Постанова

від 13.12.2013 по справі 801/4202/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2013 р. (11:06) Справа №801/4202/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., за участю секретаря судового засідання Жилич О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підпрємства "Кримські генеруючи системи"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ГУ Міндоходів,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Приватне підприємство "Аланар", Приватне підприємство "Ньютехнолоджи", Приватне підприємство "Севелітстрой", СПП "Строитель -Плюс",

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю представників:

від позивача Торосян Лола Абдухалілівна, посвідчення № 290 від 20.06.2008 року, довіреність № 5 від 02.01.13, ;

від відповідача, Волощук Дар'я Миколаївна, довіреність № 59/10 від 11.11.13;

представник третьої особи (Приватне підприємство "Аланар") - не з'явився;

представник третьої особи (Приватне підприємство "Ньютехнолоджи") - не з'явився;

представник третьої особи (Приватне підприємство "Севелітстрой" - не з'явився;

представник третьої особи (СПП "Стоитель-Плюс") - не з'явився;

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: У провадженні Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим знаходиться адміністративна справа за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, - Приватне підприємство "Аланар", Приватне підприємство "Ньютехнолоджи", Приватне підприємство "Севелітстрой", СПП "Строитель -Плюс", про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Суд звертає увагу, що на час розгляду справи ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було реорганізовано та створено ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим, а отже правильне найменування відповідача по справі - ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АР Крим.

Позов мотивований тим, що в ході перевірки відповідачем поверхово досліджувалися первинні документи позивача, та неправомірно використані акти зустрічної звірки контрагентів позивача, на підставі чого, відповідачем незаконно зроблений висновок про нікчемність правочинів, укладених з Приватним підприємством "Аланар", Приватним підприємством "Ньютехнолоджи", Приватним підприємством "Севелітстрой", СПП "Строитель -Плюс", та прийняті податкові повідомлення - рішення.

Відповідач з позовом не погодився з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Представники третіх осіб у судове засідання 13.12.2013 року не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Вислухавши представника позивача, представника відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Кримські генеруючі системи» зареєстровано юридичною особою з 21.06.2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 434066, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (т.1, а.с.11) та перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим.

Відповідно Довідки АА № 683148 з ЄДРПОУ, позивач проводить діяльність з будівництва житлових і нежитлових будівель - код 45.20, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій - код 42.22 (т.1, а.с.10)

Відповідачем з 12.02.2013 року по 18.02.2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП «Кримські генеруючі системи» ЄДРПОУ 30909683 з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс» за січень, лютий 2010 року, грудень 2011 року, з ПП «Аланар» код ЄДРПОУ 36951716 за січень 2011 року, ПП «Ньютехнолоджи» код ЄДРПОУ 36951648 за вересень 2011 року, ПП «Севелітстрой» код ЄДРПОУ 35095833 за грудень 2011 року, про що складений акт перевірки № 1196/15-2/30909683 (далі - акт). (т. 1 а.с.17-29)

Актом встановлені порушення позивачем:

- пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п. 5.1 ст. 5, пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.5, 5.3.9 п. 5.3, пп.5.4.9 п.5.4 ст. 5, пп.11.2.1 пп.11.2.3 п.11.2 ст.11, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, п.44.1 ст.44, пп.138.1, п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р № 2755-VI, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 250 050,00 грн., у т.ч. за податковими періодами: 1 квартал 2010 року на суму 239 040 грн., 1 квартал 2011 року на суму 2 915 грн., 3 квартал 2011 року на суму 3160 грн., 4 квартал 2011 року на суму 4935 грн.;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.02.2011 р. № 2755-VІ в результаті чого донараховано ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 49023 грн.. у т.ч. по періодам: січень 2010 року в сумі 16 667 грн., лютий 2010 року у сумі 31141 грн., січень 2011 року у сумі 583, вересень 2011 року у сумі 632 грн. та зменшено від'ємне значення поточного звітного періоду (р.19) у грудні 2011 року у сумі 987 грн.

Не погодившись з актом перевірки, позивач звернув свої заперечення до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС за №317 від 07.03.2013 року (т.1. а.с.30-32).

Листом за №26048/10/15.2 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС надала відповідь, з якої вбачається, що висновки, викладені в акті від 25.02.2013 року №1196/15-2/30909683 документальної позапланової невиїзної перевірки ДП «Кримські генеруючі системи» є правомірними та відповідають вимогам діючого законодавства (т.1, а.с.33-36а).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- Форми «Р» від 18.03.2013 року №0005371502 щодо нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 61121,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 49023 грн., за штрафними (фінансовими) санкція (штрафами) - 12098,75 грн. (т.1, а.с.12);

- Форми «В4» від 18.03.2013 року №0005381502 про зменшення ДП «Кримські генеруючі системи» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 987 грн. (т.1, а.с.14)

- №0004431501 від 26.03.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 250 050 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ним правомірно визначені суми податкового зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість на підставі належним чином оформлених первинних документів в результаті здійснення господарських операцій з БВП «Строитель-Плюс», ПП «Аланар», ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Севелітстрой», що відповідає вимогам податкового законодавства України. З цих підстав позивач вважає прийняті податкові повідомлення-рішення від 18.03.2013, 26.03.2013 року протиправними.

Відповідач вказує на те, що згідно до актів від 11.04.2012 року, 06.04.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки з БВП «Строитель-Плюс», ПП «Севелітстрой» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками встановлено порушення ч.1 ст.203, ст.215, ст.ст. 216, 228, 662, 655, 656 ЦК України, оскільки правовідносини ДП «Кримські генеруючі системи» з БВП «Строитель-Плюс», ПП «Аланар», ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Севелітстрой» мають ознаки фіктивності та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

На підставі зазначеного, відповідач вважає податкові повідомлення-рішення правомірними.

Не погодившись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся із позовом до суду.

Встановив фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, надав оцінку доказам у справі, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

На підставі наказу № 495 від 11.02.2013 року відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка ДП «Кримські генеруючі системи».

Як зазначено у пункті 2.11 акту перевірки, відповідачем досліджені податкові декларації з ПДВ, договори підряду, копії податкових накладних по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами, накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, картки рахунку 631 із зазначеними підприємствами та використані комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи.

В матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалось про те, що правочини між позивачем та БВП «Строитель-Плюс», ПП «Аланар», ПП «Ньютехнолоджи», ПП «Севелітстрой», суперечать інтересам держави та суспільства, недійсність правочинів прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такі правочини є оспорюваними, тобто підлягають визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, у судовому порядку не оспорено дійсність вказаних правочинів.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Як слідує з постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На час здійснення перевірки позивача та постановлення податковою інспекцією висновку про нікчемність правочинів між позивачем та вищевказаними суб'єктами господарської діяльності, був відсутній відповідний вирок суду щодо фіктивності контрагентів позивача, відсутнє відповідне рішення суду про визнання правочинів недійсними, а тому податкова інспекція не мала правових підстав до висновку про нікчемність правочинів та висновку про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

У періоді, що перевірявся відповідачем, ДП «Кримські генеруючі системи» виступало Замовником на виконання робіт та надання послуг згідно договорів укладених з:

- ПП «Аланар» №24/3 від 11.01.2011 року, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець - ПП «Аланар» зобов'язується виконати наступні послуги - технічне обслуговування кондиціонеру (т.1. а.с.114), вартість виконання таких робіт складає 3 500,00 грн. з урахуванням ПДВ - 20%;

- ПП «Севелітстрой» №510/83 від 06.12.2011 року, згідно якого Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за завданням Замовника роботи: виготовлення та монтаж металоконструкцій та полікарбонату (т.1. а.с.129), ціна договору - 3804 грн., у т.ч. ПДВ - 634 грн. (п.2 Договору);

- ПП «Ньютехнолоджі» №25/64 від 12.09.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобілів Замовника (т.1. а.с.121), вартість робіт визначається виходячи з розцінок, діючих у період виконання робіт (пп.4.3 п.4 Договору); до Договору складено Специфікацію щодо матеріалів, які були використані для ремонту автомашини Chevrolet Aveo AK 78-62 ВХ (т.1, а.с.125).

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником автомобіля Chevrolet Aveo на підставі Договору купівлі-продажу №114015 -1196/2 від 17.06.2011 року, укладеного з ПАТ «Таврія-Авто» (т.2, а.с.29-30)

Виконання контрагентами позивача вказаних робіт та здійснення оплати позивачем підтверджується первинними документами, а саме:

- ПП «Аланар»: рахунком-фактурою №21 від 11.01.2011 року на суму 3500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 583,33 грн. (т.1. а.с.115), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) (т.1. а.с.117), випискою банку на суму 3500,00 грн. (т.1. а.с.116), податковою накладною №22 від 11.01.2011 на суму 3500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 583,33 грн. (т.1. а.с.118), карткою рахунку:631: ПП «Аланар» за 01.01.2009 року - 07.11.2012 року (т.1. а.с.113а);

- ПП «Ньютехнолоджі»: рахунком б/н від 19.09.2011 року на суму 3792,00 грн., у т.ч. ПДВ - 632,00 грн. (т.1. а.с.122), випискою банку від 20.09.2011 року на суму 3792,00 грн. (т.1. а.с.123), актом здачі-прийняття (робіт, послуг) від 30.09.2013 року (т.1. а.с.124), податковою накладною №231 від 20.09.2011 року на суму 3792,00 грн., у т.ч. ПДВ - 632,00 грн. (т.1, а.с.126), картками рахунку 631 та 3711 (т.1. а.с.119, 120);

- ПП «Севелітстрой»:рахунком б/н від 05.12.2011 року на суму 3804,00 грн., у т.ч. ПДВ - 634,00 грн. (т.1. а.с.130), виписками банку від 06.12.20111 року на суму 1902,00 грн., від 13.12.2011 року на суму 1902,00 грн. (т.1. а.с.131, 132), актом виконаних робіт від 15.12.2011 року (т.1. а.с.133), податковими накладними №12 від 06.12.2011 року на суму 1 902,00 грн., у т.ч. ПДВ - 317,00 грн. (т.1. а.с.134), 321 від 13.12.2011 року на суму 1902,00 грн., у т.ч. ПДВ - 317,00 грн. (т.1. а.с.135), картками рахунку 631 та 3711 (т.1. а.с.127, 128); до матеріалів справи надані фотокопії будівлі ДП «КГС» по вул. Набережна, 69в до монтажу металоконструкцій та полікарбонату та після здійснення вказаних робіт (т.2, а.с.52-55).

Крім того, між ДП «Кримські генеруючі системи» та БВП «Строитель-Плюс» було укладено договір підряду №2432/43 від 12.10.2009 року на ремонт теплоізоляції магістральної теплотраси ТЕЦ, за умовами якого Підрядник - БВП «Строитель-Плюс» приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з ремонту теплоізоляції магістральних теплотрас ТЕЦ власними силами, власною чи орендованою технікою та інструментами, з власних матеріалів і матеріалів Замовника за рахунок коштів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи (т.1. а.с.139-140).

Згідно пп.1.2 п.1 Договору, для виконання умов договору Замовник доручає Підряднику власними силами виконати роботи (згідно переліку робіт, вказаних у дефектних актах, схемах магістральних мереж) у наступних об'єктах:

- ремонт теплоізоляції магістральної мережі СТЕЦ-ГОРОД (інв.№14);

- ремонт теплоізоляції магістральної мережі ТЕЦ- с. Комсомольське (інв. №0824);

- ремонт теплоізоляції магістральної мережі ТЕЦ - с. Комсомольське (інв. №832).

Ціна договору складає 286 843,84 грн., у т.ч. ПДВ - 47 807,31 грн. (пп.2.1 п.2 Договору).

Реальність виконання сторонами вказаного правочину підтверджується рахунком №01/10 від 13.01.2010 року на суму 286 843,84 грн.. у т.ч. ПДВ - 47 807,31 грн. (т.1, а.с.141), виписками банку (т.1. а.с.142-144), складеними довідками про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року на суму 286,84393 тис. грн. (т.1. а.с.145), актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року з додатками №1 на суму 85441,39 грн. (т.1, а.с.146-150), №2 на суму 53728,64 грн. (т.1, а.с.151-155), №3 на суму 147673,90 грн. (т.1. а.с.156-161), дефектними актами (т.2, а.с.73-75)

За виконані роботи позивачем надавалися третій особі податкові накладні №44/1 від 13.01.2010 року, №564 від 18.02.2010 року№675 від 26.02.2010 року (т.1. а.с.162-164).

Також, 01.11.2011 року між позивачем та БВП «Строитель-Плюс» укладено договір підряду №70/1459 щодо виконання ремонту щита ВРУ будівлі ДП «КГС» (т.1. а.с.165-166), ціна договору складає 3 349,10 грн., у т.ч. ПДВ - 558,18 грн.

До договору сторонами складені: договірна ціна на суму 3,3491 тис. грн. (т.1. а.с.167), розрахунки прямих витрат та загальновиробничих видатків, адміністративних витрат (т.1. а.с.168-169, 172), локальний кошторис №2-1-1 (т.1, а.с.170-171), підсумкова відомість ресурсів (т.1, а.с.173-174), пояснювальна записка (т.1. а.с.175), дефектний акт (т.1. а.с.176), рахунок-фактура №СФ-70/1459 від 05.12.2011 року на суму 2119,91 грн., у т.ч. ПДВ - 353,32 грн. (т.1, а.с.177), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на суму 2,11991 тис. грн.. (т.1, а.с.180), акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на суму 3349,10 грн. (т.1, а.с.181-183), акти списання від 05.12.2011 року (т.1. а.с.184,185), акт приймання-передачі матеріалів від 15.11.2011 року (т.1. а.с.187), податкову накладну №60 від 05.12.2011 року (т.1. а.с.188).

В матеріалах справи містяться службові записки від начальника АХО Бавтович, якими проінформовано першого заступника генерального директора ДП «КГС» про необхідність здійснення робіт з ремонту щита та теплоізоляції мереж.

Контрагенти позивача зареєстровані юридичними особами, на момент укладення договорів з позивачем були платником податку на додану вартість, мають дозвільні документи на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (т.2., а.с.56-66).

В ході розгляду справи судом призначені судова будівельно-технічна та судово-економічна експертизи згідно ухвал суду від 23.05.2013 року та 01.07.2013 року.

У Висновку Експерта № 15 від 29.11.2013 року судово-будівельної експертизи вказано наступне:

- В результаті проведення обмірів встановлено, що обсяги фактично виконаних підрядних будівельних робіт, що здійснені БВП «Строитель-Плюс» вказані в акті виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року відповідають обсягам та переліку робіт, передбачених Договором №510/83 від 06.12.2011 року, обсяги фактично виконаних підрядних робіт, що здійснені БВП «Строитель-Плюс» вказані в акті виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року відповідають обсягам та переліку робіт, передбачених Договором №2432/43 від 12.10.2009 року, обсяги фактично виконаних підрядних робіт вказані в акті виконаних робіт форми КБ-2 за грудень 2011 року відповідають обсягам та переліку робіт, передбачених Договором №70/1459 від 01.11.2011 року (т.2, а.с.205).

До Висновку судово-будівельної експертизи долучені фотоматеріали експерта по об'єктах, що відремонтовані позивачем за допомогою субпідрядників. (т.2, а.с. 206-219).

Висновком №2 від 28.11.2013 року судово-економічної експертизи встановлено:

- ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державному підприємству «Кримські генеруючі системи» податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 49 023,00 грн., у т.ч. по періодах: січень 2010 року на суму 16 667,00 грн., лютий 2010 року на суму 31 141,00 грн., січень 2011 року на суму 583,00 грн., вересень 2011 року на суму 632 грн. нараховане не вірно, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача;

- ДПІ у м. Сімферополі АР Крим позивачу від'ємне значення податку на додану вартість у грудні 2011 року на суму 987,00 грн. зменшено не вірно, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку;

- позивачу не вірно зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 250 050,00 грн., у т.ч. у періоді: 1 квартал 2010 року на суму 239 040,00 грн., 1 квартал 2011 року на суму 2 915,00 грн., 3 квартал 2011 року на суму 3 160,00 грн., 4 квартал 2011 року на суму 4 935,00 грн.;

- первинним документами бухгалтерського та податкового обліку ДП «Кримські генеруючі системи» висновки акту перевірки №1196/15.2/30909683 від 25.02.2013 року не підтверджуються у повному обсязі;

- роботи (послуги) отримані позивачем від ПП «Аланар», ПП «Ньютехнолоджі», БВП «Строитель-Плюс» загальною вартістю 294135,93 грн. (б/в ПДВ 245 113,28 грн.) використані в межах господарської діяльності позивача (т.2. а.с.239).

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами та у значенні, наведеному у пункті 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: "будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Судом враховується, що на формування показників податкового кредиту та валових витрат впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції.

З метою повного з'ясування обставин справи судом було призначено по справі судово-економічну експертизу, за результатами дослідження якої було встановлено реальність вчинення фінансово-господарських операцій між позивачем та вказаними суб'єктами господарювання та використання позивачем отриманих від вказаних суб'єктів товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності.

Висновки експертів оцінюється судом в порядку статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України у сукупності із наданими суду первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Правові підстави недовіряти вказаним Висновкам - відсутні.

Податкова ж інспекція під час здійснення документальної перевірки ретельно на дослідила питання щодо реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та вищевказаними суб'єктами господарської діяльності та питання використання позивачем у власній господарській діяльності отриманих від вказаних суб'єктів робіт, послуг.

При таких обставинах справи висновок ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності позивача по взаємовідносинам з ТОВ "БВП Строитель-Плюс", ПП «Аланар», ПП «Ньютехнолоджі», ПП «Севлітстрой» та нікчемності правочинів між ними спростовується Висновками судово-економічної та судово-будівельної експертизи, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача та є недоведеними матеріалами справи.

Згідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає:загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій

з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334).

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до пункту 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону, не дозволяється.

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно до підпункту 139.1.1. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат, зокрема: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Згідно пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платників податку з:

- поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з:

- передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця;

- передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України;

- поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України;

- в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, уразі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Оскільки висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ, збільшення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування ПДВ та податком на прибуток ґрунтується на висновку про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ "БВП Строитель-Плюс", ПП «Аланар», ПП «Ньютехнолоджі», ПП «Севлітстрой» та на висновках про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів, то суд вважає такий висновок неправомірним в силу вищевказаних вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України.

Суд вважає за необхідним зауважити, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок контрагента, а також не надано йому права, перевіряти достовірність даних, які вказуються іншим контрагентом в його первинних документах, а також контролювати показники податкової звітності по податках та обов'язкових платежах.

Податкове законодавство України не передбачає відповідальності платника податку за порушення податкового та іншого законодавства, допущенні його контрагентом. Якщо контрагент не виконав, або не виконує свої зобов'язання по виконанню вимог податкового та іншого законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для нього, як платника податків, а не для його Контрагентів.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 09.08.2012 по справі № К/9991/29174/12, постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 у справах №21-42а10 та 21-47а10).

Крім того, суд зазначає про протиправність нарахування грошових зобов'язань за актом зустрічної звірки БВП «Строитель-Плюс» від 11.04.2012 року, ПП «Севелітстрой» від 06.04.2012 року, оскільки він не є належним доказом. Складання відповідачем таких документів, як акти звірок не передбачено Податковим кодексом України, тому що такого виду перевірки не існує.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги Державного підприємства «Кримські генеруючі системи» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного Управління Міндоходів в АР Крим, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень є обґрунтованими, які належить задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС №0005371502 від 18.03.2013 року щодо збільшення ДП "Кримські генеруючі системи" податку на додану вартість в сумі 49023,00 грн. із застосуванням штрафних санкцій в сумі 12 098,75 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС №0005381502 від 18.03.2013 року щодо зменшення ДП «Кримські генеруючі системи» розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 987,00 грн.

4.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС №0004431501 від 26.03.2013 року щодо зменшення ДП «Кримські генеруючі системи» суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 250050 грн.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача - ДП "Кримські генеруючі системи" (код ЄДРПОУ 30909683) суму сплаченого судового збору в розмірі 130,86 грн. та судових витрат, пов'язаних з проведенням експертизи в сумі 33 380,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.