Ухвала

від 14.01.2014 по справі 6061-2010

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

14.01.2014Справа №5002-17/ 6061-2010 За позовом Приватного підприємства «Ена»

до відповідача Приватного підприємства Торгового дому «Валенсія»

про зобов'язання повернути нежитлове приміщення

по скарзі Торгового дому «Валенсія»

до Київського відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРК на дії державного виконавця

Суддя Гайворонський В.І.

Представники:

Від Київського відділу ДВС Сімферопольськокого МУЮ АРК - Шарангіна Є.І. посвідчення № 550

Від скаржника - Аширов Ф.Ю., представник

СУТЬ СПОРУ: Викладена в рішенні Господарського суду АРК від 23.09.2011 року, згідно якого позов задоволено, Торговий дім «Валенсія» зобов'язано повернути Приватному підприємству «Ена» нежитлове приміщення площею 80 кв.м., розташоване у зупиночному павільйоні по вул. Гагаріна 34-Б, м. Сімферополь, АРК. З Торгового дому «Валенсія» на користь Приватного підприємства «Ена» стягнуто судові витрати з державного мита в сумі 85, 00 грн., та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу в сумі 236,00 грн., судові витрати за проведення почеркознавчої експертизи (висновок №1568 від 06.06.2011р.) в сумі 1406,40 грн. З Приватного підприємства «Ена» на користь Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз стягнуто 1125,12 грн. судових витрат за проведення технічної експертизи документів (висновок № 1569 від 21.06.2011).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2011 року апеляційну скаргу Торгового дому «Валенсія» залишено без задоволення, рішення Господарського суду АРК від 23.09.2011 по справі № 5002-17/6061-2010 залишено без змін.

Від Приватного підприємства Торгового дому «Валенсія» надійшла скарга, згідно з якою заявник просить визнати дії державного виконавця Київського відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРК Шарангіної Є.І. неправомірними, та визнати акт проведення прилюдних торгів по реалізації предмета іпотеки недійсним, у зв'язку з тим, що оцінки майна не було. Скаржник також посилається на те, що в акті вказується про реалізацію предмету іпотеки, та вважає, що це не відповідає дійсності.

Київський відділ державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції АРК у запереченнях на скаргу зазначає, що порушень не існує, посилання на предмет іпотеки є опискою.

Відповідно до п. 5.7.4 Інструкції про проведення виконавчих дій (затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 за № 865/4158) державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-ти денний строк з дня отримання повідомлення.

Сам скаржник у попередній скарзі від 13.09.2013 зазначає, що про оцінку майна йому стало відомо від ВДВС 24.06.2013.

Таким чином, строк на оскарження оцінки майна витік.

Таким чином, визнавати акт проведення торгів недійсним з тієї обставини, що скаржник не згоден з оцінкою майна, підстав не існує.

Щодо посилання на вказівку про предмет іпотеки, відповідно до постанови ВДВС від 29.10.2013 зазначена помилка виправлена. Про вказану постанову представнику боржника було відомо ще у засіданні суду 05.12.2013, що відображено у звукозапису засідання суду, та ця постанова у передбачений ст. 121-2 ГПК України 10-ти денний строк не оскаржена.

Відповідно, вважати, що вказана поставнова незаконна підстав не існує.

Окрім цього, відповідно до Згідно п. 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Суд вважає, що при зазначених обставинах викладені скаржником підстави не можуть впливати на його права та інтереси.

Суд також вважає, що акт вірний по суті.

З урахуванням викладених обставин суд вважає, що підстав для задоволення скарги не існує.

При цьому необхідно відмітити, що існує декілька обставин, кожна із яких є окремою підставою для відмови у скарзі.

Також необхідно відмітити, що в процесі розгляду скарги, після початку її розгляду по суті, представник скаржника посилається на ряд порушень ВДВС, якими скарга не обґрунтовується. Тому такі посилання не можуть бути прийняті судом до уваги.

Окрім цього, відповідні посилання також не впливають на права та інтереси скаржника.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. 86, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні скарги відмовити повністю.

Суддя В.І. Гайворонський