Вирок
від 05.11.2012 по справі 1-122/11
ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа № 1-122/11

ВИРОК

Іменем України

Дата документу 05.11.2012 Октябрський районний суд м.Полтави в складі:

головуючого - судді Микитенка В.М.,

при секретарях - Мирошниченко І.О., Федько Є.О.,

за участю прокурора - Болгара В.В.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава кримінальну справу за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Полтави, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м.Стаханов, Луганської обл., українки, громадянки України, освіта вища, не одруженої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_4, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ОСОБА_66, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця села Кононівка, Драбівського району, Черкаської області, українця, громадянина України, освіта вища, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженки м. Луганська, українки, громадянки України, освіта середня спеціальна, не одруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, не працюючої, інваліда 2 групи, проживаючої за адресою: АДРЕСА_6, не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_15, уродженця м. Полтава, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_7, не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1-й епізод

16 червня 2009 року ОСОБА_8, перебуваючи на посаді директора ПП «Градекс-7» за адресою: м. Полтава, вул.Фрунзе 2, к.306, являючись службовою особою на яку покладено адміністративно - господарські обов'язки, з метою заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору № 1606/09 від 16.06.2009 року про придбання пиломатеріалів, а саме: брусу та дошки необрізної у кількості 32,5 м. куб. на загальну суму 24 375 грн. у СПДФО ОСОБА_9 (м. Конотоп Сумської області), заволодів указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснив, чим заподіяв СПДФО ОСОБА_9 матеріальну шкоду.

2-й епізод

21 серпня 2009 року ОСОБА_10, тимчасово виконуючи обов'язки директора ПП «Градекс-7» за адресою: м. Полтава, вул.Фрунзе 2, к.306, являючись службовою особою на яку покладено адміністративно - господарські обов'язки, з метою заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору № 79/09-К від 21.08.2009 року про придбання 60 тон картоплі на загальну суму 90 000 грн у ТОВ ТД „Вишевичі Агротехніка" (м. Дніпропетровськ) заволоділа указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснила, чим заподіяла ТОВ ТД „Вишевичі Агротехніка" матеріальну шкоду.

3-й епізод

25 вересня 2009 року ОСОБА_66, перебуваючи на посаді директора ПП «Ратібор» за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе 225, являючись службовою особою на яку покладено адміністративно-господарській обов'язки, з метою заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору № 1, від 25.09.2009 року про придбання картоплі у ТОВ «Фермер-сервіс» (м.Кам'янка-Бузька, Львівської області) заволодів 22648,46 кг картоплі на загальну суму 29443 грн., а відповідної оплати за товар не здійснив, чим заподіяв ТОВ «Фермер-сервіс» матеріальну шкоду.

4-й епізод

8 жовтня 2009 року ОСОБА_7, виступаючи в якості менеджера ПП «Ратібор» за адресою: м.Полтава, вул. Фрунзе 225, з метою заволодіння чужим майном, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору, від 08.10.2009 року про придбання одягу жіночого на загальну суму 15 000 грн. у ТОВ «Торговий дім «Жива» (м.Львів) заволоділа указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснила, чим заподіяла ТОВ ТД «Жива» матеріальну шкоду.

5-й епізод

27 жовтня 2009 року ОСОБА_66, перебуваючи на посаді директора ПП «Ратібор» за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе 225, являючись службовою особою на яку покладено адміністративно-господарській обов'язки, з метою заволодіння чужим майном, повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору про придбання 2738,1 кг. м'ясопродукції (шиї свиної, окороку свиного, корейки свиної та окороку курячого) на загальну суму 93 678 грн. 90 коп. у СПДФО ОСОБА_11 (м. Донецьк) заволодів указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснив, чим заподіяв СПДФО ОСОБА_11 матеріальну шкоду, яка в 309,6 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великих розмірах.

6-й епізод

27 жовтня 2009 року ОСОБА_6 перебуваючи на посаді директора ТОВ «Меблітехторг» за адресою: АДРЕСА_1, являючись службовою особою на яку покладено адміністративно-господарській обов'язки, з метою заволодіння чужим майном, повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору № 2711/09, від 27.10.2009 року про придбання 20 тон борошна вищого ґатунку на загальну суму 37000 грн. у Фермерського господарства „ІНФОРМАЦІЯ_16" (м.Верховцево, Дніпропетровська область), заволоділа указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснила, чим заподіяла Фермерському господарству „ІНФОРМАЦІЯ_16" значну матеріальну шкоду, яка в 122,3 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

7-й епізод

30 жовтня 2009 року ОСОБА_66, перебуваючи на посаді директора ПП «Ратібор» за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе 225, являючись службовою особою на яку покладено адміністративно-господарській обов'язки, з метою заволодіння чужим майном, повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору, від 30.10.2009 року про придбання 18 200 кг. моркви на загальну суму 49 140 грн у СПДФО ОСОБА_13, заволодів указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснив, чим заподіяв СПДФО ОСОБА_13 значну матеріальну шкоду, яка в 162,4 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

8-й епізод

05 листопада 2009 року ОСОБА_66, перебуваючи на посаді директора ПП «Ратібор» за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе 225, являючись службовою особою на яку покладено адміністративно-господарській обов'язки, з метою заволодіння чужим майном, повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору № 0511/09, від 05.11.2009 року про придбання 20225 кг. рису шліфованого на загальну суму 131462 грн. у СПДФО ОСОБА_14 (с.Антонівка, Скадовського району, Херсонської області), заволодів указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснив, чим заподіяв СПДФО ОСОБА_14 матеріальну шкоду, яка в 434,5 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великих розмірах.

9-й епізод

09 листопада 2009 року ОСОБА_6, перебуваючи на посаді директора ТОВ «Меблітехторг» за адресою: АДРЕСА_1, являючись службовою особою на яку покладено адміністративно-господарській обов'язки, з метою заволодіння чужим майном, повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору про придбання 7480 кг. напівтуш свиней морожених на загальну суму 168300 грн. у ТОВ „Векта-2'' (м. Жовті води, Дніпропетровської області), заволоділа указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснила, чим заподіяла ТОВ „Векта-2'' матеріальну шкоду, яка в 556,3 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великих розмірах.

10-й епізод

08 грудня 2009 року ОСОБА_66, перебуваючи на посаді директора ПП «Ратібор» за адресою: м.Полтава, вул.Фрунзе 225, являючись службовою особою на яку покладено адміністративно-господарській обов'язки, з метою заволодіння чужим майном, повторно, умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, під виглядом укладеного договору № 1/08.12.09, від 08.12.2009 року про придбання 4843,42 кг. тримінгу свиного замороженого на загальну суму 111400 грн. 60 коп. у ПП „Трансміт 88" (м.Іллічівськ, Одеської області), заволодів указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснив, чим заподіяв ПП „Трансміт 88" матеріальну шкоду, яка в 368,2 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великих розмірах.

У подальшому ОСОБА_5, володіючи рисами лідера, маючи вищу юридичну освіту та досвід роботи в правоохоронних органах, у грудні 2009 року організував злочинну групу, тобто створив стійке об'єднання групи осіб, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи для спільного заняття злочинною діяльністю, корисливого спрямування на тривалий період із метою заволодіння чужим майном, шляхом шахрайства під виглядом цивільно-правових відносин.

До складу злочинної групи ОСОБА_5, покладаючись на довірливі стосунки, залучив ОСОБА_7, що мала відповідний досвід попередньої злочинної діяльності та через неї залучив її близьку знайому ОСОБА_6, яка мала необхідні знання та досвід практичної діяльності у сфері бухгалтерського обліку і аудиту, а також відповідний досвід вчинення шахрайств під виглядом цивільно-правових угод.

Із метою функціонування групи, ОСОБА_5 забезпечив відповідну матеріально-технічну базу.

Так, 27.10.2009 року, відповідно договору купівлі-продажу статутного капіталу, посвідченого нотаріусом та зареєстрованого в реєстрі під № 1957, організатор групи ОСОБА_5 поклав на себе обов'язки директора ПП «Градекс-7», після чого, 01.12.2009 року здійснив оренду офісного приміщення ПП «Градекс-7» за адресою м.Полтава, вул.Френзе,2, к.306.

Учасник групи ОСОБА_6 вже мала у власності суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Меблітехторг», використовуючи який, раніше вже вчиняла шахрайства, з урахуванням чого, ОСОБА_5 прийняв рішення про вчинення злочинної діяльності групи з використанням, у тому числі даного підприємства.

Діючи як організатор і керівник злочинної групи, ОСОБА_5 безпосередньої участі в укладенні угод не приймав, а здійснював сукупні дії, направлені на забезпечення відповідного рівня організованості, через ОСОБА_7 приймав звіти від ОСОБА_6 про виконання злочинного плану, вчасну поставку товару на склад, розподіляв між учасниками злачинної групи грошові кошти, отримані внаслідок шахрайських дій, приймав рішення щодо використання таких коштів на фінансування поточних витрат, пов'язаних з функціонуванням створених ним підприємств та організованої злочинної групи.

Дана організована група, характеризувалась корисливою направленістю дій її учасників, єдністю їх намірів щодо отримання наживи шляхом вчинення шахрайства, тотожністю способу вчинення злочинів, мобільністю, наявністю матеріальної бази, офіційно зареєстрованих приватних підприємств та товариств з обмеженою відповідальністю, відкритих рахунків у банківських установах, офісного приміщення, комп'ютерної техніки із доступом до мережі «Інтернет», автотранспорту, засобів зв'язку, своєю стійкістю, чіткою розробкою планів вчинення злочинів, детальною підготовкою до вчинення злочинів, розподілом ролей між співучасниками, загальними правилами поведінки, а в кінцевому результаті - раніше обумовленим розподілом незаконного доходу.

Крім того, всі її члени були обізнані, щодо протиправних цілей угрупування - антигромадського спрямування, виявляли бажання і сприяли досягненню визначеної мети в ході вчинення злочинів, у межах відведеної кожному із учасників спеціальної ролі.

Злочини учинялись із прямим умислом, тобто, учасники усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачали суспільно-небезпечні наслідки та бажали їх настання, переслідуючи корисливі мотиви безоплатного одержання чужого майна в особливо великих розмірах та мету власного збагачення.

Кожному із учасників групи відводились спеціальні функції при вчиненні злочинів, спрямовані на досягнення плану вчинення злочинів, які розподілялись наступним чином:

Так, ОСОБА_5 виступив організатором даної злочинної групи, розробив детальний план та механізм вчинення злочинів, направлених на заволодіння товарно-матеріальних цінностей, шляхом шахрайства.

Згідно заздалегідь розробленого плану, через всесвітню глобальну мережу Інтернет подавалися оголошення щодо закупівлі підприємствами «Градекс-7», «Меблітехторг» продуктів харчування народного вжитку та пиломатеріалів у великих об»ємах, де розміщувалися контактні телефони ОСОБА_6, в обов'язки якої входило створення у потенційних потерпілих враження щодо високої респектабельності вказаних підприємств з метою подальшої передачі їм майна.

При досягненні згоди із суб'єктом підприємницької діяльності щодо необхідності поставки товару, ОСОБА_7 за вказівкою ОСОБА_5 відразу здійснювала пошук місць збуту конкретних товарно-матеріальних цінностей, які поставляли потенційні потерпілі, із готівковою формою розрахунку. Кошти, отримані готівкою, внаслідок реалізації товару розподілялися ОСОБА_5, згідно попередньої домовленості, між учасниками злочинної групи, використовувалися на господарські витрати, утримання офісних приміщень.

Для створення у потенційних покупців позитивного враження щодо респектабельності та наявності достатніх фінансових можливостей і матеріально-технічної бази у підконтрольних йому підприємствах, ОСОБА_5 здійснював організацію оренди офісних приміщень, де закупив та встановив офісні меблі, комп'ютерну техніку, мережу «Інтернет», засоби стаціонарного зв'язку.

У ході вчинення злочинів, ОСОБА_5, використовуючи свої здібності співрозмовника, знання законодавства, в разі звернення до учасників організованої злочинної групи, представників суб'єктів господарювання з питаннями оплати поставлених товарно-матеріальних цінностей чи їх повернення, по телефону чи при особистій зустрічі надавав іншим учасникам групи вказівки щодо позиції ведення переговорів із потерпілими, створюючи у останніх впевненість щодо можливого виконання умов договору чи повернення коштів у разі втручання в ситуацію офіційних директорів підприємства, чим відволікав потерпілих від активних дій, направлених на повідомлення правоохоронних органів про факти шахрайських дій, вчинених відносно них.

На кожному етапі злочинної діяльності ОСОБА_5 з'ясовував умови та обставини його вчинення, а з урахуванням цього координував подальші дії інших учасників групи.

Кошти, отримані внаслідок шахрайських дій, ОСОБА_5 отримував готівкою від ОСОБА_7, використовував в інтересах злочинної групи, у тому числі розподіляв між його учасниками відповідно до їх ролей, іншу частину витрачав на власні потреби.

ОСОБА_7, являлась активним учасником організованої злочинної групи. Згідно розробленого плану, представлялася та вела переговори із потенційними поставниками чи виробниками сільськогосподарської продукції як менеджер чи представник ПП «Градекс-7», ТОВ «Меблітехторг». При цьому, мала здійснювати всі обумовлені необхідні дії для складення враження щодо економічної доцільності та безпеки при співпраці з вищевказаними юридичними особами. У деяких випадках повинна була особисто виїжджати до різних регіонів України та пропонувати співпрацю щодо здійснення поставок тих чи інших товарно-матеріальних цінностей.

У разі претензійних звернень представників ошуканих підприємств, підтверджувала їм наявність тих чи інших фінансових, транспортних, банківських чи погодних проблем та у відповідності з розробленим планом, продовжувала вводити в оману запевненнями щодо обов'язковості повернення коштів у подальшому.

Також, після поставки товарно-матеріальних цінностей на орендовані складські приміщення, здійснювала їх подальшу реалізацію за готівкові кошти, які доставляла для розподілу ОСОБА_5

ОСОБА_6, являючись учасником організованої злочинної групи, будучи директором ТОВ «Меблітехторг», згідно заздалегідь розробленого та обумовленого плану, здійснювала моніторинг закупівельних та ринкових цін на продукцію, надаючи відповідні оголошення через всесвітню глобальну мережу Інтернет про закупівлю такої продукції від імені ПП «Градекс-7», ТОВ «Меблітехторг». За допомогою телефонного зв'язку та при особистих зустрічах вона представлялася менеджером і проводила переговори з потенційними поставниками товару, створюючи у них впевненість щодо необхідності термінового укладення цивільно-правових угод (договорів,) і термінового відвантаження продукції на вигідних для поставників умовах.

Крім цього, у разі необхідності, з метою введення в оману, ОСОБА_6 надавала для огляду потенційним поставникам місця зберігання товарно-матеріальних цінностей на підприємствах виробниках тієї чи іншої продукції на території м.Полтави.

У зв'язку із виниклою необхідністю зберігання товару, здобутого злочинним шляхом, який потребував спеціальних умов, ОСОБА_6, за вказівкою ОСОБА_5, здійснювала подальшу оренду необхідних для цього приміщень.

Із метою відсторонення у часі звернення службових осіб ошуканих підприємств до правоохоронних органів та в судові інстанції постійно підтримувала з ними зв'язок та пропонувала укладення додаткових угод, якими передбачалось здійснення оплати поставленої продукції у більш значних розмірах в інші обумовлені терміни, пропонувала в погашення заборгованості земельні ділянки в с.Бердянське Новоазовського району Донецької області, оформлені на сторонніх осіб, які перебували у фактичній власності учасників організованої злочинної групи. Проте, у подальшому, в додатково обумовлений термін грошові кошти не повертала.

При цьому, ОСОБА_6, маючи вищу економічну освіту з фаху бухгалтерського обліку та аудиту, маючи значний досвід практичної діяльності у даній галузі, в ході здійснення злочинної діяльності, у відповідності до відведених їй функцій проводила виписку первинних бухгалтерських документів, рахунків-фактур, специфікацій, вела бухгалтерський облік та складала документи податкової звітності ПП «Градекс-7», ТОВ «Меблітехторг».

Таким чином, організованою злочинною групою вчинено злочин при наступних обставинах:

11-й епізод

29 грудня 2009 року ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 умисно, у складі організованої злочинної групи, з метою заволодіння чужим майном, умисно, повторно, з корисливих мотивів, шляхом обману та зловживання довірою, діючи від ТОВ „Меблітехторг" (ЄДРПОУ 32717856) під виглядом укладення цивільно-правового договору купівлі-продажу № 12, від 29.12.2009 року щодо придбання 16 408 кг. апельсин на загальну суму 155 876 грн. у СПДФО ОСОБА_16 (м.Умань, Черкаської області), заволоділи указаним майном, а відповідної оплати за товар не здійснили, чим заподіяли СПДФО ОСОБА_16 матеріальну шкоду, яка в 515,2 рази перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, тобто у великих розмірах.

У відповідності до відведеної ролі, ініціатором укладення даної угоди виступила директор ТОВ „Меблітехторг" ОСОБА_6, яка, ввівши в оману потерпілого щодо добросовісності і порядності ведення підприємницької діяльності ТОВ „Меблітехторг", повідомила ОСОБА_16 неправдиві відомості щодо необхідності придбання цитрусових в будь-якій кількості за привабливою ціною, яка влаштувала приватного підприємця ОСОБА_16 Після чого ОСОБА_6 гарантувала оплату продукції протягом десяти діб з моменту розвантаження товару.

29 грудня 2009 року СПДФО ОСОБА_16 на виконання умов указаного договору, відповідно накладної № 15 від 30.12.2009 відвантажив 16 408 кг. апельсин на суму 155 876 грн. Товар ОСОБА_6 вивезла вантажним автотранспортом, орендованим нею. Однак, з моменту поставки до теперішнього часу ТОВ „Меблітехторг" оплату за отриману продукцію не здійснило, товарно-матеріальні цінності ОСОБА_16 не повернуто.

Згідно розробленого злочинного плану на протиправне заволодіння чужим майном, створивши у потерпілого ОСОБА_16 невірне уявлення про значний обсяг товарообігу та хибного уявлення щодо цивільно-правового характеру виниклих господарчих відносин, викликавши у нього упевненість щодо здійснення оплати товару, ОСОБА_6 виконала відведену їй злочинну роль і домоглася поставки апельсин, які ОСОБА_7 відразу реалізувала.

Не маючи наміру виконувати умови договору, а переслідуючи мотиви протиправного збагачення, з моменту отримання від СПДФО ОСОБА_16 апельсин у кількості 16 408 кг. на суму 155 876 гривень, члени організованої злочинної групи у встановлений термін оплату не здійснили, жодних дій щодо виконання умов угоди не виконали. Отримані внаслідок подальшої реалізації товару грошові кошти, ОСОБА_5 розподілив, відповідно до відведених кожному ролей, між членами організованої злочинної групи та використав на власні потреби.

Однак злочинна діяльність групи була вчасно присічена працівниками УБОЗ УМВС України в Полтавській області, у зв'язку з чим припинила своє функціонування.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину не визнав та показав, що участі у вчиненні злочинів не приймав, до укладення та виконання угод не має ніякого відношення. Заперечив створення та участь в організованій групі.

Підсудна ОСОБА_7 вину визнала частково, лише по епізоду шахрайства відносно ТОВ ТД «Жива», у вчиненому розкаялась. По іншим епізодам вину не визнала, зазначивши, що участі в укладенні та виконанні угод не приймала, намірів на шахрайське заволодіння чужим маном не мала, гроші не отримувала. Заперечила участь в організованій групі.

Підсудна ОСОБА_6 вину визнала частково, лише по епізодах шахрайств відносно ФГ АФ «ІНФОРМАЦІЯ_16» та СПДФО ОСОБА_16 По іншим епізодам вину не визнала, зазначивши, що участі в укладенні та виконанні угод не приймала, намірів на шахрайське заволодіння чужим маном не мала, гроші не отримувала. Заперечила участь в організованій групі.

Підсудний ОСОБА_66 вину визнав частково, лише по епізодам шахрайств відносно ТОВ «Фермер-сервіс», СПДФО ОСОБА_11, СПДФО ОСОБА_13, СПДФО ОСОБА_14, ПП «Трансміт 88». По іншим епізодам вину не визнав, зазначивши, що участі в укладенні та виконанні угод не приймав, намірів на шахрайське заволодіння чужим маном не мав, гроші не отримував. Заперечив участь в організованій групі.

Підсудний ОСОБА_8 свою вину в одноособовому вчиненні шахрайства відносно ОСОБА_9 визнав повністю, підтвердив обставини укладення та не виконання ним угоди щодо оплати за поставлені пиломатеріали. У вчиненому щиро розкаявся.

Вина підсудних у вчиненні злочинів конкретно по кожному епізоду підтверджується зібраними у справі доказами:

По 1 епізоду шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_9:

-заявою потерпілого ОСОБА_9, від 18.02.2010 року про шахрайські дії ПП «Градекс - 7» в особі директора ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 97).

-свідоцтвом про державну реєстрації фізичної особи підприємця ОСОБА_9 , від 13.03.2009 року ( т.1 а.с.120).

-довідкою про взяття на облік платника податків ФОП ОСОБА_9, від 16.03.2009 року (т.1 а.с.118, 121-123).

- договором № 1606/09, від 16.06.2009 року про поставку товару від ФОП ОСОБА_9 до ПП «Градекс-7», підписаний ОСОБА_8, згідно якого оплата товару мала здійснюватись протягом 3 календарних днів з дня отримання товару (т. 1 а.с.107-108, 116-117).

- видатковою накладною № 1606/09 від 16.06.2009 року про відпуск від ПП ОСОБА_9 на ПП «Градекс-7» 32,5 м.куб. дошки необрізної на загальну суму 24375 грн. (т. 1 а.с.109, 110).

-актом приймання-передачі товару, від 16.06.2009 року, згідно якого ОСОБА_8 прийняв товару по договору (т.1 а.с.115).

- дорученням, виданим на ім'я ОСОБА_8 на отримання ТМЦ, підписане ОСОБА_8 (т.1 а.с.114 ).

- гарантійними листами, від 16.06.09, від 03.07.09, за підписом ОСОБА_8 про гарантування останнім оплати за доставлений товар (т. 1 а.с.111-113).

- показаннями потерпілого ОСОБА_9, про те, що він здійснює оптову та роздрібну торгівлю деревиною. На початку червня 2009 року він через мережу Інтернет знайшов оголошення про закупівлю пиломатеріалів фірмою „Градекс-7", яка розташована у м.Полтаві. За номером телефону, який був розміщений на сайті він зв'язався із ОСОБА_8, який представився директором указаної фірми. Він запропонував ОСОБА_8 придбати дошку необрізну в кількості 32,5 м.куб. по ціні 750 грн. Останній погодився та повідомив, що готовий укласти договір. В телефонному режимі вони домовилися, що по факту поставки продукції ОСОБА_8 розрахується із ним.

16 червня 2009 року він на орендованому вантажному автомобілі доставив ОСОБА_8 в с.Щербані, Полтавського району брус та дошку необрізну у кількості 32,5 м. куб. на загальну суму 24 375 грн. ОСОБА_8 запевнив його, що через два дні у них будуть гроші і він з ним розрахується, про що склав гарантійний лист.

Через три дні він зателефонував ОСОБА_8 і запитав коли він з ним розрахується на що ОСОБА_8 відповів що не може розрахуватися так як керівники на яких він працює ще не передали йому грошові кошти і обіцяли розрахуватися з ним через тиждень. У подальшому при телефонних розмовах та зустрічах з ОСОБА_8, він знову говорив, що грошей не має. До цього часу гроші за товар не оплачені, а продукція не повернута (т. 1 а.с. 102-103).

-свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Градекс-7», від 13.05.2009 року (т.1 а.с.124, 125).

-свідоцтвом про сплату єдиного податку ПП «Градекс-7», від 31.03.2009 року (т.1 а.с.122).

-свідоцтвом про реєстрацію ПП «Градекс-7» як платника ПДВ, від 28.05.2009 року (т.1 а.с.122, 126).

-договором поставки товару № 2505/09, від 25.05.2009 року, згідно якого ПП «Градекс-7» в особі ОСОБА_8 продає пиломатеріали ТОВ «Меблітехторг» в особі ОСОБА_6 (т.1 а.с.127-128).

-свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Меблітехторг», від 13.04.2004 року (т.1 а.с.129).

-довідкою про взяття на облік платника податків ТОВ «Меблітехторг» - 21.04.2004 року (т.1 а.с.130).

-комерційною заявкою ТОВ «Меблітехторг», від 25.05.2009 року про придбання пиломатеріалів (т.1 а.с.132).

-накладною № 2206/09, від 22.06.2009 року про відпуск від ПП «Градекс-7» до ТОВ «Меблітехторг» пиломатеріалів, у тому числі 32,5 м. куб. дошки необрізної на суму 22750 грн. ( т.1 а.с.136).

-претензією ПП «Градекс 7» до ТОВ «Меблітехторг», від 22.06.2009 року про погашення заборгованості в сумі 132584 грн. 08 коп. за пиломатеріали (т.1 а.с.134).

Підсудний ОСОБА_8 свою вину в одноособовому вчиненні шахрайства по цьому епізоду визнав повністю та показав, що по інтернету знайшов оголошення про продаж брусу та як директор ПП «Градекс 7» мав наміри придбати брус із метою його перепродажу. Для цього він зателефонував ОСОБА_9, який поставив йому пиломатеріали в кількості близько 20 м.куб. на склад в с.Щербані, Полтавського району. При собі у нього було 3000 грн., якими він розрахувався за транспорт. Він мав розрахуватись за продукцію протягом 5 днів, однак товар продав невідомим особам у м.Харкові, а з ОСОБА_9 не розрахувався.

Підсудна ОСОБА_6 вину не визнала та показала, що як директор ТОВ «Меблітехторг» вона хотіла купити у ПП «Градекс-7» брус, однак коштів не було і від угоди вона відмовилась.

Підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_66 вину по цьому епізоду не визнали, зазначивши, що участі приукладенні та виконанні даної угоди вони не приймали.

На досудовому слідстві при допиту в якості обвинуваченого, ОСОБА_8 показав, що на початку травня 2009 року його знайомий ОСОБА_5 запропонував йому бути директором на приватному підприємстві і отримувати нормальну заробітну плату. Наступного дня у офісі, куди йому сказав підійти ОСОБА_5, ОСОБА_7 повідомила, що є можливість відкрити на нього підприємство і займатися купівлею-продажем товарами народного вжитку. Наступного дня він прийшов у офіс №504, де була ОСОБА_7, яка дала візитку юриста Стрільця, який здійснював реєстрацію його підприємства, яке було зареєстроване 13.05.2009 року. Перед початком роботи ОСОБА_7 дала йому вказівку, на будь-яку пропозицію клієнтів по купівлі у них продукції, погоджуватись і домовлятися про поставки продукції в найкоротші строки. Схема діяльності підприємства заключалася в наступному: в Інтернет секретарем ОСОБА_20 надавалися об'яви про купівлю пиломатеріалів, сільгосппродукції, продуктів харчування, а також контактні номери мобільних телефонів, так як стаціонарного телефону міської мережі в офісі не було.

Приблизно 28-30 червня, точної дати не пам'ятає, до ОСОБА_8 на мобільний телефон НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_9 з м. Конотоп Сумської області і запропонував купити у нього необрізну дошку товщиною 20мм, довжиною 4,5-6 м по ціні 950 гривень за 1м3 загальною кількістю 32 м3 на суму приблизно 28 тисяч гривень. З даною пропозицією він погодився. Наступного дня ОСОБА_9 з своїм напарником, чоловіком на ім'я ОСОБА_67 здійснив поставку 32 м3 необрізної дошки на склад, який знаходився в с. Щербані. Перед в'їздом в м. Полтаву ОСОБА_8 зустрічав автомобіль завантажений деревиною і супроводжував його до місця розвантаження в с. Щербані. Під час розвантаження автомобіля ОСОБА_8 телефонував ОСОБА_7 і запитував, що робити далі. Вона сказала щоб приїхав на офіс і вона дасть 4200 гривень для передачі ОСОБА_9, а також повідомила, щоб сказав йому, що всієї суми грошей на даний час не має, є тільки 4200 гривень, решта грошей буде перерахована протягом 2-3 днів на його розрахунковий рахунок. З даною пропозицією ОСОБА_9 погодився, після чого був підписаний договір обома сторонами та скріплений печатками. Наступного дня ОСОБА_7 сказала, що необрізна дошка відвезена на продаж до м. Харкова.

У середині липня почав телефонувати ОСОБА_9 і вимагати повернення коштів за поставлений товар. ОСОБА_8 їм відповідав, що кошти повинні були їм перерахуватися і він не знає в чому річ, після чого повідомив ОСОБА_7, що телефонують усі постачальники продукції і запитують чому до цього часу з ними не розрахувалися. Вона відповіла, що грошей не має і щоб він відповідав постачальникам, що на даний час грошей не має, а як тільки появляться, з ними розрахуються.

Після цього ОСОБА_8 віддав усі документи по підприємству разом з печаткою ОСОБА_7 та сказав, що більше працювати так не буде та просив закрити дане підприємство (т. 13 а.с. 81-87).

Під час допиту на досудовому слідстві підсудна ОСОБА_7 по даному епізоду показала, що через мережу Інтернет секретар ОСОБА_20 надавала об'яви про купівлю різного виду продуктів харчування та залишала телефони ОСОБА_8, якому телефонували постачальники і в його обов'язок входило укладання угод та прийом товару. В зв'язку з тим, що у них залишались напрацювання по лісоматеріалам, то спочатку на ПП „Градекс - 7" придбавався ліс, який ОСОБА_5 з ОСОБА_7 реалізовували за готівку. У яких саме підприємств отримали лісоматеріали на умовах наступної оплати - не пам'ятала. Розрахунки з постачальниками не проводились. (т. 12 а.с. 120-123).

Показання в якості обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_66. по цим епізодам на досудовому слідстві у матеріалах справи відсутні.

Матеріали застосування оперативно-технічних заходів, наявні у справі речові докази та показання свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 щодо цього епізоду не є належними доказами, позаяк не містять інформації щодо предмету доказування (т.13 а.с.40-41,42, 26, т.3 а.с. 3, 26, 40, 74, 116, 205). Водночас, показання свідка ОСОБА_20 підтверджують лише розміщення нею оголошень про закупівлю ПП «Градекс-7» пиломатеріалів і жодним чином не спростовують установлених обставин справи.

Виходячи з вимог ч.1 ст.132 КПК України, у постанові про притягнення як обвинуваченого повинно бути зазначено серед іншого: час, місце та інші обставини вчинення злочину, наскільки вони відомі слідчому.

За змістом цієї статті пред'явлене особі обвинувачення в усякому разі повинно бути конкретним.

У відповідності до ч.1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпеченого діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.

Згідно ч.3 ст.28 КК України, злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готувані або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Виходячи з вимог п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13, від 23.12.2005 року «Про практику розгляду судами кримінальних справ про злочини, вчинені стійкими злочинними об'єднаннями», суди мають ретельно з'ясовувати характер дій тих осіб, котрих органи досудового слідства визнали організаторами злочинної діяльності стійких об'єднань чи вчинення конкретних злочинів у простих формах співучасті, оскільки, як правило, такі особи є найбільш небезпечними суб'єктами організованої злочинної діяльності. При цьому слід ураховувати, що відповідно до ч. 3 ст. 27 КК організатором є особа, яка організувала вчинення злочину (злочинів) або керувала його (їх) підготовкою чи вчиненням, а також особа, яка утворила організовану групу або злочинну організацію чи керувала нею, або особа, яка забезпечувала фінансування чи організовувала приховування злочинної діяльності такої групи або організації.

Однак, у пред'явленому підсудним ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 обвинуваченні по цьому епізоду, обставини їх конкретної участі у вчиненні даного злочину взагалі не описані.

Зокрема, їм лише ставиться у вину вчинення шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_9 організованою групою за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_8

При цьому указано, що ОСОБА_8, шляхом обману, домігся поставки на ПП «Градекс-7» пиломатеріалів в кількості 32,5 м.куб на суму 24375 грн., які поставив на ТОВ «Меблітехторг» в особі ОСОБА_6

Також зазначено, що ОСОБА_5 розподілив кошти, отримані від реалізації продукції між учасниками злочинної групи, відповідно відведених їм ролей та використав на власні потреби, при цьому інші учасники організованої групи оплати продукції не здійснили, товар не повернули.

З урахуванням викладеного, матеріали справи не містять доказів про те хто саме, кому і по якій ціні реалізував продукцію, отриману від ОСОБА_9, у якому обсязі, кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби. Крім того, відсутні докази та описання в обвинуваченні ОСОБА_6 обставин її обізнаності про укладення угоди з ОСОБА_9, її наміри на шахрайство ще у момент укладення вказаної угоди, її наміри на приховування злочину при підписанні угоди з ОСОБА_8 про отримання товару та не проведенні за нього оплати, тоді як попередні показання в якості обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 свідчать про реалізацію товару не ОСОБА_6, а невідомим особам у м.Харкові.

Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, суд вважає не доведеною участь у вчиненні даного злочину підсудних ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66, у зв'язку з чим указаний епізод підлягає виключенню з їх обвинувачення.

Водночас, вину ОСОБА_8 у шахрайських дій відносно ОСОБА_9 суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме він, будучи службовою особою, одноособово відповідальною за організацію діяльності свого підприємства, підписав із представником потерпілої сторони угоду про придбання продукції, не маючи реальної можливості розрахуватися за неї та забезпечив її реалізацію невстановленим особам, не виконавши взяті на себе зобов'язання, тим самим заволодів чужим майно, застосовуючи обман та зловживання довірою.

По 2 епізоду шахрайства відносно ТОВ «ТД «Вишевичі Агротехніка»:

-заявою ОСОБА_21, від 29.09.2009 року про шахрайські дії ПП «Градекс - 7» в особі його офіційного представника ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 2).

-свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «ТД «Вишевичі Агротехніка» від 26.01.2009 року (т. 1 а.с. 48).

-свідоцтвом про реєстрацію ТОВ «ТД «Вишевичі Агротехніка» платником податку на додану вартість, від 02.03.2009 року (т. 1 а.с. 49).

-наказом №21-к від 03.08.2009 року про прийняття ОСОБА_21 на посаду заступника директора ТОВ «ТД «Вишевичі Агротехніка», з правом підпису господарсько- фінансових договорів (т. 1 а.с. 47).

-дорученням №3-09-Д, від 03.2009 року ТОВ «ТД «Вишевичі Агротехніка» про представлення інтересів товариства при здійсненні господарської діяльності ОСОБА_21 (т. 1 а.с. 32).

-договором №79/09-к від 21.08.2009 року на поставку від ТОВ «ТД «Вишевичі Агротехніка» до ПП «Градекс - 7» картоплі, відповідно видаткових накладних, підписаний ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 24-25, 41-43).

-видатковими накладними № РН-000143 від 27.08.2009 року, № РН-000061 від 27.08.2009 року, № РН-0000059 від 26.08.2009 року про постачання від ТОВ «ТД «Вишевичі Агротехніка» 60 тон картоплі, одержувачем якої є ПП «Градекс - 7» , з підписами про отримання ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 29-31, 44-46).

-дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_21 про те, що в другій половині серпня 2009 року в мережі Інтернет він знайшов оголошення про придбання оптових партій картоплі із зазначенням номеру телефону НОМЕР_2 та ім'я ОСОБА_6. Зателефонувавши за даним номером він домовився із ОСОБА_6 про реалізацію партії картоплі до м. Полтави. ОСОБА_6 повідомила, що підприємству «Градекс-7», інтереси якого вона представляє, необхідна велика партія картоплі та гарантувала оплату за фактом поставки. В телефонному режимі з ОСОБА_6 вони обумовили кількість та вартість картоплі. ОСОБА_6 вказала реквізити ПП «Градекс-7» та місце відвантаження товару за адресою: АДРЕСА_9. В результаті домовленості між ними укладено договір поставки від 21.08.2009, відповідно до умов якого, оплата за поставлений товар повинна була надійти за фактом розвантаження товару.

26.08.2009 року представництвом TOB ТД „Вишевичі Агротехніка" у с. Вишевичі, Радомишльського району Житомирської області було відправлено на адресу ПП «Градекс-7» першу партію картоплі у кількості 20 тон вартістю 30 000 грн. Другу партію у тій самій кількості на суму 30 000 грн. відправлено 26.08.2009 року з с. Вишевичі, того ж дня відправлено третю партію картоплі у кількості 20 тон вартістю 30 000 грн. з с. Новомиколаївка, Верхньодніпровського району, Дніпропетровської області. Всі три партії картоплі на загальну суму 90 000 грн. були відправлені вантажним автотранспортом, який підшукала та направила ОСОБА_6 через диспетчерську службу у м. Полтаві, ім'я диспетчера ОСОБА_20, м.т. НОМЕР_3, з якою він спілкувався в телефонному режимі при організації відправки картоплі в Житомирській та Дніпропетровської областях.

Отримавши поставлений товар, виконавчий директор ОСОБА_6 повідомила йому, що директор ПП «Градекс-7» ОСОБА_22 перебуває у відрядженні, тому розрахунок за товар буде здійснений після його повернення. Через декілька днів йому зателефонувала ОСОБА_6 і повідомила, що картопля поганої якості, хоча відразу вона була задоволена якістю картоплі та повідомила, що необхідно змінити умови договору у частині зменшення вартості товару. Він на її зауваження не погодився, так, як картопля, поставлена була відмінної якості, умови договору залишилися в силі. На початку вересня 2009 року він зрозумів, що ОСОБА_6 не збиралася розраховуватися з TOB ТД „Вишевичі Агротехніка", тому зателефонував їй і попросив повернути товар. ОСОБА_6 повідомила, що картопля вже реалізована, але з ПП «Градекс-7» покупці не розрахувалися, тому ПП «Градекс-7» не має змоги розрахуватися з TOB ТД „Вишевичі Агротехніка". 24 вересня 2009 року він приїхав до м. Полтави і поїхав до місця відвантаження продукції на склад, який розташований за адресою АДРЕСА_9. Працівники складу за вказаною адресою повідомили йому, що картопля у вказаний ним період часу до цього складу не надходила, їм нічого не відомо. 25 вересня 2009 року він зателефонував ОСОБА_6 і попросив зустрічі, вона повідомила, що перебуває у лікарні, її прооперовано і попросила перенести зустріч на чотири дні. 29.09.2009 року він зустрівся з ОСОБА_6 в м. Полтаві в піцерії по вул. Шевченка. Вона приїхала на автомобілі «Део Ланос» темного кольору, за кермом якого був невідомий йому хлопець, ОСОБА_8 на зустрічі не було. Він попросив ОСОБА_6 здійснити оплату за поставлену картоплю або повернути товар, на що вона відповіла, що товар реалізовано, з ПП «Градекс-7» не розрахувалися, тому вона не має змоги здійснити оплату, після чого вона по мобільному телефону набрала свого директора, який нецензурною лайкою, пояснив що за неякісний товар вони не будуть розраховуватися. Того ж дня він звенувся до міліції м. Полтави. На даний час грошові кошти не повернені (т. 1 а.с. 35-37).

-протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання ,від 29.03.2010 року, згідно якого ОСОБА_21 упізнав ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 52).

-протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 29.03.2010 року, згідно якого ОСОБА_21 упізнав ОСОБА_66 як особу, яка привезла ОСОБА_6 через певний час після угоди (т. 1 а.с. 51).

-реквізитами ПП «Градекс - 7» (т. 1 а.с. 26).

-свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ПП «Градекс - 7» від 13.05.2009 року (т. 1 а.с. 28).

-свідоцтвом про реєстрацію ПП «Градекс - 7» платника податку на додану вартість від 28.05.2009 року (т. 1 а.с. 27).

-наказом, від 20.08.2009 року про призначенням на посаду як директора ПП «Градекс - 7» - ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 50).

Підсудний ОСОБА_8 показав, що угоди із ТОВ «Вишевичі Агротехніка» не укладав, договору не підписував, а директором була призначена ОСОБА_6, яка займалась укладенням та виконанням угоди.

Указаний епізод підсудному ОСОБА_8 не інкримінується.

На досудовому слідстві ОСОБА_8 під час допиту в якості обвинуваченого показав, що ОСОБА_6 від його імені уклала договір поставки № 79/09-к від 21.08.2009 року з ТОВ «Торговий дім «Вишевичі Агротехніка» м. Дніпропетровськ на поставку картоплі в кількості 60 тон на суму 90 тисяч грн. У даному договорі та накладних ОСОБА_8 не підписувався, а також не ставив печатку. 25.09.2009 року ОСОБА_24 сказала, що йому необхідно приїхати в офіс, який знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Фрунзе, 225 кімн.411 для підписання деяких документів. Коли він приїхав за вказаною адресою, то дізнався, що від його імені заключний договір № 79/09-к від 21.08.2009 року з ТОВ «Торговий дім «Вишевичі Агротехніка» м. Дніпропетровськ на поставку картоплі в кількості 60 тон на суму 90 тисяч гривень і підписаний ОСОБА_6, після чого підписав заднім числом наказ про призначення на посаду директора ПП «Градекс-7» ОСОБА_6 з 20.08.2009 року. Даний наказ був уже підготовлений і необхідно було в ньому тільки розписатися, що ОСОБА_8 і зробив. 27 жовтня 2009 року приватний нотаріус посвідчив договір купівлі-продажу ПП «Градекс-7», яке перейшло із власності ОСОБА_8 у власність ОСОБА_5 (т. 13 а.с. 81-87).

Підсудна ОСОБА_6 в судовому засіданні свою вину не визнала, однак підтвердила укладення угоди із ТОВ «Вишевичі Агротехніка» та підписання нею відповідної угоди та отримання товару. Однак зазначила, що з потерпілим розрахувалась частково та в подальшому всі документи віддала ОСОБА_8 Заперечила причетність до указаного злочину інших осіб.

Під час досудового слідства допитана в якості обвинуваченої ОСОБА_6 показала, що в кінці серпня 2009 року їй зателефонував на мобільний телефон представник ТОВ „ТД Вишевичі Агротехніка" на ім'я ОСОБА_21 та запропонував на продаж картоплю в кількості 60 т з відстрочкою платежу на загальну суму 90 000 грн. Вона домовилась про поставку. 27.08.2009р. до м. Полтави прибуло два автомобілі з картоплею, які розгрузились на орендованому ними складі в АДРЕСА_9. 29.08.2009 р. прибула ще одна машина, яка розвантажилась там же. Приймання цієї картоплі здійснювала особисто ОСОБА_6 Реалізацією картоплі займалась особисто ОСОБА_7 Приблизно через тиждень почав телефонувати ОСОБА_21 і вимагати розрахуватися з ним за товар. ОСОБА_6 відповіла йому, що реалізацією займається директор ПП „Градекс - 7" ОСОБА_8 Він продовжував дзвонити і вимагати розмови з директором ПП „Градекс - 7". Коли він зателефонував мені в черговий раз, ОСОБА_6 за попередньою домовленістю з ОСОБА_5 передала йому телефон і ОСОБА_5 розмовляв з ОСОБА_21, представившись йому ОСОБА_8 В розмові з ним ОСОБА_5 казав, що картопля в поганому стані, погано реалізовується, хоча насправді вона вже була реалізована, і пообіцяв ОСОБА_21, що обов'язково в найкоротший термін розрахується з ним. До теперішнього часу грошові кошти ТОВ „ТД Вишевічі Агротехніка" не проплачені, картопля реалізована за готівку.

При цьому ОСОБА_5, згідно обвинувачення, не ставиться у вину ведення переговорів з представником ТОВ ТД «Вишевичі Агротехніка», а підсудній ОСОБА_7 не ставиться у вину надання вказівок ОСОБА_6 на прийняття продукції та її реалізацію.

Підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_66 свою вину по указаному епізоду не визнали заперечили свою причетність до укладення та виконання вказаної угоди. Підсудна ОСОБА_6 не підтвердила своїх попередніх показань щодо причетності до вчинення злочину інших осіб.

Однак, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 ставиться у вину вчинення шахрайства відносно ТОВ ТД «Вишневичі Агротехніка» організованою групою.

Водночас, обвинувачення не містить опису функцій при цьому кожної особи, яка приймала участь у вчиненні інкримінованого діяння. Зокрема, указано, що ОСОБА_6, шляхом обману, домоглася поставки на ПП «Градекс-7» 60 тон картоплі на суму 90 000 грн. Також зазначено, що ОСОБА_5 розподілив кошти, отримані від реалізації продукції між учасниками злочинної групи, відповідно відведених їм ролей та використав на власні потреби, при цьому інші учасники організованої групи оплати продукції не здійснили, товар не повернули.

При цьому не указано, які конкретно функції при вчиненні злочину здійснювали ОСОБА_66 та ОСОБА_7, на якій підставі вони повинні були проводити оплату за поставлену продукцію або повертати товар, прийнятий іншою особою. Хто саме, кому і по якій ціні реалізував поставлену продукцію, у якому обсязі, кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби.

Матеріали застосування оперативно-технічних заходів, наявні у справі речові докази та показання свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19 щодо цього епізоду не є належними доказами, позаяк не містять інформації щодо предмету доказування (т.13 а.с.40-41,42, 26, т.3 а.с. 3, 26, 40, 74, 116, 205). Водночас, показання свідка ОСОБА_20 підтверджують лише розміщення нею оголошень про закупівлю ПП «Градекс-7» продуктів харчування і жодним чином не спростовують установлених обставин справи.

Враховуючи викладене, а також те, що у справі не здобуто достатньо належних, достовірних та допустимих доказів причетності до указаного злочину ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_66., указаний епізод підлягає виключенню з їх обвинувачення.

Водночас, вину ОСОБА_6 у шахрайських дій відносно ТОВ ТД «Вишевичі Агротехніка» суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме вона, будучи службовою особою, одноособово відповідальною за організацію діяльності свого підприємства, підписала із представником потерпілої сторони угоду про придбання продукції, не маючи реальної можливості розрахуватися за неї та забезпечила її реалізацію невстановленим особам, не виконавши взяті на себе зобов'язання, тим самим заволоділа чужим майно, застосовуючи обман та зловживання довірою.

По 3 епізоду шахрайства відносно ТОВ «Фермер - сервіс»:

- заявою представника ТОВ «Фермер-сервіс» ОСОБА_25, від 13.05.2010 року (т.2.а.с.193).

- свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Фермер-Сервіс», від 19.12.1991 року, довідкою з ЄДРПОУ, від 20.10.2008 року, свідоцтвом платника ПДВ, від 30.06.1997 року, довідкою про взяття на облік платника податків, від 30.08.2002 року ( т.2 а.с.216, 225-227).

-статутом ТОВ «Фермер-Сервіс», від 01.07.2008 року, яким передбачено здійснення торгівельної діяльності (т.2 а.с.217-224)

- копією договору № 1, від 25.09.2009 року про продаж від ТОВ «Фермер-Сервіс» на ПП «Ратібор» 100 тон картоплі по ціні 1300 грн. за тону на загальну суму 130000 грн., підписаний ОСОБА_66 та засвідчений печаткою ПП «Ратібор» ( т.2 а.с.183, 208-209).

- актом приймання-передачі 20290 кг. картоплі від ТОВ «Фермер-Сервіс» до водія ОСОБА_26 (т.2 а.с.204).

- товарно-транспортною накладною та накладною фс №985, від 29.09.2009 року про відправку від ТОВ «Фермер-Сервіс» на ПП «Ратібор» 20290 кг. картоплі на загальну суму 26377 грн. (т.2 а.с.205, 207).

-рахунком фс № 985, від 29.09.2009 року про необхідність сплати за картоплю приватним підприємством «Ратібор» 26377 грн. (т.2 а.с. 206).

- актом приймання-передачі 20820 кг. картоплі від ТОВ «Фермер-Сервіс» до водія ОСОБА_27 (т.2 а.с.211).

- товарно-транспортною накладною та накладною фс №985, від 30.09.2009 року про відправку від ТОВ «Фермер-Сервіс» на ПП «Ратібор» 20820 кг. картоплі на загальну суму 27066 грн. (т.2 а.с.212, 214).

-рахунком фс № 987, від 30.09.2009 року про необхідність сплати за картоплю приватним підприємством «Ратібор» 27066 грн. (т.2 а.с. 213).

- дослідженими в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_25 про те, що у другій половині вересня 2009 року на його мобільний телефон зателефонувала жінка на ім'я ОСОБА_20, яка представилася представником ПП «Ратібор» та запитала яку вони мають с/г продукцію для реалізації, на що він повідомив, що у даний час - лише картоплю, про що доповів керівнику ТОВ «Фермер-сервіс» ОСОБА_28, який надав згоду на укладення угоди щодо продажу картоплі за ціною 1300 грн. за 1 тонну, яку вони отримують у виробника. 23.09.2009 року зателефонував директор ПП «Ратібор» ОСОБА_66 та запропонував співпрацю щодо реалізації їх підприємством картоплі харчової. Наступного дня на його телефон зателефонувала менеджер ПП «Ратібор», яка представлась як ОСОБА_7, яка підтвердила необхідність закупівлі картоплі у великих об'ємах та замовила 500 тон картоплі.

Наступного дня на їх підприємство з м.Полтави зателефонувала жінка на ім'я ОСОБА_6, яка представилася менеджером ПП «Прогрес» та повідомила, що її підприємству необхідно придбати 500 тон картоплі. Він повідомив, що вони мають таку кількість та сказав, що її підприємство вже другі покупці з м.Полтави, на що ОСОБА_6 відповіла, що в такому разі не буде укладати з нами угоду, так як з ПП «Ратібор» вона тісно співпрацює і не може бути їм конкурентом, після чого запитала яка ще сільськогосподарська продукціє мається для реалізації, я відповів що на даний час ми реалізовуємо лише картоплю, а згодом мають намір займатися пиломатеріалами.

В телефонному режимі з ОСОБА_6 вони обумовили кількість та вартість картоплі із секретарем ПП «Ратібор» ОСОБА_20, яка вказала мені мобільний телефон вказаного підприємства НОМЕР_4, що знаходився в офісі ПП «Ратібор». Він неодноразово телефонував на цей номер телефону, мені відповідали ОСОБА_20, ОСОБА_6, іноді ОСОБА_66 та ОСОБА_7. ОСОБА_6 мала телефон НОМЕР_7, ОСОБА_66 телефонував мені з № НОМЕР_5. ОСОБА_7 телефонувала йому зі свого мобільного телефону, який записаний в його телефонній книзі під ім'ям «ОСОБА_7» № НОМЕР_6 та погоджувала умови, вартість та кількість поставленого ними на ПП «Ратібор» тавару.

ОСОБА_20 повідомила йому в телефонному режимі, що всі умови поставки та вартість товару вона погодила зі своїми директорами, надала реквізити підприємства, після чого ТОВ «Фермер-сервіс» направило факсимільним зв'язком договір, який ПП «Ратібор» повернуло з підписом та печаткою директора ОСОБА_66.

Відповідно домовленості, ПП «Ратібор» орендує вантажний автотранспорт через диспечерську службу, направляє до місця завантаження картоплі м. Кам»янка-Бузька Львівської області. ТОВ «Фермер-сервіс» завантажує автомобілі необхідною кількістю картоплі. ПП «Ратібор» здійснює оплату товару у безготівковій формі по розрахунковому рахунку, після чого ТОВ «Фермер-сервіс» відпускає автомобілі з товаром.

29.09.2009 року ТОВ «Фермер-сервіс» завантажило першу партію товару, за яку ПП «Ратібор» розрахувалося частково, не доплативши 2 377 грн.

30.09.2009 ТОВ «Фермер-сервіс» завантажило другу партію товару, за яку ПП «Ратібор» не розрахувалося взагалі.

Того ж дня від ПП «Ратібор» приїхав третій вантажний автомобіль, який ТОВ «Фермер-сервіс» завантажило картоплею, але не відпустило до м.Полтави, так як ПП «Ратібор» не розрахувалося за попередні поставки.

ОСОБА_20 телефонувала та вмовляла його та директора ТОВ «Фермер-сервіс» відправити третю партію товару, повідомивши, що її директори грошові кошти проплатили, але бухгалтер ОСОБА_6 помилково вказала інші реквізити.

На протязі трьох днів оплати товару не було, після чого ОСОБА_6, ОСОБА_20, ОСОБА_7 та ОСОБА_66 повідомляли, що картоплю реалізували, але не мають змоги розрахуватися з нами у зв'зку із різноманітними умовами, то був не банківський день, то захворів ОСОБА_66 чи перебуває у відрядженні. Вони зрозуміли, що контрегенти не мають наміру розраховуватися з їх підприємством, після чого ТОВ «Фермер-сервіс» звернулося до господарського суду з позовом. Грошові кошти на даний час не повернені (т.2.а.с.196-198).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_27 про те, що з другої половини вересня 2009 року він працював водієм-перевізником у приватного підприємця ОСОБА_29 29.09.2009 року він приїхав на автомобілі Рено днз НОМЕР_8 на склад ТОВ «Фермер-Сервіс» в с.Вирів для завантаження картоплі, яку завантажили в кількості 20 820 кг. 30 вересня 2009 року в обідню пору завідуюча складом принесла йому товаро-транспортні накладні, надала підписати договір перевезення та повідомила що він може їхати до м.Полтави, де по приїзду йому зателефонують покупці ПП «Ратібор» та зустрінуть, розрахунок вони мали проводити безготівковою формою.

По приїзду до м.Полтави йому на мобільний телефон зателефонував чоловік, який представився директором ПП «Ратібор» та повідомив йому щоб він чекав його в м.Полтаві за рестораном, який розташований на третьому перехресті зі сторони в»їзду автодороги у напрямку Київ-Харків, що я і зробив. Через деякий час цей чоловік під'їхав за кермом автомобіля Део «Ланос» темно-зеленого кольору, в якому він був один. Вказаний чоловік був середнього зросту, близько 38-40 років, міцної статури, волосся коротке, русе, одягнений в чорну шкіряну куртку, темно сині джинсові брюки та чорні туфлі, якого при зустрічі впізнати зможу за переліченими ознаками. Він повідомив що саме він йому щойно телефонував, представився ще раз директором ПП «Ратібор» та наказав слідувати за ним для розвантаження картоплі до складських приміщень, які знаходяться в АДРЕСА_9 поблизу пункту прийому макулатури.

У вказаному місці він вийшов з автомобіля, а директор ПП «Ратібор» забрав у нього всі документи на вантаж та надав вказівку розвантажувати товар людям, які вже чекали на місці, він в цей час пішов обідати. Через декілька годин директор ПП «Ратібор», згідно домовленості, передав йому грошові в сумі 4300 грн., з яких його заробітна плата складала 10 відсотків. Після цього він поїхав на іншу погрузку до м.Кременчука. Чи розрахувалися ПП «Ратібор» з ТОВ «Фермер-Сервіс» він не знає (т.2.а.с.228-229).

Згідно протоколу пред'явлення для впізнання фотознімків, ОСОБА_27 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка представлась директором ПП «Ратібор» і який взяв у нього документи та прийняв вантаж картоплі (т.2.а.с.230). Однак, оглядом указаного документу встановлено, що фотознімки по обидва краї, серед яких пред'являлась фотокартка ОСОБА_5 - мають розпливчастий вигляд, нечіткі, разом з іншими фотознімками мають печатки, які частково закривають обличчя осіб на фотознімках. Крім того, обличчя статистів та впізнаваємої особи істотно різняться. ОСОБА_5 на фотокартці має чорне волосся, тоді як впізнаючи зазначив, що волосся особи русе. За встановлених обставин, такий колір волосся, вік та особливості статури має і ОСОБА_66 - на той час директор ПП «Ратібор», який, маючи певну схожість за загальними висами обличчя із ОСОБА_5 та посаду про яку вказував впізнаючий, для упізнання взагалі не пред'являвся. Крім того, орган досудового слідства мав можливість пред'явити для впізнання і ОСОБА_5 і ОСОБА_66 особисто без використання їх фотокарток, однак не зробив цього, не провів відповідно очні ставки, а на даний час за сплином тривалого часу та неправильності в цій частині дій слідчого, можливість проведення таких повторних слідчих дій втрачена. Крім того, в даному протоколі зазначено про безпосереднє прийняття ОСОБА_5 картоплі, тоді як на декілька хвилин раніше цей же свідок не вказував, що ОСОБА_5 приймав картоплю, а лише взяв на неї документи, тоді як товар приймали інші люди, а він у цей час ходив обідати. Також протокол, всупереч ч.1 ст.176 КПК України, не містить докладного опису ознак за якими впізнаючий упізнав особу.

За таких обставин, суд не приймає до уваги указаний протокол в якості належного та допустимого доказу.

При цьому ОСОБА_5, згідно обвинувачення, не ставиться у вину вчинення об'єктивної сторони складу злочину у виді отримання документів та продукції від ТОВ «Фермер-Сервіс».

- показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що вона працює економістом на ПП агрофірма «Павлівське». З 13.04.2007 року вона представляє інтереси СПДФО ОСОБА_30 Згідно договору оренди від 14.08.2003 року, укладеного між ВАТ «Павлівське» та СПДФО ОСОБА_30, нежитлові приміщення, які знаходяться в АДРЕСА_9 перебувають в оренді СПДФО ОСОБА_30, яка частиною нежитлових приміщень користувалася сама, а частину - здавала в суборенду. Клієнтів ОСОБА_30 підшукувала надаючи оголошення в «Жовту газету». Приблизно в середині вересня 2009 року за оголошенням на робочий телефон НОМЕР_18 зателефонував ОСОБА_66, з яким вона знайома ще з 1990 року, той працював в Октябрському РВ ГУМВС, а вона на той час працювала в Октябрському районному суді. ОСОБА_66 повідомив, що йому необхідно орендувати приміщення для зберігання картоплі, яку він доставляє з іншої області для реалізації, приміщення повинно бути сухе, чисте, розміром 100 метрів квадратних. Вона повідомила, що таке приміщення мається в наявності. Того ж дня після обіду, близько 16 год., приїхав ОСОБА_66 на автомобілі чорного кольору з жінкою на ім»я ОСОБА_6, близько 50 років, волосся світле, фарбоване, повної статури, яку при зустрічі впізнати зможе за переліченими ознаками. ОСОБА_66 та ОСОБА_6 повідомили їй, що мають спільний бізнес, ОСОБА_66 доставляє картоплю, а ОСОБА_6 реалізовує її на ринку в м. Полтава. Після цього ОСОБА_6 оглянула приміщення та сказала що розмір їй підходить, приміщення необхідно лише прибрати. ОСОБА_6 сказала, що їй необхідне ще одне приміщення близько 32 метрів квадратних для зберігання іншої продукції, вона надала ОСОБА_6 ключі від такого приміщення для його огляду, ОСОБА_6 оглянула дане приміщення, але угоду про оренду не укладала та ключі не повернула їй до цього часу. Після цього вони домовилися про документи, які необхідно підготувати для укладення договору та вони поїхали. 30.09.2009 року ОСОБА_66 приїхав один, підписав та скріпив печаткою договір суборенди, який вона вже підписала у ОСОБА_30, отримав свій екземпляр договору та отримав від неї ключі. ОСОБА_66 повідомив, що необхідно швидко підготувати приміщення так як ввечері цього ж дня його люди вже привезуть картоплю. В який саме час привезли картоплю вона не бачила. Нежитлові приміщення, які здаються в суборенду по АДРЕСА_9, не охороняються, ворота на замок не зачинені, тому люди, які орендують приміщення можуть в будь-який час самостійно пройти на територію (т.13. а.с. 40).

- речовим доказом - договором суборенди нежитлових приміщень в с. Щербані, від 30.09.09, вилученим 16.04.2010 та оглянутим (т.13. а.с. 47).

- протоколом пред'явлення для впізнання фотознімків, згідно якого ОСОБА_18 упізнала ОСОБА_6 (т.13. а.с. 42).

Підсудний ОСОБА_66 вину визнав частково, підтвердив укладення угоди на придбання картоплі у ТОВ «Фермер-Сервіс», яку він у подальшому реалізував самостійно невідомим особам, а гроші за картоплю повернув не повністю, оскільки із ним не розрахувалися контрагенти, які саме не назвав. Причетність інших осіб до укладення чи виконання даної угоди заперечив.

Підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 свою вину по указаному епізоду не визнали заперечили свою причетність до укладення та виконання вказаної угоди.

Попередні показання в якості обвинувачених на досудовому слідстві ОСОБА_66., ОСОБА_6, ОСОБА_7 не містять інформації про отримання картоплі від ТОВ «Фермер-Сервіс», її кількості, точних обставин отримання, реалізації та розподілу коштів, тому за відсутності інших уточнюючих доказів самі по собі не є належними доказами.

Однак, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 ставиться у вину вчинення шахрайства відносно ТОВ «Фермер-Сервіс» організованою групою.

Водночас, обвинувачення не містить опису функцій при цьому кожної особи, яка приймала участь у вчиненні інкримінованого діяння. Зокрема, указано, що ОСОБА_66, шляхом обману, домігся поставки на ПП «Ратібор» картоплі на суму 29443 грн., при цьому він з ОСОБА_7 та ОСОБА_6 підтримував із потерпілим постійний зв'язок, викликаючи упевненість у вигідності співпраці.

При цьому не указано, які конкретно функції при вчиненні злочину здійснювала ОСОБА_7, на якій підставі вона повинна була проводити оплату за поставлену продукцію або повертати товар, прийнятий іншою особою. Хто саме, кому і по якій ціні реалізував поставлену продукцію, у якому обсязі, кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби.

Матеріали застосування оперативно-технічних заходів, наявні у справі речові докази та показання свідка ОСОБА_19 щодо цього епізоду не є належними доказами, позаяк не містять інформації щодо предмету доказування (т.13 а.с.40-41,42, 26, т.3 а.с. 3, 26, 40, 74, 116, 205). Водночас, показання свідка ОСОБА_20 підтверджують лише розміщення нею оголошень про закупівлю ПП «Ратібор» продуктів харчування і жодним чином не спростовують установлених обставин справи.

Враховуючи викладене, а також те, що у справі не здобуто достатньо належних, достовірних та допустимих доказів причетності до указаного злочину ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, указаний епізод підлягає виключенню з їх обвинувачення.

Водночас, вину ОСОБА_66. у шахрайських дій відносно ТОВ «Фермер-Сервіс» суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме він, будучи службовою особою, одноособово відповідальною за організацію діяльності свого підприємства, підписав із представником потерпілої сторони угоду про придбання продукції, не маючи реальної можливості розрахуватися за неї та забезпечив її реалізацію невстановленим особам, не виконавши взяті на себе зобов'язання, тим самим заволодів чужим майно, застосовуючи обман та зловживання довірою.

По 4 епізоду шахрайства відносно ТОВ «Торговий дім «Жива»:

- заявою про вчинення злочину представника ТОВ «Торговий Дім Жива», від 03.02.2010 року відносно директора ПП «Ратібор» ОСОБА_66. (т.2 а.с.67-69).

- договором від 08.10.2009 року про поставку від ТОВ ТД «Жива» на ПП «Ратібор» жіночого одягу з терміном оплати протягом 14 днів з моменту поставки (т.2 а.с.102-105).

-видатковими накладними ТОВ ТД «Жива» № 340, від 07.10.2009 року та № 375, від 20.10.2009 року про реалізацію ПП «Ратібор» жіночого одягу на загальну суму 15023,59 грн. (т.2 а.с.74-80, 90-91, 92, 108-109, 110-111).

-дозволом, від 28.09.2009 року на розміщення та роботу об'єктів торгівлі і ресторанного господарства за адресою: м.Полтава, вул.Зіньківська 6/1-а, виданим ОСОБА_66. (т.2 а.с.85)

- показаннями свідка ОСОБА_31 - регіонального менеджера ТОВ «Торговий дім «Жива» про те, що в другій половині вересня 2009 року на її мобільний телефон, номер якого розміщений на сайті підприємства, зателефонувала жінка на ім'я ОСОБА_7, яка повідомила, що в м. Полтаві вона здійснює підприємницьку діяльність щодо реалізації жіночого одягу. У зв'язку із необхідністю розширення ринку торгівлі ОСОБА_7 повідомила, що приїздить до м.Києва оглянути якість їх товару, маючи намір укласти угоду про співпрацю з ТОВ «Торговий дім «Жива». В телефонному режимі з ОСОБА_7 вони обумовили умови поставки жіночого одягу, які полягали у 20 відсотковій предоплаті товару, ОСОБА_7 запевнила її, що повний розрахунок проведе через два тижні після отримання товару. Через тиждень після розмови, ОСОБА_7 без попереднього повідомлення приїхала до представництва ТОВ «Торговий дім «Жива» в м.Києві із жінкою, яка працювала з нею. ЇЇ в офісі не було, так як вона перебувала у відрядження в м.Луганськ. ОСОБА_7 зробила замовлення товару, яке оформила помічник менеджера ОСОБА_32, яка в той час проходила стажування на підприємстві. Після приїзду до м.Києва вона побачила замовлення ОСОБА_7, в телефонному режимі вона уточнила замовлення жіночого одягу, яке ОСОБА_7 підтвердила. Вона звернула увагу на те, що замовлення ОСОБА_7 було не зовсім корректне, так як були зазначені лише 40 та 50 розміри одягу, але не придала цьому факту особливої уваги. ОСОБА_7 повідомила, що працює на посаді менеджера ПП «Ратібор», директором якого являється ОСОБА_66 та підтвердила необхідність поставки жіночого одягу на ПП «Ратібор». Вона повідомила, що вони можуть доставити товар за адресою ПП «Ратібор» через кур»єрську пошту «Нова Пошта» (тел.0-800-500-609, тел. у м.Полтаві 0532 61-56-15). ОСОБА_7 відмовилася, повідомивши, що вони отримають товар на центральному складі кур»єрської пошти «Нова Пошта».

9 жовтня 2009 року ТОВ «Торговий дім «Жива» направило кур'єрською поштою товар-одяг жіночий, відповідно до замовлення ОСОБА_7 на центральний склад «Нова Пошта». Після отримання товару ОСОБА_7 зателефонувала на її мобільний телефон та повідомила, що вони направили не всі розміри одягу, вимагаючи доправити тим же чином розміри одягу, яких не вистачало.

21 жовтня 2009 року ТОВ «Торговий дім «Жива» направило кур'єрською поштою жіночий одяг в розмірах, які замовила ОСОБА_7 з двома екземплярами договору та накладними, які ОСОБА_7 повинна була повернути з підписом директора ПП «Ратібор».

Через два тижні після поставки товару, вона зателефонувала ОСОБА_7 та запитала про оплату, на що остання відповіла, що розрахується пізніше, те саме ОСОБА_7 відповідала їй до кінця 2009 року, після чого сказала, щоб вона з питаннями оплати товару зверталася до директора підприємства ОСОБА_66. Вона зрозуміла, що ОСОБА_7 не має наміру розраховуватися за товар, поставлений ТОВ «Торговий дім «Жива». У грудні 2010 року вона зателефонувала на мобільний телефон ОСОБА_66., який повідомив, що розбереться із ОСОБА_7 та у найближчий час здійснить оплату товару по рахунках ТОВ «Торговий дім «Жива», зазначених у накладних. З кінця січня 2010 року ОСОБА_7 та ОСОБА_66 на телефонні виклики не відповідали. (т.2 а.с.129)

- довідкою представника ТОВ ТД «Жива» ОСОБА_31, від 22.03.2011 року про те, що товар ОСОБА_7 на ТОВ ТД «Жива» повернутий 22.03.2011 року (т.16 а.с. 6).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_33 про те, що з кінця листопада 2009 року вона працювала на посаді реалізатора жіночого одягу в ТРЦ «Київ» у приватного підприємця ОСОБА_66. Магазин був розміщений на другому поверсі магазину. У зв'язку із тим, що на той час вона підшукувала роботу, пов'язану з торгівлею, вона прийшла до ТРЦ «Київ», де побачила магазин, який щойно відкривався. Вона підійшла до власників магазину, якими були ОСОБА_7, молода жінка, близько 38 років, волосся темне, середньої довжини, стрункої статури, її чоловік чи співмешканець ОСОБА_5, близько 40 років, середньої статури, середнього зросту, волосся світло-русе, яких при зустрічі впізнати зможе. Вона запитала чи не потрібен їм реалізатор, на що ОСОБА_7 повідомила, що їх магазин щойно відкривається та пообіцяли розглянути її кандидатуру. Вона заповнила необхідні документи та почала допомагати розкладати товар - жіночий одяг Київського бренду «Ніка» та «Жива» а також шкіряні жіночі куртки. Заробітну плату, згідно домовленості між нею, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, вона отримувала в розмірі 1000 грн. за місяць, яку самостійно брала з виручених грошей за дозволом ОСОБА_7. Вона працювала в зміну чарез день із реалізатором ОСОБА_3, яка в кінці грудня поїхала до м.Москви, після чого в магазині продавала товар вона сама. Магазин був зареєстрований на ОСОБА_66, який інколи був присутній в магазині, забирав виручку від реалізації. 16.02.2010 року, у зв'язку із плановою операцією, яка була призначена на 19.02.10., вона попросила свою знайому - реалізатора сусіднього магазину ОСОБА_34 підмінити її, на що та погодилася, вона передала їй ключ від магазину, про що повідомила ОСОБА_7 за номером телефону, який в її записній книзі записаний «ОСОБА_7» - НОМЕР_6, на що ОСОБА_7 погодилася. Після операції вона вийшла з лікарні та дізналася, що магазин більше не працює. (т.2 а.с.138).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_34 про те, що з 4.10.2009 року вона працювала на посаді реалізатора головних уборів в ТРЦ «Київ», поруч із яким був розташований магазин приватного підприємця ОСОБА_66, який займався реалізацією жіночого одягу. У магазині ОСОБА_66. працювала реалізатором ОСОБА_33, з якою вона інколи спілкувалася. 16.02.2010 року ОСОБА_33 попросила підмінити її в магазині, після чого передала їй ключ від магазину і вона приступила до роботи. В магазині ОСОБА_66. реалізовувався трикотажний одяг та шкіряні куртки, яких було не багато- близько 20 шт. 17.02.2010 року приїхали працівники міліції, опечатали магазин та передали ключ від нього їй на відповідальне зберігання, який вона зберігала в себе вдома. 29 квітня 2010 року менеджер ТРЦ «Київ» ОСОБА_35 повідомила, щоб вона віддала ключ від магазину, що вона і зробила. При передачі ключа від магазину адміністрації вона побачила, що товару в магазині ОСОБА_66. вже не було. Хто саме забирав товар їй не відомо, про те, що даний товар був здобутий внаслідок шахрайських дій їй відомо не було (т.2 а.с.136).

- показаннями свідка ОСОБА_36 про те, що з 2 березня 2009 року за сумісництвом він працює на посаді старшого спеціаліста служби безпеки ТРЦ «Київ», розташованого по вул.Зіньківській, 6 /1а. На другому поверсі торгово-розважального центру близько пів-року орендував приміщення приватний підприємець ОСОБА_66, який здійснював реалізацію жіночого одягу. 17.02.2010 року йому зателефонували на мобільний телефон працівники ВДСБЕЗ ПМУ ГУМВС і повідомили, що вони здійснюють контрольну перевірку магазину ПП ОСОБА_66 Директора магазину ОСОБА_66 на місці не було, у магазині перебувала реалізатор, яка отримала від працівників міліції ключ від магазину на відповідальне зберігання, діяльність магазину була припинена до вирішення питання по суті. Приблизно 22 лютого 2010 року жінка на ім'я ОСОБА_7, яка представляла інтереси ОСОБА_66. чи перебувала з ним у шлюбі, точно не знає забрала товар з магазину у менеджера магазину ОСОБА_37, яка відповідає за поверх, на якому розміщений магазин ОСОБА_66.

Підсудна ОСОБА_7 свою вину по цьому епізоду визнала частково, підтвердила, що укладала договір від імені ПП «Ратібор» із ТОВ ТД «Жива» та отримала від них одяг за який вчасно не розрахувалась, однак у подальшому повернула одяг власникам. До укладення та виконання угоди ОСОБА_66 не мав відношення, він за її вказівкою лише орендував приміщення для реалізації одягу.

Підсудний ОСОБА_66 вину не визнав та показав, що ОСОБА_7 сказала, що хоче займатися продажем у магазині та попросила його укласти договір оренди приміщення у ТД «Київ». Він орендував приміщення та найняв реалізатора для товару. Договору із ТОВ ТД «Жива» він не укладав, нікому нічого не обіцяв і взагалі не контактував із цими контрагентами. Про заборгованість перед ТОВ ТД «Жива» він дізнався вже після укладення угоди і хотів вирішити це питання. Далі працівниками міліції магазин був опечатаний , а у подальшому товар ОСОБА_7 повернутий.

Підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_6 свою вину по даному епізоду не визнали, заперечили свою причетність до укладення та виконання вказаної угоди.

На досудовому слідстві будь-які показання в якості обвинувачених по цьому епізоду ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 відсутні.

Однак, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 ставиться у вину вчинення шахрайства відносно ТОВ «Торговий дім «Жива» організованою групою.

При цьому не указано, які конкретно функції при вчиненні злочину здійснювала ОСОБА_6 на якій підставі вона повинна були проводити оплату за поставлену продукцію або повертати товар, прийнятий іншою особою. Хто саме, кому і по якій ціні в подальшому реалізував поставлену продукцію, у якому обсязі кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби.

Крім того, за встановлених обставин, договір, від 08.10.2009 року про поставку від ТОВ ТД «Жива» на ПП «Ратібор» жіночого одягу та видаткові документи на містять підпису ОСОБА_66. про прийняття ним товару та зобов'язання оплати у встановлені терміни, тому його наміри на вчинення шахрайських дій ще на момент укладення угоди не встановлені судом, інші докази які б свідчили про це також відсутні. Сам по собі факт орендування ним магазину для реалізації ОСОБА_7 одягу, за відсутності даних про його обізнаність щодо вчинення шахрайства не може свідчити про наявність у його діях складу злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Враховуючи викладене, а також те, що у справі не здобуто достатньо належних, достовірних та допустимих доказів причетності до указаного злочину ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_66. указаний епізод підлягає виключенню з їх обвинувачення.

Водночас, вину ОСОБА_7 у шахрайських діях відносно ТОВ «Торговий дім «Жива» суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме вона у ході переговорів із представником потерпілої сторони ввела його в оману щодо розрахунку за поставлений товар, не маючи реальної можливості розрахуватися за нього та забезпечила реалізацію товару через орендований ОСОБА_66 магазин, не виконавши взяті на себе зобов'язання, тим самим заволоділа чужим майно, застосовуючи обман та зловживання довірою. Повернення товару 22.03.2011 року ОСОБА_7 потерпілій стороні судом приймається до уваги лише як пом'якшуюча покарання обставина - добровільне відшкодування заподіяної шкоди.

По 5 епізоду шахрайства відносно СПДФО «ОСОБА_11.»:

- заявою представника потерпілого СПДФО «ОСОБА_11.» ОСОБА_38, від 16.02.2010 року про шахрайські дії осіб з ПП «Ратібор» (т. 1 а.с. 60,62, 84).

- свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_11, від 25.01.2008 року, документиами про його реєстрацію як платника податків (т.1 а.с.83, 81).

- видатковою накладною № РНк-171, від 27.10.2009 року про відпуск м'ясопродукції на загальну суму 93678,9 грн. від СПДФО ОСОБА_11, яку підписала в графі отримала ОСОБА_39 (т.1 а.с.77).

- корінцем ветеринарного свідоцтва, від 26.10.2009 року на 2980 кг. м'ясопродукції походження Бразилії, яка поставляється через ПП Ратібор на КП Полтавський м'ясокомбінат (т.1 а.с.82).

- гарантійними листами, від 04.11.2009 року, від 28.10.2009 року директора ПП «Ратібор» ОСОБА_66. про сплату за поставлений товар ОСОБА_11 (т.1 а.с.78-79).

- ксерокопіями реєстраційних документів ПП «Ратібор» (т.1 а.с.86-89).

- дослідженими показаннями потерпілої ОСОБА_11 про те, що у жовтні 2009 року запропонувала своїй знайомій ОСОБА_40 бути її представником при здійсненні підприємницької діяльності, за що відповідно отримувати заробітну плату, на що та погодилася. Для здійснення підприємницької діяльності вони давали рекламу в засобах масової інформації та мережі Інтернет. Приблизно на початку жовтня 2009р. ОСОБА_40 повідомила що домовилася про роботу з представником ПП „Ратібор", що розташоване в м.Полтаві, яке тривалий час працює з Полтавським м'ясокомбінатом і в них є можливість здавати на переробку м'ясо в любій кількості по ціні, яка її влаштовувала. Спільно із ОСОБА_40 та ОСОБА_7 в телефонному режимі обумовили схему поставок, яка полягала в наступному: в обумовлений день, вони поставляють на м'ясокомбінат продукцію. М'ясокомбінат, в свою чергу, розраховувався за прийнятий товар з ПП „Ратібор" в безготівковій формі, після чого директор зазначеного підприємства ОСОБА_66 розраховувався з ОСОБА_11 готівкою. Перші дві поставки на Полтавський м'ясокомбінат були 12 та 21 жовтня 2009 року, за які ПП „Ратібор" розрахувався в повному обсязі. 27.10.2009р. здійснили поставку на Полтавський м'ясокомбінат автомобілем ДАФ д.н. НОМЕР_20, напівпричіп д.н. НОМЕР_21 (водій ОСОБА_41, тел. НОМЕР_22) 2,8 т м'яса на суму 93 678 грн. 90 коп., але в цей день м'ясокомбінат прийняти продукцію не зміг, пояснивши це ветеринарною перевіркою.

Директор ПП „Ратібор" розвантажив товар на території Полтавської маслосирбази, обіцявши при цьому, що поставлять його на м'ясокомбінат наступного дня. Наступного дня ОСОБА_66 повідомив, що м'ясо він відвантажив на підприємство в м. Харкові, а розрахунок з ним ще не провели. ОСОБА_66 надав гарантійного листа від 28.10.2009р. де зобов'язувався повернути нам кошти в строк до 1.11.2009р. після того як замовники продукції у м. Харкові розрахуються з ним, після чого 4.11.2009 року надав гарантійного листа. На даний час грошові кошти не повернені (т. 1 а.с. 64).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_39 про те, що у жовтні 2009 року ОСОБА_11, яка являється приватним підприємцем, запропонувала їй бути її представником при здійсненні підприємницької діяльності, за що відповідно отримувати заробітну плату, на що вона погодилася. Для здійснення підприємницької діяльності вони давали рекламу в засобах масової інформації та мережі Інтернет. Приблизно на початку жовтня 2009р. на її мобільний телефон зателефонувала ОСОБА_11, яка представилась менеджером ПП „Ратібор". Вона повідомила, що зазначене підприємство тривалий час працює з Полтавським м'ясокомбінатом і в них є можливість здавати на переробку м'ясо в любій кількості по ціні, яка ОСОБА_11 влаштовувала. Вона в присутності ОСОБА_11 з ОСОБА_11 обумовили схему поставок, яка полягала в наступному: в обумовлений день, вранці, вони повинні були поставити на м'ясокомбінат продукцію, м'ясокомбінат, в свою чергу, розраховувався за прийнятий товар з ПП „Ратібор" в безготівковій формі, після чого директор зазначеного підприємства ОСОБА_66 розраховувався з ними готівкою за поставлену продукцію. Перші дві поставки на Полтавський м'ясокомбінат вони здійснили 12 та 21 жовтня 2009 року за які ПП „Ратібор" розрахувався в повному обсязі. Поставки здійснювались їхнім власним автотранспортом. 27.10.2009р. вони в черговий раз здійснили поставку на Полтавський м'ясокомбінат автомобілем ДАФ д.н. НОМЕР_20, напівпричіп д.н. НОМЕР_21 (водій ОСОБА_41, тел. НОМЕР_22) 2,8 т м'яса на суму 93 678 грн., але в цей день м'ясокомбінат прийняти продукцію не зміг, пояснивши це ветеринарною перевіркою. Директор ПП „Ратібор" розвантажив товар на території Полтавської маслосирбази, обіцявши при цьому, що поставлять його на м'ясокомбінат наступного дня. Наступного дня ОСОБА_66 повідомив її, що м'ясо він відвантажив на підприємство в м. Харкові, а розрахунок з ним ще не провили. Цього ж дня він надав їм гарантійного листа від 28.10.2009р., де зобов'язувався повернути кошти в строк до 01.11.2009р., після того як замовники продукції у м. Харкові розрахуються з ним.

Вона приїздила до м. Полтави приблизно 20 жовтня 2009 року. В період між першою та другою поставками. На в'їзді до м. Полтави їх зустріла ОСОБА_7, яка приїхала на автомобілі Мерседес, за кермом якого знаходився ОСОБА_5 ОСОБА_7 провела їх до офісу ПП „Ратібор", за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 27, к.33, де знаходились ОСОБА_6, яку представили як головного бухгалтера. У офісі також знаходилася молода жінка-секретар. ОСОБА_7 розповіла, що підприємство „Ратібор" працює вже тривалий час. Раніше вони займались хутром та шкірою, але зараз у них налагоджено співпрацю з Полтавським м'ясокомбінатом і вони зацікавлені в тривалому співробітництві з ними по купівлі-продажу м'яса. Після цього вони поїхали на м'ясокомбінат, де їх зустрів представник цього підприємства, який розповів що підприємство зацікавлено в поставках і попросив їх не підводити його з поставками. Потім їм показали холодильник, який повинно було орендувати ПП „Ратібор", після чого вони вийшли за територію комбінату. ОСОБА_7 повідомила, що їй треба їхати по справах і представила їм директора ПП „Ратібор" ОСОБА_66, який під'їхав на автомобілі ДЕО Ланос. З ОСОБА_66 вони проїхали на територію Полтавської маслосирбази, де він показав їм складські приміщення, повідомивши, що їх недавно орендували, і вони поки що пусті. Після цього вони виїхали до м. Дніпропетровська.

4.11.2009р. до ПП «Ратібор» приїхав їх водій ОСОБА_42 разом із менеджером ОСОБА_43 з метою отримання грошових коштів або товару. Але ОСОБА_66 сказав, що товару на складі в даний час немає, грошові кошти також відсутні і надав ще одного гарантійного листа, де зобов'язався повернути грошові кошти до 9.11.2009р. Після цього в телефонному режимі ОСОБА_66 обіцяв що грошові кошти поверне, але пізніше, бо необхідно деякий час почекати. ОСОБА_7 взагалі на телефонні дзвінки не відповідала. Приблизно 20 листопада 2009 року близько 11 год. вона зустрілася з ОСОБА_66 у місці, яке призначив він по вул.Фрунзе, 225 біля центрального входу в банк «Фінанси та Кредит». Як пояснив ОСОБА_66, у приміщенні даного банку к.411 він орендує офіс. ОСОБА_66 просив почекати з поверненням грошових коштів, так як на даний час вони відсутні. Після зустрічі з ОСОБА_66 вона зустрілася з ОСОБА_6 за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 27, к.ЗЗ, яка повідомила щоб з питанням оплати поставленої продукції вона зверталася до директора ОСОБА_66. На даний час грошові кошти не повернені (т. 1 а.с. 65-66).

- показаннями свідка ОСОБА_19, який за вказівками ОСОБА_5 виконанував функцій водія та відправки вихідної поштової кореспонденції, а також приймання - відвантаження товару, супроводження купленої продукції до місць її подальшої реалізації (т. 13 а.с. 26-29)

- показаннями свідка ОСОБА_20, яка за вказівками ОСОБА_5, працюючи на ПП «Ратібор» надавала об'яви через мережу інтернет про закупівлю ПП «Прогрес-2009», ПП «Градекс - 7», ПП «Ратібор», ТОВ «Меблітехторг» продуктів харчування та пиломатеріали. На вказаних підприємствах працювали окрім ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66

- протоколом виїмки документів, що підтверджують господарські взаємовідносини між ТОВ «Полтавахолодпром» та ПП «Ратібор» (т. 4 а.с. 1).

- показаннями свідка ОСОБА_44, про те, що з 2003 року вона працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Полтавахолодпром», яке здійснює надання оренди морозильних камер та приймає на зберігання продукти харчування. З серпня 2009 року приватне підприємство «Ратібор» та ТОВ «Меблітехторг» на підставі відповідних договорів оренди здійснювали зберігання м'ясопродуктів на території ТОВ «Полтавахолодпром». Оплату за зберігання продукції майже завжди здійснювала ОСОБА_6

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно якого ОСОБА_44 упізнала ОСОБА_6 (т. 13 а.с. 57).

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно якого ОСОБА_39 упізнала ОСОБА_5, який приїздив на автомобілі Мерседес з ОСОБА_7 на зустріч приблизно 20.10.2009 року (т.1 а.с.71).

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно якого ОСОБА_39 упізнала ОСОБА_7 із якою домовлялась про збут м'ясопродукції, яка також познайомила її із ОСОБА_66 (т.1 а.с.67).

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно якого ОСОБА_39 упізнала ОСОБА_66, який 27.10.2009 року уклав угоду про купівлю у ПП ОСОБА_11 мясопродукції та в подальшому не розрахувався. Його представляла ОСОБА_7 (т.1 а.с.73).

Підсудний ОСОБА_5 свою вину по даному епізоду не визнав, показав, що відношення до укладення та виконання даної угоди йому нічого не відомо. Не заперечував, що у жовтні 2009 року міг їздити на своєму Мерседесі із ОСОБА_7, яку до м'ясокомбінату не підвозив, намірів на заволодіння продукцією не мав, гроші не розподіляв.

Підсудна ОСОБА_7 вину не визнала, показала, що мала домовленість із м'ясокомбінатом на поставку м'яса. Вела переговори з ОСОБА_11 з приводу поставки продукції та замовила її. Однак укладення угоди та реалізацію продукції проводив ОСОБА_66 Грошей від даної угоди вона не отримала, намірів на шахрайське заволодіння коштами не мала. На її запитання до ОСОБА_66., де поділось м'ясо, він відповідав, що реалізував його у м.Харків та з ним не розрахувалися контрагенти. Вона особисто ОСОБА_11 розрахунку за продукцію не обіцяла. Договір з м'ясокомбінатом на реалізацію продукції підписував також ОСОБА_66

Підсудна ОСОБА_6 свою вину по даному епізоду не визнала, показала, що ОСОБА_11 не бачила, переговорів із ним не вела, зобов'язань на себе ніяких не брала, права підпису банківських документів ПП «Ратібор» вона не мала, а таке право мав лише ОСОБА_66

Підсудний ОСОБА_66 вину визнав частково, підтвердив отримання ним м'яса на суму 93678,9 грн. від СПДФО ОСОБА_11, за яке не розрахувався, через те, що реалізував продукцію у м.Харків невідомим особа, які в свою чергу із ним також не розрахувались.

Однак, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 ставиться у вину вчинення шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_11 організованою групою.

Водночас, обвинувачення не містить опису функцій при цьому кожної особи, яка приймала участь у вчиненні інкримінованого діяння. Зокрема, указано, що ОСОБА_7, шляхом обману, домоглася поставки на ПП «Ратібор» 2738,1 кг. м'ясопродукції на суму 93 678,9 грн. Також зазначено, що ОСОБА_66 підписав гарантійні листи, а ОСОБА_5 розподілив кошти, отримані від реалізації продукції між учасниками злочинної групи, відповідно відведених їм ролей та використав на власні потреби, при цьому інші учасники організованої групи оплати продукції не здійснили, товар не повернули.

При цьому не указано, які конкретно функції при вчиненні злочину здійснювала ОСОБА_6, на якій підставі вона повинна була проводити оплату за поставлену продукцію або повертати товар, прийнятий іншою особою. Хто саме, кому і по якій ціні реалізував поставлену продукцію, у якому обсязі кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби.

Перевезення ОСОБА_7 до представників СПДФО ОСОБА_11 не інкримінується ОСОБА_5 в якості виконання об'єктивної сторони складу злочину у даному епізоді. Даний факт жодним чином сам по собі не свідчить про його обізнаність щодо вчинення шахрайства та умисне сприяння його вчиненню, оскільки заволодіння чужим майном відбулось раніше у часі.

Матеріали застосування оперативно-технічних заходів, наявні у справі речові докази та показання свідка ОСОБА_19 щодо цього епізоду не є належними доказами, позаяк не містять інформації щодо предмету доказування (т.13 а.с.40-41,42, 26, т.3 а.с. 3, 26, 40, 74, 116, 205). Водночас, показання свідка ОСОБА_20 підтверджують лише розміщення нею оголошень про закупівлю ПП «Ратібор» продуктів харчування і ніяким чином не спростовують установлених обставин справи.

З урахуванням здобутих доказів, вина ОСОБА_7 у шахрайстві відносно СПДО ОСОБА_11 не доведена достатньою сукупністю доказів, оскільки сам факт її домовленості із потерпілим на поставку продукції до ПП «Ратібор» не свідчить про її наміри на шахрайське заволодіння чужим майном, з урахуванням також того факту, що вона повідомляла правдиві відомості щодо зобов'язання з оплати м'ясопродукції саме з боку директора ПП «Ратібор» ОСОБА_66., не маючи відомостей про його фінансову неспроможність, позаяк права на підписання банківських документів не мала. Крім того, виходячи із її обізнаності, ПП «Ратібор» мало правовідносини із Полтавським м'ясокомбінатом, куди підприємство могло реалізувати продукцію, а отримані кошти повернути поставнику. При цьому попередні поставки продукції ПП «Ратібор» належним чином йому оплатило.

Таким чином, судом не встановлено застосування обману чи зловживання довірою з боку ОСОБА_7 щодо СПДФО ОСОБА_11, оскільки відсутні докази її намірів ще у момент укладення угоди не виконувати свої зобов'язання, тому її дії не містять складу злочину, передбаченого ст.190 КК України.

Враховуючи викладене, а також те, що у справі не здобуто достатньо належних, достовірних та допустимих доказів причетності до указаного злочину ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, указаний епізод підлягає виключенню з їх обвинувачення.

Водночас, вину ОСОБА_66. у шахрайських діях відносно СПДФО ОСОБА_11 суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме він, будучи службовою особою, одноособово відповідальною за організацію діяльності свого підприємства, підписав із представником потерпілої сторони угоду про придбання великої партії продукції, не маючи реальної можливості розрахуватися за неї та забезпечив її реалізацію невстановленим особам, умисно не виконав взяті на себе зобов'язання, тим самим заволодів чужим майно, застосовуючи обман та зловживання довірою.

Про це також свідчить відсутність будь-яких розрахунків з боку ОСОБА_66. за поставлену продукцію до даного часу, а також його претензійних відносин із контрагентами з м.Харкова, яким він начебто поставляв м'ясопродукцію, у тому числі через правоохоронні органи чи суди.

Із цих міркувань, враховуючи, що ОСОБА_66 не вказав осіб, яким він збув продукцію, не навів жодних конкретних обставин: місця, часу, обстановки, документів, які б свідчили про це, його показання в частині неможливості розрахунку за товар через несумлінність контрагентів, суд вважає обраною ним захисною позицією, з метою уникнення відповідальності за вчинене.

По 6 епізоду шахрайства відносно фермеського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_16»:

- заявою директора фермерського господарства „ІНФОРМАЦІЯ_16" ОСОБА_12, від 18.02.2010 року про притягнення посадових осіб ТОВ «Меблітехторг» до кримінальної відповідальності (т. 1 а.с. 207).

- свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи фермерського господарства «ІНФОРМАЦІЯ_16», від 21.10.2004 року ( т.1 а.с.216, 225).

-свідоцтвом, від 01.01.2009 року про реєстрацію сільськогосподарського підприємства ФГ „ІНФОРМАЦІЯ_16" як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, основним видом діяльності якого є вирощування зернових та технічних культур (т.1 а.с.247).

-копією статуту ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_16», від 20.12.2006 року, видом діяльності якого є реалізація сільськогосподарської продукції ( т.1 а.с.231-238).

- договором № 2711/09, від 27.10.2009 року про поставку від ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_16» на ТОВ «Меблітехторг» муки вищого ґатунку з терміном оплати протягом 3-х банківських днів з моменту прийняття товару, підписаний ОСОБА_6 (т.1 а.с.222, 241-242)

- видатковою накладною № 26 від 29 жовтня 2009 року про відпуск від ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_16» на ТОВ «Меблітехторг» муки вищого ґатунку в кількості 20 тон на суму 37000 грн. з підписом про одержання ОСОБА_6.(т. 1 а.с. 223, 239).

- посвідченням № 0000063 про якість муки, від 12.11.2009 року, згідно з яким мука ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_16», поставлена на ТОВ «Меблітехторг» є пшеничною вищого ґатунку(т.1 а.с.245).

- гарантійним листом, від 13.11.2009 року про гарантування сплати за поставлений товар за підписом ОСОБА_6 (т. 1 а.с. 224, 240).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_46 - агронома фермерського господарства «Іванково», що здійснює спільну аграрну діяльність з ФГ „ІНФОРМАЦІЯ_16". 25 жовтня 2009 року він через мережу Інтернет знайшов об'яву щодо закупівлі муки товариством „Меблітехторг", яке розташоване в м.Полтава. За номером мобільного телефону, який був розміщений на сайті, він зв'язався з ОСОБА_6, яка представилися директором ТОВ „Меблітехторг" та підтвердила, що вона закуповує оптом муку вищого гатунку. Він запропонував муку вищого гатунку , яка виготовляється на підприємстві батька його дружини за ціною 1 грн.80 коп. за 1 кг., яка влаштувала ОСОБА_6 У телефонному режимі вони домовилися, що він доставляє муку в кількості 20 000 кг. в м.Полтаву, складає договір, та ОСОБА_6 розраховується з ними упродовж трьох діб з моменту доставки.

29 жовтня 2009 року його дружина ОСОБА_47, яка являється донькою директора фермерського господарства „ІНФОРМАЦІЯ_16", супроводивши вантажний автомобіль з мукою, у м.Полтаві зустрілася із ОСОБА_6, яка, розрахувалася із водієм за доставку товару та супроводжувала до складу - місця розвантаження товару, який розташований на території Полтавської „Маслосирбази". Після цього його дружина повернулася додому. По проходженню обумовлених трьох днів, він зателефонував ОСОБА_6 та запитав, коли буде оплата, на що остання повідомила, що на даний час грошей не має, вона зможе розрахуватися пізніше, після того як розрахуються із нею.

Після цього, приблизно через два тижні він знову зателефонував ОСОБА_6, вона почала кричати на нього і сказала, щоб він доставав їй ще 40 000 кг муки, після чого вона розрахується за першу поставку, у іншому випадку вона не буде розраховуватися взагалі.

На початку листопада 2009 року він зателефонував ОСОБА_6 та сказав, що приїде до неї забрати свій товар, так як зрозумів, що розрахунку з її боку не буде. 13.11.2009 року ОСОБА_47 приїхала в офіс ТОВ„Меблітехторг", який розташований за адресою: АДРЕСА_2, де ОСОБА_6 не було. Але секретар ТОВ„Меблітехторг" на ім'я ОСОБА_20 надала ОСОБА_47 гарантійний лист з підписом ОСОБА_6 та печаткою ТОВ„Меблітехторг". Наприкінці грудня 2009 року він приїхав до ОСОБА_6, яка повідомила йому, що розрахуватися не зможе, товар нею вже збутий, але покупці не розрахувалися з нею, тому вона подала позов до господарського суду. На даний час грошові кошти не повернені (т. 1 а.с. 210).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_47 - аналогічними попереднім (т. 1 а.с. 212).

- показаннями свідка ОСОБА_18, про обставини здачі ОСОБА_6 складу в суборенду по АДРЕСА_8 з середини вересня 2009 року.

Підсудні ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_66 свою вину по даному епізоду не визнали, показали, що відношення до укладення та виконання даної угоди відношення не мають.

Підсудна ОСОБА_6 вину визнала частково, підтвердила укладення угоди і отримання муки від ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_16», поставленої на ТОВ «Меблітехторг» в кількості 20 тон. При цьому зазначила, що угоди не виконала і не оплатила товару, оскільки ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_16» їй не поставило ще 40 тон муки згідно заявки, а фірма на яку вона поставила товар в Луганській області із нею не розрахувалась. Інші підсудні до даного епізоду відношення не мають. Крім того зазначила, що добровільно відшкодувала 300 грн. шкоди.

На досудовому слідстві будь-які показання в якості обвинувачених по цьому епізоду ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_66 відсутні.

Під час досудового слідства ОСОБА_6 у ході допиту в якості обвинуваченої показала, що в кінці жовтня 2009р. їй на мобільний телефон зателефонував представник АФ „ІНФОРМАЦІЯ_16" і запропонував пставку борошна в кількості 20 тонн по 1,85 грн за 1 кг з відстрочкою платежу. ОСОБА_6 доповіла про це ОСОБА_7, на що вона розпорядилась приймати борошно на ТОВ „Меблітехторг". 29.10.2009 року було поставлено борошно в кількості 20т в мішках по 50 кг. Прийманням зазначеного товару займалась особисто ОСОБА_6 Розвантаження відбувалось на території Полтавської маслосирбази. Реалізацією борошна займалась ОСОБА_7 Куди саме вона реалізовувалась, вона не знає. Приблизно через тиждень після поставки ОСОБА_6 почав телефонувати представник АФ „ІНФОРМАЦІЯ_16" і вимагати розрахунку за відвантажене борошно. До теперішнього часу грошові кошти АФ „ІНФОРМАЦІЯ_16" не повернені, товар реалізований у повному обсязі.

Однак, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 ставиться у вину вчинення шахрайства відносно ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_16» організованою групою.

Водночас, обвинувачення не містить опису функцій при цьому кожної особи, яка приймала участь у вчиненні інкримінованого діяння.

Зокрема, указано, що ОСОБА_6, шляхом обману, домоглась поставки на ТОВ «Меблітехторг» 20 тон борошна на суму 37000 грн. Також зазначено, що ОСОБА_5 розподілив кошти, отримані від реалізації продукції між учасниками злочинної групи, відповідно відведених їм ролей та використав на власні потреби, при цьому інші учасники організованої групи оплати продукції не здійснили, товар не повернули.

При цьому не указано, які конкретно функції при вчиненні злочину здійснювали ОСОБА_66 та ОСОБА_7, на якій підставі вони повинні були проводити оплату за поставлену продукцію або повертати товар, прийнятий іншою особою. Хто саме, кому і по якій ціні в подальшому реалізував поставлену продукцію, у якому обсязі кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби.

Надання вказівок на прийняття продукції та її реалізацію безпосередньо ОСОБА_7 не інкримінується в якості виконання об'єктивної сторони складу злочину у даному епізоді. Показання дані на досудовому слідстві ОСОБА_6 про причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину нею ж у ході судового розгляду неодноразово спростовані та не підтверджені будь-якими іншими доказами. Сама ОСОБА_7 свою причетність заперечила, водночас докази про збут саме нею продукції і отримання за це коштів відсутні.

Матеріали застосування оперативно-технічних заходів, наявні у справі речові докази та показання свідка ОСОБА_19 щодо цього епізоду не є належними доказами, позаяк не містять інформації щодо предмету доказування (т.13 а.с.40-41,42, 26, т.3 а.с. 3, 26, 40, 74, 116, 205). Водночас, показання свідка ОСОБА_20 підтверджують лише розміщення нею оголошень про закупівлю ТОВ «Меблітехторг» продуктів харчування і ніяким чином не спростовують установлених обставин справи.

Враховуючи викладене, а також те, що у справі не здобуто достатньо належних, достовірних та допустимих доказів причетності до указаного злочину ОСОБА_5, ОСОБА_66. та ОСОБА_7, указаний епізод підлягає виключенню з їх обвинувачення.

Водночас, вину ОСОБА_6 у шахрайських діях відносно ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_16» суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме вона, будучи службовою особою, одноособово відповідальною за організацію діяльності свого підприємства, підписала із представником потерпілої сторони угоду про придбання великої партії муки вищого ґатунку, не маючи реальної можливості розрахуватися за неї, особисто отримала вказану продукцію та забезпечила її реалізацію невстановленим особам, умисно не виконала взяті на себе зобов'язання, тим самим заволоділа чужим майно, застосовуючи обман та зловживання довірою.

Про це також свідчить відсутність будь-яких розрахунків з боку ОСОБА_6 за поставлену продукцію до даного часу, а також її претензійних відносин із контрагентами з Луганської області, яким він начебто поставляла муку, у тому числі через правоохоронні органи чи суди.

Із цих міркувань, враховуючи, що ОСОБА_6 точно не вказала осіб, яким або через яких вона збула продукцію, не навела жодних конкретних обставин: місця, часу, обстановки, документів, які б свідчили про це, її показання в частині неможливості розрахунку за товар через несумлінність контрагентів, суд вважає обраною нею захисною позицією, з метою уникнення відповідальності за вчинене.

По 7 епізоду шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_13:

- заявою потерпілого ОСОБА_13, від 16.03.2010 року про шахрайські дії посадових осіб ПП «Ратібор» (т.2 а.с.151).

- свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_13, від 20.09.2004 року ( т.2 а.с.161).

- договором від 30 жовтня 2009 року, згідно якого ПП ОСОБА_13 продав ПП «Ратібор» в особі ОСОБА_66. 18,2 тони моркви, підписаний ОСОБА_66 (т.2 а.с.159).

- видатковою накладною, від 30 жовтня 2009 року про відпуск від ПП ОСОБА_13 на ПП «Ратібор» 18,2 тони моркви, з підписом про отримання ОСОБА_66. (т.2 а.с.160).

- копіями установчих документів ПП «Ратібор» ( т.2 а.с.162-165).

- показаннями потерпілого ОСОБА_13 про те, що основною його діяльністю являються вантажні перевезення та реалізація продуктів харчування. У жовтні 2009 року в мережі Інтернет він побачив оголошення про закупівлю сільськогосподарської продукції, в тому числі і моркви, яке його зацікавило. За номером телефону, який був зазначений він зв»язався із якоюсь жінкою та домовився про укладення угоди з реалізації їй моркви. Після чого поставив товар, який від імені ПП «Ратібор» прийняв ОСОБА_66 На даний час грошові кошти не повернені. Інших підсудних не знає і з ними не спілкувався, голос жінки із якою спілкувався впізнати не може. (т.2 а.с.155).

- показаннями свідка ОСОБА_18, про обставини здачі ПП «Ратібор» в особі ОСОБА_66. складу в суборенду по АДРЕСА_8 з середини вересня 2009 року.

- речовим доказом - договором суборенди нежитлових приміщень від 30.09.09 с. Щербані, вилученим 16.04.2010 та оглянутим (т.13 а.с.47).

Підсудний ОСОБА_5 свою вину по даному епізоду не визнав та показав, що відношення до укладення та виконання даної угоди не має. Під час досудового слідства ОСОБА_5 свою вину у вчиненні злочину також не визнавав.

Підсудний ОСОБА_66 свою вину визнав частково, показав, що дійсно отримав у ПП ОСОБА_13 за договором 18 тон моркви, яку не оплатив. Причини несплати пояснював тим, що отриману моркву реалізував у м.Луганськ невідомим особам, які з ним не розрахувались, бо морква частково зіпсувалась. На даний час шкоди не відшкодував, бо не має такої можливості.

Допитана в якості обвинуваченого, на досудовому слідстві підсудна ОСОБА_6 показала, що у кінці жовтня 2009 року через ПП „Ратібор" було відвантажено моркву від ФОП ОСОБА_13 на суму 49 тис. грн. По цій угоді постачальника знайшов особисто ОСОБА_66 і питаннями поставки та реалізації ОСОБА_6 не займалась.

З показань ОСОБА_7, даних на досудовому слідстві убачається, що наприкінці жовтня 2009р. ОСОБА_66 повідомив, що прийняв на склад моркву. ОСОБА_7 з ОСОБА_5 займалась реалізацією зазначеної моркви, яку продали за готівку якомусь підприємству з м. Луганська. Грошові кошти в сумі близько 50 тис. грн. привіз їх співробітник на ім'я ОСОБА_19, який супроводжував автомобіль з морквою в м. Луганськ. Отримані кошти вони з ОСОБА_5 залишили собі.

Із показань підсудного ОСОБА_66., які він давав в якості обвинуваченого на досудовому слідстві убачається, що в кінці жовтня 2009 року ОСОБА_6 повідомила про те, що їй зателефонував приватний підприємець з м. Луганськ на ім'я ОСОБА_13 який може поставити моркву. Після поставки моркви вагою близько 20 тон на орендований склад в АДРЕСА_9 (який він орендував заздалегідь, гроші на аренду дала ОСОБА_48.), ОСОБА_66 зустрівся з даним приватним підприємцем та підписав договір купівлі-продажу та накладну про приймання товару і домовився з ним про відстрочку платежу на 2 тижні, хоча вже мав намір не повертати гроші. Морква в даній кількості декілька діб зберігалася на складі, після чого згідно вказівки ОСОБА_5 була відправлена покупцю в м. Луганськ, кому конкретно з яким домовлявся ОСОБА_5, а ОСОБА_66 був присутній при завантаженні автомобіля, також він виписав накладну, яку передав водію, автомобіль наймав ОСОБА_5. Після відправлення моркви він декілька разів цікавився в ОСОБА_5 за гроші, але той повідомив, що за моркву з ним не розрахувалися, так як вона померзла.

Від указаних показань підсудні відмовились, мотивуючи, що ці показання у них отримували в приміщенні УБОЗу в пізній час із застосуванням психологічного насильства, що з урахуванням неефективної прокурорської перевірки, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини поза розумним сумнівом не приймається судом до уваги.

Також суд зазначає, що згідно обвинувачення, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 ставиться у вину вчинення шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_13 організованою группою.

Однак, обвинувачення не містить опису функцій при цьому кожної особи, яка приймала участь у вчиненні інкримінованого діяння. Зокрема, указано, що ОСОБА_6, шляхом обману, домоглась поставки на ПП «Ратібор» 18200 кг. моркви на суму 49140 грн.

При цьому не указано, які конкретно функції при вчиненні злочину здійснювали ОСОБА_66 та ОСОБА_7, на якій підставі вони повинні були проводити оплату за поставлену продукцію або повертати товар, прийнятий іншою особою. Хто саме, кому і по якій ціні в подальшому реалізував поставлену продукцію, у якому обсязі кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби.

Крім того, відсутні докази наявності намірів у ОСОБА_6 ще у момент укладення угоди на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою із ОСОБА_66

Враховуючи викладене, у справі не здобуто достатньо належних, достовірних та допустимих доказів причетності до указаного злочину ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, тому указаний епізод підлягає виключенню з їх обвинувачення.

Водночас, вину ОСОБА_66. у шахрайських діях відносно СПДФО ОСОБА_13 суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме він, будучи службовою особою, одноособово відповідальною за організацію діяльності свого підприємства, підписав із представником потерпілої сторони угоду про придбання великої партії моркви, не маючи реальної можливості розрахуватися за неї, особисто отримав указану продукцію та забезпечив її реалізацію невстановленим особам, умисно не виконав взяті на себе зобов'язання, тим самим заволодів чужим майно, застосовуючи обман та зловживання довірою.

Про це також свідчить відсутність будь-яких розрахунків з боку ОСОБА_66. за поставлену продукцію до даного часу, а також його претензійних відносин із контрагентами з Луганської області, яким він начебто поставляв моркву, у тому числі через правоохоронні органи чи суди.

Із цих міркувань, враховуючи, що ОСОБА_66 точно не вказав осіб, яким або через яких він збув продукцію, не навів жодних конкретних обставин: місця, часу, обстановки, документів, які б свідчили про це, його показання в частині неможливості розрахунку за товар через несумлінність контрагентів, суд вважає обраною ним захисною позицією, з метою уникнення відповідальності за вчинене.

По 8 епізоду шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_14:

- заявою потерпілого ОСОБА_14, від 25.02.2010 року про вчинення шахрайства посадовими особами ПП «Ратібор» (т. 2 а.с. 6).

- свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_14, від 25.09.2006 року ( т.2 а.с.21).

- договором № 0511/09, від 5.11.2009 року про поставку від ФОП ОСОБА_14 на ПП «Ратібор» рису українського з відстрочкою платежу 3 календарні дні, підписаний ОСОБА_66 (т.2 а.с.18).

- накладною № 72, від 5 листопада 2009 року про відпуск від ПП ОСОБА_14 на ПП «Ратібор» 20225 кг. рису шліфованого на загальну суму 131462,5 грн. (т.2 а.с.20)

- дослідженими в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_14 про те, що підприємницьку діяльність він здійснює на договірниї умовах спільно із ОСОБА_49 та ОСОБА_50 2 листопада 2009 року ОСОБА_49 та ОСОБА_50, через мережу Інтернет вийшли на ПП „Ратібор", яке здійснювало закупівлю борошна та крупи. ОСОБА_49 зателефонував на тел. НОМЕР_9, який був розміщений на сайті та домовився із ОСОБА_6 про збут рису, остання повідомила, що зазначене підприємство працює тривалий час, із великими об'ємами товару, здійснює закупівлю круп у будь-якій кількості. Наступного дня він зателефонував ОСОБА_6, яка підтвердила поставку рису, спільно із нею обумовили ціну, яка всіх влаштувала та домовилися про розрахунок по факту відвантаження рису.05.11.2009 на автомобілі, який належить йому МАН ВТ НОМЕР_19, згідно договору вони доставили 20 225 кг. рису шліфованого на загальну суму 131 462 гривень 50 коп. Під'їхавши в м.Полтаву, на в'їзді біля МакДональдсу до них під'їхав автомобіль Деу ланос темного кольору днз. НОМЕР_10, з якого вийшов чоловік, який представився директором ПП „Ратібор" ОСОБА_66 і повідомив, що його направила ОСОБА_6. ОСОБА_66 провів їх до місця розвантаження товару на вул.Краснофлотську 19. Під'їхавши до вказаного місця, ОСОБА_66 сказав відвантажувати товар в складське приміщення №47, на що він запитав де ОСОБА_6, з якою вони домовлялися, ОСОБА_66 відповів, що вона поїхала у справах та доручила йому займатися даним питанням. Він відповів, що вони домовлялися з нею, тому будуть чекати на її приїзд. ОСОБА_66 зателефонував ОСОБА_6, яка під'їхала на автомобілі ОСОБА_52 зеленого кольору, і наказала відвантажувати рис. Він запитав чи потрібен сертифікат якості, на що ОСОБА_6 повідомила, що не потрібен. Він здивувався, що ні ОСОБА_6 ні ОСОБА_66 не перевіряли якість товару, а відразу почали його розвантажувати. Він запитав, чому вони навіть не перевірили, товар, на що ОСОБА_6 відповіла, що довіряють їм.

Після цього ОСОБА_6 запропонувала йому поїхати до офісу, де з ними розрахуються за товар, а ОСОБА_50 залишився на складі слідкувати за розвантаженням товару. ОСОБА_66, в цей час, за вказівкою ОСОБА_6, поїхав зустрічати м»ясопродукти, які доставили на дане підприємство інші постачальники. Він з ОСОБА_6 та ОСОБА_49 поїхав до офісу ПП „Ратібор", де, як пояснила ОСОБА_6, остання працює бухгалтером. Вказаний офіс розташований по вул. Шевченка, на третьому поверсі каб.33, В офісі знаходилася жінка на ім»я ОСОБА_7, яка вела себе як керівник, запитала інші місця збуту їх продукції та яку продукцію ще він може поставляти. На що він відповів, що на даний час займається лише рисом та запитав чому їм не потрібно сертифікат якості товару. ОСОБА_7 повідомила, що в офісі є інші сертифікати якості на таку ж продукцію з інших подібних угод.

В офісі ОСОБА_6 виписала документи на товар та повідомила, що грошових коштів на даний час не має, а ПП „Ратібор" розрахується на протязі чотирьох діб, так як у зв'язку із карантином у Полтавській області, казначейством закриті рахунки. Після цього ОСОБА_6 привезла їх до складу на якому здійснювалося розвантаження рису з його автомобіля: частину рису відвантажено до складу, а іншу частину в два автомобілі газель ВІ днз.НОМЕР_11. Як пояснила ОСОБА_6, ця продукція відразу йде на реалізацію. Після цього ОСОБА_6 поїхала. Після розвантаження рису, ОСОБА_6 з ОСОБА_66 приїхали до складу на автомобілі ДЕУ Ланос,ОСОБА_66 підписав накладну, домовилися про розрахунок через чотири дні та він поїхав додому. Свій вантажний автомобіль він залишив на складі. В понеділок 10.11.2009 вони приїхали на склад, де рису вже не було, він залишився біля машини.

ОСОБА_49 та ОСОБА_50 поїхали за юридичною адресою ПП „Ратібор", яка вказана у свідоцтві м.Полтава, вул.Фрунзе, 225, де нікого не було. Вони почали телефонувати на мобільні телефони ОСОБА_6 та ОСОБА_66, які були вимкнені. Увечері в телефонному режимі він вийшов на ОСОБА_6, яка повідомила, що грошей на даний час не має та до 20 листопада 2009 року не буде. Він зрозумів, що з ним розраховуватися не збираються та сказав, щоб ОСОБА_6 віддавала його товар. ОСОБА_6 сказала, що товар вже реалізовано в шкільні та дошкільні заклади освіти, тому повернути його не має можливості. 20.11.2009 він неодноразово телефонував ОСОБА_6 та ОСОБА_66, які відповідали, що грошових коштів не має. ОСОБА_6 повідомляла що до цієї угоди вона не має відношення, всі питання до ОСОБА_66., після чого взагалі перестала відповідати на телефонні дзвінки. 23.11.2009 вони з ОСОБА_49 та ОСОБА_50 приїхали в м.Полтаву, зателефонували ОСОБА_66., який призначив зустріч в кафе, яке знаходиться в ТРЦ «Конкорд» на четвертому поверсі. ОСОБА_66 приїхав на зустріч один, він запропонував віддати їх товар, на що той відповів, що рис реалізовано, грошей не має, ніхто їх віддавати не буде. Він склав претензіонний лист і попросив ОСОБА_66 підписати його та поставити печатку, повідомивши що буде звертатися до судових та правоохоронних органів. ОСОБА_66 поставив підпис, сказавши, що печатки в нього не має, після цього викликав наряд міліції. Він звернувся до органів внутрішніх справ. До цього часу збитки не відшкодовані (т. 2 а.с. 9).

- дослідженими показаннями свідків ОСОБА_49 та ОСОБА_50 - аналогічними попереднім (т. 2 а.с. 12, 14).

- протоколами пред'явлення фотознімків для впізнання, згідно яких ОСОБА_49 та ОСОБА_50 упізнали ОСОБА_5 як особу, яка була в офісі ПП «Ратібор» та вигнала їх звідти під час розмови із ОСОБА_6 щодо повернення продукції чи її оплати ( т.2 а.с.24,26).

Підсудний ОСОБА_5 свою вину не визнав та показав, що товар не приймав. Про укладення угоди придбання рису шліфованого йому нічого не відомо. В його реалізації участі також не приймав. Підтвердив, що під час перебування в офісі ПП «Ратібор» наказав покинути офіс двом чоловікам, які вели себе зухвало, кричали, вимагали гроші.

Підсудна ОСОБА_6 вину не визнала та показала, що вела переговори із поставниками рису. Вони приїхали без документів. Договір укладав ОСОБА_66 і ніс за ним зобов'язання. Вона лише дала поставникам телефон ПП «Ратібор». Вона товар не приймала, не реалізовувала його, і його подальший рух їй не відомий. Обсяги рису вона не узгоджувала.

Підсудна ОСОБА_7 вину не визнала та показала, що у день, коли приїздили представники поставника рису вона знаходилась в офісі. До неї звернувся ОСОБА_66 та спитав куди можна реалізувати рис, на що вона дала йому номер телефону ОСОБА_53 з м.Луганськ і наскільки їй відомо рис направлявся туди, але його не було прийнято. Подальша доля рису їй не відома. Вона договору не укладала, зобов'язань щодо оплати рису на себе не брала. Реалізацією рису не займалась.

Підсудний ОСОБА_66 вину визнав частково. В листопаді 2009 року ОСОБА_6 сказала йому, що пропонують рис по хорошій ціні і він прийняв рішення взяти рис. В подальшому зустрівся з поставником у якого не було сертифіката якості рису. Далі він підписав договір і прийняв рис. Після чого почав шукати покупця на рис. За його проханням ОСОБА_7 дала йому телефон ОСОБА_53 з м.Луганськ і він туди направив рис, однак він не підійшов за якістю і ціною, після чого він направив машину рису в м.Сімферополь, коди та кому саме не знає. У кого наймав транспорт не пам'ятає. В подальшому постачальники рису вимагали у нього повернення товару або його оплати. У цей час він викликав міліцію. Неоплату товару мотивував тим, що із ним також не розрахувались контрагенти.

Під час досудового слідства у ході допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_66 показав, що на початку листопада 2009 року ОСОБА_6 сказала, що вона знайшла постачальника рису з м. Херсон, переговори з постачальниками по даній операції вела вона. Через деякий час приїхав приватний підприємець ОСОБА_14, який поставив близько 23 тон рису по ціні 6 грн. за 1 кг, на загальну суму близько 125 тис. грн. ОСОБА_66 особисто прийняв в нього даний рис, який був поліетиленових мішках, на склад в м. Полтаві по вул. Червонофлотській. При спробі домовитися з ОСОБА_14 про відстрочку платежу, ОСОБА_14 відразу не погодився на дану пропозицію і вони поїхали на офіс до ОСОБА_6 (який знаходився по вул. Шевченка, 27, к. 33), де ОСОБА_6переконала ОСОБА_14 про відстрочку платежу на декілька днів. Після цього він поїхав з ОСОБА_14 на склад, де прийняв від нього рис. Через 5 днів ОСОБА_7 зателефонувала ОСОБА_66. і повідомила, що знайшла покупця на рис, ОСОБА_6 були підготовлені документи на реалізацію рису на ПП "Еліт Строй" ( АР Крим), які ОСОБА_66 підписав. Через три дні був завантажений рис на найнятий ОСОБА_5 автотранспорт і відправлений на реалізацію. Після цього він декілька разів цікавився в ОСОБА_5 про гроші за реалізований рис, але той відповів, що за виручені гроші він погасив кредит по автомобілю.

Допитана на досудовому слідстві в якості обвинуваченої ОСОБА_6 полказала, що на початку листопада 2009р. на її мобільний телефон зателефонував представник приватного підприємця ОСОБА_14 та запропонував поставку рису „Українського" в кількості 20т. ОСОБА_6 доповіла ОСОБА_7, на що вона розпорядилась приймати рис на ПП „Ратібор", для чого було орендовано складське приміщення по вул. Червонофлотській. 5.11.2009р. на зазначений склад відбулось відвантаження від ПП ОСОБА_14 рису в кількості 20т на загальну суму 128 тис. грн. ОСОБА_6 була присутня тільки при прибутті вантажу, після чого з ОСОБА_14 та ОСОБА_66 поїхали до офісу ТОВ „Меблітехторг" за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 27, к. 33, де оформили всі необхідні документи стосовно вказаної угоди, які були підписані ОСОБА_66 та ОСОБА_14 відповідно. Реалізацією зазначеної продукції займалась ОСОБА_7 Через 2-3 дня на офіс прийшли представники ПП ОСОБА_14 з метою отримання грошових коштів за поставлений рис. В цей час на офісі були присутні ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ОСОБА_6, за попередньою домовленістю з останніми, почала їм пояснювати, що вона не директор підприємства та реалізацією не займалась, що всі питання до ОСОБА_66., на що вони почали виказувати невдоволення, після чого ОСОБА_5 вмішався в розмову і в різкій формі фактично вигнав їх з кабінету. В подальшому, коли вони телефонували ОСОБА_66., ОСОБА_6 і ОСОБА_7, за попередньою змовою, консультували ОСОБА_66 як розмовляти з ними. Також після подачі заяви ОСОБА_14 до ГУМВС України в Полтавській області, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було проконсультовано ОСОБА_66 та визначено лінію поведінки останнього при спілкуванні з правоохоронними органами. Також ОСОБА_7 для придання даній угоді легального характеру та маскування шахрайських дій, знайшла в м. Сімферополі приватне підприємство „Еліт-Строй", на яке було фіктивно продано дану продукцію за що було заплачено 4% від суми угоди. До теперішнього часу розрахунки з ОСОБА_14 не проведені, а продукція реалізована в повному обсязі.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_6 відмовилась від указаних показань, мотивуючи, що таких свідчень працівникам міліції не давала, а вони це писали самостійно, застосовуючи до неї заходи психологічного впливу.

Аналізуючи ці показання, суд приходить до висновку, що вони містять спеціальну термінологію, яка використовується правоохоронними органами, крім того, прокуратурою не було проведено ефективної перевірки правомірності дій працівників міліції, тому суд не приймає указані показання в якості доказів «поза розумним сумнівом», зважаючи на практику Європейського Суду з прав людини.

З показань наданих на досудовому слідстві обвинуваченої ОСОБА_7 стосовно угоди між ПП «Ратібор» та ПП «ОСОБА_14» про поставку рису, убачається, що оформленням угоди, прийомом товару займались ОСОБА_6. та ОСОБА_66, реалізовувала рис особисто ОСОБА_6. За його реалізацію вона за попередньою домовленістю усі грошові кошти забрала собі, пообіцявши розрахуватися з ОСОБА_7 з наступної угоди. Після того, як по зазначеній угоді ПП ОСОБА_14 звернувся до правоохоронних органів, ОСОБА_7 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_66 з метою надання законності угоді по «реалізації» рису документально оформила «безтоварну» операцію по його реалізації на ПП «Еліт-Строй - 2», м. Сімферополь.

Таким чином, показання дані на досудовому слідстві ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_66 щодо обставин реалізації рису істотно між собою різняться, на досудовому слідстві ці розбіжності не усунуті, а у ході судового розгляду справи підсудні попередні показання не підтвердили.

Також, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 ставиться у вину вчинення шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_14 організованою групою.

Однак, обвинувачення не містить опису функцій при цьому кожної особи, яка приймала участь у вчиненні інкримінованого діяння. Зокрема, указано, що ОСОБА_6, шляхом обману, домоглась поставки на ПП «Ратібор» 20 тон 225 кг. рису шліфованого на суму 131462,5 грн.

При цьому не указано, які конкретно функції при вчиненні злочину здійснювала ОСОБА_7, на якій підставі вона повинна була проводити оплату за поставлену продукцію або повертати товар, прийнятий іншою особою. Хто саме, кому і по якій ціні в подальшому реалізував поставлену продукцію, у якому обсязі кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби.

Крім того, відсутні докази наявності намірів у ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 ще у момент укладення угоди на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою із ОСОБА_66

Водночас, вину ОСОБА_66. у шахрайських діях відносно СПДФО ОСОБА_14 суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме він, будучи службовою особою, одноособово відповідальною за організацію діяльності свого підприємства, підписав із представником потерпілої сторони угоду про придбання великої партії рису, не маючи реальної можливості розрахуватися за нього, особисто отримав указану продукцію та забезпечив її реалізацію невстановленим особам, умисно не виконав взяті на себе зобов'язання, тим самим заволодів чужим майно, застосовуючи обман та зловживання довірою.

Про це також свідчить відсутність будь-яких розрахунків з боку ОСОБА_66. за поставлену продукцію до даного часу, а також його претензійних відносин із контрагентами з м.Сімферополь, яким він начебто поставляв рис, у тому числі через правоохоронні органи чи суди.

По 9 епізоду шахрайства відносно ТОВ «Векта - 2»:

- заявою ОСОБА_57, від 18.02.2010 року про шахрайські дії ОСОБА_6 (т. 1 а.с.144).

- копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Векта-2», від 11.05.2007 року ( т.1 а.с.158,166).

- посвідченням про якість свинини № 310, від 09.11.2009 року, згідно з яким свинина в кількості 9 тон, яка відправлена на ПП «Меблітехторг» відповідає ветеринарно-санітарним вимогам (т.1 а.с.159).

- довіреністю № 39, від 09.11.2009 року на отримання ОСОБА_6 7480 кг. свинини ( т.1 а.с.160).

- накладною від 09.11.2009 року про відпуск від ТОВ «Векта-2» та ТОВ «Меблітехторг» 7480 кг. свинини на загальну суму 168300 грн. (т. 1 а.с.161).

- документами про отримання указаного м'яса на ТОВ «Векта-2» від ТОВ «Агрос-КнК» (т.1 а.с.163-164 ).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_57 про те що з травня 2007 року він працює на посаді заступника директора ТОВ «Векта-2». 06 листопада 2009 року підприємством ТОВ «Векта-2» м. Жовті Води, згідно накладної № 1037 від 05.11.2009 було придбано у ТОВ «Агрос-КнК», свині напівтуші в кількості 7 475 кг. Даний товар підприємство придбало зі складу ТОВ «Агрос-КнК», який знаходиться у м. Одеса і спрямували даний товар до місця реалізації в м.Харків. Представник підприємства, яке повинно було придбати м'ясну продукцію в м.Харкові, повідомив по телефону, що на даний час не має коштів для розрахунку, тому менеджер ТОВ «Векта-2» ОСОБА_58 домовилася з ОСОБА_6 про збут м'ясної продукції в м.Полтаві. ОСОБА_58 звернулася до приватної особи ОСОБА_25 (НОМЕР_12), яка неодноразово співпрацювала з нашим підприємством та яка запропонувала збути товар в м.Полтаву та надала номер телефону ОСОБА_7 (НОМЕР_6) , яка в свою чергу надала номер телефону ОСОБА_6 ( НОМЕР_9). Менеджер ТОВ «Векта-2» ОСОБА_58, за згодою директора ТОВ «Векта-2» ОСОБА_59, зателефонувала на моб.телефон ОСОБА_6, яка від ОСОБА_7 вже була обізнана про доставку товару та підтвердила необхідність доставки товару, вказавши адресу складу. ОСОБА_6запевнила, що розрахується по факту розвантаження товару за ціною 22 грн. 50 коп. за 1 кг. товару. 09.11.2009, о 16.00 год. на автомобілі ІСУЗУ нор-71р НОМЕР_13, який належить ТОВ «Векта-2» водій ОСОБА_60 доставив в м.Полтаву 7 480 кг. свиних напівтуш морожених. Даний товар був відвантажений на склад покупця, який розташований за адресою: м.Полтава, вул. Партизанська, 8/20 ТОВ «ПолтаваХолодПром». При відвантаженні товару ОСОБА_6 представнику видала накладну та довіреність про підтвердження отримання товару. Після цього, ОСОБА_6 повідомила, що грошей в неї не має та пообіцяла розрахуватися наступного дня. 10.11.2009 року ОСОБА_6 повідомила, щоб документи на товар вони не направляли, так як грошових коштів у неї не має, тому що з ними не розрахувалися за товар та знову пообіцяла розрахуватися з їх підприємством наступного дня. ОСОБА_6 направила на їхню адресу каналами електронної пошти пакет документів для оформления. Ними відразу був направлений на її адресу сертифікат якості товару та ветеринарне свідоцтво. Далі ОСОБА_6обіцяла розрахуватися з ними кожного наступного дня, пояснюючи тим, що вона реалізовує товар, після чого зможе з ними розрахуватися. Після цього ОСОБА_6. перестала відповідати на їх дзвінки. Через тиждень ОСОБА_58 зателефонувала ОСОБА_25 (НОМЕР_12), яка мешкає в м.Дніпропетровську, і повідомила, що клієнти, яких вона рекомендувала, не розрахувалися за поставлену продукцію, на що ОСОБА_25 зателефонувала ОСОБА_7, яка, в свою чергу зв»язалася з ОСОБА_6 ОСОБА_58 зателефонувала ОСОБА_7 та попросила, щоб ОСОБА_6 розрахувалася за товар, на що ОСОБА_7 повідомила, що вона нічого не знає. Але все ж таки через декілька днів на моб.телефон ОСОБА_58 зателефонувала ОСОБА_6 з іншого номера (НОМЕР_14) та повідомила, щоб її не турбували, нічого вона їм платити не буде, так, як весь товар, який вони доставили утилізований. Він попросив надати акт утилізації, на що ОСОБА_6 повідомила, що товар вже не утилізований, а заарештований СБУ і для вирішення цієї проблеми вони на чотирьох осіб, які задіяні у цій операції: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_25 та ТОВ «Векта-2» повинні виплатити 20 000 доларів США, після чого товар буде повернуто. Вони зрозуміли, що ОСОБА_6 не збирається повертати їм кошти і звернулися до неї з вимогою повернути їх товар, на що ОСОБА_6 почала кричати брутальною лайкою та повідомила, що нічого повертати не буде. Після цієї розмови ні ОСОБА_6., ні ОСОБА_7 на телефонні виклики не відповідають. На даний час грошові кошти не повернені (т. 1 а.с.149).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_60 - аналогічними попереднім (т. 1 а.с.151).

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, в ході якого ОСОБА_60 впізнав ОСОБА_66 як особу, яка привозила на легковому автомобілі ОСОБА_6 при здійсненні поставки м'ясопродукції (т. 1 а.с.154).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_58 - аналогічними попереднім (т. 1 а.с.152).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_44 про те, що з 2003 року вона працює на посаді головного бухгалтера ТОВ «Полтавахолодпром», яке здійснює надання оренди морозильних камер та приймає на зберігання продукти харчування. З серпня 2009 року приватне підприємство «Ратібор» та ТОВ «Меблітехторг», на підставі відповідних договорів оренди здійснювали зберігання м»ясопродуктів на території ТОВ «Полтавахолодпром» з серпня 2009 до січня 2010 року. Оплату за зберігання продукції майже завжди здійснювала ОСОБА_6 (т. 13 а.с.52).

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання, в ході якого ОСОБА_44 впізнала ОСОБА_6 (т. 13 а.с.55).

Підсудний ОСОБА_5 показав, що вину не визнає, про укладення та виконання угоди йому нічого не відомо.

Підсудна ОСОБА_6 свою вину визнала частково та підтвердила, що з с.Жовтні Води привозили туші свинні, які вона отримала. Після чого через 3 дні повезла їх на ринок м.Харкова, де їй сказали, що вказані туші з запахом і вона їх здала на утилізацію якійсь фірмі назви якої не знає. Тому за туші з поставниками вона не розрахувалась.

Підсудний ОСОБА_66 вину не визнав та показав, що про укладення та виконання угоди йому нічого не відомо.

Підсудна ОСОБА_7 вину не визнала та показала, що ОСОБА_58 запропонувала на продаж полутуші свинні. Вона повідомила про це ОСОБА_6 , вона зацікавилась і самостійно домовлялись про угоду. ОСОБА_7 участі у домовленості не брала. У подальшому ОСОБА_6 зателефонувала їй з м.Харкова та повідомила про утилізацію полутуш.

У ході досудового слідства ОСОБА_7 в якості обвинуваченої показала, що в листопаді 2009 року їй на мобільний телефон зателефонувала знайома ОСОБА_25, яка сказала, що у неї є знайома, яка хоче продати свині напівтуші. ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_6, і вони вирішили оформити дану продукцію на її підприємство ПП «Меблітехторг». ОСОБА_6 уклала угоду з ТОВ «Векта - 2» стосовно купівлі м'ясної продукції. Прийомом товару займалась безпосередньо ОСОБА_6 Реалізацією продукції, за проханням ОСОБА_6, займалась ОСОБА_7. М'ясо продала в повному обсязі за готівку, а грошові кошти в сумі близько 100 тис. грн. віддала в повному обсязі ОСОБА_6, тому що вона попросила віддати їй всі грошові кошти для сплати існуючого у неї кредиту, і вони домовились, що з іншої угоди всі кошти отримає вона.

Показання в якості обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_66. щодо цього епізоду на досудовму слідстві взагалі відсутні (т. 12 а.с. 82-85, 90-93).

Між тим, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 , ставиться у вину вчинення шахрайства відносно ТОВ «Векта-2» організованою групою.

Однак, обвинувачення не містить опису функцій при цьому кожної особи, яка приймала участь у вчиненні інкримінованого діяння. Зокрема, указано, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7, шляхом обману, домоглись поставки на ТОВ «Меблітехторг» 7480 кг. м'ясопродукції на суму 168300 грн.

При цьому не указано, які конкретно функції при вчиненні злочину здійснював ОСОБА_66, на якій підставі він повинен був проводити оплату за поставлену продукцію або повертати товар, прийнятий іншою особою. Хто саме, кому і по якій ціні в подальшому реалізував поставлену продукцію, у якому обсязі кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби.

Крім того, відсутні докази наявності намірів у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 ще у момент укладення угоди на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою із ОСОБА_66

Враховуючи викладене, у справі не здобуто достатньо належних, достовірних та допустимих доказів причетності до указаного злочину ОСОБА_5, ОСОБА_66. та ОСОБА_7, тому указаний епізод підлягає виключенню з їх обвинувачення.

Водночас, вину ОСОБА_6 у шахрайських діях відносно ТОВ «Векта-2» суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме вона, будучи службовою особою, одноособово відповідальною за організацію діяльності свого підприємства, підписала із представником потерпілої сторони угоду про придбання великої партії м'яса рису, не маючи реальної можливості розрахуватися за нього, особисто отримала указану продукцію та забезпечила її реалізацію невстановленим особам, умисно не виконала взяті на себе зобов'язання, тим самим заволоділа чужим майном, застосовуючи обман та зловживання довірою.

Про це також свідчить відсутність будь-яких розрахунків з боку ОСОБА_6 за поставлену продукцію до даного часу.

Із цих міркувань, враховуючи, що ОСОБА_6 точно не вказала осіб, через яких вона утилізувала м'ясо, не навела жодних конкретних обставин: місця, часу, обстановки, документів, які б свідчили про це, її показання в частині неможливості розрахунку за товар через порчу продукції, суд вважає обраною ним захисною позицією, з метою уникнення відповідальності за вчинене. При цьому суд бере до уваги в якості належного доказу посвідченням про якість свинини № 310, від 09.11.2009 року, згідно з яким свинина в кількості 9 тон, що відправлялась на ПП «Меблітехторг» відповідає ветеринарно-санітарним вимогам (т.1 а.с.159).

По 10 епізоду шахрайства відносно ПП «Трансміт 88»:

- заявою ОСОБА_62, від 15.02.2010 року про шахрайські дії посадових осіб ПП «Ратібор» (т. 1 а.с.176).

- дорученням, від 09.12.2009 року на отримання ОСОБА_66 від ПП «Трансміт-88» 4843 кг. тримінгу свинного (т.1 а.с.188).

- видатковою накладною № 0000036, від 08.12.2009 року про одержання ПП «Ратібор» тримінгу свинного в кількості 4843 кг. на суму 111400 грн. 60 коп. від ПП «Трансміт 88», з підписом про одержання продукції ОСОБА_66. (т.1 а.с.189).

-договором № 1/08.12.09., від 08.12.2009 року про поставку від ПП «Трансміт88» до ПП «Ратібор» трімінгу свинного, підписаний ОСОБА_66 ( т.1 а.с.191-195).

- специфікацією № 1, від 08.12.2009 року , підписаною ОСОБА_66 (т.1 а.с.190).

-податковою накладною № 36, від 08.12.2009 року (т.1 а.с.197).

- копіями установчих документів ПП «Ратібюор» (т.1 а.с.198-201).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_62 про те, що з жовтня 2009 р. він працює на посаді директора Київського відділення ПП „Трансміт 88". Його підприємство займається торгівлею м'ясом свинини. Для пошуку клієнтів вони надають об'яви на різноманітних сайтах в мережі Інтернет, а також самі здійснюють їх пошук. Приблизно в листопаді 2009р. його знайомий ОСОБА_63 повідомив, що є клієнти на купівлю продукції. В розмові ОСОБА_63 розповів, що зв'язався з посередником з м. Полтави на ім'я ОСОБА_6 і готовий допомогти в реалізації та відвантаженні продукції. Також ОСОБА_63 сказав, що оплата товару буде через два-три дні після відвантаження продукції, тому що, зі слів ОСОБА_6, треба отриману продукцію розвести на декілька підприємств і потім отримати від них оплату. Ця схема їх цілком влаштувала, тому вони підготували договір постачання №1/08.12.09 від 08.12.2009р., завантажили 4843 кг м'ясної продукції, яку до м. Полтави поїхав супроводжувати ОСОБА_63 разом із документами.

9.12.2009р. ОСОБА_63 повернувся до м. Києва і віддав йому підписаний пакет документів стосовно зазначеної угоди, а також повідомив йому мобільний телефон директора ПП „Ратібор" ОСОБА_66, який обіцяв розрахуватися за продукцію через 3 дні. Приблизно днів через п'ять він зателефонував ОСОБА_66., який в телефоній розмові повідомив, що всю продукцію відвантажив на м'ясокомбінат і тому гроші за неї отримає не раніше, ніж через тиждень, тому що там якісь виникли проблеми із проплатою. Коли він зателефонував йому через тиждень, то ОСОБА_66 сказав, що розрахуватися не може в зв'язку з тим, що йому не заплатили за продукцію, а своїх грошей в нього немає. В середині січня до м. Полтави приїздив ОСОБА_63, який спілкувався із ОСОБА_66 і останній повідомив, що продукція була відвантажена на переробне підприємство, яке розташоване в АР Крим, і там виникли проблеми з оплатою, але обов'язково розрахується. Після цього він телефонував йому практично кожного дня і ОСОБА_66 запевняв його, що обов'язково розрахується, але з початку лютого ОСОБА_66 взагалі перестав відповідати на телефонні дзвінки (т. 1 а.с.182).

- дослідженими показаннями свідка ОСОБА_64 про те, що у серпні-листопаді 2009 року він співпрацював з ОСОБА_63, який поставляв йому м»ясну продукцію. Близько пів-року він співпрацює з ПП „Трансміт 88". Приблизно в листопаді 2009р. ОСОБА_63 повідомив йому, що у нього є клієнти на купівлю тримінгу свиного замороженого. В розмові останній розповів, що зв'язався з посередником з м. Полтави на ім'я ОСОБА_6 і готовий допомогти в реалізації та відвантаженні м»ясної продукції ПП „Трансміт 88". Також ОСОБА_63 сказав, що оплата товару буде через два-три дні після відвантаження продукції, тому що, зі слів ОСОБА_6, їм треба отриману продукцію розвести на декілька підприємств і потім отримати від них оплату. Ця схема влаштувала керівництво ПП „Трансміт 88", тому він погодився супроводжувати товар ПП „Трансміт 88", керівник якого довіряючи йому, попрохав здійснити контроль за доставкою продукції до м.Полтави та подальшою оплатою.

8.12.2009 року на складі, орендованому ПП „Трансміт 88" було завантажено 4843 кг м'ясної продукції, яку до м. Полтави супроводжував він з ОСОБА_63

9.12.2009 року у м.Полтаві їх зустрів ОСОБА_66. ОСОБА_63 пояснив, що домовлявся про збут товару із ОСОБА_6, яка на зустріч направила свого працівника ОСОБА_66 Товар вони відвантажили на території ТОВ «Маслосирбази». Він запропонував ОСОБА_66 проїхати до офісу, але останній відповів, що на даний час його керівництво організувало ремонт приміщення офісу, тому вони поїхали до м.Києва.

9.12.2009р. він з ОСОБА_63 повернулися до м. Києва де передали директору Київського філіалу ПП „Трансміт 88" ОСОБА_62 підписаний ОСОБА_66 пакет документів стосовно зазначеної угоди, та повідомили мобільний телефон директора ПП „Ратібор" ОСОБА_66, який обіцяв розрахуватися за продукцію через 3 дні.

До січня 2010 року ОСОБА_6 та ОСОБА_66 не здійснили оплату продукції ПП „Трансміт 88". В середині січня він з ОСОБА_63, приїхав до м. Полтави де зустрілися із ОСОБА_66, який повідомив, що продукція того ж дня була відвантажена на переробне підприємство, яке розташоване в АР Крим, і там виникли проблеми з оплатою, тому розрахунку з ПП „Трансміт 88" не буде у зв»язку із відсутністю коштів. З початку лютого поточного року ОСОБА_66 взагалі перестав відповідати на телефонні дзвінки. На даний час грошові кошти не повернуто (т. 1 а.с.183).

- речовим доказом - договором зберігання м'ясопродукції № 91 від 01.08.09., вилученим 1.04.2010 (т. 13 а.с. 55).

- показаннями свідка ОСОБА_44 про те, що з серпня 2009 року до січня 2010 року приватне підприємство «Ратібор» та ТОВ «Меблітехторг», на підставі відповідних договорів оренди здійснювали зберігання м'ясопродуктів на території ТОВ «Полтавахолодпром». Оплату за зберігання продукції майже завжди здійснювала ОСОБА_6

Підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_7 вину не визнали та показали, що про укладення та виконання угоди їм нічого не відомо.

Підсудний ОСОБА_66 вину визнав частково та показав, що у грудні 2009 з ПП «Трансміт88» отримав продукцію. Цю продукцію збирався здати на Полтавський м'ясокомбінат, однак вони не прийняли товар, оскільки там працювала ветеринарна перевірка. Далі він знайшов іншого покупця, якому реалізував продукцію. Назви його не пам'ятає. Гроші за продукцію йому не надійшли, тому він і не розрахувався з поставниками м'яса. Де документи він не знає. ОСОБА_5 та ОСОБА_7 до даного договору відношення не мають.

Підсудна ОСОБА_6 свою вину не визнала та показала, що до неї звернулись люди з пропозицією продажу мяса і вона їх направила до ОСОБА_66. Про подальше укладення та виконання договору їй нічого не відомо, бухгалтерський облік цієї операції вона не вела.

Показання в якості обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_66. щодо цього епізоду на досудовому слідстві - аналогічні (т. 12 а.с. 82-85, 90-93).

Між тим, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66 ставиться у вину вчинення шахрайства відносно ПП «Трансміт 88» організованою групою.

Однак, обвинувачення не містить опису функцій при цьому кожної особи, яка приймала участь у вчиненні інкримінованого діяння. Зокрема, указано, що ОСОБА_6, шляхом обману, домоглась поставки на ПП «Ратібор» 4 843,420 кг. м'ясопродукції на суму 111400,6 грн.

При цьому не указано, які конкретно функції при вчиненні злочину здійснювала ОСОБА_7, на якій підставі вона повинна була проводити оплату за поставлену продукцію або повертати товар, прийнятий іншою особою. Хто саме, кому і по якій ціні в подальшому реалізував поставлену продукцію, у якому обсязі кому, коли і де розподілені ОСОБА_5 кошти, яким чином використані на власні потреби.

Крім того, відсутні докази наявності намірів у ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ще у момент укладення угоди на заволодіння чужим майном, за попередньою змовою із ОСОБА_66

Водночас, вину ОСОБА_66. у шахрайських діях відносно ПП «Трансміт 88» суд вважає повністю доведеною, оскільки встановлено, що саме він, будучи службовою особою, одноособово відповідальною за організацію діяльності свого підприємства, підписав із представником потерпілої сторони угоду про придбання великої партії м'яса рису, не маючи реальної можливості розрахуватися за нього, особисто отримав указану продукцію та забезпечив її реалізацію невстановленим особам, умисно не виконав взяті на себе зобов'язання, тим самим заволодів чужим майном, застосовуючи обман та зловживання довірою.

Про це також свідчить відсутність будь-яких розрахунків з боку ОСОБА_66. за поставлену продукцію до даного часу, а також його претензійних відносин із контрагентами, яким він начебто поставляв товар, у тому числі через правоохоронні органи чи суди.

Із цих міркувань, враховуючи, що ОСОБА_66 точно не вказав осіб, яким та через кого він реалізував продукцію, не навів жодних конкретних обставин: місця, часу, обстановки, документів, які б свідчили про це, його показання в частині неможливості розрахунку за товар через порушення зобов'язань його контрагентами, суд вважає обраною ним захисною позицією, з метою уникнення відповідальності за вчинене.

По 11 епізоду шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_16:

- заявою потерпілого ОСОБА_16, від 24.02.2010 року про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 та інших осіб за шахрайські дії щодо нього (т.2 а.с.36).

- свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи підприємця ОСОБА_16, від 21.10.1997 року ( т.2 а.с.59).

-контрактом № 2, від 01.09.2009 року про продаж овочів та фруктів від Фірми «Консстрой ООД» ОСОБА_16 (т.2 а.с.53-56).

- договором № 12, від 29.12.2009 року про продаж від ФОП ОСОБА_16 на ТОВ «Меблітехторг» 16408 кг. апельсин на загальну суму 155876 грн., підписаний ОСОБА_6 ( т.2 а.с.47).

- установчими документами ТОВ «Меблітехторг» ( т.2 а.с.48-49).

-дорученням № 1003, від 29.12.2009 року про отримання ОСОБА_6 апельсинів в кількості 16408 кг. від ОСОБА_16 (т.2 а.с.50, 52).

-накладною № 15, від 30.12.2009 року про отримання ОСОБА_6 апельсинів в кількості 16408 кг. від ОСОБА_16, підписаною ОСОБА_6 (т.2 а.с.51).

- претензією ОСОБА_16 до директора ТОВ «Меблітехторг» ОСОБА_6, від 20.01.2010 року про необхідність оплати продукції (т.2 а.с.46).

- декларацією, договором поставки № 12 від 29.12.2009, видатковою накладною (т.3 а.с.43-53).

- дослідженими показаннями потерпілого ОСОБА_16 про те, що він зареєстрований приватним підприємцем із 1997р. 01.09.2009р. він уклав контракт №2 на купівлю апельсин з Болгарською фірмою „Консстрой ООД", згідно якого 22.12.2009р. йому було відвантажено 16 408 кг апельсинів. Для їх реалізації він вирішив знайти покупця в мережі Інтернет, де прочитав об'яву про купівлю цитрусових, із зазначенням номеру телефону НОМЕР_17. Він зателефонував на цей номер, де жінка представилась йому директором ТОВ „Меблітехторг" ОСОБА_6 та повідомила, що може приїхати і забрати товар, але відразу гроші заплатити в неї немає можливості, тому розрахується за товар протягом 10 діб.

30 грудня 2009р. ОСОБА_6 разом з чоловіком на ім'я ОСОБА_58, приїхала до м. Умані на таксі для завантаження товару. Вантажний автомобіль ОСОБА_6 найняла в м. Києві. По приїзді вони оформили необхідні документи, тобто підписали угоду №12 від 29.12.2009р., накладну №15 від 30.12.2009р., після чого ОСОБА_6 вирушила до м. Полтави, а ОСОБА_58 залишився контролювати завантаження.

Після Нового року він зателефонував ОСОБА_6 і запитав чи готова вона розрахуватися з ним. ОСОБА_6 відповіла, що апельсини віддала на реалізацію іншому підприємству, яке реалізувало продукцію, але не розрахувалось із нею, в зв'язку з тим, що банк, в якому воно обслуговується, наклав арешт на всі розрахункові рахунки. Також вона сказала, що це підприємство повинно їй 250 тисяч доларів США, і коли воно з нею розрахується, то він відразу отримає грошові кошти. В подальшому, після його численних телефонних дзвінків, ОСОБА_6 запропонувала йому документи на земельні ділянки в м.Бердянську, пояснивши це тим, що вона тримала в якості паю ці ділянки, і якщо він знайде на них покупця, то отримає свої грошові кошти після продажу зазначених ділянок. Але самих актів на вказані ділянки він не бачив. ОСОБА_6 увійшла до нього в довіру, тому він чекав розрахунку, про те, що вона не збиралася розраховуватися зі ним зрозумів лише через декілька місяців після угоди. 6 січня 2010 року ОСОБА_6. зателефонувала йому та попросила направити на її адресу претензійний лист про сплату основного боргу та штрафних санкцій, повідомивши при цьому, що зазначений документ потрібен їй для звернення до господарського суду з позовною заявою на підприємство, яке не розрахувалося з нею за реалізовані апельсини. 20 січня 2010 року він направив зазначений лист, але на даний час збитки спричинені йому ОСОБА_6 не відшкодовані (т.3 а.с.38).

- показаннями свідка ОСОБА_18 про те, що з 13.04.2007 року вона представляє інтереси СПДФО ОСОБА_30 Згідно договору оренди від 14.08.2003 року, укладеного між ВАТ «Павлівське» та СПДФО ОСОБА_30, нежитлові приміщення, які знаходяться в АДРЕСА_9 перебувають в оренді СПДФО ОСОБА_30, яка частиною нежитлових приміщень користувалася сама, а частину - здавала в суборенду. Клієнтів ОСОБА_30 підшукувала надаючи оголошення в «Жовту газету». Приблизно в середині вересня 2009 року за оголошенням на робочий телефон НОМЕР_18 зателефонував ОСОБА_66, з яким вона знайома ще з 1990 року, той працював в Октябрському РВ ГУМВС, а вона на той час працювала в Октябрському районному суді. ОСОБА_66 повідомив, що йому необхідно орендувати приміщення для зберігання картоплі, яку він доставляє з іншої області для реалізації, приміщення повинно бути сухе, чисте, розміром 100 метрів квадратних. Вона повідомила, що таке приміщення мається в наявності. Того ж дня після обіду, близько 16 год., приїхав ОСОБА_66 на автомобілі чорного кольору з жінкою на ім»я ОСОБА_6, близько 50 років, волосся світле, фарбоване, повної статури, яку при зустрічі впізнати зможе за переліченими ознаками. ОСОБА_66 та ОСОБА_6 повідомили їй, що мають спільний бізнес, ОСОБА_66 доставляє картоплю, а ОСОБА_6 реалізовує її на ринку в м. Полтава. Після цього ОСОБА_6 оглянула приміщення та сказала що розмір їй підходить, приміщення необхідно лише прибрати. ОСОБА_6 сказала, що їй необхідне ще одне приміщення близько 32 метрів квадратних для зберігання іншої продукції, вона надала ОСОБА_6 ключі від такого приміщення для його огляду, ОСОБА_6 оглянула дане приміщення, але угоду про оренду не укладала та ключі не повернула їй до цього часу. Після цього вони домовилися про документи, які необхідно підготувати для укладення договору та вони поїхали. 30.09.2009 року ОСОБА_66 приїхав один, підписав та скріпив печаткою договір суборенди, який вона вже підписала у ОСОБА_30, отримав свій екземпляр договору та отримав від неї ключі. ОСОБА_66 повідомив, що необхідно швидко підготувати приміщення так як ввечері цього ж дня його люди вже привезуть картоплю. В який саме час привезли картоплю вона не бачила. Нежитлові приміщення, які здаються в суборенду по АДРЕСА_9, не охороняються, ворота на замок не зачинені, тому люди, які орендують приміщення можуть в любий час самостійно пройти на територію (т.13 а.с.40).

- речовим доказом - договором суборенди нежитлових приміщень від 30.09.09.с. Щербані, вилученим 16.04.2010 та оглянутим (т.13 а.с.47).

- показаннями свідка ОСОБА_19, який показав, що ОСОБА_5 запропонувавав йому роботу, на що останній погодився. В його обов»язки входило виконання функцій водія та відправки вихідну поштову корреспонденції а також приймання - відвантаження товару, супроводження купленої продукції до місць її подальшої реалізації (т.13 а.с.26).

- показаннями свідка ОСОБА_20 про те, що влаштувалася на роботу секретарем ПП «Прогрес-2009», де познайомилоася із ОСОБА_5, який запропонував їй роботу на ПП «Ратібор». Вона надавала об'яви через мережу інтернет про закупівлю ПП «Прогрес-2009», ПП «Градекс - 7», ПП «Ратібор», ТОВ «Меблітехторг» продуктів харчування та пиломатеріали. На вказаних підприємствах працювали окрім ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_66, ОСОБА_8, ОСОБА_9 (т.13 а.с.30).

- протоколом пред'явлення для впізнання фотознімків, в ході якого ОСОБА_18 впізнала ОСОБА_6 (т.13 а.с.42).

- протоколом обшуку за адресою розташування офісу ПП «Градекс-7» м.Полтава, вул.Фрунзе, 2 оф.306 (т.13 а.с.25).

- даними, встановленими 24.05.10. у ході огляду відомостей щодо вихідних та вхідних дзвінків з номерів мобільних телефонів: НОМЕР_16, що належить ОСОБА_5, НОМЕР_6, що належить ОСОБА_7, НОМЕР_5, що належить ОСОБА_66, які були надані оператором мобільного зв'язку, за результатами якого встановлено що за період часу з 1 травня 2009 року по 30 вересня 2009 року з номеру НОМЕР_16, що належить ОСОБА_5 було здійснено вхідних та вихідних дзвінків: з ОСОБА_7 за номером НОМЕР_6 - 11 073 дзвінків; з ОСОБА_6 за номером НОМЕР_7 - 218 дзвінків; з ОСОБА_66 за номером НОМЕР_15 - 4 дзвінки; з ОСОБА_66 за номером НОМЕР_5 - 2580 дзвінків. У період часу з 1 вересня 2009 року по 1 лютого 2010 року з номеру НОМЕР_16, що належить ОСОБА_5 було здійснено вхідних та вихідних дзвінків: з ОСОБА_7 за номером НОМЕР_6 - 10 064 дзвінків; з ОСОБА_6 за номером НОМЕР_7 - 129 дзвінків; з ОСОБА_66 за номером НОМЕР_15 - 26 дзвінків; з ОСОБА_66 за номером НОМЕР_5 - 3159 дзвінків (т.3 а.с.205).

- речовими доказами - документами, оглянутими 06.04.2010 року №№ 1- 504, вилученими в ході обшуку 17.02.2010 року в офісному приміщенні ПП «Градекс-7» за адресою м.Полтава, вул. Фрунзе, 2 офіс 306 (т.3 а.с.40).

- речовим доказом - CD диск інв. № 151 від 06.01.10 з відміткою, «Розсекречено» на підставі рапорту № 6841 т від 26.03.10. Додаток: роздруківка записів розмов, оформлена протоколами про проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на зняття інформації з каналів зв'язку по мобільному телефону № НОМЕР_16, який належить ОСОБА_5 на 16 аркушах формату А4, оглянуті 19 квітня 2010 року (т .3 а.с.55).

- речовим доказом CD диск інв. № 149 від 06.01.10 з відміткою, «Розсекречено» на підставі рапорту № 6752 т від 03.03.10., Додаток роздруківка записів розмов, оформлена протоколами про проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на зняття інформації з каналів зв'язку по мобільному телефону по мобільному телефону №НОМЕР_6, який належить ОСОБА_7 на 68 аркушах формату А4, оглянуті 20 квітня 2010 року (т .3 а.с.116).

- речовим доказом CD диск інв. № 137 від 28.08.09 з відміткою, «Розсекречено» на підставі рапорту № 2440 т від 25.12.09. Додаток роздруківка записів розмов, оформлена протоколами про проведення оперативно-розшукових заходів, направлених на зняття інформації з каналів зв'язку по мобільному телефону № НОМЕР_7, який належить ОСОБА_6 на 35 аркушах формату А4, оглянуті 19 квітня 2010 року (т .3 а.с.74).

Підсудні ОСОБА_5 та ОСОБА_66 свою вину у вчиненні злочину не визнали, заперечили свою причетність до укладення та виконання угоди.

Підсудна ОСОБА_7 вину не визнала та показала, що участі в угоді не приймала, однак покупця товару ОСОБА_68 вона знала, бо йому не раз продавала товар на ринку 1 кілометр м.Харкова.

Підсудна ОСОБА_6 свою вину визнала частково та показала, що ОСОБА_16 до неї звернувся до неї 29.12.2009 року. Вона відповіла, що не має можливості взяти його товар, але він запропонував взяти товар на реалізацію. Вона замовила автомобіль через диспетчера, перевірила якість апельсин, уклала договір і отримала товар. На трасі Київ-Харків апельсини перевантажили на іншу фуру і повезли на ринок 1 кілометр м.Харкова, де поставили товар на фірму «ОСОБА_68» або «ОСОБА_69». Покупці товару з нею не розрахувались, тому вона не розрахувалась із поставниками.

Під час досудового слідства ОСОБА_6 показала, що 26.12.2009р. їй зателефонував на мобільний телефон ФОП ОСОБА_16 з м. Умань і запропонував поставку апельсинів, погодившись при цьому на відстрочку платежу. 29.12.2009 року вона разом із ОСОБА_19 виїхала до м. Умані для приймання товару в кількості 16 608 кг на суму 149 тис. грн. За вказівкою ОСОБА_7 товар був оформлений на ТОВ „Меблітехторг". По приїзді до м. Полтави зазначені апельсини були перевантажені в іншу машину та вивезені з метою реалізації, якою займалася ОСОБА_7 За вказану угоду ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_7 4000 грн. до теперішнього часу розрахунки з ФОП ОСОБА_16 не проведені, товар реалізований в повному обсязі (т. 12 а.с. 82-85).

Допитана на досудовому слідстві ОСОБА_7 стосовно угоди між ТОВ «Меблітехторг» та ФОП ОСОБА_16 про поставку апельсинів, показала, що в кінці грудня до неї звернулась ОСОБА_6, яка сказала, що вона приймає партію апельсинів в м. Умань, і що треба їх реалізувати. Реалізацією цих апельсинів займалась особисто ОСОБА_7 за готівку. За них отримала близько 70 тис. грн., з яких 30 тис. я взяла собі, решту віддала ОСОБА_6 Розрахунок з ФОП ОСОБА_16 за товар не проведений.

Покупців товару находили безпосередньо вона і ОСОБА_5 в м. Харкові, шляхом пропонування підприємцям товару за ціною, яка значно нижча за ринкову, на умовах оплати готівкою. Грошові кошти розподілялися ОСОБА_5 та нею на утримання офісних приміщень, частина на виплату заробітної плати кур'єру ОСОБА_19, секретарю ОСОБА_20, частину давали директорам ОСОБА_9, ОСОБА_8 та ОСОБА_66., решту розподіляли між собою, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 приблизно в рівних частинах.

ОСОБА_7 пояснила що в здійсненні щахрайських дій вона приймала участь в телефонному режимі з ОСОБА_6, ОСОБА_66, з поставниками товару особисто не зустрічалася, реалізацію товару особисто здійснювала після того, як товар був отриманий ОСОБА_6 та ОСОБА_66

Покупців на отриманий товар ОСОБА_7 підшукувала відразу після отримання товару, спонтанно, в залежності від виду товару. Отримані кошти вона привозила до м.Полтави, де ОСОБА_5 розподіляв кошти між всіма учасниками здійснених угод - нею, ОСОБА_6 та ОСОБА_66 (т. 12 а.с. 120-123).

Окрім того, органами досудового слідства вчинення діянь по епізодах №№ 1-11 інкриміновано ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_66., ОСОБА_7 як заволодіння грошовими коштами суб'єктів підприємницької діяльності шляхом шахрайства на протязі 2009 року, на загальну суму 905676 грн., що у 2994 разів перевищувало неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що являється особливо великим розміром, повторно, за попередньою змовою, у складі організованої злочинної групи та кваліфіковано за ч.4 ст.190 КК України.

Разом із тим, такий висновок органів досудового слідства не ґрунтується на вимогах кримінального закону.

У відповідності до вимог ст. 32 КК України повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 32 КК України повторність відсутня при вчиненні продовжуваного злочину, який складається з двох або більше тотожних діянь, об'єднаних єдиним злочинним наміром.

За змістом вироку суду вбачається, що підсудні вчинили щодо кожного з потерпілих окремий злочин, передбачений ст. 190 КК України, оскільки суд не встановив наявності у них єдиного злочинного умислу на незаконне заволодіння коштами усіх потерпілих в особливо великому розмірі.

Водночас, наявними у справі доказами встановлено, що вчинення підсудними шахрайських дій стосовно кожного потерпілого окремо охоплювалося єдиним умислом на заволодіння коштами конкретного потерпілого, а тому ці дії слід кваліфікувати як продовжуваний злочин щодо кожного потерпілого. За таких обставин кваліфікація дій підсудних має визначатися з урахуванням загальної суми завданої шкоди кожному потерпілому, виходячи з розміру соціальної пільги, яка діяла на час завершення злочинних дій.

Неоподатковуваний мінімум доходів громадян у 2009 році становив 302,5 грн.

Крім того, у відповідності до ч.3 ст.28 КК України, злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готувані або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.

Ч.2 ст.30 КК України передбачає, що інші учасники (крім організатора) організованої злочинної групи підлягають кримінальній відповідальності за злочини, у підготовці або вчиненні яких вони брали участь, незалежно від тієї ролі, яку виконував у злочині кожен із них.

Організована група - це стійке об'єднання декількох осіб (трьох і більше суб'єктів злочину), які попередньо зорганізувалися для готування або вчинення злочинів. Ознаками організованої групи є: 1) наявність декількох осіб (трьох або більше); 2) попередня їх зорганізованість у спільне об'єднання для готування або вчинення двох чи більше злочинів; 3) стійкість такого об'єднання; 4) об'єднаність злочинів єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану; 5) обізнаність всіх учасників такої групи з цим планом. Групу слід вважати стійкою за умови, якщо вона є стабільною і згуртованою, а особи, які до неї входять, мають єдині наміри щодо вчинення злочинів. Стійкість організованої групи означає, що вона має постійний склад учасників з наявністю сильних зв'язків між ними і високого ступеня організованості, одностайності при прийнятті рішень і послідовності у здійсненні злочинних дій.

У ході розгляду справи, судом встановлено вчинення злочину по епізоду №11 організованою групою у складі ОСОБА_5 - організатора групи, ОСОБА_7 - її активного учасника та ОСОБА_6 - учасника групи.

Аналізуючи вчинення злочину №11 організованою групою, суд приходить до висновку, що організована група була створена ОСОБА_5, зважаючи на набутий досвід попередньої злочинної діяльності інших учасників групи. Вчинений злочин спричинив матеріальну шкоду у великих розмірах з чітким розподілом функцій учасників групи, наявним планом злочинної діяльності та забезпеченням її ефективного приховування.

Попередні, цілеспрямовані, чіткі, усвідомлені і злагоджені дії учасників групи під час вчинення злочинів свідчать про ретельне планування злочинної діяльності. Дії учасників групи, щодо вчинення злочинів взаємодоповнювали одна одну, заради досягнення єдиного злочинного результату.

Водночас, ч.5 ст.29 КК України визначає, що співучасники не підлягають кримінальній відповідальності за діяння, вчинене виконавцем, якщо воно не охоплювалося їхнім умислом.

Органами досудового слідства ОСОБА_8 ставиться у вину вчинення заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах, тобто вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України.

Однак у ході розгляду справи кваліфікуючі ознаки вчинення ОСОБА_8 шахрайства: за попередньою змовою групою осіб, повторно, у великих розмірах не знайшли свого підтвердження, тому його дії слід перекваліфікувати із ч.2 на ч.1 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою (шахрайство).

Ч.5 ст.74 КК України визначено, що особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до набрання вироком законної сили минуло 3 роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Враховуючи, що злочин, передбачений ч.1 ст.190 КК України, відповідно до ст.12 КК України відноситься до невеликої тяжкості та із моменту його вчинення минуло понад 3 роки, ОСОБА_8 підлягає звільненню від покарання у зв'язку з закінченням строків давності.

Органами досудового слідства підсудному ОСОБА_5 ставиться у вину участь у вчиненні у складі організованої злочинної групи:

-1 епізода шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_9 - 16.06.2009 р.

- 2 епізода шахрайства відносно ТОВ ТД «Вишевичі Агротехніка» - 21-27.08.2009 р.

- 3 епізода шахрайства відносно ТОВ «Фермер-Сервіс» - 25.09.2009 р.

- 4 епізода шахрайства відносно ТОВ ТД «Жива» - 08.10.2009 р.

- 5 епізода шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_11 - 27.10.2009 р.

- 6 епізода шахрайства відносно ФГ «ІНФОРМАЦІЯ_16» - 27-29.10.2009 р.

- 7 епізода шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_13 - 30.10.2009 р.

- 8 епізода шахрайства відносно СПДФО ОСОБА_14 - 05.11.2009 р.

- 9 епізода шахрайства відносно ТОВ «Векта-2» - 09.11.2009 р.

- 10 епізода шахрайства відносно ПП «Трансміт 88» - 8-9.12.2009 р.

Враховуючи зібрані та досліджені у справі докази обвинувачення ОСОБА_5 за вказаними епізодами вчинення злочинів не знайшло свого підтвердження, тому підлягає виключенню.

Органами досудового слідства підсудній ОСОБА_7 ставиться у вину участь у вчиненні у складі організованої злочинної групи: