Рішення

від 16.12.2013 по справі 41/105

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/105 16.12.13

За позовом Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в

особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімімпекс-Трейд»

про стягнення 29 685,79 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям

земельної ділянки

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Спичак О.М.

Суддя Івченко А.М.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

Від позивача Палій Є.В. - представник за довіреністю;

Від відповідача Менжега Н.В.- представник за довіреністю;

Прокурор Давиденко О.В (посвідчення).

У судовому засіданні 16.12.2013 на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора Подільського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Київської міської ради до відповідача про стягнення з останнього 29 685,79 грн. шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки.

Ухвалою від 04.04.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 29.04.2011 року.

Ухвалою від 29.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 20.05.2011 року.

Представник позивача та прокурор в судовому засіданні 20.05.2011 року надали усні пояснення по справі.

В судовому засіданні 20.05.2011 року представник відповідача підтримав раніше подані клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду Господарським судом м. Києва справи № 48/140 за позовом Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс - Трейд"про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та Окружним адміністративним судом міста Києва справи № 2а-6090/11/2670 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс -Трейд" до Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві про зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 20.05.2011 року продовжено строк вирішення спору по справі №41/105 та на підставі частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України зупинено провадження у справі №41/105 до вирішення інших пов'язаних з нею справ № 48/140 та № 2а-6090/11/2670.

02.04.2013 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від прокурора надійшло повідомлення про вирішення справи №2а-6090/11/2670 та постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 року у справі №2а-6090/11/2670, якою визнано дії державних інспекторів Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у місті Києві, які склали акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 1388/8 від 16.07.2010, Акт обстеження земельної ділянки №238/8 від 16.07.2010 та здійснили розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс-Трейд" земельної ділянки по вул. Порика, 20 у Подільському районі міста Києва - протизаконними та скасовано розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільно зайнятої Товариством з обмеженою відповідальністю "Хімімпекс-Трейд" земельної ділянки по вул. Порика, 20 у Подільському районі міста Києва.

16.10.2013 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від прокурора надійшло повідомлення про вирішення справи №48/140.

Ухвалою від 05.11.2013 року, враховуючи те, що справи № 2а-6090/11/2670 та №48/140, до вирішення яких було зупинено провадження у справі №41/105, вирішено, тобто, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі №41/105 усунуто, суд поновив провадження у справі №41/105.

Також ухвалою від 05.11.2013 року суд призначив колегіальний розгляд справи №41/105.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 05.11.2013 року призначено колегіальний розгляд справи № 41/105 у складі колегії суддів: Спичак О.М. (головуючий), Літвінова М.Є., Івченко А.М.

Ухвалою суду від 05.11.2013 року справу № 41/105 прийнято до свого провадження вищезазначеною колегією суддів, розгляд справи призначено на 02.12.2013 року.

Представники сторін в судовому засіданні 02.12.2013 року надали усні пояснення по справі.

Прокурор в судове засідання 02.12.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання прокурора, суд відклав розгляд справи до 16.12.2013 р.

В судовому засіданні 16.12.2013 прокурор заявлений в інтересах держави в особі Київської міської ради позов підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування вимоги наголошував на тому, що відповідачем здійснювалось використання земельної ділянки площею 0,14 га за адресою: м. Київ, вул. Порика, 20 під розміщення, обслуговування та експлуатацію автомобільної стоянки без документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою, чим державі в особі Київської міської ради завдано шкоду в розмірі 29 685,79 грн., на підтвердження чого надано акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 1388/8 від 16.07.2010, акт обстеження земельної ділянки від 16.07.2010 № 238/8.

Представник позивача в судовому засіданні 16.12.2013 підтримав заявлений прокурором позов, просив суд позов задовольнити з наведених прокурором підстав. У письмових поясненнях по справі позивач вказував на те, що земельна ділянка площею 0,14 га за адресою: м.Київ, вул. Порика, 20 відноситься до земель житлової та громадської забудови, відповідач здійснював її використання без документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою. Також, зазначав про те, що розрахунок розміру шкоди здійснено на підставі методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття грунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 № 963.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.12.2013 проти заявленого прокурором позову - заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити, посилаючись зокрема на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2а-6090/11/2670 визнано дії державних інспекторів Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м.Києві, які склали акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 1388/8 від 16.07.2010, акт обстеження земельної ділянки від 16.07.2010 № 238/8 та здійснили розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ «Хімімпекс-Трейд» земельної ділянки площею 0,14 га за адресою: м.Київ, вул. Порика, 20 - протизаконними та скасовано розрахунок розміру шкоди.

Розглянувши надані матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.

Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.

За вказаних підстав суд вважає, що прокурор вірно визначив Київську міську раду в якості органу, уповноважених державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, які є предметом розгляду.

Рішенням Київської міської ради VI сесії XXIV скликання від 27.11.2003 р. №216/1090 "Про заходи щодо поліпшення роботи по організації дорожнього руху, розвитку мережі паркінгів, автостоянок, місць для паркування та інших об'єктів дорожнього сервісу в м. Києві" (зі змінами і доповненнями) вирішено рекомендувати районним у місті Києві радам створити комунальні підприємства по паркуванню та зберіганню транспортних засобів.

Отже, повноваження по організації по паркуванню та зберіганню транспортних засобів покладені на відповідні комунальні підприємствами, створені відповідними радами.

16.07.2010 державними інспекторами з контролю, використанням і охороною земель Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м. Києві проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул.. В.Порика, 20, за результатами проведення якої складено Акт № А 1388/8 від 16.07.2010, згідно якого під час перевірки встановлено, що станом на 16.07.2010 ТОВ «Хімімпекс-Трейд» самовільно займає земельну ділянку орієнтовною площею 0,14 га за адресою: м.Київ, вул. В.Порика, 20 та використовує її під розміщення автостоянки.

Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки від 16.07.2010 № 238/8, складеного державним інспектором з контролю, використанням і охороною земель Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м.Києві, перевіряючим встановлено, що ТОВ «Хімімпекс-Трейд» самовільно займає земельну ділянку площею 0,14 га житлової та громадської забудови; правовстановлюючі документи на землю - у ТОВ «Хімімпекс-Трейд» - відсутні.

Відповідно до наданого Розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ «Хіміпекс-Трейд» земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул. Порика, 20, складеного державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель, розмір заподіяної шкоди визначено в сумі 29 685,79 грн.

Листом від 07.05.2010 № 03-52/14423 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) повідомило прокуратуру Подільського району міста Києва про те, що проект землеустрою щодо відведення ТОВ «Хімімпекс-Трейд» земельної ділянки площею 0,14 га за адресою: м.Київ, вул. Порика, 20 - на розгляд головного управління не надходив, проект рішення Київради про відведення зазначеної земельної ділянки - не готувалось та на розгляд Київради не передавалось, документи, що посвідчують право користування (оренди, власності) землею, у головному управління - не зареєстровані.

В свою чергу, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2а-6090/11/2670 визнано дії державних інспекторів Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м.Києві, які склали акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 1388/8 від 16.07.2010, акт обстеження земельної ділянки від 16.07.2010 № 238/8 та здійснили розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ «Хімімпекс-Трейд» земельної ділянки площею 0,14 га за адресою: м.Київ, вул. Порика, 20 - протизаконними та скасовано розрахунок розміру шкоди.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2а-6090/11/2670 мотивована тим, що всупереч вимог наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року №110 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні припис про усунення правопорушень державними інспекторами не складались, відповідно відсутні підстави для складання розрахунку шкоди.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

П. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» визначає, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Отже, оскільки Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2а-6090/11/2670 в силу вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набрала законної сили, а тому, встановлені в ній факти, зокрема щодо порушення державними інспекторами під час проведення перевірки вимог дотримання земельного законодавства щодо використання земельної ділянки у місті Києві по вул. В.Порика, 20, не підлягають доказуванню у даній справі.

Як встановлено судом, спір у справі виник у зв'язку із самовільним, на думку прокурора та позивача, зайняттям відповідачем земельної ділянки, у зв'язку з чим прокурор вказує на наявність вини відповідача у самовільному зайнятті земельної ділянки та обов'язок відповідача відшкодувати шкоду внаслідок самовільного заняття земельної ділянки.

Стаття 32 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються зокрема висновками судових експертів.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обгрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, вказане право посвідчується державним актом встановленої форми або договором, який реєструється відповідно до закону.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 «Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу» було затверджено відповідну Методику визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - Методика № 963 від 25.07.2007).

Пунктом 4 Методики № 963 від 25.07.2007 визначено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови) за такою формулою: Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1), де Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, гривень; Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів; Нп - середньорічний дохід, який можна отримати від використання земель за цільовим призначенням, визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатках 2 і 3; Кф - коефіцієнт функціонального використання земель, визначений у додатку 4; Кі - коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель, який дорівнює добутку коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 та наступні роки, що визначаються відповідно до Порядку проведення індексації грошової оцінки земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2000 р. N 783 (Офіційний вісник України, 2000 р., N 20, ст. 823).

Відповідно до наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку розміру шкоди, розмір завданої позивачем шкоди за самовільне зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0,14 га за адресою: м.Київ, вул.. В.Порика, 20, складає загалом 29 685,79 грн.

Підставою для покладення на відповідача обов'язку по відшкодуванню шкоди прокурор вказує на самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки за адресою: м.Київ, вул. В.Порика, 20, що полягає у використанні її без отримання документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, що призвело до завдання шкоди у розмірі 29 685,79 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з п. 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 р. №110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

Аналогічний висновок міститься в у п. 3.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

В той же час, прокурором до позовної заяви не було додано належних і допустимих доказів в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, складення протоколу про адміністративне правопорушення, припису з вимогою усунення порушення земельного законодавства та постанови про накладення адміністративного стягнення щодо самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки, а постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 у справі № 2а-6090/11/2670 визнано дії державних інспекторів Управління державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у м.Києві, які склали акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А 1388/8 від 16.07.2010, акт обстеження земельної ділянки від 16.07.2010 № 238/8 та здійснили розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття ТОВ «Хімімпекс-Трейд» земельної ділянки площею 0,14 га за адресою: м.Київ, вул. Порика, 20 - протизаконними та скасовано розрахунок розміру шкоди.

З урахуванням викладеного, оскільки прокурором та позивачем не доведено належними і допустимими доказами факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, суд дійшов висновку, що обумовлені законом підстави щодо стягнення з відповідача 29 685,79 грн. шкоди - відсутні, а тому позов прокурора в інтересах держави в особі Київської міської ради про стягнення з відповідача 29 685,79 грн. - задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення - 23.12.2013

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя О.М.Спичак

Суддя А.М.Івченко

Суддя М.Є.Літвінова