Ухвала

від 10.01.2014 по справі 812/8653/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Юрко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2014 року справа №812/8653/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Юрко І.В., суддів Міронової Г.М., Блохіна А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року по справі № 812/8653/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000242360 від 21.03.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 11.10.2013 року звернувся до суду з позовом до Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000242360 від 21.03.2011 року. В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом в порушення норм чинного законодавства повторно зменшено суму бюджетної заборгованості з ПДВ по деклараціях за жовтень-грудень 2009 року, січень-травень 2010 року на загальну суму 107546,00 грн., яке винесене на підставі акту перевірки від 21.03.2011 року № 335/23-616/30464940. Відповідачем з того самого питання, за той же період і відповідно до тих же податкових декларацій вже проводилась невиїзна перевірка, за результатами якої складався акт від 19.08.2010 року № 630/23-616/30464940 та приймалось податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 107546 грн.. Рішенням ДПА в Луганській області про результати розгляду повторної скарги від 11.10.2010 року № 18766/25-08 податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 13.09.2010 року № 0000602360/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 107546 грн. було скасовано. Позивач зазначає, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.01.2011 року № 2а-10015/10/1270 стягнуто на його користь з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціях за жовтень-грудень 2009 року, січень-травень 2010 року на загальну суму 107546,00 грн.. Зазначена постанова суду, яка набрала законної сили, виконана органом державного казначейства шляхом перерахування суми бюджетної заборгованості у розмірі 107546,00 грн. на рахунок ТОВ «Автоцентр».

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області від 21.03.2011 року № 0000242360, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 107546,00 грн..

Не погодившись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Колегія суддів розглядає дану справу за вимогами ст. 197 КАС України у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 29 липня 1999 року, є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 17245067 від 17.06.2000 року (а.с., 9, 21 т.1).

Відповідач - Ленінська об'єднана державна податкова інспекція у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та Податковим кодексом України повноваження.

З матеріалів справи вбачається, що позивач як платник податку на додану вартість подав до Ленінської МДПІ у м.Луганську податкові декларації з податку на додану вартість із зазначенням від'ємного значення податку, що підлягає відшкодуванню на рахунок платника у банку за жовтень 2009 року у розмірі 5631 грн., за листопад 2009 року - 16149 грн., за грудень 2009 року - 17805 грн., за січень 2010 року - 15190 грн., за лютий 2010 року - 23580 грн., за березень 2010 року - 4936 грн., за квітень 2010 року - 17070 грн., за травень 2010 року - 7185 грн., загальна сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку становить 107546 грн. (а.с. 5-62 т.2).

Відповідачем була проведена невиїзна перевірка ТОВ «Автоцентр» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, січні, лютому, березні, квітні 2010 року, за результатами якої складено акт від 19.08.2010 року № 630/23-616/30464940 (а.с. 22-24 т. 1).

На підставі вказаного акту перевірки Ленінською МДПІ у м.Луганську винесено податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000602360/0 від 20 серпня 2010 року, яким підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 107546 грн..

27 серпня 2010 року позивачем в порядку адміністративного оскарження направлена податковому органу скарга на вказане податкове повідомлення-рішення № 0000602360/0 від 20.08.2010 року За наслідками розгляду скарги позивача, Ленінською МДПІ у м.Луганську було прийняте податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000602360/1 від 13 вересня 2010 року (а.с. 8 т.1).

Рішенням ДПА в Луганській області про результати розгляду повторної скарги від 11.10.2010 року № 18766/25-08 скаргу ТОВ «Автоцентр» задоволено, а податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 13.09.2010 року № 0000602360/1 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на суму 107546 грн. скасовано (а.с. 66-74 т.1).

У зв'язку з невідшкодуванням у добровільному порядку бюджетної заборгованості ТОВ «Автоцентр» зверталось до суду з адміністративним позовом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.01.2011 року у справі за № 2а-10015/10/1270 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» було задоволено у повному обсязі та стягнуто з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціях за жовтень-грудень 2009 року, січень-травень 2010 року на загальну суму 107546,00 грн. (а.с. 75-80 т.1).

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року постанова Луганського окружного адміністративного суду від 06 січня 2011 року у справі №2а-10015/10/1270 залишена без змін (а.с. 81-84 т.1).

Постанова Луганського окружного адміністративного суду від 06.01.2011 року у справі № 2а-10015/10/1270виконана органом державного казначейства 05 серпня 2013 року шляхом перерахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по деклараціях за жовтень-грудень 2009 року, січень-травень 2010 року на загальну суму 107546,00 грн. на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр».

Судом першої інстанції встановлено, що 21 березня 2011 року Ленінською ОДПІ у м.Луганську, повторно, була проведена невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, січні, лютому, березні, квітні 2010 року, за результатами якої складено акт від 21.03.2011 року № 335/23-616/30464940 (а.с. 46-65 т.1).

Згідно висновків вказаного акту перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п.1.8, ст.1, п.п.7.3.1, п.7.3, п.п.7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Автоцентр» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2009 року на суму 5631 грн., листопад 2009 року на суму 16149 грн., грудень 2009 року на суму 17805 грн., січень 2010 року на суму 15190 грн., лютий 2010 року на суму 23580 грн., березень 2010 року на суму 4936 грн., за квітень 2010 року на суму 17070 грн., травень 2010 року на суму 7185 грн. (а.с. 65 т.1).

На підставі акту перевірки від 21.03.2011 року № 335/23-616/30464940 Ленінською ОДПІ у м.Луганську було винесено спірне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року № 0000242360, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 107546,00 грн.(а.с. 7 т.1).

Висновки податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за період жовтень-грудень 2009 року та січень-травень 2010 року ґрунтуються на тому, що згідно проведеного аналізу ланцюгів постачання встановлено, що податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (підприємства банкрути, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), а також підприємствами, які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобов'язань та податкового кредиту («податкові ями»).

В акті перевірки зазначено, що у перевіряємих періодах ТОВ «Автоцентр» мало взаємовідносини з наступними суб'єктами господарської діяльності: ТОВ «Берліо-Інтер-Кард», ОСОБА_2, ТОВ «Донбас-Ойл», ТОВ «Карго-Транс-Сервіс», ПП ОСОБА_3, ТОВ «Корпорація Спецторг «Луганська філія «Трак Спецторг», ПП ОСОБА_4, ЛМУ «Луганськгаз».

В ході проведення виїзної позапланової перевірки податковим органом були направлені запити по основних постачальниках за період вересень-грудень 2009 року. В частково отриманих відповідях зазначено, що контрагенти по 1-му ланцюгу є посередниками, у зв'язку з чим направлено запити по 2-му ланцюгу постачання. На час складання акту, відповіді щодо проведення зустрічних перевірок по взаємовідносинах з контрагентами (частково по 1-му та 2-му ланцюгах) не отримано, тобто виробника (імпортера) не встановлено.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий Кодекс України, прийнятий 02.12.2010 року.

Відповідно до п. 200.1. ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2., п. 200.3 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст.200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з вимог п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податку визнаються фізичні особи, юридичні особи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність(операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пункт 14.1.18. ст. 14 ПК України визначає бюджетне відшкодування як відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктом 200.6 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Відповідно до п. 200.7, п.п.200.8, 200.9 ст.200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 200.10 ст.200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п.200.11 цієї статті за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Згідно з п. 200.12 ст. 200 ПК України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Відповідно до норм п. 200.14 ст.200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Відповідно до вимог п.200.15 ст. 200 ПК України у разі, якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні вимоги містив і Закон України «Про податок на додану вартість», який діяв до набрання чинності Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини щодо правомірності заявлення позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року, які виникли за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у вересні, жовтні, листопаді, грудні 2009 року, січні, лютому, березні, квітні 2010 року підтверджено судовими рішеннями, що набрали чинності. Тобто, відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ встановлено в судовому порядку.

Сума бюджетного відшкодування з ПДВ по деклараціях за жовтень-грудень 2009 року, січень-травень 2010 року на загальну суму 107546,00 грн. на підставі вказаних вище судових рішень перерахована на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр».

Незважаючи на це, Ленінською ОДПІ у м.Луганську з того самого питання, за той же період і відповідно до тих же податкових декларацій була проведена повторна невиїзна перевірка, за результатами якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 21.03.2011 року № 0000242360, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 107546,00 грн., яка вже перерахована позивачу на підставі судових рішень.

З огляду на викладене, дії податкового органу щодо проведення повторної невиїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень, листопад, грудень 2009 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2010 року суперечать положенням п.200.10 та п.200.11 ст.200 ПК України щодо підстав та строків проведення перевірки достовірності нарахування бюджетного відшкодування, з чим погоджується колегія суддів.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що підставою для відмови у відшкодуванні ПДВ позивачу є неотримання результатів перевірок контрагентів по ланцюгам постачання, оскільки нормами Податкового кодексу України та Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлено в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок постачальників.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за загальним правилом несплата ПДВ продавцем і його постачальниками сама по собі не є підставою для зменшення податкового кредиту або відмови у відшкодуванні зазначеного податку покупцю, який відніс до податкового кредиту суму ПДВ, сплачену продавцю разом із ціною товару (послуги).

До того ж порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість» контрагентами позивача породжує наслідки саме для цих підприємств, а тому не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи податкового органу щодо неможливості відшкодування заявлених позивачем до бюджетного відшкодування сум з підстав не підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками товару по ланцюгам постачання, по яким на даний час проводяться відповідні перевірки, не ґрунтуються на нормах Закону про ПДВ.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем не доведено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000242360 від 21.03.2011 року.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоцентр» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0000242360 від 21.03.2011 підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ленінської об'єднаної державної податкової інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року по справі № 812/8653/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року по справі № 812/8653/13-а залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції, постановлена в порядку письмового провадження, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя І.В.Юрко

Судді Г.М.Міронова

А.А.Блохін