Рішення

від 09.01.2014 по справі 913/2331/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВв, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

09 січня 2014 року Справа № 913/2331/13

Провадження №26пн/913/2331/13

За позовом Стаханово-Алчевського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері , м. Алчевськ Луганської області в інтересах держави в особі позивача Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району Луганської області, смт. Рафайлівка Антрацитівського району Луганської області

до відповідача Приватного підприємства "Енергія", с. Краснолуцьке Антрацитівського району Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державного підприємства "Іванівське лісомисливське господарство", смт. Іванівка-1, Антрацитівський район, Луганська область

про стягнення 2586 грн. 30 коп., зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку та провести її рекультивацію

Суддя Зюбанова Н.М.

Секретар судового засідання Вороніна О.С.

від позивача - представник не прибув ;

від відповідача - Переходько Л.І., директор;

від ДП "Іванівське лісомисливське господарство" - Мамига А.В., за довіреністю від 03.01.2014 № 1; Федорчук Л.І., за довіреністю від 09.01.2014 № 14;

прокурор відділу прокуратури м. Луганська Голоденко К.О.

Суть спору: про стягнення 2586 грн. 30 коп. шкоди, заподіяної внаслідок розміщення проммайданчика з видобутку кам'яного вугілля на землях лісогосподарського призначення без спеціального дозволу, зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку площею 0,422 га та провести її рекультивацію.

Згідно зі ст. 2-1 ГПК України 08.11.2013 за даною справою був проведений повторний автоматичний розподіл в системі документообігу суду, тому справу № 913/2331/13 передано на розгляд судді Зюбановій Н.М.

У відповідності до п. 3.8. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі зміни складу суду перебіг строку вирішення спору починається спочатку .

26.11.2013 суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство "Іванівське лісомисливське господарство" .

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників відповідача, третьої особи та прокурора, суд дійшов до наступного.

Так, ст. 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право звертатись до суду в передбачених законом випадках.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

За змістом ст. 2 ГПК України (у редакції Закону від 18.09.2012), яка регулює порушення справ у господарському суді, такі справи порушуються за позовними заявами прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

У відповідності до змісту позову у даній справі підставою для звернення прокурора з ним до суду визначено порушення відповідачем інтересів Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району Луганської області, як власника земельної ділянки, яку самовільно зайнято відповідачем.

Щодо обставин спору, то судом встановлено, що у лютому 2013 року Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області була проведена перевірка з питання дотримання вимог земельного законодавства, за результатами якої встановлено факт самовільного зайняття Приватним підприємством "Енергія" під розміщення проммайданчика (видобутку кам'яного вугілля), про що складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 08.02.2013 (арк. справи 13-18, т. 1).

В даному акті перевірки зазначено, що земельна ділянка загальною площею 0,422 га, яка зайнята відповідачем, знаходиться на землях лісогосподарського призначення на території Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району Луганської області; правовстановлюючі документи на самовільно зайняту земельну ділянку відсутні, що є порушенням ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

В обґрунтування позову прокурор також посилається на складені Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області приписи про усунення порушень від 15.02.2013 № 000573 та від 19.03.2013 № 000732, протоколи про адміністративне правопорушення від 15.02.2013 № 00048 та від 19.03.2013 № 000732, яке скоєне директором підприємства та полягає у самовільному зайнятті земельної ділянки площею 0,422 га та невиконанні припису у місячний строк на підставі ст. 19 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 № 962-ІV.

На підставі даних документів та у відповідності до розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, прокурор звернувся до суду з позовними вимогами про звільнення вказаної земельної ділянки через відсутність правовстановлюючих документів на неї, проведення рекультивації землі та стягнення 2586 грн. 30 коп. шкоди. Втім, за листом від 05.12.2013 № 2331 прокуратурою м. Луганська та за листом від 18.12.2013 № 79-2293 Стаханово-Алчевською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері заявлено прохання до суду не враховувати вимогу щодо рекультивації земельної ділянки, оскільки докази самовільного зняття відповідачем ґрунтового покриву (родючого шару грунту) та завдання шкоди державі внаслідок такого зняття в матеріалах справи відсутні. Також у відповідача відсутній проект відведення земельної ділянки, вже після якого згідно до землевпорядної документації складається робочий проект землеустрою щодо рекультивації порушених земель.

У відзиві на позовну заяву за листом від 25.11.2013 № 11-25-1/7б відповідач проти задоволення позову заперечує, посилаючись на те, що його господарська діяльність здійснюється на підставі ліцензії № 470896, а користування надрами на загальній площі 90,5 га, до складу якої входить територія проммайданчика міні-шахти, здійснюється на підставі спеціального дозволу № 4278 від 13.06.2007, дозволів № 688.12.09-10.10.1 від 19.07.2012, № 689.12.09-10.10.1 від 19.07.2012, № 552.12.30, угоди про умови користування надрами від 14.06.2007. Відповідач зауважує, що шахта, це гірниче підприємство, яке відноситься до об'єктів підвищеної небезпеки, на даний час роботи не ведуться, об'єкт цілодобово охороняється з метою забезпечення безпеки; спірна ділянка не була рекультивована після ліквідації шахти № 3 "Октябрь" у 1959 році, що підтверджено залишеним породним відвалом тощо. Тому відповідач не вбачає своєї вини у виникненні спору, оскільки вважає, що ним виконані усі можливі заходи для оформлення правовстановлюючих документів на землю.

В обгрунтування заперечень відповідач також посилається на факт існування у Вищому адміністративному суді України касаційного провадження № К/9991/2960/11 за скаргою Приватного підприємства "Енергія" на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 24.12.10, якою було скасовано постанову Антрацитівського міськрайонного суду від 08.06.2010 про передачу спірної земельної ділянки в оренду ПП "Енергія".

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін, суд вважає вимоги прокурора необґрунтованими, а позов таким, у задоволенні якого слід відмовити, виходячи з наступних підстав.

Так, згідно із ч. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як свідчать матеріали справи, 25.11.2004 Рафайлівською сільською радою Антрацитівського району Луганської області було прийнято рішення № 20 "Про попереднє погодження питання про надання земельної ділянки для отримання спеціального дозволу на користування надрами ПП "Енергія" (арк. справи 59, т. 1).

08.12.2004 Антрацитівською райдерждміністрацією Луганської області було прийнято розпорядження № 683 "Про погодження місця розташування земельної ділянки, яка передається ПП "Енергія" на території Рафайлівської сільської ради" (арк. справи 61, т. 1).

24.12.2004 Луганською обласною радою прийнято рішення за № 1/12-997 "Про погодження клопотання на отримання спеціального дозволу на користування надрами".

У листопаді 2004 року ДП "Іванівське лісомисливське господарство" (третя особа у справі) був складений акт технічного обстеження лісної ділянки для будівництва міні-шахти по видобуванню вугілля для ПП "Енергія".

13.11.2004 року відповідачем був отриманий висновок державного лісогосподарського об'єднання "Луганськліс" про відвід дільниці держлісфонду ПП "Енергія" для будівництва міні-шахти по видобуванню вугілля.

Після отримання відповідачем документів Державного проектного інституту на земельну ділянку для будівництва проммайданчика 16.11.2006 Рафайлівською сільською радою Антрацитівського району Луганської області приймається рішення № 8/9 "Про присвоєння поштової адреси об'єктам нерухомого майна ПП "Енергія", розташованих на проммайданчику колишньої шахти "3 Октябрь" (арк. справи 60, т. 1).

13.06.2007 Міністерством охорони навколишнього природного середовища України Приватному підприємству "Енергія" був наданий спеціальний дозвіл на користування надрами за № 4278 та укладена угода про умови користування надрами.

26.11.2007 ПП "Енергія" отримало акт про надання гірничого відводу загальною площею 90,5 га, до складу якої входить територія проммайданчика міні-шахти на спірній земельній ділянці.

10.06.2009 відповідач отримав ліцензію на вид господарської діяльності. Отримані також дозволи на підземні гірничі роботи, на експлуатацію машин та на вибухові роботи, копії яких додані до справи.

Як свідчать численне листування, тривале вирішення питання про виділення земельної ділянки у користування відповідача з 2008 року обумовлене проблемою визначення органу, у компетенції якого воно знаходиться з огляду на категорію земель лісового фонду (Кабінет Міністрів України або місцеві органи влади).

Матеріалами справи підтверджено, що 18.03.2011 року директор ДП "Іванівське лісомисливське господарство" звернувся з письмовою заявою, оформленою нотаріально, до Луганської ОДА, Антрацитівської РДА, Антрацитівського районного відділу земельних ресурсів, інших компетентних органів про те, що він не заперечує проти передачі ПП "Енергія" у довгострокове користування, терміном на 15 років земельної ділянки площею 0.8 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд гірничодобувного підприємства, з виключенням зі складу лісового фонду і зміною цільового призначення земельної ділянки (арк. справи 70, т. 1).

Втім, до даного часу питання про виділення земельної ділянки у встановленому законом порядку не вирішено та відповідач, дійсно, без правовстановлюючих документів розмістив проммайданчик з видобутку кам'яного вугілля на землях лісогосподарського призначення загальною площею 0.422 га на території Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району Луганської області, що підтверджено актом перевірки Державної інспекції сільського господарства в Луганській області від 08.02.2013. Відповідач даного факту не заперечує.

Однак, розглядаючи спір, суд дійшов висновку, що при зверненні з позовом про звільнення вказаної спірної земельної ділянки, прокурором не враховано, що дана земля знаходиться у постійному користуванні ДП "Іванівське лісомисливське господарство", яке саме, на думку суду, має бути належним позивачем у справі.

Обґрунтовуючи належне звернення з позовом в інтересах Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району Луганської області прокурор посилається на ч. 5 ст. 122 ЗК України, якою встановлено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Таким чином, прокурор вважає, що він не помилився при визначенні позивача у справі.

Так, у відповідності до пояснень третьої особи у справі за листом від 24.12.2013 № 612, земельна ділянка, яка зайнята відповідачем, знаходиться на землях Рафайлівської сільської ради за межами населеного пункту, на підставі матеріалів лісовпорядкування, враховується в Державному лісовому фонді (інші невикористані землі), в ДП "Іванівське лісомисливське господарство" Антрацитівського лісництва, квартал 40 вид. 5, що підтверджено документально викопіюванням з планшету.

Згідно до усних пояснень повноважного представника третьої особи Федорчук О.І., наданих у судовому засіданні 09.01.2013, у підприємства відсутній Державний акт на землі, які знаходяться у постійному користуванні, у т.ч. спірна земельна ділянка, втім, це не є порушенням чинного законодавства, оскільки п.5 Прикінцевих положень Лісового кодексу України передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування . Вказані документи надані підприємством до справи.

Як було зазначено вище, 18.03.2011 директор ДП "Іванівське лісомисливське господарство" подав нотаріально оформлену заяву, що він не заперечує проти передачі ПП "Енергія" у довгострокове користування земельної ділянки площею 0.8 га з виключенням зі складу лісового фонду і зміною цільового призначення земельної ділянки.

Вказана заява є добровільною відмовою від права постійного користування земельною ділянкою, однак, матеріали справи свідчать, що Рафайлівською сільською радою не приймалось рішення про припинення такого права у відповідності до ст. 142 ЗК України.

Витребувані судом відомості щодо спірної земельної ділянки Управлінням Держземагентства в Антрацитівському районі Луганської області не надані.

Лист вказаного Управління від 21.08.2013 № 9-08/1085, адресований державному інспектору сільського господарства в Луганській області, на який посилається прокурор, суд оцінює, як підтвердження наявності у третьої особи статусу постійного землекористувача, а тому самовільним зайняттям землі відповідач порушує права, насамперед, ДП "Іванівське лісомисливське господарство".

Щодо решти позовних вимог, то вони також є необгрунтованими з огляду на наступне.

Так, правове регулювання одного з основних заходів охорони земель - рекультивації - здійснюється розділом VІ ЗК України "Охорона земель". Зокрема, ст. 166 даного Кодексу, яка регулює питання рекультивації порушених земель, передбачено, що остання - це комплекс організаційних, технічних і біотехнологічних заходів, спрямованих на відновлення грунтового покриву, поліпшення стану та продуктивності порушених земель.

Прокурором та позивачем не надані докази самовільного зняття відповідачем ґрунтового покриву (родючого шару грунту) та завдання шкоди державі внаслідок такого зняття. За матеріалами справи відсутній відповідний Техно-робочий проект рекультивації земель, який має розроблятись перед укладанням договору оренди землі, що необхідно для визначення етапів рекультивації - технічного та біологічного.

Таким чином прокурором не доведено обгрунтованості підстав для звільнення земельної ділянки за позовом в інтересах держави в особі Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району Луганської області, завдання шкоди у сумі 2586 грн. 30 коп. та наявності правових підстав для проведення рекультивації землі, самовільно зайнятої відповідачем, тому у задоволенні позову слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача згідно зі ст. 49 ГПК України.

Судовий збір за розгляд вимог майнового та немайнового характеру (1720,50 грн. та 1147,00 грн. відповідно) стягується з позивача, який не звільнений від їх сплати, в доход державного бюджету України (з урахуванням вказівок згідно п. 4.6 постанови пленуму ВГС України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України").

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову Стаханово-Алчевського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району Луганської області до Приватного підприємства "Енергія", с. Краснолуцьке Антрацитівського району Луганської області, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - ДП "Іванівське лісомисливське господарство", смт. Іванівка-1 Антрацитівського району Луганської області про стягнення 2586 грн. 30 коп., зобов'язання відповідача звільнити земельну ділянку та провести її рекультивацію в і д м о в и т и.

2.Стягнути з Рафайлівської сільської ради Антрацитівського району Луганської області, с. Рафайлівка Антрацитівського району Луганської області, вул. Підлісна, буд. 27, корп. А, ідент. код 04335813 в доход державного бюджету України на рахунок 31214206783006, отримувач УДКСУ у м. Луганську, код ОКПО 37991503, МФО 804013, банк отримувач ГУДКСУ у Луганській області, по коду класифікації доходів (ККД) 22030001, символ 206, назва Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) судовий збір у сумі 2867 грн. 50 коп., видати на виконання наказ Антрацитівській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складене 14.01.2014.

Суддя Н.М.Зюбанова