рішення від 11.02.2009 № 0000462343 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", посилаючись на те, що Державна податкова інспекція допустила помилку у визначенні особи щодо накладення штрафних санкцій, оскільки невідомі особи використали данні Товариства та від його імені провадили діяльність у сфері грального бізнесу по АДРЕСА_1.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2009 позовні вимоги Товариства задоволено.

Апеляційний адміністративний суд постановою судове рішення першої інстанції скасував та у задоволенні позовних вимог відмовив.

Не погодившись із судовим рішенням апеляційної інстанції, Товариство до Вищого адміністративного суду України подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, при проведенні перевірки органом податкової служби господарської одиниці - грального залу по АДРЕСА_1 фахівцями контролюючого органу встановлено допущене позивачем порушення Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", яке полягало у наданні позивачем з 18.05.2007 послуг з гри на 9 гральних автоматах за фактичної наявності 12 гральних автоматів без одержання відповідних торгових патентів та без застосування реєстратора розрахункових операцій чи книги обліку розрахункових операцій під час реалізації послуги (продаж кредиту на гру у сумі 100,00 грн. та повернення виграшу 110,00 грн.)

Зазначені порушення фахівцями контролюючого органу були зафіксовані у акті перевірки від 10.06.2008, який був підписаний оператором залу гральних автоматів ОСОБА_5 без будь - яких зауважень чи заперечень щодо змісту останнього. При цьому гр. ОСОБА_5 було надано пояснення до акта перевірки щодо відсутності відповідних ліцензій та патентів на право здійснення відповідної діяльності та власноручно здійснений опис фактичної наявності готівки на місці проведення розрахунків (а.с. 40).

У ході вказаної перевірки працівниками державного податкового органу також було встановлено, що розміщення об'єкта торгівлі підтверджено лише договором оренди від 25.12.2006 б/н, який було укладено між Товариством та ФОП ОСОБА_6

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом за порушення позивачем Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" було ухвалено оскаржуване рішення.

Так, згідно з Законом України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (втратив чинність з 01.01.2011) підприємницька діяльність з надання послуг в сфері грального бізнесу може здійснюватись за наявності торгового патенту, який видається за плату податковою інспекцією за місцезнаходженням гральних місць.

У відповідності до п. 4 ст. 5 Закону № 98/96 торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).

Невиконання наведеної вимоги Закону відповідно до ст. 8 цього Закону тягне за собою застосування фінансової санкції (штрафу) у подвійному розмірі вартості торгового патенту за повний термін діяльності суб'єктів підприємницької діяльності із зазначеним порушенням.

Згідно з п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт від 10.06.2008, складений органом податкової служби за результатами перевірки залу гральних автоматів, є доказом, який підтверджує факт допущених позивачем правопорушень чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, у зазначеному акті перевірки працівниками податкового органу з достатньою повнотою зафіксовано вчинені позивачем порушення Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".

Відмовляючи у задоволенні позову з підстав відсутності будь - якого відношення Товариства до залу гральних автоматів по АДРЕСА_1 та виходячи із вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, зазначив, що відповідачем не доведено тієї обставини, що Товариство надавало дозвіл іншій особі на проведення діяльності в області грального бізнесу по АДРЕСА_1. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що договір оренди приміщення від 25.12.2006 б/н між Товариством та ФОП ОСОБА_6 фактично не укладався. Вказані обставини підтверджується встановленими судом першої інстанції запереченнями позивача з цього приводу, відсутністю платежів з боку Товариства за оренду приміщення по АДРЕСА_1, порушеною РВУ МВС України в Житомирській області кримінальною справою № 08/110134 по факту шахрайських дій вчинених відносно Товариства, у рамках якої було проведено почеркознавчу експертизу, за висновками якої, в свою чергу, було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_7 (директора Товариства) у договорі від 25.12.2006 б/н виконаний не гр. ОСОБА_7, а іншою особою. Також, при вирішенні спору, суд першої інстанції взяв до уваги твердження позивача про те, що гр. ОСОБА_5 у трудових відносинах з позивачем не перебувала, що підтверджується пояснення гр. ОСОБА_6, наданими у суді, що гр. ОСОБА_5, яка податковим органом була ідентифікована працівник Товариства, а також врахував, що гр. ОСОБА_6 не заперечує, що ним укладався договір на оренду приміщення та розміщення гральних апаратів по АДРЕСА_1, проте вважав, що вказаний договір укладений з Товариством через гр. ОСОБА_8, який як встановлено судом, знаходиться у розшуку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції зазначив, що наявні у матеріалах справи докази спростовують висновки суду першої інстанції щодо неправомірності оспорюваного позивачем рішення про застосування штрафних санкцій.

В основу судового рішення покладено наявність зафіксованих порушень, допущені позивачем, у акті перевірки, який без заперечень було підписано оператором грального залу, факт притягнення оператора ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за порушення порядку проведення розрахункових операцій згідно рішення районного суду, яким було встановлено факт здійснення вказаною особою 10.06.2008 о 14:00 год. в гральному залі Товариства по АДРЕСА_1 оператором ОСОБА_5 порушення, та наявність договору оренди приміщення від 25.12.2006 б/н для розміщення гральних автоматів Товариства, укладеного між позивачем у якості орендаря та ФОП ОСОБА_6 у якості орендодавця, який (договір) у встановленому законом порядку недійсним не визнано.

При цьому, посилання позивача на відсутність трудових відносин з ОСОБА_5, судом апеляційної інстанції обгрунтовано не взято до уваги, оскільки в силу ч. 4 ст. 24 Кодексу Законів про працю України порушення порядку здійснення розрахункових операцій є підставою для притягнення до відповідальності незалежно від того, якою конкретно особою здійснювалась роздрібна торгівля.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції дійшов передчасно висновку щодо вирішення спору, не давши належної оцінки усім доказам, які знаходяться в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, позивач посилається на те, що судом апеляційної інстанції під час вирішення спору у справі не взято до уваги, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.01.2010 у справі № 8/23-Д договір оренди приміщення від 25.12.2006 б/н, укладений між ФОП ОСОБА_6 та Товариства, визнано недійсним.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що вказані обставини були викладені позивачем у запереченнях на апеляційну скаргу відповідача (а.с. 107 -111).

Згідно положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суть оскарження судових рішень, які не набрали законної сили, в суді вищої ланки (апеляційному суді) полягає у перевірці цим судом їх законності й обґрунтованості шляхом повторного розгляду справи, з можливістю дослідити нові докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Отже, апеляційне оскарження і перевірка рішень і ухвал суду першої інстанції забезпечують їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів осіб, які брали участь у справі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції повинен був перевірити доводи позивача, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення, та встановити з належним доказовим підтвердженням факти, за наявності яких законодавець пов'язує настання певних юридичних наслідків, зокрема, визнання недійсним договору у встановленому законом порядку.

Отже, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд припустився порушень ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки, незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, не звернув належної уваги на письмовий доказ та не перевірив висловлених у запереченнях на апеляційну скаргу доводи позивача про визнання недійсним договору у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Оскільки суд апеляційної інстанції допустив порушення норм процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення справи, то ухвалене ним судове рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб-2005" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 15.09.2010 у справі № 2а-17854/08 скасувати, а матеріали справи направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Г.К. Голубєва

А.О. Рибченко