Ухвала

від 13.11.2013 по справі 10/095-12/23

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 листопада 2013 року Справа № 10/095-12/23

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Владимиренко С.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Панової І.Ю., розглянувши заявукомунального підприємства "Київтранспарксервіс" про перегляд Верховним Судом України постанови у справі Вищого господарського суду України від 03.07.2013 №10/095-12/23 за позовом комунального підприємства "Київтранспарксервіс" домалого приватного підприємства "Діліжанс" про стягнення 10 513,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 06.02.2013 позов задоволено повністю, стягнуто з малого приватного підприємства "Діліжанс" на користь комунального підприємства "Київтранспарксервіс" - 9 562 грн. заборгованості, 461 грн. 33 коп. 3 % річних та 1 609 грн. 50 коп. судового збору, провадження у справі в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1 409 грн. 10 коп. припинено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 рішення господарського суду Київської області від 06.02.2013 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції: "1.Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Стягнути з малого приватного підприємства "Діліжанс" на користь комунального підприємства "Київтранспарксервіс" - 9 562 грн. 00 коп. заборгованості, 461 грн. 33 коп. 3% річних та 1609 грн. 50 коп. судового збору. 3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили".

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2013 рішення господарського суду Київської області від 06.02.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2013 скасовано, прийнято нове рішення, у задоволенні позову відмовлено.

Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 03.07.2013, у якій заявник просить її скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 18.12.2012 у справі №5/5014/1376/2012 та від 04.04.2013 у справі №5011-48/7092-2012 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення, а саме: положень частин першої, п'ятої статті 261, частини другої статті 530 Цивільного кодексу України, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21.08.2009 №934 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.06.2007 №1158", пункту 17.3.2. Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, колегія суддів вважає необхідним відмовити у допуску справи до провадження Верховного Суду України з таких підстав.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови Вищого господарського суду України від 03.07.2013 у справі №10/095-12/23, про перегляд якої подано заяву, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за договором надання місць для паркування автотранспортних засобів за період липень, серпень 2009 з огляду на пропуск строку позовної давності звернення до суду щодо оплати відповідачем наданих послуг, оскільки право пред'явити вимогу про виконання відповідачем свого обов'язку по оплаті наданих послуг виникло з серпня 2009, а позивач звернувся до суду 24.09.2012; та про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за період вересень - листопад 2009 з огляду на недоведеність позивачем права надання послуг з платного паркування за спірний період, оскільки розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 21.08.2009 №934 "Про внесення змін до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 11.06.2011 №1158" відповідний паркувальний майданчик був виключений з переліку місць платного відстою транспортних засобів.

У постанові від 18.12.2012 у справі №5/5014/1376/2012, на яку посилається заявник, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову (направленого в межах позовної давності) в частині стягнення суми основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних з огляду на невиконання відповідачем зобов'язань перед позивачем у частині оплати наданих автотранспортних послуг, строк виконання яких сторонами фактично не визначений, оскільки обов'язок провести оплату транспортних послуг за попередній період протягом 30 днів встановлений без зазначення моменту його відрахування.

У постанові від 04.04.2013 у справі №5011-48/7092-2012, на яку посилається заявник, виходячи із встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову щодо стягнення заборгованості по оплаті послуг за надання права по організації та експлуатації фіксованих місць для нічного паркування. Місцевим господарським судом встановлено, що мало місце прострочення позивача з погодження у встановленому порядку схеми організації дорожнього руху на об'єкті з підрозділом ДАІ МВС України, у зв'язку з чим відповідач з вини позивача був позбавлений можливості виконати зобов'язання за договором про надання послуг та проводити будь-яку діяльність на об'єкті, із здійсненням якої положення відповідного договору пов'язують нарахування вартості послуг та, відповідно, виникнення обов'язку по їх оплаті у відповідача.

Таким чином, постанова, про перегляд якої подано заяву, і постанови Вищого господарського суду України, на які здійснюються посилання заявником, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу названих постанов суду касаційної інстанції, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

З огляду на викладене, заявником не доведено наявності неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права з ухваленням різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а відтак, відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 - 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити комунальному підприємству "Київтранспарксервіс" у допуску справи №10/095-12/23 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО. Кот Судді С. Владимиренко Т. Козир М. Малетич І. Панова