Постанова

від 08.01.2014 по справі 910/2151/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2014 року Справа № 910/2151/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Капацин Н.В. - головуючий, Бернацька Ж.О., Кривда Д.С. (доповідач), за участю представників: позивачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), відповідачане з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином), розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ССТ ЛТД" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі№ 910/2151/13 господарського суду міста Києва за позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Укрнафтатранс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "ССТ ЛТД" простягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Укрнафтатранс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ССТ ЛТД" в порядку регресу матеріальних збитків в сумі 68270,85грн.

Рішенням господарського суду м.Києва від 02.07.2013 (суддя Станік С.Р.) позов задоволено.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 (судді Синиця О.Ф. - головуючий, Зеленін В.О., Скрипка І.М.) відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ССТ ЛТД" про поновлення строку для подачі апеляційної скарги; апеляційну скаргу на рішення господарського суду м.Києва від 02.07.2013 у справі №910/2151/13 з доданими до неї матеріалами повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "ССТ ЛТД".

Ухвала апеляційної інстанції обґрунтована приписами статті 93 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) з огляду на недоведення відповідачем поважності причин пропуску процесуального строку для подання апеляційної скарги.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ССТ ЛТД" у поданій касаційній скарзі просить зазначену ухвалу апеляційного господарського суду скасувати і поновити строк апеляційного оскарження, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права. Зокрема, скаржник вказує на поважність причин пропуску ним строку на апеляційне оскарження, оскільки у судовому засіданні 02.07.2013р. були оголошені вступна та резолютивна частини рішення господарського суду м.Києва, а повний текст оскаржуваного рішення представник відповідача отримав лише 19.07.2013р.

Учасники процесу не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Частинами 2 та 4 статті 85 ГПК України передбачено, що в разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин рішення господарський суд повідомляє, коли буде складено повне рішення; повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення.

У випадках, коли останній день строку припадає на неробочий день, днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день (ч. 3 ст. 51 ГПК України).

Згідно зі статтею 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Пунктом 3.18 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" роз'яснено, що за змістом статті 87 ГПК України надіслання повних рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, законом не передбачено (за винятком ухвали, в якій роз'яснюється рішення суду, що за змістом частини п'ятої статті 89 ГПК України надсилається особам, які брали участь у справі, а також державному виконавцю, якщо рішення суду роз'яснено за його заявою, незалежно від присутності зазначених осіб у судовому засіданні).

Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з частиною другою статті 22 ГПК України знайомитися з відповідними процесуальними актами, знімати їх копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень.

За обґрунтованим письмовим клопотанням учасника судового процесу, який був присутній в судовому засіданні, суд з урахуванням конкретних обставин справи може надіслати повне судове рішення відповідному учасникові рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У відповідності до частини 1 статті 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважних причин пропуску відповідного строку.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Суд у кожному випадку повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску

У застосуванні частини 1 статті 53 Господарського процесуального кодексу України господарський суд повинен у кожному випадку з урахуванням конкретних обставин пропуску процесуального строку оцінити доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку з посиланням на відповідні докази, які подаються скаржником апеляційному господарському суду на загальних підставах за правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, в судовому засіданні 02.07.2013р. у присутності представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено та підписано 08.07.2012р.

Апеляційний суд правомірно не прийняв до уваги доводи скаржника щодо поважності причин пропуску процесуального строку через несвоєчасне отримання копії повного тексту рішення з огляду на те, що представник товариства був присутній у судовому засіданні 02.07.2013р., в якому було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, тобто був вчасно обізнаний про результат вирішення спору, а статтею 87 ГПК України надіслання повних текстів рішень та ухвал сторонам, прокурору, третім особам, які були присутні в судовому засіданні, як було зазначено вище, не передбачено.

Крім того, слід зазначити, що невчасне отримання позивачем копії оскаржуваного рішення має виключно суб'єктивний характер, оскільки скаржником не наведено жодних доказів в підтвердження існування перешкод, які б позбавляли його можливості своєчасно (в межах строку на апеляційне оскарження) звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про видачу копії повного тексту рішення. Посилання відповідача на неодноразові звернення до канцелярії суду з приводу отримання рішення жодними доказами не підтверджено.

Що стосується доводів відповідача про порушення його права на оскарження судового рішення, колегія зазначає наступне. Дійсно, за змістом положень ст.91 ГПК України, сторона наділена правом апеляційного оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації встановленого законом права на судовий захист. Однак, наявність права на апеляційне оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, поданої з порушенням порядку, встановленого процесуальним законом.

Основними засадами судочинства, закріпленими у ст.129 Конституції України, є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Принцип законності визначається й тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен неухильно додержуватись норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком апеляційного суду про відсутність поважних причин для поновлення відповідачеві строку апеляційного оскарження.

Крім того, підставою для повернення касаційної скарги відповідача без розгляду була також сплата судового збору в неповному розмірі.

Так, порядок та розмір справляння судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011р.

Відповідно до статті 4 Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" N 5515-VI від 6 грудня 2012 року, установлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень.

Згідно частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Таким чином, зважаючи, що предметом позову у даному випадку є вимога майнового характеру, для якої встановлена мінімальна ставка судового збору, колегія погоджується з висновком апеляційного господарського суду про те, що відповідач при зверненні з апеляційною скаргою повинен був сплатити судовий збір у розмірі 860,25грн.

Однак заявником до апеляційної скарги було додано платіжне доручення №381081 від 26.07.2013р. про сплату судового збору в сумі 682,40грн. Отже судовий збір було сплачено не в повному розмірі.

Враховуючи вищевикладене, прийнята судом апеляційної інстанції ухвала відповідає нормам процесуального права, у зв'язку з чим відсутні підстави для її скасування.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 111 13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ССТ ЛТД" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2013 року у справі №910/2151/13 господарського суду міста Києва залишити без змін.

Головуючий Н.Капацин

Судді Ж.Бернацька

Д.Кривда