Рішення

від 09.01.2014 по справі 911/3971/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2014 р. Справа № 911/3971/13

Розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Макарівського району Київської області, смт.Макарів

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГА Україна», м.Київ

Макарівської районної державної адміністрації, смт.Макарів

про скасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

Судя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Івашин О.Є.

Від відповідача1: Іванченко О.С.

Від відповідача2: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора Макарівського району Київської області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «МГА Україна» (далі - відповідач 1) Макарівської районної державної адміністрації (далі - відповідач 2) про скасування розпоряджень та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Провадження у справі №911/3971/13 порушено відповідно до ухвали суду від 22.10.2013 року та призначено справу до розгляду на 05.11.2013 року.

Позивач та відповідач 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 05.11.2013 року без поважних причин не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвали суду не виконали.

04.11.2013 року від відповідача 2 до господарського суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався на 26.11.2013 року.

Відповідач 2, належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, у судове засідання 26.11.2013 року повторно не з'явився.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні 26.11.2013 року подав відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити прокурору у задоволенні позову. Розгляд справи відкладався на 10.12.2013 року.

У зв'язку із відрядженням судді Кошика А.Ю., судове засідання призначене на 10.12.2012 року не відбулося, тому розгляд справи переноситься на іншу дату.

Ухвалою суду від 11.12.2013 року розгляд справи перенесено на 24.12.2013 року.

У судовому засіданні 24.12.2013 року оголошено перерву до 09.01.2014 року на 12:10.

Крім того, прокурор у судовому засіданні 24.12.2013 року подав заяву про продовження строку розгляду справи, передбаченого ч. 1 ст. 69 ГПК України, яка булла задоволена судом.

В судовому засіданні 09.01.2014 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач 1 проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено наступне.

В ході проведеної у вересні поточного року прокуратурою Макарівського району перевірки додержання вимог земельного та водного законодавства встановлено наступне.

Листом Макарівської районної державної адміністрації від 12.08.2005 року за №6-15-6/1455 ТОВ «МГА Україна» надано дозвіл на підготовку матеріалів попереднього погодження місця розташування об'єкта в межах Макарівської селищної та Гавронщинської сільської рад.

В подальшому листом районної державної адміністрації від 26.10.2005 року за №6-15-6/1923 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду під розміщення культурно-оздоровчого та спортивного комплексу ТОВ «МГА-Україна» в межах Гавронщинської сільської ради.

Розпорядженням від 10.01.2008 року за №45 ТОВ «МГА-Україна» передано в довгострокову оренду на 49 років земельну ділянку площею 4,15 га під розміщення культурно-оздоровчого та спортивного комплексу на території Гавронщинської сільської ради.

28.11.2008 року між Макарівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «МГА Україна» був укладений Договір оренди земельної ділянки для рекреаційних цілей (використання під розміщення культурно-оздоровчого та спортивного комплексу), яка знаходиться на землях державної власності, що перебувають у запасі Гаврощинської сільської ради Макарівського району Київської області. В оренду передавалась земельна ділянка прощею 4,15 га, яка немає недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Згідно витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 4,15 га від 24.11.2008 року за №11874, виданого управлінням земельних ресурсів у Макарівському районі Київської області, вартість вказаної земельної ділянки становить 191467,00 грн.

Позивач (прокурор) вважає, що вищевказане Розпорядження від 10.01.2008 року за №45 прийняте та Договір оренди укладений з порушеннями вимог земельного та водного законодавства, а тому підлягають визнанню недійсними.

Згідно ст. 124 Земельного кодексу України, який діяв на момент відведення земельної ділянки, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно висновку якісної характеристики ґрунтового покриву земельної ділянки, переданої в оренду ТОВ «МГА України» від 19.04.2006 року за №91/05 ДП «Київський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», 0,8255 га з вказаної площі земель - рілля, пасовища - 2,2845 га, ґрунти представлені дерново-підзолистими слабо змитими супіщаними та темно-сірими опідзоленими легкосуглинковими. Вказані ґрунти не відносяться до категорії особливо цінних земель, проте використання земельної ділянки під розміщення культурно-оздоровчого та спортивного комплексу передбачало сплату відповідачем втрат сільськогосподарського виробництва.

Прокуратура вважає, що спірна земельна ділянка при передачі в оренду відповідачу фактично перейшла з категорії земель сільськогосподарського виробництва в землі рекреації, тобто відбулась зміна її цільового призначення.

Однак, при винесенні оскаржуваного Розпорядження питання про зміну цільового призначення земельної ділянки не вирішувалось.

Тому для відновлення становища, яке існувало раніше, Розпорядження про затвердження проекту із землеустрою №45 від 10.01.2008 року підлягає скасуванню, оскільки воно суперечить вимогам земельного законодавства та суперечить ст. ст. 23, 20, 21 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Також, підлягає визнанню недійсним Договір оренди земельної ділянки, укладений на підставі оскаржуваного Розпорядження у зв'язку з його невідповідністю вимогам земельного та водного законодавства.

За інформацією управління Держземагентства в Макарівському районі від 08.10.2013 року за №01-12/369 згідно статистичної форми 6-зем спірна земельна ділянка площею 4,1500 га обліковується, як 0,8255 га - рілля, 2,2845 га - пасовища, 0,52 га - болота, 0,16 га - чагарники, 0,36 га - зелені насадження загального користування.

Згідно зі ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі тимчасової консервації тощо).

Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства.

Статтею 23 Земельного кодексу України визначено, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання.

Визначення земель, придатних для потреб сільського господарства, провадиться на підставі даних державного земельного кадастру.

Для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводів, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, надаються переважно несільськогосподарські угіддя або сільськогосподарські угіддя гіршої якості.

Наведені норми законодавства визначають поняття та ознаки земель сільськогосподарського призначення, використання земель, які мають ознаки сільськогосподарських та пріоритетність земель сільськогосподарського призначення.

Відсутність розмежування перебуваючих в запасі земель по категоріям, не спростовує визначені законодавством характеристики та ознаки земель сільськогосподарського призначення,та необхідність дотримання передбаченого законом режиму їх використання.

Однак, при винесенні оскаржуваного Розпорядження та укладенні Договору оренди, відповідачем 2 не було досліджено та враховано характеристики відповідних земель, що призвело до необґрунтованого надання придатних для сільськогосподарського використання земель для цілей, не пов'язаних з сільськогосподарським використанням. Відповідні дії відповідача 2 також сприяли ухиленню відповідача 1 від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва.

Суд не приймає посилання відповідача 1 на визначення цільового призначення земель виключно за відповідним рішенням органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, оскільки спірні землі перебували в запасі і вперше формувались для надання в оренду.

Таким чином, спірним Розпорядженням фактично відбулось встановлення цільового призначення спірної земельної ділянки, яке суперечить визначеним законодавством характеристикам землі та режиму її використання.

Статтею 21 Земельного кодексу України визначено наслідки порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Зокрема, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:

а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;

б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок;

в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною;

г) притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване Розпорядження про затвердження проекту із землеустрою №45 від 10.01.2008 року та спірний Договір оренди земельної ділянки підлягають визнанню недійсними, оскільки вони суперечить вимогам ст. ст. 19-23 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 188 Земельного кодексу України державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» здійснення державного контролю за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності покладено на центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому ко м п л е к с і.

Таким центральним органом виконавчої влади відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 № 459/2011 «Про Державну інспекцію сільського господарства України» є Держсільгоспінспекція України.

Прокуратурою Макарівського району пропущено строк на оскарження акту індивідуальної дії органу виконавчої влади з поважних причин, оскільки про факт відведення земельної ділянки водного фонду з наведеними вище порушеннями закону стало відомо лише в ході перевірки, проведеної у вересні 2013 року.

В підтвердження викладених обставин до позову надано Постанову Прокуратури Макарівського району Київської області № 82 від 27.09.2013 року про призначення перевірки в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів в діяльності Держземагенства Макарівського району Київської області з питань додержання вимог земельного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що наведені в позові обставини були виявлені в ході проведеної перевірки в третьому кварталі 2013 року, строк для оскарження спірного Розпорядження та Договору оренди підлягає поновленню.

Відтак, заявлене відповідачем в відзиві клопотання про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Сплата судового збору відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського кодексу України за дві вимоги немайнового характеру в загальній сумі 2294 грн. покладається на відповідачів порівну по 1147 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32-33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Розпорядження Макарівської районної державної адміністрації від 10.01.2008 року за № 45 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТОВ «МГА Україна» для розміщення культурно-оздоровчого та спортивного комплексу на території Гавронщинської сільської ради.

3. Визнати недійсним Договір оренди земельної ділянки площею 4,1500 вартістю 191467,00 грн. з кадастровим номером 3222781800:04:008:0005, який зареєстровано 10.12.2008 року за №040833000091, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «МГА Україна» та Макарівською районною державною адміністрацією.

4. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «МГА Україна» (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 4-8, кв. 19, код 33501136) звільнити земельну ділянку загальною площею 4,1500 га, вартість якої становить 191467,00 грн., та повернути її до земель запасу Гавронщинської сільської ради Макарівського району.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «МГА Україна» (01054, м. Київ, вул. Павлівська, 4-8, кв. 19, код 33501136) в доход Державного бюджету України 1147 грн. судового збору.

6. Стягнути з Макарівської районної державної адміністрації (08000, Київська обл., смт. Макарів, вул. Фрунзе, 30) в доход Державного бюджету України 1147 грн. судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.