Ухвала

від 31.12.2013 по справі 812/10766/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

11.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 грудня 2013 року ЛуганськСправа № 812/10766/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання - Ворошило О.Є.,

за участю :

позивача - ОСОБА_1,

від відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

30 грудня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.

Разом з поданням позовної заяви позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом накладення заборони на відчуження на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 до розгляду справи по суті.

В обґрунтування клопотання про забезпечення адміністративного позову позивач зазначив, що 10.07.2013 року між ОСОБА_3 та позивачем було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з належними до нього господарським будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який було посвідчено відповідачем та зареєстровано в реєстрі за № 1311.

10.12.2013 року позивач прибув до відповідача з метою виконання п. 2.1. вказаного договору (тобто для виконання повного розрахунку) однак у вказаний день ОСОБА_3 до нотаріальної контори не з'явився. При чому в той же день позивачу стало відомо від відповідача, що його право власності не зареєстровано не зважаючи на те, що відповідна заява подавалася позивачем відповідачеві у день вчинення правочину, тобто 10.07.2013 року.

З урахуванням ухилення ОСОБА_3 від виконання укладеного правочину, існує явна імовірність отримання останнім дублікату правовстановлюючих документів на його ім'я та відчуження купленого позивачем будинку третім особам, що порушить права позивача та права третіх осіб, а також взагалі унеможливить виконання судового рішення у разі задоволення позову.

Позивач у судовому засіданні підтримав клопотання про забезпечення адміністративного позову та просив суд його задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду клопотання про забезпечення адміністративного позову, у судове засідання не прибув, причини неявки суду невідомі.

Питання про забезпечення адміністративного позову, про заміну одного способу забезпечення адміністративного позову іншим або про скасування заходів забезпечення адміністративного позову, крім випадків, встановлених частинами першою і другою цієї статті, вирішується в судовому засіданні з повідомленням осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові таких питань (ч.3 ст. 118 КАС України).

З урахуванням положень ч.3 ст. 118 КАС України суд вважає можливим розглядати клопотання про забезпечення позову без участі відповідача, який був належним чином повідомлений.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частинами 3 та 4 статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Згідно з пунктом 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, необхідно встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не призведе застосування заходів забезпечення позову до завдання ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Дослідженням заявленого клопотання встановлено, що відповідно до договору купівлі - продажу від 10.07.2013 року укладеного між позивачем та громадянином ОСОБА_3, за яким ОСОБА_3 передає у власність позивача, а позивач приймає належний ОСОБА_3 житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці площею 0,0694 га, кадастровий номер 2310400000:07:003:0405, і сплатити за нього визначену за домовленістю сторін грошову суму.

Право власності на житловий будинок за цим договором виникає у покупця в момент реєстрації цього права в Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 210 ЦК правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

У відповідності з ч. 4 ст. 334 ЦК якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст.1 Цивільного Кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до п.1. ч.2 ст.11 підставою виникнення цивільних прав та обов'язків,зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.15 ЦПК України, за правилами цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також: з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Договірні зобов'язання та відносини пов'язані з ними регулюються цивільним законодавством, зокрема Цивільний кодекс України містить загальні положення щодо договору купівлі - продажу, які є імперативними у відношенні до інших законів, які регулюють цивільні відносини.

Отже, виходячи з вищенаведеного вбачається, що питання щодо накладення заборони на відчуження на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1 повинно розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Позовні вимоги позивача стосуються державної реєстрації житлового будинку, дії нотаріуса якого оскаржуються, а не з приводу купівлі-продажу житлового будинку та набуття права власності.

Також позивачем не наведено доказів на підтвердження того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення судового рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль та витрат. Посилання позивача на те, що існує імовірність отримання ОСОБА_3 дублікату правовстановлюючих документів на його ім'я та відчуження купленого позивачем будинку третім особам, ґрунтується лише на його припущеннях та не свідчить про очевидність небезпеки заподіяння шкоди його правам чи інтересам.

Беручи до уваги відсутність жодних обставин, які б свідчили про очевидну протиправність оскарженого рішення або про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам позивача до ухвалення рішення в справі, суд вважає, що клопотання про забезпечення адміністративного позову є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 118, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_2 про визнання протиправними дії та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ст. 49 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають право заявляти клопотання про забезпечення позову протягом розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя Т.І. Ковальова