Постанова

від 21.11.2013 по справі 826/4723/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4723/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Шулежко В.П.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 листопада 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.,

при секретарі: Бойку А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» - Лашкул Анастасії Сергіївни на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроспа» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обгрунтовує тим, що висновки акту перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, і тому позивач вважає прийняті рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Зокрема, позивач зазначає, що податковим органом неправомірно, без перевірки фактів та дійсних обставин зроблено висновок щодо фіктивності операцій з контрагентами. Проте, всі правочини були направлені на досягнення взаємної вигоди, замовлені у контрагентів роботи дійсно були виконані. Позивач стверджує, що первинні бухгалтерські документи, отримані від контрагентів відповідають вимогам закону та мають усі необхідні реквізити. Таким чином, зазначені суми по податкових накладних ТОВ «СРМП Зодчий», ТОВ «Логрус», ПП «Матрікс», ТОВ «Арт-Центр Калаф», ТОВ «РІП» та ТОВ «Ентхілл» правомірно включені позивачем до валових витрат і податкового кредиту відповідних періодів. Під час здійснення господарських операцій між ТОВ «ЄВРОСПА» та зазначеними товариствами контрагенти позивача мали належну й необхідну цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не були позбавлені прав та не мали обмежень укладати будь-які договори у відповідності з діючим законодавством України. Окрім того, позивач стверджує, що рішення ДПС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги прийняте з порушенням встановленого строку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» - Лашкул Анастасія Сергіївна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення даного позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

ТОВ «ЄВРОСПА» зареєстроване у Дніпровській районній у м. Києві державній адміністрації, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 1067102000 від 31.01.2006 року.

ТОВ «ЄВРОСПА» взято на податковий облік в податкових органах за № 106710200000 від 31.01.2006 року, перебуває на обліку в ДПІ Дніпровського району м. Києва ДПС.

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 04.01.2007 року № 100010816, виданого ДПІ Дніпровського р-ну м. Києва, ТОВ «ЄВРОСПА» зареєстроване платником ПДВ з 04.01.2007 року.

ДПІ у Дніпровському районі м. Києва на підставі направлення від 19.10.2012 року. № 2025, згідно з пп. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, а також інших законів України та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби від 19.10.2012 року № 1631, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Євроспа» з питань своєчасності, достовірності та повноти сплати податків і зборів по взаємовідносинах з ТОВ «Ентхілл» (код ЄДРПОУ 37331552) за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року та з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року, з ТОВ «СРМП Зодчий» (код ЄДРПОУ 37012430) за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року, з ТОВ «Логрус» (код ЄДРПОУ 21578482) за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, з ПП «Матрікс» (код ЄДРПОУ 31989368) за період з 01.02.2012 року по 31.05.2012 року, з ТОВ «Арт - Центр Калаф» (код ЄДРПОУ 33545388) за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та з ТОВ «Ріп» (код ЄДРПОУ 32163147) за період з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 01.11.2012 року № 3955/22-222-33740425 про результати документальної позапланової виїзної документальної перевірки, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення ТОВ «ЄВРОСПА» п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Євроспа» з ТОВ «Ентхілл» (код ЄДРПОУ 37331552) за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року та з 01.05.2012 року по 30.06.2012 року, з ТОВ «СРМП Зодчий» (код ЄДРПОУ 37012430) за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року, з ТОВ «Логрус» (код ЄДРПОУ 21578482) за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року, з ПП «Матрікс» (код ЄДРПОУ 31989368) за період з 01.02.2012 року по 31.05.2012 року, з ТОВ «Арт - Центр Калаф» (код ЄДРПОУ 33545388) за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року та з ТОВ «Ріп» (код ЄДРПОУ 32163147) за період з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року; п.п. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1044697,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011 року на суму 24495,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на суму 190490,00, за І квартал 2012 року на суму 477944,0 грн., за ІІ квартал 2012 року - 351768,00 грн.; п. 5.1 ст.5, пп. 5.2.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 49958,00 грн., у тому числі за ІІІ квартал 2010 року на суму 14333,00 грн., за І квартал 2011 року на суму 35625,00 грн.; п. 198.2, 198.3, 198,6 статті 198, п. 201.4, ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 882292,00 грн., у тому числі за лютий 2011 року на суму 20500,00 грн., березень 2011 року на суму 40466,00 грн., квітень 2011 року на суму 2000,00 грн., травень 2011 року на суму 10400,00 грн., червень 2011 року на суму 95267,00 грн., липень 2011 року на суму 73217,00 грн., січень 2012 року на суму 145505,00 грн., лютий 2012 року на суму 203688,00 грн., березень 2012 року на суму 117200,00 грн., квітень 2012 року на суму 24833,00 грн., травень 2012 року на суму 141217,00 грн.; пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на загальну суму 11467,00 грн., у тому числі за липень 2010 року на суму 11467,00 грн.

Висновки акту перевірки обґрунтовані тим, що первинні документи, виписані ТОВ «СРМП Зодчий», ТОВ «Логрус», ПП «Матрікс», ТОВ «Арт-Центр Калаф», ТОВ «РІП» та ТОВ «Ентхілл» в адресу ТОВ «ЄВРОСПА» не мають відношення до господарської діяльності та не можуть бути відображені у складі валових витрат та у складі податкового кредиту, що, в свою чергу, призвело до порушення позивачем податкового законодавства.

Податковий орган стверджує, що операції між позивачем та зазначеними контрагентами не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

З урахуванням зазначеного податковий орган прийшов до висновку про те, що взаємовідносини між ТОВ «ЄВРОСПА» та зазначеними контрагентами не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, відповідно до ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 236 Цивільного кодексу України, є недійсними з моменту їх вчинення.

Не погоджуючись із висновками, викладеними в акті перевірки, позивач звернувся до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва із запереченнями до акту № 438/11 від 09.11.2012 року.

Рішенням ДПІ у Дніпровському районі м. Києва № 13932/10/22-211 від 13.11.2012 pоку про результати розгляду заперечень до акту перевірки висновки акту залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Дніпровському районі м. Києва винесено податкові повідомлення-рішення від 15.11.2012 pоку № 0001972220, яким збільшено суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1094655,00 грн. та нараховано штрафних санкцій у розмірі 211012,00 грн. та від 15.11.2012 pоку № 0001982220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 893760,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 358567,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач в порядку адміністративного оскарження звернувся зі скаргою від 27.11.2012 року до Державної податкової служби у м. Києві.

Рішенням ДПС у м. Києві від 17.12.2012 року № 8634/10/12-114 продовжено строк розгляду скарги ТОВ «ЄВРОСПА» до 02.02.2013 року включно.

Рішенням ДПС у м. Києві від 21 № 1147/10/12-1-03 від 04.02.2013 року про результати розгляду первинної скарги, частково задоволено первинну скаргу позивача, скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001982220 від 15.11.2012 року в частині застосування штрафних санкцій та донараховано штрафних санкцій на суму 207428,00 грн., а податкове повідомлення-рішення № 0001972220 від 15.11.2012 року, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по сплаті податку на прибуток підприємств у сумі 1094655,00 грн., а також штрафних санкцій у сумі 211012,00 грн. залишено без змін.

Не погоджуючись із вказаним рішенням про результати розгляду первинної скарги ТОВ «ЄВРОСПА» подало до ДПС України повторну скаргу від 11.02.2013 року.

Рішенням про розгляд скарги № 3159/6/10-2115 від 28.02.2013 pоку ДПС України залишила без змін податкові повідомлення-рішення 15.11.2012 pоку № 0001972220, № 0001982220 з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, прийнятого за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу ТОВ «ЄВРОСПА» - без задоволення.

Окрім того, за результатом розгляду скарг позивача податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 19.02.2013 року № 0001432220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1094655,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 211011,00 грн.; від 19.02.2013 року № 0001442220 про нарахування штрафних санкцій у розмірі 207428,00 грн.; від 19.02.2013 року № 0001452220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 893759,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 355696,00 грн.

Вважаючи зазначені вище податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є необгрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем було надіслано позивачу додатково ще три податкових повідомлення-рішення № 0001432220, 0001442220 та 0001452220 від 19.02.2013 року. Дані податкові повідомлення-рішення були складені на підставі акта перевірки № 3955/2220/33740425 від 01.11.2012 року, про складання якого позивачу повідомлено не було.

Податкове повідомлення-рішення № 0001432220 від 19.02.2013 року складене за платежем «податок на прибуток підприємств» на загальну суму 1305666,00 грн. дублює ППР № 0001972220 від 15.11.2012 року, яке не було скасовано під час процедури адміністративного оскарження. Податкове повідомлення-рішення № 0001982220 від 15.11.2012 року за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 1252327,00 грн. було скасовано ДПС у м. Києві лише в частині застосування штрафних санкцій на суму 2871,00 грн., а в іншій частині було залишене без змін. Натомість, повідомлення-рішення № 0001452220 від 19.02.2013 року було складене також за платежем «податок на додану вартість», і на ту ж саму суму, за виключенням 2871,00 грн.

Отже, зважаючи на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач фактично двічі донарахував позивачу однакові суми податків та штрафних санкцій, тобто двічі притягнув його до відповідальності за одне й теж саме порушення.

Крім цього, колегія суддів вважає, що під час ухвалення оскаржуваної постанови судом першої інстанції було неповністю досліджено обставини справи з огляду на наступне.

З постанови суду першої інстанції вбачається, що первинні документи у даній справі, на думку суду, повинні відповідати Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, чинного в момент складання податкових накладних контрагентами позивача і Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88.

Однак, відповідно до п. 1.1. Положення № 88 встановлено порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Колегією суддів встановлено, що діяльність Позивача не фінансується з коштів бюджету, а тому як відповідачем, так і судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального права.

Враховуючи, що вимоги, які визначені у Положенні № 88 до первинних документів є більш розширеними ніж вимоги, зазначені у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, застосування приписів Положення № 88 до поданих позивачем документів порушує законні права та інтереси TOB «Євроспа».

Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що фінансово-господарські операції між ГОВ «Євроспа» та ПП «Матрікс» є безтоварними, а отже, позивачем неправомірно віднесено по взаємовідносинам з вказаним контрагентом 564297,00 грн. до складу витрат підприємства та 142909,30 грн. до складу податкового кредиту, з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісто оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції дійшов такого висновку базуючись виключно на висновку ГВПМ у Дніпровському районі м. Києва за лютий-квітень 2012 року від 15.06.2012 року № 03/06-12/33 та від 20.06.2012 року № 04/06-12/43 щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ПП «Матрікс».

Однак, судом першої інстанції у постанові не було досліджено допустимість даного висновку як доказу фіктивності ПП «Матрікс».

Також, з оскаржуваної постанови вбачається, що висновки суду першої інстанції грунтуються на листі Слідчого управління ГУМВС України у м. Києві від 08.10.2012 року № 12/2-14460/16, яким було повідомлено, що за фактом фіктивного підприємництва ПП «Матрікс» порушена кримінальна справа № 05-25371 за ознаками злочинів, передбачених 4.2 ст. 205 Кримінального Кодексу України.

Однак, колегія суддів зауважує, що даний лист лише констатує факт відкриття кримінальної справи, і ніяким чином не свідчить про фіктивність товариства.

Як випливає з приписів ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.

Відкриття справи за ознаками злочинів, передбачених ч. 2 ст. 205 Кримінального Кодексу України та висновки щодо наявності ознак «фіктивності» не свідчать про фіктивність контрагента позивача, а тому застосування судом першої інстанції даних доказів у справі свідчить про те, судом першої інстанції не було досліджено допустимість даних доказів і, як наслідок, висновок суду першої інстанції про фіктивність ПП «Матрікс» є передчасним.

Оскільки всі господарські операції між ГОВ «Євроспа» та ПП «Матрікс» підтверджувалися документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України, то колегія суддів вважає, що TOB «Євроспа» мало право на віднесення суми 564297,00 грн. до складу витрат підприємства, а суми 142909,30 грн. - до складу податкового кредиту.

Також колегія суддів зауважує, що розглядаючи відносини між TOB «Ентхілл» та TOB «Євроспа» суд першої інстанції базувався виключно на Акті перевірки TOB "Ентхілл" від 06.07.2012 року № 400/23-60/37331553 за період з 19.12.2011 року по 06.07.2012 року і повністю проігноровано додані позивачем копії ліцензії, довідки та свідоцтв TOB «Ентхілл», що підтверджують реальність контрагента позивача.

Колегією суддів встановлено, що 10.01.2012 року між TOB «Євроспа» та TOB «Ентхіл» був укладений договір № ДГ-02/12, відповідно до умов якого TOB «Ентхіл» зобов'язувалося виконувати будівельно-оздоблювальні роботи, а TOB «Євроспа» приймати та оплачувати їх. Підтвердженням факту виконання робіт є акти приймання-передачі виконаних робіт, копії яких надавалися для перевірки. Також TOB «Євроспа» отримувало від контрагента податкові накладні. Загалом за вказаний в Акті перевірки період за договором було виконано робіт на суму 3763961,50 грн. Розрахунки між сторонами проводилися шляхом перерахування коштів по безготівковому розрахунку.

При укладенні цього договору позивачем було отримано від TOB «Ентхіл» всі документи, які підтверджують його можливість виконання робіт, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи А01 № 344853 Довідку з ЄДРПОУ А А № 398068, свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ № 100308597, ліцензію Державної архітектурно - будівельної інспекції АВ№ 557684 (строк дії з 09 листопада 2010 року по 09 листопада 2013 року з додатком - переліком робіт).

Отже, державний орган - Державна архітектурно - будівельна інспекція підтвердив відповідність TOB «ЕНТХІЛЛ» ліцензійним умовам провадження будівельної діяльності. Це означає, що на момент отримання ліцензії, яка діяла на момент укладення господарських договорів між сторонами, у підприємства були прийняті на роботу працівники, що відповідають фаховим вимогам, була в наявності будівельна техніка, всі документи та матеріально-технічна база. Ліцензійний орган має перевіряти ці факти та видача ліцензії гарантує можливість підприємства здійснювати будівництво.

На думку колегії суддів, вказане доводить неможливість фіктивності вказаного підприємства, однак суд першої інстанції в оскаржуваній постанові не звернув увагу на суперечливість доказів у даній справі.

Також, суд першої інстанції посилається на висновок спеціаліста від 27.06.2012 року № 298, яким встановлено, що підписи, які виконані від імені директора TOB «Ентхілл» в області відбитків печатки, зображення яких наявне на копії заяви директора ТОВ «Ентхілл», копії наказу № 19/12-11 від 19.12.2011 року про призначення, копії довіреності від 19.12.2011 року та копії протоколу № 29/03-12 загальних зборів учасників TOB «.Ентхілл» від 29.03.2012 року виконані іншою особою.

Однак, такий висновок не може бути доказом у справі, оскільки надані позивачем до ДПІ та до суду оригінали господарських договорів, актів здачі-приймання виконаних робіт та податкових накладних з підписами директора TOB «Ентхілл» не були предметом експертного дослідження. Водночас, не має значення дійсність підписів директора TOB «Ентхілл» в копіях заяви директора, наказу № 19/12-11, довіреності від 19.12.2011, протоколу № 29/03-12 загальних зборів ТОВ «Ентхілл», які не є первинними документами та не стосуються обставин даної справи.

Оскільки всі господарські операції між TOB «Євроспа» та TOB «Ентхілл» підтверджувалися документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України, то колегія суддів вважає, що TOB «Євроспа» мало право на віднесення суми 3136634,59 грн. до складу витрат підприємства, а суми 439518,60 грн. - до складу податкового кредиту.

Крім цього, 01.03.2012 року між TOB «Євроспа» та TOB «Ріп» був укладений договір № ДГ-06/11, відповідно до умов якого TOB «Ріп» зобов'язувалося виконувати будівельно-оздоблювальні роботи, а TOB «Євроспа» приймати та оплачувати їх. Підтвердженням факту виконання робіт є акти приймання-передачі виконаних робіт, копії яких надавалися для перевірки. Також TOB «Євроспа» отримувало від контрагента податкові накладні.

Загалом за вказаний в Акті перевірки період за договором було виконано робіт на суму 1121660,00 грн. Розрахунки між сторонами проводилися шляхом перерахування коштів по безготівковому розрахунку.

При укладенні цього договору позивачем було отримано від TOB «Ріп» всі документи, які підтверджують його можливість виконання робіт, зокрема, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи А01 № 795162, довідку з ЄДРПОУ АА № 370878, ліцензію Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві АГ № 575195(строк дії з 08 квітня 2011 року по 21 жовтня 2013 року з додатком-переліком робіт).

Отже, державний орган - Державний архітектурно - будівельний контроль у м. Києві підтвердив відповідність TOB «Ріп» ліцензійним умовам провадження будівельної діяльності. Це означає, що на момент отримання ліцензії, яка діяла на момент укладення господарських договорів між сторонами, у підприємства були прийняті на роботу працівники, що відповідають фаховим вимогам, була в наявності будівельна техніка, всі документи та матеріально-технічна база. Ліцензійний орган має перевіряти ці факти та видача ліцензії гарантує можливість підприємства здійснювати будівництво.

Таким чином, колегія суддів вважає, що вказане доводить неможливість фіктивності вказаного підприємства, адже легітимності виданої ліцензії не може ставитися під сумнів.

Однак, як вбачається зі сзмісту оскаржуваної постанови, висновки суду першої інстанції базуються на службовій записці ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.07.2011 року № 4528/ДПІ/26-10/3.

Отже, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції всупереч законодавству України було надано пріоритет службовій записці, а не дозвільному документу Інспекції державного архітектурно - будівельного контролю у м. Києві АГ№ 575195.

Також колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції дійшов висновку про нікчемність укладеного між позивачем і TOB «РІП» правочину на підставі тих порушень, які були встановлені у TOB «РІП», і фактично було перекладено фінансову відповідальність за встановлені порушення з TOB «РІП» на позивача у справі.

З огляду на зазначене, колегія суддів зауважує, що законодавство України не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування.

Правова позиція по даному питанню висловлена в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби», за змістом якого якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки всі ці господарські операції підтверджувалися документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України, то колегія суддів вважає, що TOB «Євроспа» мало право на віднесення суми 934717,00 грн. до складу витрат підприємства, а суми 221350,00 грн. - до складу податкового кредиту.

Також колегією суддів встановлено, що при дослідженні відносин між позивачем та TOB «Ентхілл» суд першої інстанції звертав увагу на акт перевірки TOB "Ентхілл" від 06.07.2012 року № 400/23-60/37331553 за період з 19.12.2011 року по 06.07.2012 року.

Однак, цей акт складено у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної перевірки TOB «Ентхілл».

Так, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби було складено акт перевірки від 06.07.2012 року № 400/23-60/37331553 про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Ентхілл" за період діяльності 19.12.2011 року - 06.07.2012 року, в якому зазначено про нікчемність всіх угод TOB "Ентхілл" у зв'язку з відсутністю підприємства за своїм місцезнаходженням та відсутністю адміністративно-господарських можливостей для провадження господарської діяльності, а також у зв'язку з тим, що громадянин ОСОБА_3 пояснив, що немає відношення до фінансово-господарської діяльності TOB "Ентхілл".

Однак, колегія суддів вважає, що посилання суду першої інстанції на даний акт і зазначені в ньому обставини не спростовують наданих позивачем доказів, оскільки як випливає з приписів ч. 4 ст. 70 КАС України, правильність ведення податкового обліку з ПДВ має підтверджуватися відповідними засобами доказування, якими в даному випадку є податкові накладні, що надавалися позивачем відповідачу та до суду першої інстанції. Крім того, висновок про правильність ведення податкового обліку не може грунтуватися на поясненнях особи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що наведені в акті перевірки висновки про відсутність господарських операцій та штучне формування податкового кредиту є необгрунтованими і безпідставними, оскільки всупереч п. 83.1 ст. 83 ПК України зазначені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою для таких висновків.

При дослідженні відносин між позивачем та TOB "Логрус" висновки суду першої інстанції базуватись на акті перевірки відносно TOB "Логрус" від 18.05.2012 року № 436/22-40/21578482 про неможливість проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Логрус», якими встановлено відсутність у товариства необхідних умов для реального настання результатів господарської діяльності, а тому взаємовідносини з контрагентами здійснюватися без мети реального настання правових наслідків.

Оскільки відповідна перевірка не була проведена, то колегія суддів зауважує, що висновки про порушення TOB «Логрус» та про відсутність у нього адміністративно-господарських можливостей для здійснення господарської діяльності були зроблені податковим органом безпідставно, без витребування інформації та з'ясування відомостей щодо факту здійснення господарських операцій.

Колегією суддів встановлено, що господарські операції між TOB «Євроспа» та TOB «Логрус» підтверджуватися документами, оформленими відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому колегія суддів приходить до висновку про те, що TOB «Євроспа» мало право на віднесення суми 250076,00 грн. до складу витрат підприємства, а суми 50015,20 грн. - до складу податкового кредиту.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було досліджено акт перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС відносно TOB «Арт-Центр Калаф» від 02.06.2011 року № 617/23-06/33545388 таі акт перевірки відносно TOB «СРМП Зодчий» від 06.02.2012 року № 152/23-410/37012430, на який посилається відповідач.

Колегія суддів зауважує, що акт відносно TOB «СРМП Зодчий» від 06.02.2012 року № 152/23-410/37012430 свідчить про неможливість проведення зустрічної перевірки.

Таким чином, відповідач, склавши акт про неможливість проведення зустрічної перевірки приходить до висновку, що у TOB «СРМП Зодчий» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутній технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням).

Тобто, з вищезазначеного акту випливає, що без відповідного дослідження первинних документів ТОВ «СРМП Зодчий» ДПІ приходить до висновку про фактичну фіктивність підприємства.

З огляду на вказане колегія суддів вважає, що наведені в акті перевірки висновки про відсутність господарських операцій та штучне формування податкового кредиту є необгрунтованими і безпідставними, оскільки всупереч п. 83.1 ст. 83 ПК України зазначені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували б відповідні юридичні факти і могли бути підставою для таких висновків.

Таким чином, колегія суддів вважає, що грунтуючись виключно на таких висновках відповідач безпідставно стверджує, що ТОВ «Євроспа» неправомірно відносило кошти до складу витрат та податкового кредиту.

Отже, посилання у акті перевірки на нікчемність правочинів є необґрунтованими, в акті не містяться посилання на належні докази.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем були правильно нараховані суми грошових зобов'язань за зазначеними вище господарськими операціями до складу витрат підприємства та до складу податкового кредиту, тому помилковим є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення даного позову.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягаює задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» - Лашкул Анастасії Сергіївни - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 30 квітня 2013 року - скасувати та постановити нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспа» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити .

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби № 0001972220, № 0001982220 від 15.11.2012 року, № 0001432220, № 0001442220, № 0001452220 від 19.02 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Т.М. Грищенко

В.Е. Мацедонська

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.