cpg1251
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
13.01.2014р. справа №908/1072/13
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.
Суддів: М'ясищева А.М., Сгара Е.В.
Секретар: Прожерін О.О.
За участю представників сторін:
від прокуратури: Русланова Г.М. за посвідченням;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАМ», м. Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.12.2013р. про відмову у задоволенні заяви ТОВ «БАМ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі № 908/1072/13 (суддя Місюра Л.С.)
за позовом Прокурора Запорізького району міста Запоріжжя в інтересах держави в особі Запорізької районної державної адміністрації, м. Запоріжжя
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАМ», м. Запоріжжя
про внесення змін в п.10 розділу «Орендна плата» договору оренди землі від 28.12.2007р.
ВСТАНОВИВ:
У березні 2013 року Прокурор Запорізького району міста Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом в інтересах держави в особі Запорізької районної державної адміністрації, м. Запоріжжя, до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «БАМ», м. Запоріжжя, про внесення змін в п.10 розділу «Орендна плата» договору оренди землі від 28.12.2007р. та встановлення розміру орендної плати 10% від затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 429 364,72грн. на рік.
Рішенням від 11.06.2013р. у справі №908/1072/13 господарський суд Запорізької області вищевказані позовні вимоги задовольнив у повному обсязі з посиланням на те, що з моменту укладення спірного договору оренди землі станом на 15.01.2013р. річний розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою складає 1% від її нормативної грошової оцінки, що є порушенням ст.288.5.1 Податкового кодексу України, умовами укладеного між сторонами договору передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї сторони, позивач звертався до відповідача із пропозиціями про внесення відповідних змін до спірного договору оренди землі, проте докази вирішення цього питання в позасудовому порядку в матеріалах справи відсутні. Крім того, суд першої інстанції посилався на розпорядження голови Запорізької РДА №1000 від 05.11.2012р., яким встановлено однакові розміри орендних ставок (10% від нормативної грошової оцінки) за оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих на території Запорізького району за межами населених пунктів що використовуються суб'єктами господарювання за однаковим цільовим призначенням. При цьому, господарський суд не прийняв до уваги посилань відповідача на те, що вказане розпорядження було оскаржено ним в адміністративному порядку та відмовлено у задоволенні відповідного клопотання про зупинення провадження у справі.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. у справі №908/1072/13 вищевказане судове рішення було залишено без змін. Відносно доводів скаржника про скасування Запорізьким адміністративним судом 29.09.2013р. розпорядження Запорізької районної державної адміністрації №1000 від 05.11.2012р. «Про встановлення розмірів орендних ставок за оренду земельних ділянок, що використовуються суб'єктами господарювання за однаковим цільовим призначенням», яка набрала законної сили 15.10.2013р., апеляційний господарський суд зазначив, що вони не можуть бути прийняті до уваги, оскільки даний факт був встановлений після прийняття господарським судом Запорізької області рішення по даній справі від 11.06.2013р., а скасування нормативного акту, на якому ґрунтується судове рішення, не позбавляє скаржника права звернутись до суду першої інстанції щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами.
11.11.2013р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла заява ТОВ «БАМ» в порядку ст.112 ГПК України про перегляд рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі №908/1072/13 за нововоявленими обставинами.
За твердженням заявника, під час розгляду справи №908/1072/13 Донецьким апеляційним господарським судом, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. по справі №808/5061/13-а (набрала законної сили 15.10.2013р.) було визнано протиправним та скасовано розпорядження Запорізької РДА від 05.11.2012р. №1000 «Про встановлення розмірів орендних ставок за оренду земельних ділянок, що використовуються суб'єктами господарювання за однаковим цільовим призначенням». Тобто, як зазначає заявник, на сьогоднішній день така обставина, як наявність розпорядження Запорізької РДА від 05.11.2012р. №1000, положення якого лягли в основу ухваленого 11.06.2013р. господарським судом Запорізької області рішення по справі №908/1072/13, перестала існувати. Факт того, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/5061/13-а набрала законної сили вже після ухвалення господарським судом Запорізької області рішення по справі №908/1072/13, сам по собі виключає обізнаність відповідача в наявності існування таких обставин на час розгляду справи.
Вказана обставина, за твердженням заявника, в силу ст.112 ГПК України є істотною та такою, що не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, з урахуванням чого ТОВ «БАМ» просило переглянути рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі №908/1072/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору Запорізького району Запорізької області у задоволенні позову.
Ухвалою від 11.12.2013р. господарський суд Запорізької області відмовив заявнику у задоволенні вказаної заяви та залишив без змін рішення від 11.06.2013р. у справі №908/1072/13.
Висновок щодо відмови у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами господарський суд обґрунтував, посилаючись на приписи ст.112 ГПК України, зазначивши, що спірне розпорядження Запорізької РДА №1000 від 05.11.2012р. було визнано протиправним та скасовано постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2013р., тобто після прийняття рішення господарським судом Запорізької області від 11.06.2013р. Таким чином, за висновком суду, оскільки на момент прийняття спірного рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. по даній справі ще не існувало постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. про визнання протиправним та скасування розпорядження Запорізької РДА №1000 від 05.11.2012р. і ТОВ «БАМ» знало про відсутність такої постанови адміністративного суду, вказана заявником підстава не являється нововиявленою обставиною.
Не погодившись з винесеною ухвалою, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.12.2013р. по справі №908/1072/13, переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. по справі №908/1072/13 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що оскільки скасування розпорядження Запорізької РДА №1000 від 05.11.2012р. не породжує жодних правових наслідків з моменту його прийняття, то нововиявлені обставини, визначені в заяві про перегляд рішення від 11.06.2013р., повістю відповідають вимогам п.6 Постанови Пленуму ВГСУ №17 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами». Крім того, заявник апеляційної скарги наголошує на тому, що про можливість перегляду спірного рішення господарського суду Запорізької області за нововиявленими обставинами прямо вказано у мотивувальній частині постанови Донецького апеляційного господарського суду від 05.11.2013р.
11.01.2013р. на адресу апеляційного господарського суду надійшов відзив Запорізького РДА на апеляційну скаргу, в якому позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтованими, просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Крім того, у відзиві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника. Клопотання судовою колегією задоволено.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, про час та місце його проведення був повідомлений належним чином (штамп про направлення рекомендованого листа з повідомленням 30.12.2013р.).
Враховуючи встановлений ст.102 ГПК України п'ятнадцятиденний строк для розгляду апеляційних скарг на ухвали господарського суду, а також зважаючи на те, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 30.12.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників за наявними у справі матеріалами.
Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.
Відповідно до ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду. Апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що доводи заявника про перегляд рішення за нововиявленими обставинами полягають у тому, що в основу висновку про задоволення позову суд першої інстанції поклав розпорядження Запорізької районної державної адміністрації від 05.11.2012р. №1000 «Про встановлення розмірів орендних ставок за оренду земельних ділянок, що використовуються суб'єктами господарювання за однаковим цільовим призначенням». Разом з цим, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. по справі №808/5061/13-а (набрала законної сили 15.10.2013р.) було визнано протиправним та скасовано вказане розпорядження Запорізької РДА. Тобто, як зазначає заявник, на сьогоднішній день така обставина, як наявність розпорядження Запорізької РДА від 05.11.2012р. №1000, положення якого лягли в основу ухваленого 11.06.2013р. господарським судом Запорізької області рішення по справі №908/1072/13, перестала існувати, а сам факт того, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду по справі №808/5061/13-а набрала законної сили вже після ухвалення господарським судом Запорізької області рішення по справі №908/1072/13, виключає обізнаність відповідача в наявності існування таких обставин на час розгляду справи. Вищевказану обставину відповідач вважає нововиявленою та такою, що має суттєве значення для справи.
Судова колегія не може погодитись з таким висновком заявника виходячи з наступного.
Відповідно до статті 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
За змістом наведеної статті, не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, а також не можуть бути визнані як нововиявлені обставини, викладені в рішенні суду в іншій справі, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права. Скасування чи зміна нормативного акта, на якому ґрунтувалось судове рішення, може вважатись нововиявленою обставиною лише за умови, якщо в акті, яким скасовано чи змінено попередній, зазначено про надання йому зворотної сили.
При розгляді заяви або подання про перегляд судового рішення у зв'язку із скасуванням рішення, вироку, ухвали, постанови суду по іншій справі або постанови іншого органу необхідно мати на увазі, що скасування такого акта може бути визнано нововиявленою обставиною лише у тому випадку, коли суд обґрунтовував дане судове рішення цим актом чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього, і якщо вже прийнято новий акт, протилежний за змістом скасованому, або коли саме скасування акта означає протилежне вирішення питання (наприклад, виконком міської, районної Ради народних депутатів скасував своє рішення з приводу безоплатного вилучення самовільно збудованого громадянином будинку і дав згоду узаконити будівлю).
Як нововиявлені можуть розглядатися обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, які існували на час постановлення рішення, ухвали, постанови, але про них не знали і не могли знати заявник і суд (наприклад, виявлення факту, що сторона буде недієздатною, угода чи актовий запис недійсні, що є або скасований заповіт на майно, наявність даних про недійсність розірваного судом шлюбу, вказівки Конституційного Суду України про преюдиціальність його рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів, пов'язаних із правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта, тощо).
Не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у праві, у своїх поясненнях, касаційній скарзі, або які могли бути встановлені судом.
Тобто, необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XII ГПК. (п.п. 2-3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р.)
Між тим, як вбачається з матеріалів справи, висновок про задоволення заявлених прокурором вимог господарський суд Запорізької області обґрунтовував тим, що з моменту укладення спірного договору оренди землі станом на 15.01.2013р. річний розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою складає 1% від її нормативної грошової оцінки, що є порушенням ст.288.5.1 Податкового кодексу України. Умовами укладеного між сторонами договору передбачена можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї сторони, позивач звертався до відповідача із пропозиціями про внесення відповідних змін до спірного договору оренди землі, проте докази вирішення цього питання в позасудовому порядку в матеріалах справи відсутні. Крім того, суд першої інстанції посилався на розпорядження голови Запорізької РДА №1000 від 05.11.2012р., яким встановлено однакові розміри орендних ставок (10% від нормативної грошової оцінки) за оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення, розташованих на території Запорізького району за межами населених пунктів що використовуються суб'єктами господарювання за однаковим цільовим призначенням.
Таким чином, в обґрунтування висновку про задоволення позову судом було в першу чергу покладено висновки про невідповідність п.10 спірного договору приписам чинного законодавства - Податкового кодексу України. Тобто, всупереч твердженням заявника, вищевказане розпорядження Запорізької РДА №1000 від 05.11.2012р. не було єдиним та безумовним доказом, на підставі якого суд першої інстанції зробив висновок про обґрунтованість та доведеність позовних вимог. Крім того, висновок заявника про покладення в основу рішення про задоволення позову саме розпорядження Запорізької РДА №1000 від 05.11.2012р. взагалі суперечить матеріалам та обставинам справи. До того ж, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем наголошувалось на нечинності спірного розпорядження Запорізької РДА №1000 від 05.11.2012р. та було надано докази його оскарження в судовому порядку ще при розгляді справи судом першої інстанції, тобто в якості нововиявленої обставини відповідач визначає факт, на який посилався ще 04.06.2013р. (т.1 а.с. 126). Апеляційний господарський суд також погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що оскільки на момент прийняття спірного рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. по даній справі ще не існувало постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 23.09.2013р. про визнання протиправним та скасування розпорядження Запорізької РДА №1000 від 05.11.2012р. і ТОВ «БАМ» знало про відсутність такої постанови адміністративного суду, вказана заявником підстава не являється нововиявленою обставиною в розумінні приписів ст.112 ГПК України.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду про те, що вказані у заяві відповідача обставини не є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України, оскільки вони з огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства не впливають на юридичну оцінку сукупності обставин, здійснену судом та зазначену у рішенні від 11.06.2013р. Посилання заявника апеляційної скарги на те, що можливість перегляду вказаного рішення за нововиявленими обставинами прямо зазначена Донецьким апеляційним господарським судом у постанові від 05.11.2013р., судова колегія до уваги не приймає, оскільки по-перше, заявник припускається вільного тлумачення приписів сь.ст.112-114 ГПК України та безпідставно ототожнює можливість перегляду за нововиявленими обставинами рішення суду першої інстанції та необхідність скасування спірного рішення внаслідок такого перегляду, а по-друге, в силу приписів ст.112 ГПК України не можуть бути визнані як нововиявлені, зокрема, висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), а також юридична оцінка цих обставин та правові підстави рішення або його мотиви, міркування суду щодо застосування норм права.
Наведене свідчить про законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, що виключає можливість її скасування.
Інші доводи апеляційної скарги судова колегія вважає безпідставними, такими, що ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, тому до уваги їх не приймає.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в порядку ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105, ст. 106 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.12.2013р. про відмову у задоволенні заяви ТОВ «БАМ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі № 908/1072/13 - залишити без зміни.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БАМ», м. Запоріжжя, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 11.12.2013р. про відмову у задоволенні заяви ТОВ «БАМ» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Запорізької області від 11.06.2013р. у справі № 908/1072/13 - залишити без задоволення.
Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко
Судді: А.М. М'ясищев
Е.В. Сгара
Надруковано примірників-7
1-у справу
1-позивачу
1-відповідачу
2-прокуратурі
1-господарському суду
1-ДАГС
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2014 |
Оприлюднено | 14.01.2014 |
Номер документу | 36602074 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Донецький апеляційний господарський суд
Будко Н.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні