Ухвала

від 13.11.2013 по справі 5017/3179/2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 листопада 2013 року Справа № 5017/3179/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Кота О.В., суддів:Бакуліної С.В., Козир Т.П., Малетича М.М., Панової І.Ю. розглянувши заяву Комунального підприємства "Одесреклама" про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 09.07.2013 у справі№5017/3179/2012 за позовомКомунального підприємства "Одесреклама" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" третя особаУправління реклами Одеської міської ради простягнення збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.01.2013 у справі №5017/3179/2012 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2013 скасовано, позов задоволено.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.2013 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.03.2013 скасовано, а рішення господарського суду Одеської області від 14.01.2013 залишено без змін.

Комунальне підприємство "Одесреклама" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 09.07.2013 у справі №5017/3179/2012, у якій просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги Комунального підприємства "Одесареклама" Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Пілот-Медіа" про стягнення 81007,20 грн. шкоди у вигляді витрат за вимушене проведення демонтажу протиправно розміщених рекламних конструкцій на користь Комунального підприємства "Одесреклама".

Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 10.11.2009 у справі №11/165-08-4538, від 27.10.2009 у справі №13/20-09-420, від 12.10.2010 у справі №13/50-10-1479 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, а саме: статті 16 Закону України "Про рекламу" та статей 22, 1166 Цивільного кодексу України.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 частини першої цієї статті) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

Як вбачається зі змісту постанови від 09.07.2013 у справі №5017/3179/2012, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України погодився з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову про стягнення збитків у вигляді витрат на демонтаж рекламних конструкцій з огляду на недоведеність наявності протиправної поведінки відповідача, внаслідок чого позивачу нібито були завдані збитки. Так, місцевим господарським судом встановлено, що на момент проведення позивачем демонтажу рекламних конструкцій останні були встановлені відповідачем на підставі дозволів на розміщення зовнішньої реклами (рішення про скасування чи анулювання яких виконавчим комітетом міськради не прийнято), строк дії яких був продовжений Бюро естетики міського середовища та зовнішньої реклами при управлінні архітектури та містобудування Одеської міської ради до 01.11.2014.

Водночас у постановах від 10.11.2009 у справі №11/165-08-4538, від 27.10.2009 у справі №13/20-09-420, від 12.10.2010 у справі №13/50-10-1479, на які посилається заявник, Вищий господарський суд України погодився з висновками судів про задоволення позову щодо стягнення збитків (у частині, що стосується доводів заявника), оскільки судами встановлено наявність у діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення (неправомірність поведінки заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та шкодою; вина), як необхідної умови покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Таким чином, зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права в подібних правовідносинах, а свідчать лише про наявність у згаданих справах різних обставин, залежно від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних правових висновків.

У зв'язку з цим відсутні передбачені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи №5017/3179/2012 до провадження Верховного Суду України.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 86, 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству "Одесреклама" у допуску справи №5017/3179/2012 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяО.Кот Судді: С.Бакуліна Т.Козир М.Малетич І.Панова