Ухвала

від 13.02.2014 по справі 801/4202/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/4202/13-а

13.02.14 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/4202/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Суворова С.В. ) від 13.12.13 у справі № 801/4202/13-а

за позовом Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" (вул. Монтажна, буд.1,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "Севелітстрой" (вул. Монтажна, 10, корпус Г,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

Приватне підприємство "Ньютехнолоджи" (вул. Єрьоменко, буд.7-к, каб. 1,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

Приватне підприємство "Аланар" (вул. Єрьоменко, буд.7-к, каб.1,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

СПП "Стоитель-Плюс" (вул. Глінки/Ж. Дерюгіної, буд.57 в/2а,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95022)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2013 у справі № 801/4202/13-а позовні вимоги Державного підприємства "Кримські генеруючи системи" до Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приватне підприємство "Севелітстрой", Приватне підприємство "Ньютехнолоджи", Приватне підприємство "Аланар", СПП "Стоитель-Плюс" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задоволені.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі АРК ДПС №0005371502 від 18.03.2013 року щодо збільшення ДП "Кримські генеруючі системи" податку на додану вартість в сумі 49023,00 грн. із застосуванням штрафних санкцій в сумі 12 098,75 грн. ; №0005381502 від 18.03.2013 року щодо зменшення ДП "Кримські генеруючі системи" розміру від'ємного значення суми ПДВ в розмірі 987,00 грн. та №0004431501 від 26.03.2013 року щодо зменшення ДП "Кримські генеруючі системи" суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 250050 грн.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального права.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом першої інстанції встановлено, що Державне підприємство "Кримські генеруючі системи" зареєстровано юридичною особою з 21.06.2000 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 434066, виданим Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим (т.1, а.с.11) та перебуває на обліку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим.

Відповідно Довідки АА № 683148 з ЄДРПОУ, позивач проводить діяльність з будівництва житлових і нежитлових будівель - код 45.20, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій - код 42.22 (т.1, а.с.10).

Відповідачем з 12.02.2013 року по 18.02.2013 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ДП "Кримські генеруючі системи" ЄДРПОУ 30909683 з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП "Строитель Плюс" за січень, лютий 2010 року, грудень 2011 року, з ПП "Аланар" код ЄДРПОУ 36951716 за січень 2011 року, ПП "Ньютехнолоджи" код ЄДРПОУ 36951648 за вересень 2011 року, ПП "Севелітстрой" код ЄДРПОУ 35095833 за грудень 2011 року, про що складений акт перевірки № 1196/15-2/30909683 (далі - акт). (т. 1 а.с.17-29)

Актом встановлені порушення позивачем:

- пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, п. 5.1 ст. 5, пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.5, 5.3.9 п. 5.3, пп.5.4.9 п.5.4 ст. 5, пп.11.2.1 пп.11.2.3 п.11.2 ст.11, пп.8.6.1 п.8.6 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР, п.44.1 ст.44, пп.138.1, п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р № 2755-VI, в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток на загальну суму 250 050,00 грн., у т.ч. за податковими періодами: 1 квартал 2010 року на суму 239 040 грн., 1 квартал 2011 року на суму 2 915 грн., 3 квартал 2011 року на суму 3160 грн., 4 квартал 2011 року на суму 4935 грн.;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп. 7.4.1, пп. 7.4.2, пп.7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст.188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.02.2011 р. № 2755-VІ в результаті чого донараховано ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну суму 49023 грн.. у т.ч. по періодам: січень 2010 року в сумі 16 667 грн., лютий 2010 року у сумі 31141 грн., січень 2011 року у сумі 583, вересень 2011 року у сумі 632 грн. та зменшено від'ємне значення поточного звітного періоду (р.19) у грудні 2011 року у сумі 987 грн.

Не погодившись з актом перевірки, позивач звернув свої заперечення до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС за №317 від 07.03.2013 року (т.1. а.с.30-32).

Листом за №26048/10/15.2 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС надала відповідь, з якої вбачається, що висновки, викладені в акті від 25.02.2013 року №1196/15-2/30909683 документальної позапланової невиїзної перевірки ДП "Кримські генеруючі системи" є правомірними та відповідають вимогам діючого законодавства (т.1, а.с.33-36а).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- Форми "Р" від 18.03.2013 року №0005371502 щодо нарахування позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 61121,75 грн., у т.ч. за основним платежем - 49023 грн., за штрафними (фінансовими) санкція (штрафами) - 12098,75 грн. (т.1, а.с.12);

- Форми "В4" від 18.03.2013 року №0005381502 про зменшення ДП "Кримські генеруючі системи" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 987 грн. (т.1, а.с.14);

- №0004431501 від 26.03.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на суму 250 050 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Апеляційним розглядом встановлено, що у періоді, що перевірявся відповідачем, ДП "Кримські генеруючі системи" виступало замовником на виконання робіт та надання послуг згідно договорів укладених з:

- ПП "Аланар" №24/3 від 11.01.2011 року, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець - ПП "Аланар" зобов'язується виконати наступні послуги - технічне обслуговування кондиціонеру (т.1. а.с.114), вартість виконання таких робіт складає 3 500,00 грн. з урахуванням ПДВ - 20%;

- ПП "Севелітстрой" №510/83 від 06.12.2011 року, згідно якого Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за завданням Замовника роботи: виготовлення та монтаж металоконструкцій та полікарбонату (т.1. а.с.129), ціна договору - 3804 грн., у т.ч. ПДВ - 634 грн. (п.2 Договору);

- ПП "Ньютехнолоджі" №25/64 від 12.09.2011 року, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобілів Замовника (т.1. а.с.121), вартість робіт визначається виходячи з розцінок, діючих у період виконання робіт (пп.4.3 п.4 Договору); до Договору складено Специфікацію щодо матеріалів, які були використані для ремонту автомашини Chevrolet Aveo AK 78-62 ВХ (т.1, а.с.125).

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником автомобіля Chevrolet Aveo на підставі Договору купівлі-продажу №114015 -1196/2 від 17.06.2011 року, укладеного з ПАТ "Таврія-Авто" (т.2, а.с.29-30).

Виконання контрагентами позивача вказаних робіт та здійснення оплати позивачем підтверджується первинними документами, а саме:

- ПП "Аланар": рахунком-фактурою №21 від 11.01.2011 року на суму 3500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 583,33 грн. (т.1. а.с.115), актом здачі-приймання робіт (надання послуг) (т.1. а.с.117), випискою банку на суму 3500,00 грн. (т.1. а.с.116), податковою накладною №22 від 11.01.2011 на суму 3500,00 грн., у т.ч. ПДВ - 583,33 грн. (т.1. а.с.118), карткою рахунку:631: ПП "Аланар" за 01.01.2009 року - 07.11.2012 року (т.1. а.с.113а);

- ПП "Ньютехнолоджі": рахунком б/н від 19.09.2011 року на суму 3792,00 грн., у т.ч. ПДВ - 632,00 грн. (т.1. а.с.122), випискою банку від 20.09.2011 року на суму 3792,00 грн. (т.1. а.с.123), актом здачі-прийняття (робіт, послуг) від 30.09.2013 року (т.1. а.с.124), податковою накладною №231 від 20.09.2011 року на суму 3792,00 грн., у т.ч. ПДВ - 632,00 грн. (т.1, а.с.126), картками рахунку 631 та 3711 (т.1. а.с.119, 120);

- ПП "Севелітстрой":рахунком б/н від 05.12.2011 року на суму 3804,00 грн., у т.ч. ПДВ - 634,00 грн. (т.1. а.с.130), виписками банку від 06.12.20111 року на суму 1902,00 грн., від 13.12.2011 року на суму 1902,00 грн. (т.1. а.с.131, 132), актом виконаних робіт від 15.12.2011 року (т.1. а.с.133), податковими накладними №12 від 06.12.2011 року на суму 1 902,00 грн., у т.ч. ПДВ - 317,00 грн. (т.1. а.с.134), 321 від 13.12.2011 року на суму 1902,00 грн., у т.ч. ПДВ - 317,00 грн. (т.1. а.с.135), картками рахунку 631 та 3711 (т.1. а.с.127, 128); до матеріалів справи надані фотокопії будівлі ДП "КГС" по вул. Набережна, 69в до монтажу металоконструкцій та полікарбонату та після здійснення вказаних робіт (т.2, а.с.52-55).

Крім того, між ДП "Кримські генеруючі системи" та БВП "Строитель-Плюс" було укладено договір підряду №2432/43 від 12.10.2009 року на ремонт теплоізоляції магістральної теплотраси ТЕЦ, за умовами якого Підрядник - БВП "Строитель-Плюс" приймає на себе зобов'язання виконати комплекс робіт з ремонту теплоізоляції магістральних теплотрас ТЕЦ власними силами, власною чи орендованою технікою та інструментами, з власних матеріалів і матеріалів Замовника за рахунок коштів Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані Підрядником роботи (т.1. а.с.139-140).

Реальність виконання сторонами вказаного правочину підтверджується рахунком №01/10 від 13.01.2010 року на суму 286 843,84 грн.. у т.ч. ПДВ - 47 807,31 грн. (т.1, а.с.141), виписками банку (т.1. а.с.142-144), складеними довідками про вартість виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року на суму 286,84393 тис. грн. (т.1. а.с.145), актами приймання виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року з додатками №1 на суму 85441,39 грн. (т.1, а.с.146-150), №2 на суму 53728,64 грн. (т.1, а.с.151-155), №3 на суму 147673,90 грн. (т.1. а.с.156-161), дефектними актами (т.2, а.с.73-75).

За виконані роботи позивачем надавалися третій особі податкові накладні №44/1 від 13.01.2010 року, №564 від 18.02.2010 року№675 від 26.02.2010 року (т.1. а.с.162-164).

Також, 01.11.2011 року між позивачем та БВП "Строитель-Плюс" укладено договір підряду №70/1459 щодо виконання ремонту щита ВРУ будівлі ДП "КГС" (т.1. а.с.165-166), ціна договору складає 3 349,10 грн., у т.ч. ПДВ - 558,18 грн.

До договору сторонами складені: договірна ціна на суму 3,3491 тис. грн. (т.1. а.с.167), розрахунки прямих витрат та загальновиробничих видатків, адміністративних витрат (т.1. а.с.168-169, 172), локальний кошторис №2-1-1 (т.1, а.с.170-171), підсумкова відомість ресурсів (т.1, а.с.173-174), пояснювальна записка (т.1. а.с.175), дефектний акт (т.1. а.с.176), рахунок-фактура №СФ-70/1459 від 05.12.2011 року на суму 2119,91 грн., у т.ч. ПДВ - 353,32 грн. (т.1, а.с.177), довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на суму 2,11991 тис. грн.. (т.1, а.с.180), акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року на суму 3349,10 грн. (т.1, а.с.181-183), акти списання від 05.12.2011 року (т.1. а.с.184,185), акт приймання-передачі матеріалів від 15.11.2011 року (т.1. а.с.187), податкову накладну №60 від 05.12.2011 року (т.1. а.с.188).

В матеріалах справи містяться службові записки від начальника АХО Бавтович, якими проінформовано першого заступника генерального директора ДП "КГС" про необхідність здійснення робіт з ремонту щита та теплоізоляції мереж.

Контрагенти позивача зареєстровані юридичними особами, на момент укладення договорів з позивачем були платником податку на додану вартість, мають дозвільні документи на проведення господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури (т.2., а.с.56-66).

Окрім того, судова колегія зазначає, що у відповідності до висновку судово-економічної експертизи № 15 від 29.11.2013 року встановлено, що в результаті проведення обмірів встановлено, що обсяги фактично виконаних підрядних будівельних робіт, що здійснені БВП "Строитель-Плюс" вказані в акті виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року відповідають обсягам та переліку робіт, передбачених Договором №510/83 від 06.12.2011 року, обсяги фактично виконаних підрядних робіт, що здійснені БВП "Строитель-Плюс" вказані в акті виконаних підрядних робіт за лютий 2010 року відповідають обсягам та переліку робіт, передбачених Договором №2432/43 від 12.10.2009 року, обсяги фактично виконаних підрядних робіт вказані в акті виконаних робіт форми КБ-2 за грудень 2011 року відповідають обсягам та переліку робіт, передбачених Договором №70/1459 від 01.11.2011 року (т.2, а.с.205).

До Висновку судово-будівельної експертизи долучені фотоматеріали експерта по об'єктах, що відремонтовані позивачем за допомогою субпідрядників. (т.2, а.с. 206-219).

Висновком №2 від 28.11.2013 року судово-економічної експертизи встановлено:

- ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державному підприємству "Кримські генеруючі системи" податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 49 023,00 грн., у т.ч. по періодах: січень 2010 року на суму 16 667,00 грн., лютий 2010 року на суму 31 141,00 грн., січень 2011 року на суму 583,00 грн., вересень 2011 року на суму 632 грн. нараховане не вірно, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку позивача;

- ДПІ у м. Сімферополі АР Крим позивачу від'ємне значення податку на додану вартість у грудні 2011 року на суму 987,00 грн. зменшено не вірно, що підтверджується даними податкового та бухгалтерського обліку;

- позивачу не вірно зменшена сума від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток в сумі 250 050,00 грн., у т.ч. у періоді: 1 квартал 2010 року на суму 239 040,00 грн., 1 квартал 2011 року на суму 2 915,00 грн., 3 квартал 2011 року на суму 3 160,00 грн., 4 квартал 2011 року на суму 4 935,00 грн.;

- первинним документами бухгалтерського та податкового обліку ДП "Кримські генеруючі системи" висновки акту перевірки №1196/15.2/30909683 від 25.02.2013 року не підтверджуються у повному обсязі;

- роботи (послуги) отримані позивачем від ПП "Аланар", ПП "Ньютехнолоджі", БВП "Строитель-Плюс" загальною вартістю 294135,93 грн. (б/в ПДВ 245 113,28 грн.) використані в межах господарської діяльності позивача (т.2. а.с.239).

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції.

При таких обставинах справи висновок ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності позивача по взаємовідносинам з ТОВ "БВП Строитель-Плюс", ПП "Аланар", ПП "Ньютехнолоджі", ПП "Севлітстрой" та нікчемності правочинів між ними спростовується Висновками судово-економічної та судово-будівельної експертизи, первинними документами бухгалтерського та податкового обліку позивача та є недоведеними матеріалами справи.

Згідно до пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону №334).

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно до пункту 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Закону, не дозволяється.

Відповідно до статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті:

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно пункту 138.2. статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно до підпункту 139.1.1. пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу не включаються до складу витрат, зокрема: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, уразі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Статтею 185 Податкового кодексу України закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України).

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Оскільки висновок відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ, збільшення розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування ПДВ та податком на прибуток ґрунтується на висновку про нікчемність правочинів між позивачем та ТОВ "БВП Строитель-Плюс", ПП "Аланар", ПП "Ньютехнолоджі", ПП "Севлітстрой" та на висновках про неможливість проведення зустрічних перевірок контрагентів, то такий висновок є неправомірним в силу вищевказаних вимог Закону України "Про податок на додану вартість", Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України.

Як зазначено у пункті 2.11 акту перевірки, відповідачем досліджені податкові декларації з ПДВ, договори підряду, копії податкових накладних по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами, накладні, банківські виписки, акти виконаних робіт, картки рахунку 631 із зазначеними підприємствами та використані комп'ютерні автоматизовані інформаційні системи.

В матеріалах справи відсутні докази, з яких би вбачалось про те, що правочини між позивачем та БВП "Строитель-Плюс", ПП "Аланар", ПП "Ньютехнолоджи", ПП "Севелітстрой", суперечать інтересам держави та суспільства, недійсність правочинів прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такі правочини є оспорюваними, тобто підлягають визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, у судовому порядку не оспорено дійсність вказаних правочинів.

Згідно з ч.5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодуванні.

Згідно ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При цьому згідно постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Окрім того, судова колегія зазначає, що відповідачем не надано вироку у кримінальній справі, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності позивача, його контрагентів, з яких би вбачався зв'язок та обізнаність позивача щодо можливої протиправної діяльності та щодо можливої спрямованості певних угод на ухилення від сплати податків.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції та не знайшли свого підтвердження.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги в зв'язку з їх спростуванням матеріалами справи і встановленими обставинами, а тому, відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, отже підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст. 195; ст. 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.12.13 у справі № 801/4202/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна