Рішення

від 09.01.2014 по справі 922/4447/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" січня 2014 р.Справа № 922/4447/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" (м.Харків) до 1. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Чугуїв) 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Салтов люкс" (с.Печеніги) про визнання частково недійсним договору за участю представників:

позивача - Гендеровської Ю.О. (довіреність №133 від 09 грудня 2013 року)

відповідача-1 - не з'явився

відповідача-2 - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - публічне акціонерне товариство банк "Меркурій" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідача-1) та товариства з обмеженою відповідальністю "Салтов люкс" (відповідача-2) про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу №001 від 09 грудня 2011 року, укладеного між відповідачами, в частині купівлі - продажу обладнання, а саме пункти №№1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 специфікації до вказаного договору. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що сторони договору купівлі-продажу №001 від 09 грудня 2011 року не мали повноважень щодо розпорядження майном, оскільки, згідно умов договору застави рухомого майна №16-03-580 від 31 жовтня 2008 року, укладеним між позивачем та відповідачем-1, обладнання, яке було передано у власність відповідача-2, частково є ідентичним тому, яке було передано в заставу банку (позивача). Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача 1147,00 гривень судового збору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 жовтня 2013 року за позовною заявою було порушено провадження по справі №922/4447/13 (суддя Денисюк Т.С.) та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06 листопада 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06 листопада 2013 року розгляд справи було відкладено на 18 листопада 2013 року.

18 листопада 2013 року справу №922/4447/13 було передано до розгляду судді Аріт К.В., на підставі розпорядження керівника апарату господарського суду Харківської області №1471 від тієї ж дати, у зв'язку із хворобою судді Денисюк Т.С.

Відповідно до п.3.8. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розгляд справи починається заново в разі зміни складу суду, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 листопада 2013 року розгляд справи було відкладено на 17 грудня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 грудня 2013 року розгляд справи було відкладено на 09 січня 2014 року.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні 09 січня 2014 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач-1 у відкрите судове засідання 09 січня 2014 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач-2 у відкрите судове засідання 09 січня 2014 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Вищий господарський суд України у п.4 Інформаційного листа № 01-8/1228 від 02 червня 2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" зазначив про те, що до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "у зв'язку з закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і тому подібне, з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення відповідним судом певних процесуальних дій.

Відповідно до п.3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/289 від 18 вересня 1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Беручи до уваги, що відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 24 жовтня 2013 року відповідачів було повідомлено про розгляд даної справи, суд в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідачів.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.

28 листопада 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Берест плюс" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем-1) був укладений договір купівлі-продажу №1128-01 (а.c.18), у відповідності до умов якого, відповідач-1 (покупець) придбав промислове обладнання (спірне майно) у ТОВ "Берест плюс", а саме:

1. Чотиристоронній станок 5-ти шпиндельний "ВLАVЕR-520" (1 штука);

2. Шипорізний станок "TSK- 25 G" (1 штука);

З. Шипорізний станок з клеєнаносним пристроєм (1 штука);

4. Прес для зрощення по довжині "РSK 6000A/250'' (1 штука);

5. Чотиристоронній станок 6-ти шпиндельний "АLМТЕСН 6-23В" (1 штука);

6. Вертикальний гідравлічний прес для склеювання бруса ПС-АСТРА-ПП-6,0 (1штука);

7. Пристрій для нанесення клею по пласті УК-АСТРА-П (1 штука);

8. Рольганг широкий (1 штука);

9. Транспортер стрічковий (1 штука);

10. Обладнання для лісосушильної камери (2 комплекти);

11. Котел Квт(а) - 0,3 (1 штука);

12. Станок деревообробний "Оптіма-5" (1 штука).

На виконання умов відповідного договору, відповідачем-1 було отримано вищевказане обладнання, що підтверджується накладною №0104-01 від 04 січня 2007 року (а.с.20) та видатковою накладною №0126-01 від 26 січня 2007 року (а.с.21).

15 грудня 2006 року між публічним акціонерним товариством банк "Меркурій" (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем-1) було укладено договір №02-06К-85 на кредитну лінію (а.с.15) зі змінами в сумі 1515829,57 гривень, для оплати за обладнання по договору купівлі-продажу №1128-01 від 28 листопада 2006 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Берест плюс" та відповідачем-1.

В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 30 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір №16-03-580 застави рухомого майна, відповідно до умов якого, відповідач-1 передає позивачу у заставу рухоме майно, що стане його власністю в майбутньому (далі - спірне майно) (а.с.82):

1. Чотиристоронній станок 5-ти шпиндельний "ВLАVЕR-520" (1 штука);

2. Шипорізний станок "TSK- 25 G" (1 штука);

З. Шипорізний станок з клеєнаносним пристроєм (1 штука);

4. Прес для зрощення по довжині "РSK 6000A/250'' (1 штука);

5. Чотиристоронній станок 6-ти шпиндельний "АLМТЕСН 6-23В" (1 штука);

6. Вертикальний гідравлічний прес для склеювання бруса ПС-АСТРА-ПП-6,0 (1штука);

7. Пристрій для нанесення клею по пласті УК-АСТРА-П (1 штука);

8. Рольганг широкий (1 штука);

9. Транспортер стрічковий (1 штука);

10. Обладнання для лісосушильної камери (2 комплекти);

11. Котел Квт(а) - 0,3 (1 штука);

12. Верстат деревообробний "Оптіма-5" (1 штука).

За умовами вищевказаного договору, спірне майно повинно стати власністю позивача в майбутньому. Також, в якості забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором, 31 жовтня 2008 року між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір №16-03-444 застави рухомого майна (з додатковими договорами - далі договір застави), відповідно до якого, в заставу банку (позивачу) було передано спірне майно (а.с.84).

Відповідна застава була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за №8171173 від 10 листопада 2008 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 грудня 2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем-1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Салтов люкс" (відповідачем-2) було укладено договір купівлі-продажу №001 (а.с.65), у відповідності до умов якого, відповідач-2 (покупець) придбав наступне промислове обладнання:

1. Чотиристоронній станок 5-ти шпиндельний "ВLАVЕR-520" (1 штука);

2. Шипорізний станок "TSK- 25 G" (1 штуки);

З. Шипорізний станок з клеєнаносним пристроєм (1 штука);

4. Прес для зрощення по довжині "РВС 8000В/300'' (1 штука);

5. Чотиристоронній станок 6-ти шпиндельний "АLМТЕСН6-23В" (1 штука);

6. Вертикальний гідравлічний прес для склеювання бруса ПС-АСТРА-ПП-6,0 (1штука);

7. Пристрій для нанесення клею по пласті УК-АСТРА-П (1 штука);

8. Рольганг широкий (1 штука);

9. Транспортер стрічковий (1 штука);

10. Обладнання для лісосушильної камери (2 комплекти);

11. Котел Квт(а) - 0,8 (1 штука);

12. Аспіраційна установка УА-3 (3 штуки);

13. Аспіраційна установка УА-2 (2 штуки);

14. Компресор 15Квт об'єм 6 куб/хв. (1 штука);

15. Клєєнаносний пристрій (1 штука).

У зв'язку з тим, що, з моменту укладання договору застави, по теперішній час, спірне майно безперервно перебуває у державному реєстрі обтяжень рухомого майна, позивач просив суд визнати частково недійсним договір купівлі-продажу №001 від 09 грудня 2011 року, укладений між відповідачами, а саме пункти специфікації до вказаного договору за №№1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11:

1. Чотиристоронній станок 5-ти шпиндельний "ВLАVЕR-520" (1 штука);

З. Шипорізний станок з клеєнаносним пристроєм (1 штука);

5. Чотиристоронній станок 6-ти шпиндельний "АLМТЕСН 6-23В" (1 штука);

6. Вертикальний гідравлічний прес для склеювання бруса ПС-АСТРА-ПП-6,0 (1 штука);

7. Пристрій для нанесення клею по пласті УК-АСТРА-П (1 штука);

8. Рольганг широкий (1 штука);

9. Транспортер стрічковий (1 штука);

10. Обладнання для лісосушильної камери (2 комплекти);

11. Котел Квт(а) - 0,8 (1 штука).

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п.2.3.7 договору застави, заставодавець зобов'язаний не здійснювати відчуження, зміну або будь-яку передачу майна, в тому числі в оренду, без письмової згоди заставодержателя.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про заставу", заставодавець може відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згоди на відчуження спірного майна не надавав.

При цьому, відповідно до статті 7 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у правочині, на підставі якого або у зв'язку з яким виникає обтяження, повинен визначатись опис предмета обтяження. У разі відсутності опису предмета обтяження чи якщо існуючий опис не дозволяє ідентифікувати предмет обтяження, таке обтяження є недійсним.

Слід зазначити, що вказана норма, яка є спеціальною в регулюванні питання опису предмета обтяження, містить вимоги про зазначення конкретного опису майна лише в такому документі, як правочин.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні договору застави спірного майна, сторони додали до нього перелік майна, переданого у заставу, який містить індивідуалізуючи ознаки майна, чим було виконано вимоги законодавства щодо складання опису майна.

При цьому, відповідно до частини 2 статті 12 цього Закону, реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Крім того, у постанові апеляційного господарського суду Харківської області по справі №922/4447/13 від 28 листопада 2013 року встановлено, що ТОВ "Салтов люкс" (відповідач-2) є недобросовісним набувачем спірного майна, у розумінні ч.1 ст.388 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться й у ст.526 Цивільного кодексу України.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України).

Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, вважається таким з моменту його вчинення (ч.1 ст.236 Цивільного кодексу України).

Отже, суд вважає, що договір купівлі-продажу №001 від 09 грудня 2011 року, укладений між відповідачами, а саме в частині продажу майна, вказаного у пунктах №№1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 специфікації вказаного договору, було укладено відповідачами з порушенням вимог чинного законодавства, а саме без згоди позивача як заставодержателя, а тому в цій частині його слід визнати недійсним.

Суд, вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких судовий збір покладається на відповідача-1.

На підставі вищевикладеного та ст.129 Конституції України, ст.ст.203, 215, 236, 388, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати договір купівлі-продажу №001 від 09 грудня 2011 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) та товариством з обмеженою відповідальністю "Салтов люкс" (код ЄДРПОУ 37876394) частково недійсним, а саме пункти №№1, 3, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 специфікації до договору купівлі-продажу №001 від 09 грудня 2011 року:

1. Чотиристоронній станок 5-ти шпиндельний "ВLАVЕR-520" (1 штука);

З. Шипорізний станок з клеєнаносним пристроєм (1 штука);

5. Чотиристоронній станок 6-ти шпиндельний "АLМТЕСН 6-23В" (1 штука);

6. Вертикальний гідравлічний прес для склеювання бруса ПС-АСТРА-ПП-6,0 (1штука);

7. Пристрій для нанесення клею по пласті УК-АСТРА-П (1 штука);

8. Рольганг широкий (1 штука);

9. Транспортер стрічковий (1 штука);

10. Обладнання для лісосушильної камери (2 комплекти);

11. Котел Квт(а) - 0,8 (1 штука).

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства банк "Меркурій" (61002, м.Харків, вул.Петровського, 23, код ЄДРПОУ 37876394) 1147,00 гривень судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.01.2014 р.

Суддя Аріт К.В.

справа №922/4447/13